Ухвала суду № 135948605, 26.03.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/15975/26-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2026 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна в кримінальному провадженні № 62025000000001040 від 21.10.2025,-

В С Т А Н О В И В:

23.03.2026 року в провадження слідчого судді ОСОБА_1 надійшло клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про накладення арешту на майно вилучене в кримінальному провадженні № 62025000000001040 від 21.10.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 426-1, ч. 4 ст. 410 КК України, 12.03.2025 під час проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

- грошові кошти у сумі 4800 (чотири тисячі вісімсот) доларів США, а саме 48 (сорок вісім) банкнот номіналом 100 доларів США кожна з наступними серіями та номерами: QE30701159B; QE00133854A; QE30701130B; QE30108717B;QE30108712B; PK84131245G; KB26825642H; HB98867258F; HB19517341Q; HD50930682B; QE30108713B; MB08978795S; PF36646004B; QE59231303A; QE30108715B; QE30108708B; QE30701126B; QE30108720B; PA30575666B; QE30108711B; HF04390058E; KB45798162B; KB87232104J; HJ16039375A; QE30701129B; QK18174901A;QE30701128B; LI37453487A; PA18495772B; PK47358483H; KF47272786A; KF23384493D; KL09240330B; KI35167755A;QE30701125B; QE30108714B; QE30701127B; QE30108707B; QE30701160B; QE30108718B; QJ04602878A; LH04368935G; MB74563809F; QE30108719B; KB23076708J; HB29201939E; KB74700878B; KB91689035C.

Сторона обвинувачення вказує на те, що Слідчими Управління з досудового розслідування військових правопорушень, а також порушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, вчинених внаслідок ведення російською федерацією, із залученням представників інших держав, агресивної війни проти України, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025000000001040 від 21.10.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 426-1, ч. 4 ст. 410 КК України.

У кримінальному провадженні досліджуються обставини про те, що службові особи військової частини НОМЕР_1 , перебуваючи у м. Дніпро, перевищуючи свої службові повноваження, безпідставно здійснюють нарахування додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», військовослужбовцям військової частини НОМЕР_2 , які фактично участі в виконанні бойових (спеціальних) завдань не приймають та перебувають у м. Дніпро, за межами районів ведення воєнних (бойових) дій, а також, що військові службові особи військової частини НОМЕР_1 , зловживаючи службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, здійснюють привласнення іншого військового майна (паливно-мастильних матеріалів), в умовах воєнного стану, шляхом його списання на транспортні засоби, які не здійснюють виїзди та перебувають в неробочому стані та в послідуючому створені надлишки реалізовують з метою особистого збагачення.

В ході досудового розслідування, було встановлено, що заступник командира військової частини НОМЕР_1 - начальник логістики, підполковник ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , протягом 2023-2025 років, з метою виплати додаткових премій та надбавок, надає вказівки керівникам структурних підрозділів військової частини, вносити до рапортів про виконання бойових (спеціальних) завдань групи військовослужбовців роти матеріального забезпечення військової частини, які фактично бойових (спеціальних) завдань не виконують та несуть службу за принципом тиждень на службі, тиждень вдома за межами військової частини (в деяких випадках за межами гарнізону). У подальшому вказаним особам незаконно здійснюється нарахування відповідних премій в розмірі від 20 до 30 тисяч гривень щомісячно.

До вказаних військовослужбовців належать: кухар роти матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; кухар роти матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; кухар роти матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; кухар роти матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; кухар роти матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; кухар роти матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , кухар роти матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , кухар роти матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_10 ; кухар роти матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , кухар роти матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , кухар роти матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_13 .

У військовій частині було організовано схему створення надлишків паливно-мастильних матеріалів, виділених для автотранспорту роти матеріально-технічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 , з метою їх подальшої реалізації. ОСОБА_5 за допомогою підлеглих осіб ОСОБА_4 та ОСОБА_17 організував схему списання паливно-мастильних матеріалів, виділених для вантажного транспорту роти матеріально-технічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 автомобілів УРАЛ-4320, КАМАЗ-4310, КАМАЗ-5320, МАЗ-5334, які фактично не здійснюють виїзди, а постійно перебуває на паркувальному майданчику роти матеріального забезпечення, розташованому поблизу місця дислокації підрозділу в селі Чаплі Дніпровського району Дніпропетровської області, з метою подальшої реалізації паливно-мастильних матеріалів.

Окрім того, встановлено, що командир роти матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 капітан ОСОБА_17 , перевищуючи свої службові повноваження, залучає підлеглих осіб для проведення будівельних робіт за місцем свого мешкання, а саме будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .

12.03.2026 в період часу з 10 год. 48 хв. до 11 год. 40 хв. було проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого вилучено:

грошові кошти у сумі 4800 (чотири тисячі вісімсот) доларів США, а саме 48 (сорок вісім) банкнот номіналом 100 доларів США кожна з наступними серіями та номерами: QE30701159B; QE00133854A; QE30701130B; QE30108717B;QE30108712B; PK84131245G; KB26825642H; HB98867258F; HB19517341Q; HD50930682B; QE30108713B; MB08978795S; PF36646004B; QE59231303A; QE30108715B; QE30108708B; QE30701126B; QE30108720B; PA30575666B; QE30108711B; HF04390058E; KB45798162B; KB87232104J; HJ16039375A; QE30701129B; QK18174901A;QE30701128B; LI37453487A; PA18495772B; PK47358483H; KF47272786A; KF23384493D; KL09240330B; KI35167755A;QE30701125B; QE30108714B; QE30701127B; QE30108707B; QE30701160B; QE30108718B; QJ04602878A; LH04368935G; MB74563809F; QE30108719B; KB23076708J; HB29201939E; KB74700878B; KB91689035C.

Вказані грошові кошти вилучені та поміщені до спецпакету ДБР №В2006078.

12.03.2026 вищевказані об`єкти визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Прокурор в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, вимоги клопотання підтримує у повному обсязі. Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного висновку. Згідно вимог ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України. Згідно статті 98 КПК України Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно зі ст. 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 170-174 КПК України.

Виходячи з норм ч. 1 ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Відповідно до ч. 6 ст. 22 КПК України суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, у тому числі у реалізації права на збирання речових доказів.

Положеннями ч. 1 ст. 170 КПК України, серед іншого встановлено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Положеннями ч. 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

В свою чергу вказані речі. відповідають критеріям ст. 98 КПК України, оскільки є об`єктом кримінально протиправних дій. Слідчим винесено постанову про визнання їх речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки на теперішній час у слідства є достатньо підстав вважати, що вилучене під час вказаного вище обшуку майно може бути використане у якості доказів у кримінальному провадженні.

Таким чином, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна, а саме перелічених вище речових доказів, для виконання завдання арешту майна, встановленого ч. 1 ст. 170 КПК України, щодо запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження, а також для забезпечення проведення експертиз, наявні підстави у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження - арешту.

Таким чином, з метою забезпечення схоронності вказаних вище речових доказів, враховуючи, що з матеріалів досудового розслідування вбачається наявність достатніх підстав вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, необхідно накласти арешт на зазначене майно.

Під час вирішення питання про наявність підстав для застосування арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження необхідно враховувати практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка визначає, що ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини спрямована не тільки на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, але також зобов`язує державу вживати необхідних заходів, спрямованих на захист права власності. Зазначена правова позиція сформульована ЄСПЛ у справі «Броньовський проти Польщі» від 22 червня 2004 року.

У рішеннях ЄСПЛ у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції. Також суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.

В свою чергу, у кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків. Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Слідчий суддя, дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання про накладення арешту на майно, вилучене в кримінальному провадженні № 62025000000001040 від 21.10.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 426-1, ч. 4 ст. 410 КК України, 12.03.2025 під час проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , з метою забезпечення збереження речових доказів, що визначено пунктами 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 167, 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна в кримінальному провадженні № 62025000000001040 від 21.10.2025 - задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене в кримінальному провадженні № 62025000000001040 від 21.10.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 426-1, ч. 4 ст. 410 КК України, 12.03.2025 під час проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

- грошові кошти у сумі 4800 (чотири тисячі вісімсот) доларів США, а саме 48 (сорок вісім) банкнот номіналом 100 доларів США кожна з наступними серіями та номерами: QE30701159B; QE00133854A; QE30701130B; QE30108717B;QE30108712B; PK84131245G; KB26825642H; HB98867258F; HB19517341Q; HD50930682B; QE30108713B; MB08978795S; PF36646004B; QE59231303A; QE30108715B; QE30108708B; QE30701126B; QE30108720B; PA30575666B; QE30108711B; HF04390058E; KB45798162B; KB87232104J; HJ16039375A; QE30701129B; QK18174901A;QE30701128B; LI37453487A; PA18495772B; PK47358483H; KF47272786A; KF23384493D; KL09240330B; KI35167755A;QE30701125B; QE30108714B; QE30701127B; QE30108707B; QE30701160B; QE30108718B; QJ04602878A; LH04368935G; MB74563809F; QE30108719B; KB23076708J; HB29201939E; KB74700878B; KB91689035C Ухвала про арешт майна негайно виконується слідчим та/або прокурором. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1