Рішення № 135945350, 03.04.2026, Таращанський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 379/153/26

Провадження № 2/379/338/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2026 рокум.Тараща

Таращанський районний суд Київської області в складі

головуючого судді - Невгада О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Бакал О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовною заявою акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В:

Позивач акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» в особі представника за довіреністю Ляр Д.Ю. звернувся до суду через електронний кабінет з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що ОСОБА_1 (далі відповідач) звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг. У зв`язку з цим відповідач підписав заяву № б/н від 08.08.2019 згідно якого відповідач отримав кредит у виді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підписав заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг власноручно на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ 13.12.2019 №151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України". На підставі вищевказаної анкети-заяви відповідачу відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку № НОМЕР_1 , строк дії - 03/23, тип «Універсальна» GOLD. Згодом відповідач додатково отримав кредитну картку № НОМЕР_2 , строк дії - 07/27, тип «Універсальна» GOLD тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 75000,00 грн. (п.1.2. Договору); строк кредитування: 20 років (п.1.2. Договору); процентна ставка, відсотків річних: 42.0% (п.1.3 Договору); кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту (п.1.4. Договору); розмір мінімального обов`язкового платежу: - 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн., щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн., щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення (п.1.4. Договору); проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 60,00% (п.1.5. та п. 2.1.1.2.12. Договору). В процесі користування рахунком відбулася зміна відсоткової ставки до 40,8% річних. Відповідач користувався кредитним лімітом, але припинив надавати своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором та підтверджується випискою за рахунком. В редакції умов та правил, у разі порушення відповідачем зобов`язань з погашення заборгованості по кредиту протягом 180-ти днів з моменту виникнення таких порушень, на підставі ст.ст. 212, 611, 651 Цивільного кодексу України терміном повернення кредиту встановлюється 180-й день з моменту порушення зобов`язань клієнта з погашення кредиту. На 180-й день з моменту порушення зобов`язань клієнта з погашення кредиту клієнт зобов`язаний повернути банку кредит, проценти за користування кредитом, неустойку та виконати інші зобов`язання за договором в повному обсязі. Тобто сторони згідно до ст. 212 ЦКУ передбачили відкладальну обставину внаслідок виникнення якої, терміном повернення кредиту встановлюється 180-й день з моменту порушення зобов`язань відповідача з погашення кредиту. Внаслідок порушення ОСОБА_1 зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту у строк, передбачений договором не виконав, тому банк звертається до суду з вимогою повернення всієї суми кредиту. У зв`язку з порушеннями зобов`язань станом на 14.01.2026 відповідач має загальну заборгованість перед банком у розмірі 125 899,27 грн., яка складається з наступного:

- 100 103,04 грн. заборгованість за тілом кредиту;

- 25 796,23 грн. заборгованість за простроченими відсотками за користування кредитом.

Позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість станом 14.01.2026 та судовий збір.

10.02.2026 ухвалою Таращанського районного суду Київської області відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, направив до суду заяву в якій просив суд розгляд справи проводити без його участі. Позовні вимоги визнав частково в розмірі заборгованості за тілом кредиту в розмірі 89276,04 грн., оскільки ним сплачено частину заборгованості на загальну суму 10827 грн. Заборгованість за простроченими відсотками в розмірі 25796,23 грн. не визнає. Проти стягнення сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн. не заперечує.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву № б/н від 08.08.2019 року та підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між відповідачем та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

Своїм підписом на анкеті-заяві відповідач ОСОБА_1 беззастережно підтвердив, що на момент її підписання ознайомився з текстом умов і правил, паспортом споживчого кредиту, таблицею обчислення загальної вартості кредиту, тарифами, повністю зрозумів їхній зміст, погоджується з викладеним, розуміє свої права та обов`язки.

Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з умовами складають договір про надання банківських послуг. Підписавши анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов`язується виконувати його умови.

Відповідно підписаної заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг, у разі використання кредитної картки «Універсальна» GOLD на ній встановлювався кредитний ліміт до 75 000,00 грн. на споживчі потреби на строк до 20 років, з процентною ставкою 42,0 % річних, тип процентної ставки фіксована.

Кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту. Розмір мінімального обов`язкового платежу: - 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн., щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн., щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення (п.1.4. договору).

Проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 60,00% (п.1.5. та п.2.1.1.2.12.).

ОСОБА_1 було надано картку № НОМЕР_1 , строк дії - 03/23, тип «Універсальна» GOLD.

Після спливу строку дії цієї картки відповідач додатково отримав в АТ КБ «ПриватБанк» картку № НОМЕР_2 , строк дії - 07/27, тип «Універсальна» GOLD .

Згідно з довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки ОСОБА_1 по кредитній картці №4149629383212800 : 08.08.2019 року встановлено кредитний ліміт 2200,00 грн.; 08.08.2019 року зменшено кредитний ліміт до 2200,00 грн.; 24.01.2020 року збільшено кредитний ліміт до 6000,00 грн.; 25.02.2020 року збільшено кредитний ліміт до 7 000,00 грн.; 26.02.2020 року збільшено кредитний ліміт до 10 000,00 грн.; 26.02.2020 року зменшено кредитний ліміт до 8000 грн.; 12.03.2020 року збільшено кредитний ліміт до 15000,00 грн.; 20.07.2020 року збільшено кредитний ліміт до 25000,00 грн.; 29.04. 2021 року збільшено кредитний ліміт до 34000,00 грн.; 14.12.2021 року збільшено кредитний ліміт до 42000,00 грн.; 31.07.2023 року збільшено кредитний ліміт до 75000,00 грн.; 07.11.2023 року збільшено кредитний ліміт до 100000,00 грн.; 07.08.2025 року зменшено кредитний ліміт до 0,00 грн.

З виписки за договором б/н за період з 08 серпня 2019 року по 16 січня 2026 року вбачається, що ОСОБА_1 отримав кредитні кошти та користувався ними.

Згідно з наданим розрахунком відповідач має заборгованість перед позивачем, що станом на 14.01.2026 складає розмірі 125899,27 грн., яка складається з наступного: 100103,04 грн. заборгованість за тілом кредиту; 25796,23 грн. заборгованість за простроченими відсотками за користування кредитом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону).

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України, наслідками порушення боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В силу ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому, згідно ст. 627 ЦК України та відповідно до ст. 6 ЦК сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

На підставі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договір в силу приписів ст. 638 ЦК України, є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Отже, підписанням ОСОБА_1 анкети-заяви № б/н від 08.08.2019 свідчить про те, що відповідачу всі умови даного договору цілком зрозумілі і він вважає їх справедливими щодо до себе. Вказаний договір був прочитаний та підписаний сторонами.

Таким чином, своїми підписами сторони письмово підтвердили та закріпили те, що вони діяли свідомо, були вільні в укладені договору, вільні у виборі контрагента та умов договору.

Частина 1 статті 1048 ЦК України передбачає право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір та порядок одержання процентів встановлюється договором.

Позичальник зобов`язаний відповідно до ст. 1049 ЦК України повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За кредитним договором, відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 порушив умови договору та у нього утворилась заборгованість перед банком станом на 14.01.2026 у розмірі 125899,27 грн., яка складається з наступного: 100103,04 грн. заборгованість за тілом кредиту; 25796,23 грн. заборгованість за простроченими відсотками за користування кредитом.

Відповідачем у справі не спростовано розмір заборгованості у сумі 125899,27 грн. Наявність заборгованості у вказаному розмірі підтверджується наявним розрахунком.

Виписки по рахунках, надані позивачем, містять дані про нарахування та рух кредитних коштів, що підтверджує факт видачі кредиту саме за договором від 08.08.2019 р.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Виписка з рахунку є первинним банківським документом, що фіксує рух коштів клієнта, та відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» є належним доказом фінансової операції, тому є допустимими доказами.

Щодо часткового визнання відповідачем заборгованості за тілом кредиту в розмірі 89276,04 грн., суд висновує наступне. Відповідач у своїй заяві від 11.03.2026, стверджує, що частково сплатив кредит на загальну суму 10827 грн., а саме: 22.01.2026 на суму 4000 грн. та 10.02.2026 на суму 1827 грн. При цьому не підтвердив це документально через надання до суду відповідних квитанцій. Такі твердження не підтверджені жодними доказами і суперечать вимогам статті 81 ЦПК України про обов`язок сторони доводити обставини, на які вона посилається.

Згідно із статтями 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст. 81 ЦПК України).

З приводу заперечення відповідачем щодо стягнення з нього заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 25796,23 грн., суд зазначає наступне.

Кредитний договір б/н № від 08.08.2019 є результатом домовленості сторін і відповідає загальним засадам цивільного законодавства, встановленим ст. 3 ЦК України. Позичальник був ознайомлений з умовами кредитування, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, вони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину і волевиявлення учасників договору було вільним. Доказів протилежного матеріали справи не містять, відповідач також їх не надав, що відповідно до статей 12, 81 ЦПК України є його процесуальним обов`язком.

Підтвердження того, що позичальник ОСОБА_1 звертався до позивача за роз`ясненнями щодо незрозумілих йому умов договору суду не надано.

Користування кредитними коштами підтверджено випискою про рух коштів, з якої вбачається, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт, а також факти використання відповідачем грошових коштів.

Із виписки також вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк ( ч. 1 ст. 530 ЦК України ).

Відповідно до ч. 2 ст. 612 ЦК України боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завданні простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Із долученого до справи розрахунку заборгованості вбачається, що кредитні кошти відповідач за умовами договору не сплачує, в результаті чого станом на 14.01.2026р. має заборгованість 125899,27 грн., яка складається з наступного: 100103,04 грн. заборгованість за тілом кредиту; 25796,23 грн. заборгованість за простроченими відсотками за користування кредитом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов`язку в натурі.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ч. 1, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року, принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин вчиняється у формі, встановленій законом, та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Отже, відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», складає між ним та банком договір про надання банківських послуг № б/н від 08.08.2019, а тому зазначені умови були прочитані, підписані обома сторонами.

Згідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 5 статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За таких обставин, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги позивача, стягнути з відповідача на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 08.08.2019 року, що утворилася станом на 14.01.2026 у розмірі 125899,27 грн.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача.

Отже, у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2622,40 гривень, сплата якого документально підтверджена.

На підставі вищевикладеного та ст.ст. 509, 526, 527, 530, 599, 610, 611, 634, 637, 1049, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 279, 280- 282, 258-259, 265, 268, 354-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 08 серпня 2019 року у розмірі 125899 (сто двадцять п`ять тисяч вісімсот дев`яносто дев`ять) гривень 27 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання на нього апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення - зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», код ЄДРПОУ: 14360570, адреса місцезнаходження: вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено та підписано 08.04.2026.

Суддя О.В. Невгад