Постанова № 13596017, 26.08.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 серпня 2010 р.Справа №2а-9777/10/7/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Маргарітова М.В. , при секретарі Селантьєвій О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов

за позовом Прокурора Білогірського району АР Крим в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі АР Крим

до Малого державного підприємства "ПМК-55"

про стягнення 1555,84 грн. заборгованості

за участю представників:

позивача – не з’явився;

відповідача – не з’явився;

Обставини справи: Прокурор Білогірського району АР Крим в інтересах держави в особі Управління Пенсійного Фонду України в Білогірському районі АР Крим до малого державного підприємства "ПМК-55" про стягнення 1555,84 грн. заборгованості недоїмки зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач не сплатив узгоджену з позивачем у порядку, передбаченому ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» заборгованість.

Відповідач заперечення на позов та докази, які підтверджують його доводи до суду не надіслав, у судове засідання не з’явився, про час та день його проведення був повідомлений належним чином, у зв’язку з чим суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів відповідно до ч. 6 ст. 71 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач зареєстрований як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в Управління Пенсійного Фонду України в Білогірському районі АР Крим за №17010078.

Принципи, основи та механізм функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування визначені в Законі України “ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ” від 09.07.03р. №1058-IV (далі Закон України №1058-IV).

Згідно ст. 1 Закону України №1058-IV страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, яке діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування згідно цього Закону.

Стаття 3 Закону України №1058-IV визначає, що Пенсійний фонд і юридичні особи є суб'єктами системи пенсійного забезпечення в Україні.

Відповідно до п. 2 ст. 5 Закону України №1058-IV виключно цім Законом визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, а також стягнення заборгованості за цими внесками.

Страхувальник зобов’язаний сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 днів із дня закінчення цього періоду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі оплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом (п. 6 ст. 20 Закону).

Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій (п. 2 ст. 106 Закону).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач нарахував та надав позивачу розрахунок сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підтверджується розрахунками сум страхових внесків за травень 2010 року на суму 1555,84 грн. (а.с.9).

В зв’язку з несвоєчасною сплатою страхових внесків у відповідача перед позивачем утворилася недоїмка.

Згідно пункту 6 статті 17 Закону, страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати й сплачувати у встановлений термін у повному обсязі страхові внески.

Пунктом 6 статті 20 Закону встановлено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Стаття 106 Закону передбачає, що територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов’язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Внаслідок несплати відповідачем заборгованості позивачем відповідачу було направлено вимогу про сплату боргу № Ю-257 від 02.06.2010 року на загальну суму 185486,37грн. (а.с.8), яка була отримана відповідачем, про що свідчить відмітка у поштовому повідомленні (а.с.8).

Частиною 3 ст. 106 Закону №1058 встановлено що протягом 10 робочих днів з дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов’язаний сплатити суму недоїмки та суму фінансових санкції. Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

Відповідно до абзацу 8 ч.3 ст. 106 Закону України №1058 у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

Як вбачається з матеріалів справи, вимога про сплату боргу (недоїмки), позивачем у встановленому законом порядку не оскаржена, страхові внески у добровільному порядку відповідачем не сплачені. Відповідно до ст. 71 КАС України відповідач не надав доказів сплати ним зазначеної заборгованості.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з малого державного підприємства "ПМК-55" (97600, м. Білогірськ, Об’їзне шосе, 2; ЄДРПОУ 13784121) на користь Управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі АР Крим заборгованість у сумі 1555,84 грн. (р/р №26047444712 в ВАТ “Державний ощадний банк України” м. Сімферополя, МФО 324805, ЄДРПОУ 223004292).

У разі неподання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                         Маргарітов М.В.