ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
ПОСТАНОВА
Іменем України
18.01.11Справа №2а-14126/10/1/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р., при секретарі Дубініній А.В., за участю представника позивача Фетісової М.Я., довіреність № 01 від 14.01.11,
представника позивача Харбута К.Д., довіреність № 1 від 22.10.10,
представника відповідача Троценко Я.В., довіреність № 12-42 від 04.01.11,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Управління Пенсійного Фонду України в м. Ялта АР Крим до
Українського державного підприємства поштового зв'язку “Укрпошта”, Ялтинського центру поштового зв'язку № 3 Кримської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку “Укрпошта”
про стягнення,
ВСТАНОВИВ:
До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулося з позовом Управління Пенсійного Фонду України в м. Ялта АР Крим до Українського державного підприємства поштового зв'язку “Укрпошта”, Ялтинського центру поштового зв'язку № 3 Кримської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку “Укрпошта” про стягнення переплати пенсії ОСОБА_4 у сумі 23045,89 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного Автономної Республіки Крим від 05.11.10 року судом відкрито провадження в адміністративній справі.
Ухвалою Окружного адміністративного Автономної Республіки Крим від 05.11.10 року закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.
У судовому засіданні представники позивача адміністративний позов підтримали у повному обсязі, по суті справи пояснили наступне. ОСОБА_4 отримує пенсію за віком в установі позивача. На адресу позивача 08.12.2004 року надійшла заява вказаної особи про перерахунок її пенсії згідно довідок, наданих відповідачем, а саме від 26.11.2004 року № 02-15-61 та від 26.11.2004 року № 02-15-292 за період з січня 1991 року по грудень 1995 року. ОСОБА_4 був здійснений перерахунок пенсії відповідно до чинного законодавства України. 12.05.2010 року позивачем була здійснена перевірка достовірності даних, що містилися у довідках від 26.11.2004 року № 02-15-61 та від 26.11.2004 року № 02-15-292, та у ході перевірки було виявлено, що довідка від 26.11.2004 року № 02-15-292 не відповідає даним поточних рахунків позивача за період з 01.01.1991 року по 31.12.1994 року. За результатами проведеної перевірки був складений акт № 20 від 12.05.2010 року. Відповідачем була видана нова довідка про заробітну платню ОСОБА_4, що, на думку представників позивача, підкреслює те, що відповідач погодився з висновками вказаного акту від 12.05 2010 року № 20. Позивачем, відповідно до відомостей акту № 20 від 12.05.2010 року, був здійснений перерахунок пенсії ОСОБА_4 та було виявлено, що у результаті допущеної відповідачем помилки була здійснена надмірна виплата пенсії у розмірі 23045,89 грн. ОСОБА_4 письмово відмовилася від відшкодування вказаної суми, вказавши, що ця переплата утворилася не з її вини, а в результаті дій відповідача, а тому з нього і належить стягувати цю суму. Представник позивача підкреслив, що у звязку з тим, що відповідач надав недостовірну довідку про зарплату ОСОБА_4, а тому є винною особою, відповідач має відшкодувати позивачеві завдану шкоду. Керуючись ст. 101 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, представники позивача просили задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував у повному обсязі з мотивів, викладених у запереченнях на позов, та просив суд відмовити у позовних вимогах у повному обсязі.
Вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Пунктом 7 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до пунктів 1, 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 № 121/2001, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що, зокрема, здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, інших надходжень до бюджету Пенсійного фонду України відповідно до законодавства, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, а також забезпечує збирання та акумулювання коштів, призначених для пенсійного забезпечення.
Згідно з пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 № 8-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2002 за № 442/6730, (далі - Положення про Управління Фонду) управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.
Таким чином, управління Пенсійного фонду в м. Ялта АРК, реалізуючи свої завдання та функції в правовідносинах з фізичними та юридичними особами виступає як субєкт владних повноважень, який здійснює владну компетенцію.
Компетенцію адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ визначено статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з пунктом 5 частини 2 якої компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Відповідно до ст.23 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV від 09.07.2003 року спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.
Отже, орган Пенсійного фонду має право звертатися до суду у випадку виникнення спору з правовідносин за Законом України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV від 09.07.2003 року
З зазначених підстав, спір, що виникає між фізичними, юридичними особами та органами Пенсійного фонду України, у тому числі стосовно стягнення сум переплат пенсій, є публічно - правовим та має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 5 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV від 09.07.2003 року (далі Закон) всі відносини, які виникають між субєктами системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування регулюються виключно зазначеним законом, яким також визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням, організація та порядок здійснення управління в системі загальнообовязкового державного пенсійного страхування.
Згідно з п.1 частини 1 статті 14 Закону страхувальниками визнаються роботодавці підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру. Частиною 1 статті 15 Закону визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники, зазначені у статті 14 Закону.
Судом встановлено, що Українське державне підприємство поштового зв'язку “Укрпошта” є юридичною особою, що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ № 6878. Відповідно до Положення про Ялтинський центр поштового зв'язку № 3 Кримської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку “Укрпошта”, затвердженого наказом УДППЗ “Укрпошта” від 12.01.2004 року № 07, Ялтинський центр поштового зв'язку № 3 є структурним підрозділом Українського державного підприємства поштового зв'язку “Укрпошта”. Відповідно до пункту 4.4.5. Положення про Ялтинський центр поштового зв'язку № 3 Кримської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку “Укрпошта”, затвердженого наказом УДППЗ “Укрпошта” від 12.01.2004 року № 07, управління Відособленим виробничим підрозділом і самоврядування трудового колективу забезпечує своєчасне та якісне ведення бухгалтерського обліку, складання та подання бухгалтерської, статистичної та іншої звітності, сплату податків та обов'язкових платежів згідно з переліком, визначеним дирекцією.
Судом встановлено, що Ялтинський центр поштового зв'язку № 3 Кримської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку “Укрпошта” зареєстрований в Управлінні ПФУ в м. Ялта АР Крим, отже, відповідач є страхувальником та платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.
Суд зазначає, що ст. 3 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.03р. №1058-IV визначає, що Пенсійний фонд і юридичні особи є суб'єктами системи пенсійного забезпечення в Україні.
Судом встановлено, що в Управлінні пенсійного фонду в м. Ялта АР Крим ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1) отримує пенсію за віком.
07.12.2004 року ОСОБА_4 звернулася до позивача про здійснення перерахунку пенсії за віком, що підтверджується її заявою, яка знаходиться в матеріалах справи.
З пояснень представника позивача та за наявними в матеріалах справи документами судом встановлено, що ОСОБА_4 було здійснено перерахунок пенсії за віком відповідно до довідок про зарплату для обчислення пенсії від 26.11.2004 року № 02-15-61 та від 26.11.2004 року № 02-15-292 за період з січня 1991 року по грудень 1994 року, виданих Ялтинським центром поштового зв'язку № 3 Кримської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку “Укрпошта”, працівником якого була ОСОБА_4
Так, згідно з довідками про зарплату для обчислення пенсії від 26.11.2004 року № 02-15-61 та від 26.11.2004 року № 02-15-292 за період з січня 1991 року по грудень 1995 року, виданих Ялтинським центром поштового зв'язку № 3 Кримської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку “Укрпошта” сума заробітку ОСОБА_4 склала - 1,30757 грн. (за довідкою № 02-15-292) та 549,39090 грн. (за довідкою № 02-15-61).
Судом встановлено, що на підставі Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV від 09.07.2003 року відповідно до довідок від від 26.11.2004 року № 02-15-61 та від 26.11.2004 року № 02-15-292 ОСОБА_4 з 01.01.2004 року здійснено перерахунок пенсії, розмір якої склав 453,66 гривень, що підтверджується Розпорядженням № 130981 від 21.09.2005 року.
Судом встановлено, що 12.05.2010 року на підставі ст. 64 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV від 09.07.2003 року, відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 року № 121/2001 головним спеціалістом управління ПФУ в м. Ялта АР Крим Анікушиною І.А., на підставі посвідчення № НОМЕР_1, виданого управлінням ПФУ в м.Ялта АРК 30.04.10 року, проведено перевірку достовірності даних зарплати ОСОБА_4, наданих Ялтинським центром поштового зв'язку № 3 Кримської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку “Укрпошта” в Управління ПФУ в м. Ялта АР Крим для призначення пенсії по Закону України “Про пенсійне забезпечення”.
За результатами проведеної перевірки складено акт № 20 перевірки достовірності даних по зарплаті, наданих Ялтинським центром поштового зв'язку № 3 Кримської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку “Укрпошта” в управління ПФУ в м. Ялта АР Крим для призначення пенсії по Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 12.05.2010 року (надалі Акт перевірки).
Перевіркою встановлено, що довідка від 26.11.2004 року № 02-15-61 за період з 01.07.1992 року по 31.12.1994 року, видана Ялтинським центром поштового зв'язку № 3 Кримської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку “Укрпошта” про зарплату для обчислення пенсії ОСОБА_4, не відповідає даним її особових рахунків у звязку з тим, що до довідки про заробітну плату були включені виплати, на які не нараховувалися внески.
Відповідачеві було запропоновано у термін до 18.05.2010 року надати нову довідку про заробітну платню для перерахування пенсії ОСОБА_4
Відповідно до додатку 1 “Співставлення даних про заробітну платню, наданих Ялтинським центром поштового зв'язку № 3 Кримської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку “Укрпошта” та фактично встановлених при перевірці”, за період з 01.01.1991 року по 31.12.1994 року було встановлено відхилення у розмірі 0,80441. зазначений акт був підписаний керівником та в.о. головного бухгалтера Ялтинського центру поштового зв'язку № 3 Кримської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку “Укрпошта” без заперечень, примірник акту був отриманий 18 травня 2010 року.
Відповідно до пояснень представника позивача сума заробітку ОСОБА_4 в довідках про зарплату для обчислення пенсії від 26.11.2004 року № 02-15-61 та від 26.11.2004 року № 02-15-292, виданої Ялтинським центром поштового зв'язку № 3 Кримської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку “Укрпошта”, завищена, що також підтверджується додатком № 1 до акту № 20 перевірки достовірності нарахування від 12.05.2010 року.
Завищені у довідках суми заробітної плати ОСОБА_4 (за рахунок внесення до неї сум, на які фактично не нараховувалися страхові внески, призвело до того, що позивачем невірно був розрахований індивідуальний коефіцієнт для обчислення пенсії, що дорівнював 3,61801 та невірно визначена середньомісячна заробітна плата в розмірі 1108,74 гривень, яка була прийнята за основу для обчислення пенсії при перерахунку, здійсненному згідно розпорядження № 130981 від 21.09.2005 року з 01.01.2004 року. Саме з урахуванням цих невірних даних позивачем помилково визначений розмір пенсії з 01.01.2004 року в сумі 453,66 гривень.
Відповідачем 27.05.2010 року надана нова довідка № 02-27-1395 про зарплату для обчислення пенсії ОСОБА_4, згідно якої сума заробітної платні ОСОБА_4 за період 01.01.1991 року по 31.12.1994 року склала 551,41683 грн.
Судом встановлено, що УПФУ в м. Ялта АР Крим у звязку з виявленням недостовірності даних, зазначених у довідках про зарплату для обчислення пенсії ОСОБА_4 від 26.11.2004 року № 02-15-61 та від 26.11.2004 року № 02-15-292, яка видана Ялтинським центром поштового зв'язку № 3 Кримської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку “Укрпошта” перераховано пенсію ОСОБА_4
У звязку з перерахунком пенсії на підставі нових довідок був визначений новий коефіцієнт та середньомісячна заробітна плата. На підставі цих даних розмір пенсії мав дорівнювати з 01.01.2004 року 332,39 гривень, з урахуванням подальших індексацій та підвищень.
На підставі викладеного суд не погоджується з доводами відповідача, що фактично після проведення перерахунку, середньомісячна заробітна плата ОСОБА_4 збільшилася.
Судом встановлено, що виявлене перевіркою порушення спричинило переплату Управлінням ПФУ в м. Ялта АРК пенсії ОСОБА_4 за період з 01.01.2004 року по 31.08.2010 року в розмірі 23045,89 гривень (91504,91 гривень 68459,02 гривень). Правильність нарахування позивачем саме такої суми була перевірена судом на підставі наданих позивачем документів, а саме довідки про розмір призначеної та фактично отриманої пенсії від 14 січня 2011 року, розпоряджень № 130981 від 21.09.2005 року, від 22.12.2006 року, від 19.07.2010, від 05.08.2010.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 була повідомлена позивачем про те, що в неї виявлена переплата пенсії та їй було запропоновано добровільно відшкодувати надмірно виплачені суми пенсійних виплат, але ОСОБА_4 відмовилася від добровільного відшкодування надмірно виплачених сум пенсійних виплат, мотивуючи свою відмову тим, що відповідальність за видачу довідок про зарплату має нести орган, який видав таку довідку, про що зазначено в заяві ОСОБА_4
З пояснень представника позивача встановлено, що відповідачем у добровільному порядку не сплачено суму переплати пенсії ОСОБА_4, у звязку з чим на підставі ст.50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" позивач звернувся до суду.
Щодо наявності законодавчо встановлених підстав для стягнення сум переплат пенсії, то суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що згідно ч. 2 ст. 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" довідки про заробітну плату видаються підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.
Судом встановлено, що довідки про зарплату ОСОБА_4 від 26.11.2004 року № 02-15-61 та від 26.11.2004 року № 02-15-292 за період з 01.01.1991 року по 31.12.1994 рік надані Ялтинським центром поштового зв'язку № 3 Кримської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку “Укрпошта”.
Відповідно до статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Таким чином, відповідач був зобовязаний включати до довідок про зарплату для обчислення пенсії ОСОБА_4 від 26.11.2004 року № 02-15-61 та від 26.11.2004 року № 02-15-292 виключно ти види доходу, на які нараховувався збір на обовязкове державне пенсійне страхування.
Суд зазначає, що після проведення позивачем перевірки та встановлення, що відповідачем в довідках про зарплату для обчислення пенсії ОСОБА_4 від 26.11.2004 року № 02-15-61 та від 26.11.2004 року № 02-15-292 за період з 01.01.1991 року по 31.12.1994 рік зазначені недостовірні дані, відповідачем визнані зазначені обставини, надано нову довідку, в який вказано дійсний розмір зарплати ОСОБА_4
Отже, суд приходить до висновку, що наданням нової довідки відповідач фактично визнав свою вину у виникненні переплати пенсії ОСОБА_4.
Суд зазначає, що згідно ст. 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
За приписами ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
З огляду на викладене, суд вважає що відповідач діяв необґрунтовано, зазначивши недостовірні відомості в довідках про зарплату для обчислення пенсії ОСОБА_4 від 26.11.2004 року № 02-15-61 та від 26.11.2004 року № 02-15-292 за період з 01.01.1991 року по 31.12.1994 рік, що спричинило переплату пенсії в розмірі 23045,89 гривень.
Судом також у повному обсязі перевірено, в якому розмірі пенсії фактично були виплачені ОСОБА_4 за період з 2004-2010 року та згідно довідки про розмір призначеної та фактично отриманої пенсії № 329 від 14.01.2011 року в судовому засіданні повністю підтверджений факт виплати пенсіонеру пенсії в розмірі 23045,89 гривень.
Стосовно суми, яку позивач просив стягнути з відповідача, то суд зазначає наступне. Перевірку достовірності даних із заробітної платні було проведено головним спеціалістом управління 12.05.2010 року, таким чином, позивач саме тоді дізнався про порушення своїх прав. Нова довідка про заробітну платню, яка є підставою для перерахування пенсії, була надана позивачеві 27 травня 2010 року, і цей факт не оспорювався представниками позивача у судовому засіданні. Але суд зазначає, що позивач і після 27 травня 2010 року продовжував нараховувати пенсію за довідками від 26.11.2004 року № 02-15-61 та від 26.11.2004 року № 02-15-292.
Отже, за червень-серпень 2010 року переплата з пенсії в розмірі 1601,04 гривень здійсненна з вини самого позивача, а тому вона не підлягає стягненню з відповідача та в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в розмірі 21444,85 грн. (23045,89 грн. - 1601,04 грн).
Судом також перевірені доводи відповідача стосовно пропуску строків звернення до суду та було встановлено.
Відповідно до ст. 99 КАС України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин), для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, суд вказує, що моментом, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, є 12.05.2010 року тобто дата здійснення перевірки відповідача.
У звязку з викладеним, суд вважає, що строк звернення до суду позивачем не пропущений, а тому підстави для застосування наслідків пропуску строку, що визначені ст.. 100 КАС України, відсутні.
Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є субєкт владних повноважень, і відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.
Судом 18 січня 2011 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 24 січня 2010 року постанова складена у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Ялтинського центру поштового зв'язку № 3 Кримської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку “Укрпошта” на користь Управління Пенсійного Фонду України в м. Ялта АР Крим на р/р 25603701101274 в КРУ ВАТ “Державний ощадний банк України”, м. Сімферополь, ОКПО 22300300, МФО 324805, код платежу 50050400, суму переплати пенсії ОСОБА_4 в розмірі 21444,85 гривень.
3. В іншій частині позову відмовити.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Трещова О.Р.
Судове рішення № 13595951, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим було прийнято 18.01.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-14126/10/1/0170. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: