Постанова № 135953466, 23.04.2026, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа №: 302/490/26 3/302/168/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.04.2026 селище Міжгір`я

Суддя Міжгірського районного суду Закарпатської області Повідайчик О.І., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новомосковськ, Дніпропетровської області, місце проживання: АДРЕСА_1 , громадянина України, військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 ОМБр, « ІНФОРМАЦІЯ_2 », перебуваючого в СЗВЧ з 27.02.2023, паспорт громадянина України НОМЕР_2 , виданий 15.11.2021 відділом № 18 у м. Синельникове ГУ ДМС у Дніпропетровській області, РНОКПП НОМЕР_3 ,

за ч. 1 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

11 квітня 2026 року близько 04 год 20 хв прикордонним нарядом «Контрольний пост» в межах контрольованого району на околиці населеного пункту Торунь на території Міжгірської селищної громади Хустського району Закарпатської області на напрямку 207 прикордонного знаку був виявлений та затриманий громадянин України ОСОБА_1 , який здійснив спробу незаконного перетину державного кордону з України в Румунію поза встановленим пунктом пропуску, та своїми діями порушив вимоги ст. 9 і 12 ЗУ «Про державний кордон України» від 04.11.1991, тобто вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 204-1 КУпАП».

В підтвердження факту вчинення зазначеного правопорушення до протоколу додані: рапорт інспектора прикордонної служби С. Верховода від 11.04.2026, довідка щодо виявлення одного громадянина України на ділянці відповідальності ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 11.04.2026. Також в матеріалах справи наявні, надані одночасно з протоколом заява з підписом на отримання електронних повісток від 11.04.2026, інформація про особу з інформаційної бази Державної міграційної служби України та копія посвідчення водія ОСОБА_2 .

ОСОБА_2 про дату час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення повідомлявся шляхом спрямування SMS повідомлення на номер мобільного телефону, зазначений ним у заяві, проте на розгляд справи повторно не з`явився.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права. У рішенні «Пономарьов проти України» ЄСПЛ висловив правову позицію згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Суддя вважає за можливе розглядати справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, з огляду на його інформованість про судовий розгляд і відсутність відомостей щодо поважних причин неявки в судове засідання.

Дослідивши матеріали справи, суддя доходить таких висновків.

Згідно статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. За змістом вказаної норми закону, провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.

Відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винуватість особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в статті 251 КУпАП.

Суд, відповідно до положень статті 252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом.

Адміністративна відповідальність за частиною 1 статті 204-1 КУпАП настає за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

Об`єктом інкримінованого адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони державного кордону. Об`єктивна сторона правопорушення виражається у перетинанні або спробі перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади (формальний склад).

Відповідно до статті 9 Закону України «Про Державний кордон України» перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством. Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, автомобільних і пішохідних шляхах, в аеропортах (аеродромах), морських і річкових портах, включаючи частину їх акваторії (захищена повністю або частково огороджувальними гідротехнічними спорудами чи об`єктами природного походження), з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, на якій здійснюються прикордонний, митний контроль, інші види контролю і пропуск через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна. Положення про пункти пропуску через державний кордон України затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно з положеннями статті 12 вказаного Закону, пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в`їзду на територію України або виїзду з України. Пропуск транспортних засобів, вантажів через державний кордон України провадиться відповідно до законодавства України і міжнародних договорів України. Відповідно до міжнародних договорів України Кабінетом Міністрів України може бути встановлено спрощений порядок пропуску осіб, транспортних засобів, вантажів через державний кордон України.

Вина ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого правопорушення підтверджується сукупністю доказів, наявних у матеріалах справи про адміністративне правопорушення:

- протоколом про адміністративне правопорушення від 11.04.2026, в якому викладено відомості щодо фактичних обставин правопорушення, який підписаний ОСОБА_2 без зауважень чи заперечень. В протоколі наявна відмітка про відмову ОСОБА_2 надати пояснення з приводу вчиненого;

- рапортом інспектора прикордонної служби ОСОБА_3 від 11.04.2026, з якого слідує, що 11.04.2026 о 04 год 20 хв, під час несення служби в прикордонному наряді «Контрольний пост», ним було виявлено гр. ОСОБА_2 , який перебуває в статусі СЗВЧ з 27.02.2023 й не міг пояснити причину й мету прибуття в контрольований прикордонний район, плутався у своїх поясненнях. Було встановлено, що ОСОБА_2 здійснив спробу незаконного перетину державного кордону з України в Румунію;

- довідкою щодо виявлення одного громадянина України на ділянці відповідальності ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 11.04.2026, з якої слідує, що в ході опитування виявленого в контрольованому прикордонному районі гр. ОСОБА_2 було встановлено, що останній біля двох тижнів до того вирішив шукати спосіб незаконного перетину державного кордону, з наміром неорганізовано потрапити до Німеччини через скрутне становище та небажання надалі проживати в Україні, зважаючи на воєнний стан. Пояснив, що 10.04.2026 вирушив з м. Київ потягом сполученням «Запоріжжя-Солотвино» до м. Львова, в подальшому продовжив рух автобусом сполученням «Львів-Хуст». У ході взаємодії з ІНФОРМАЦІЯ_4 було встановлено, що ОСОБА_2 є військовослужбовцем та перебуває в СЗВЧ з 27.02.2026;

З вказаних доказів у сукупності та взаємозв`язку встановлено, що 11 квітня 2026 року близько 04 год 20 хв прикордонним нарядом «Контрольний пост» в межах контрольованого району на околиці населеного пункту Торунь на території Міжгірської селищної громади Хустського району Закарпатської області був виявлений та затриманий громадянин України ОСОБА_2 , який здійснив спробу незаконного перетину державного кордону з України в Румунію поза встановленим пунктом пропуску.

При цьому суддя зауважує, що зазначені протоколи підписані ОСОБА_2 за відсутності висловлення будь-яких зауважень чи заперечень. В протоколі про адміністративне правопорушення наявна відмітка про відмову ОСОБА_2 від надання пояснень. Відтак наявні в справі докази містять відомості про вчинення ОСОБА_2 суспільно-шкідливого діяння, яке має ознаки інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП. Будь-які докази, які б спростовували зазначені відомості, або ж ставили їх під сумнів у матеріалах справи відсутні, при цьому ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи участі в ній не взяв та не подав суду будь-яких заяв, клопотань, заперечень, доказів на спростування зазначених обставин.

Суддя доходить висновку, що описані вище докази є належними й допустимими, зібрані відповідно до вимог КУпАП, відомостей про обставини, які б могли свідчити про порушення при їх збиранні під час розгляду справи не виявлено. Відтак наявні в матеріалах справи докази в своїй сукупності підтверджують порушення ОСОБА_2 вимог статей 9 та 12 Закону України «Про державний кордон України» та його вину у вчиненні, передбаченого частиною 1 статті 204- 1 КУпАП адміністративного правопорушення.

За вчинення правопорушення за частиною 1 статті 204-1 КУпАП передбачене адміністративне стягнення у виді накладення штрафу від двохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк до п`ятнадцяти діб, з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення.

Обставин, які пом`якшують чи обтяжують відповідальність не встановлено.

Враховуючи обставини справи, особу притягуваного, з метою виховання особи, а також запобігання вчинення нових порушень, суд вважає необхідним притягнути ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною 1 статтею 204-1 КУпАП та піддати його адміністративному стягненню в межах санкції вказаної статті у виді штрафу.

Керуючись частиною 1 статті 204-1, статтею 283, пунктом 1 частини 1 статті 284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті204-1 КУпАП та на нього накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5 100,00 гривень (п`ять тисяч сто гривень).

В разі несплати штрафу добровільно в строк протягом 15 днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, стягнути з ОСОБА_2 подвійний розмір штрафу в сумі 10 200,00 гривень (десять тисяч двісті гривень).

Банківські реквізити для сплати штрафу: отримувач ГУК у Закарпатській області/Міжгірська ТГ/21081100, Код ЄДРПОУ 37975895, Рахунок UA208999980313020106000007423, Банк отримувач Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету 21081100.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 грн 60 коп. (Отримувач ГУК у м. Київ/22030106, Код ЄДРПОУ 37993783, Рахунок UA908999980313111256000026001, Банк отримувач Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету 22030106).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.

Постанову може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя: О. І. Повідайчик