Рішення № 135937835, 23.04.2026, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/398/26

Провадження № 2/302/298/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2026 селище Міжгір`я Закарпатської області

Міжгірський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого, судді Пухальського С. В.,

за участю секретаря судового засідання Сити Л. М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ ФК «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» звернулося до суду з вказаним позовом, в обґрунтування вимог якого представник зазначив, що 25.02.2024 року між ТзОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 103737777, за умовами якого останньому було надано кредит.

Первісний кредитор (ТзОВ «МІЛОАН») виконав свої зобов`язання за договором у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти у межах, визначених кредитним договором.

25.06.2024 між ТзОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» укладено Договір відступлення прав вимоги № 109-МЛ/Т, відповідно до якого позивач набув права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 103737777, за яким утворилась заборгованість у сумі 21 330,00 грн, з яких: 6 000,00 грн заборгованість за сумою кредиту; 14 310,00 грн прострочена заборгованість за сумою відсотків; 1 020,00 грн прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту, яку позивач просив стягнути з відповідача та понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 27 березня 2026 року у справі відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Водночас судом визначено, що розгляд, формування та зберігання матеріалів справи здійснюються у змішаній формі паперовій та електронній.

Ухвалою суду від 27 березня 2026 року витребувано докази.

Відповідно до частини п`ятої статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, якщо від сторін не надійшло клопотань про інше. Разом з тим, за клопотанням сторони або з ініціативи суду розгляд справи може бути проведений у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Клопотань про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Як убачається з матеріалів справи, відповідач отримав копію ухвали про відкриття провадження разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами 03 квітня 2026 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

16 квітня 2026 року відповідач ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подав відзив на позовну заяву, у якому частково визнав позовні вимоги в частині основної суми боргу (тіла кредиту).

Разом з тим відповідач заперечив проти задоволення позову в частині стягнення відсотків, штрафних санкцій та інших платежів, посилаючись на їх завищеність, неспівмірність сумі основного боргу та відсутність належного і детального розрахунку заборгованості, що унеможливлює перевірку правильності заявлених до стягнення сум.

Крім того, відповідач зазначив, що нараховані позивачем суми не підтверджені належними доказами та, на його думку, порушують принципи розумності, добросовісності та справедливості.

Також відповідач просив суд у разі задоволення позову надати розстрочку виконання рішення строком на 2-3 місяці.

Позивач правом на подання відповіді на відзив не скористався.

Суд, розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання, на підставі наявних у матеріалах справи письмових доказів, дійшов таких висновків.

Судом установлено, що 25.02.2024 року між ТзОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 103737777, відповідно до умов якого відповідачу надано споживчий кредит у розмірі 6000 грн строком на 105 днів, із яких 15 днів становить пільговий період, а 90 днів поточний період, із кінцевим терміном повернення кредиту до 09.06.2024 року.

Згідно з умовами договору позичальник зобов`язався повернути суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за його надання. Комісія за надання кредиту становить 1020 грн та нараховується одноразово.

Проценти за користування кредитом нараховуються щоденно на фактичний залишок заборгованості: протягом пільгового періоду за ставкою 2,10% на день, а протягом поточного періоду за стандартною ставкою 2,30% на день.

Загальна вартість кредиту за весь строк кредитування, відповідно до умов договору, орієнтовно становить 21330 грн, у тому числі витрати за кредитом 15330 грн.

25.06.2024 року між ТзОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 109-МЛ/Т, відповідно до якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 103737777 від 25.02.2024 року.

Відповідно до виписки з особового рахунка за вказаним кредитним договором, заборгованість ОСОБА_1 , яка виникла у зв`язку з невиконанням ним договірних зобов`язань, становить 21 330,00 грн, з яких: 6 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 14 310,00 грн заборгованість за нарахованими процентами; 1 020,00 грн заборгованість за комісією за надання кредиту.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості узгоджується з умовами кредитного договору, є внутрішньо послідовним та підтверджується матеріалами справи.

У відзиві відповідач посилався на завищеність нарахованих процентів, їх неспівмірність сумі основного боргу та порушення принципів розумності і справедливості.

Разом з тим, відповідно до вимог статті 81 ЦПК України, обов`язок доведення обставин, на які сторона посилається як на підставу своїх заперечень, покладається саме на цю сторону.

Відповідачем не наведено конкретних умов договору, які б свідчили про їх несправедливість у розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», а також не надано належних і допустимих доказів існування істотного дисбалансу прав та обов`язків сторін.

Суд враховує, що позивачем заявлено до стягнення заборгованість саме за процентами за користування кредитом, тоді як штрафні санкції (пеня, штраф) не нараховувалися.

Разом із цим суд зазначає, що положення статті 551 Цивільного кодексу України регулюють питання зменшення розміру неустойки (штрафу, пені). Оскільки у даному випадку позивачем не заявлено вимог про стягнення неустойки та такі платежі не нараховувалися, підстави для застосування зазначеної норми відсутні.

Відповідно до статей 627, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов, а укладений договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом, а розмір і порядок їх сплати визначаються договором.

Як убачається з матеріалів справи, відповідач, укладаючи кредитний договір, погодився з його умовами, у тому числі щодо розміру процентної ставки та порядку її нарахування.

Сам по собі розмір процентної ставки, погоджений сторонами при укладенні договору, не є підставою для визнання умов договору несправедливими у розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів».

Крім того, відповідач не заявляв вимог про визнання недійсними окремих умов договору або договору в цілому, що виключає підстави для застосування наслідків недійсності правочину.

Судом також встановлено, що сторонами погоджено сплату комісії за надання кредиту у розмірі 1020 грн, яка нараховується одноразово в момент видачі кредиту.

Матеріалами справи підтверджено, що така комісія є разовим платежем, а вимоги щодо визнання недійсними умов договору в цій частині відповідачем не заявлялися.

Отже, сплата комісії у визначеному договором розмірі є результатом домовленості сторін та підлягає виконанню.

Відповідно до статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Згідно зі статтями 625, 629 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за порушення грошового зобов`язання, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Враховуючи, що відповідач визнає заборгованість за тілом кредиту, а інші складові заборгованості підтверджуються матеріалами справи та не спростовані належними доказами, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову.

У зв`язку з цим позов підлягає задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 103737777 від 25.02.2024 року у загальному розмірі 21 330,00 грн, з яких: 6 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 14 310,00 грн заборгованість за процентами; 1 020,00 грн заборгованість за комісією.

Щодо заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.

На підтвердження понесених витрат позивачем подано договір про надання правничої допомоги, ордер адвоката, акт наданих послуг та детальний опис наданих послуг, відповідно до якого загальна вартість наданих послуг становить 8 000,00 грн.

Відповідно до статей 133, 137 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат та підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Оцінюючи подані докази відповідно до вимог статей 76-81, 89 ЦПК України, суд виходить із того, що відшкодуванню підлягають лише ті витрати на правничу допомогу, які є реальними, документально підтвердженими, необхідними та безпосередньо пов`язаними з розглядом конкретної справи.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом та не подав заперечень щодо розміру заявлених витрат на правничу допомогу, у тому числі не навів доводів про їх неспівмірність або необґрунтованість.

Оцінивши подані докази, обсяг наданих представником позивача послуг, їх співмірність складності справи, а також документально підтверджений перелік виконаних робіт, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.

За таких обставин суд вважає, що витрати позивача на професійну правничу допомогу є обґрунтованими, співмірними та підтвердженими належними і допустимими доказами, а тому підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов підлягає задоволенню, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір у розмірі 2 662,40 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо заявленого відповідачем клопотання про розстрочення виконання рішення суду, суд зазначає таке.

Відповідач у відзиві просив у разі задоволення позову розстрочити виконання рішення, посилаючись на складне матеріальне становище та неможливість одноразового виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до частини першої статті 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, а також надати відстрочення або розстрочення виконання рішення.

Вирішуючи зазначене питання, суд враховує характер спірних правовідносин, розмір присудженої до стягнення суми, а також відсутність заперечень позивача щодо можливості надання розстрочки виконання рішення.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для розстрочення виконання рішення суду в частині стягнення заборгованості строком на три місяці.

Керуючись статтями 2, 3, 10-13, 19, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 280-283, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614) заборгованість за кредитним договором № 103737777 від 25.02.2024 року у розмірі 21 330,00 грн (двадцять одна тисяча триста тридцять гривень 00 копійок), а також:

- витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок);

- витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн (вісім тисяч гривень 00 копійок).

Розстрочити виконання рішення суду в частині стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 21 330,00 грн строком на три місяці з дня набрання рішенням законної сили, встановивши наступний порядок виконання:

- протягом першого місяця 7 110,00 грн;

- протягом другого місяця 7 110,00 грн;

- протягом третього місяця 7 110,00 грн.

Судові витрати, у тому числі витрати на професійну правничу допомогу, підлягають сплаті без розстрочення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або справа розглянута без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або після прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Міжгірського районного суду

Закарпатської області Пухальський С. В.