Рішення № 135934056, 04.03.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/10221/24

Номер провадження2/205/1054/26

Справа №205/10221/24

2/205/1054/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2026 року

Новокодацький районний суд міста Дніпра в складі головуючого судді Остапенко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Кришталь О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі цивільну справу №205/10221/24 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця-

ВСТАНОВИВ:

07.08.2024 року акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця.

Позов обґрунтовано тим, що між АТ КБ «ПриватБанк» (далі - Банк) та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № DNG0AU10885701 від 04.05.2006 року, за умовами якого позичальник отримав кредит у розмірі 6 000 дол.США. Однак позичальник своєчасно умови договору не виконав, грошові кошти Банку не повернув. Також 21.06.2007 року ОСОБА_2 підписав заяву № б/н з метою отримання кредиту. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. 26.10.2023 року Банком направлено претензію кредитора до Другої дніпровської державної нотаріальної контори та 16.11.2023 року отримано відповідь про перенаправлення претензії до приватного нотаріуса Кота Б.А. за місцем заведення спадкової справи. Спадкоємцем ОСОБА_2 є ОСОБА_1 28.05.2024 року банк направив лист-претензію спадкоємцю, але відповідач ніяких дій не виконала. Станом на дату смерті ОСОБА_2 його заборгованість перед Банком становила за договором № б/н від 21.06.2007 року 2 449,53 дол.США, за кредитним договором № DNG0AU10885701 від 04.05.2006 року 75 998,98 дол.США, з яких: 15 099,29 дол.США заборгованість за тілом кредиту, 50 248,73 дол.США заборгованість за простроченими відсотками, 9 491 дол.США нарахована пеня, 1 159,96 дол.США нарахована комісія.

На підставі викладеного просить стягнути з відповідача заборгованість за договором № б/н від 21.06.2007 року та договором №DNG0AU10885701 від 04.05.2006 року заборгованість у розмірі 78 448,51 дол.США.

Ухвалами Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 12.08.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі в порядку загального позовного провадження, а також витребувано докази.

Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 02.06.2025 року клопотання представника відповідача ОСОБА_3 про витребування доказів задоволено, витребувано в позивача оригінал Заяви №б/н від 21.06.2007 року, договір №DNGOAU10885701 від 04-05-2006 року.

18.08.2025 року від представника позивача надійшла уточнена позовна заява, у якій Банк просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитними договорами № 201466-CRED від 15.01.2008 року в розмірі 2 449,53 дол.США, яка складаються з 1 633,02 дол.США заборгованості за тілом кредиту та 816,51 дол.США заборгованості за пенею, а також за кредитним договором №DNG0AU10885701 від 04.05.2006 року заборгованість у розмірі 78 448,51 дол.США. В обґрунтування заяви зазначено, що 15.01.2008 року ОСОБА_2 та Банк уклали кредитний договір № 201466-CRED, відповідно до якого позичальник отримав кредит у розмірі 6 000 дол.США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 24 % на рік, з кінцевим терміном повернення до 24.01.2009 року.

20.08.2025 року від представника відповідача ОСОБА_3 надійшов відзив на уточнений позов, у якому заперечував проти позовних вимог. Заперечення обґрунтовані тим, що зазначені в позові обставини не доведені, строк повернення кредиту за договором № 201466-CRED від 15.01.2008 року сплив 24.01.2009 року, а за кредитним договором №DNG0AU10885701 від 04.05.2006 року 06.05.2013 року, тобто позивачем пропущено строк позовної давності для зверненням з позовом про стягнення заборгованості за цими договорами. На підстави викладеного просить відмовити в задоволенні позову.

29.08.2025 року від представника позивача Демарчук Н.О. надійшла уточнена позовна заява, у якій просить стягнути з відповідача заборгованість за вищевказаними договорами в розмірі 78 448,51 дол.США, що за курсом 40,39 грн. за 1 дол.США складає 3 168 535,32 грн.

Ухвалою суду, постановленою 15.10.2025 року без оформлення окремого документу, прийнято заяву позивача про зміну предмета позову.

20.10.2025 року від представника ОСОБА_1 адвоката Базюкевича Є.В. надійшов відзив на уточнений позов, у якому заперечував проти позовних вимог, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що претензія кредитора, додана до позову містить істотно меншу суму боргу 61 810 грн. Доказів фактичного надання кредиту Банком не надано, Трирічний строк позовної давності для пред`явлення позову за цими договорами сплив. Окрім того, до спадкової маси ОСОБА_2 увійшла земельна ділянка, вартість якої становить 60 742,63 грн. Водночас, відповідач як єдиний спадкоємець відмовляється від одноразового платежу. На підставі викладеного просить відмовити в задоволенні позову.

14.11.2025 року від представника Банку надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог до 60 742,63 грн. у межах вартості земельної ділянки, яка увійшла до спадкової маси після смерті ОСОБА_2 .

Також від представника позивача ОСОБА_4 надійшли додаткові пояснення на заперечення відповідача. У поясненнях зазначено, що 05.05.2011 року рішенням Дніпропетровського районного суду м. Дніпропетровська по справі № 2-2428/11 стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь Банку заборгованість за кредитним договором №201466-CRED від 15.01.2008 у розмірі 24001,01 грн.; стягнуто з ОСОБА_2 на користь Банку заборгованість за кредитним договором № DNG0AU10885701 від 04.05.2006 у розмірі 212 022,83 грн, стягнуто з ОСОБА_2 на користь Банку заборгованість за кредитним договором № б/н від 04.06.2007 року у розмірі 17318,41 грн. 27.01.2015 року рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська по справі 205/9241/14-ц звернуто стягнення на предмет застави: автомобіль Shevrolet, модель: Tacuma UF75Z, рік випуску: 2006, тип ТЗ: легковий-Універсал-В, що належить на праві власності ОСОБА_2 , шляхом продажу вказаного автомобіля АТ КБ «Приватбанк». Рішення не оскаржувались та набрали законної сили. Виконавчі документи перебували на виконанні у Новокодацькому ВДВС міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області. Вказані факти підтверджуються рішенням Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 18.04.2024 року по справі № 954/223/23 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», Публічного акціонерного товариства акціонерний комерційний банк «Індустріалбанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про зняття арештів з майна. Таким чином, факт отримання коштів та розмір заборгованості підтверджується зазначеними рішеннями судів.

Ухвалою суду від 14.11.2025 року прийнято до провадження заяву про зменшення розміру позовних вимог, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

01.12.2025 року від представника відповідача надійшов відзив на позов з урахуванням зменшення розміру позовних вимог, у якому зазначив, що відповідач у відзиві на позов від 17.10.2025 року відмовився від одноразового платежу, тому на підставі ст.1282 ЦК України Банк повинен звернутися з позовом про звернення стягнення на майно, передане спадкоємцям у натурі. Отже, позивачем обрано неналежний спосіб захисту. Також представник ОСОБА_3 зазначив, що позивач пропустив строки звернення з вимогою до спадкоємця, встановлені ст. 1281 ЦК України, оскільки 18.07.2023 року Банку стало відомо про прийняття спадщини відповідачем. На підставі викладеного просить відмовити в задоволенні позову.

У судовому засіданні представник позивача АТ КБ «Приват Банк» Сокуренко Н.В. позов підтримала, просила задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 Базюкевич Є.В. проти позову заперечував, просив у його задоволенні відмовити.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи позивача, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

У ході судового розгляду встановлено, що рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 05.05.2011 року по цивільній справі № 2-2428/11 частково задоволено позов Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Рішення суду набрало законної сили у 2011 році.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Під час розгляду вказаної вище справи судом було встановлено, що 04.05.2006 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № DNG0AU10885701 від 04.05.2006 року, за яким останній отримав кредит у розмірі 26 555,73 дол.США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,17% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 07.05.2013 року. Заборгованість за вказаним договором становить 26 845,81 дол.США, з яких: 16 491,56 дол.США заборгованість за кредитом, 9 045,73 дол.США заборгованість за процентами за користування кредитом, 250 грн. штраф (фіксована частина), 1 276,86 дол.США штраф (процентна складова).

Також під час розгляду цивільної справи № 2-2428/11 суд встановив, що за укладеним між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 кредитним договором № 201466-CRED від 15.01.2008 року останній отримав від Банку 6 000 дол.США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 15.01.2009 року. Заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором № 201466-CRED від 15.01.2008 року становила 3 038,95 дол.США, з яких: 1 633,02 дол.США заборгованість за кредитом, 1 231,07 дол.США - заборгованість за процентами за користування кредитом, 250 грн. штраф (фіксована складова), 143,20 дол.США штраф (процентна складова). Відповідно до судового рішення по цивільній справі № 2-2428/11 у забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором № 201466-CRED від 15.01.2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено договір поруки від 15.01.2008 року.

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 05.05.2011 року по цивільній справі № 2-2428/11 стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 201466-CRED від 15.01.2008 року в розмірі 24 001,01 грн.; з ОСОБА_2 на користь Банку стягнуто заборгованість за кредитним договором № DNG0AU10885701 від 04.05.2006 року в розмірі 212 022,83 грн. Відповідно до мотивувальної частини вказаного судового рішення позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за зазначеними кредитними договорами задоволено в повному обсязі.

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 27.01.2015 року по цивільній справі № 205/9241/14-ц позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення задоволено частково, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором № DNG0AU10885701 від 04.05.2006 року в сумі 80 804,52 доларів США, що за курсом НБУ складає 1 044 802,44 грн., звернуто стягнення на предмет застави: автомобіль Shevrolet, модель: Tacuma UF75Z, рік випуску: 2006, тип ТЗ: легковий-Універсал-В, № кузова/шасі: НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить на праві власності ОСОБА_2 , шляхом продажу вказаного автомобіля Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» з укладанням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем із зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також надання Публічному акціонерному товариству Комерційний банк «Приватбанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Рішення суду набрало законної сили 09.02.2015 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер (т. 1 а.с.195).

Відповідно до спадкової справи, копія якої надана приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Котом Б.А., єдиним спадкоємцем ОСОБА_2 , який прийняв спадщину є його дружина ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 194, 197, 207,212).

Згідно з відповіддю АТ «Державний ощадний банк України» від 02.05.2023 року на запит приватного нотаріуса Кота Б.А. станом на 27.04.2023 року на рахунку ОСОБА_2 № НОМЕР_3 наявні грошові кошти в розмірі 9 402,06 грн. (т. 1 а.с.220).

Відповідно до довідки АТ «Райффайзен Банк» від 16.05.2023 року на поточному рахунку ОСОБА_2 № НОМЕР_4 залишок коштів станом на 15.05.2023 року становить 10 169,95 грн., а на рахунку для виплати заробітної плати № 1758265000 залишок складає 114 478,39 грн. (т. 1 а.с.223).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 2 га з кадастровим № 6523580700:03:001:0217, що розташована на території Волинської с/ради Каховського району Херсонській області (т.2, а.с. 126), яка відповідно до витягу № НВ-9976672032025 з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок має вартість 60 742,63 грн. (т. 2 а.с.195).

18.07.2023 року ОСОБА_1 звернулася до Нововоронцовського районного суду Херсонської області з позовом до АТ КБ «ПриватБанк», ПАТ АКБ «Індустріалбанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про зняття арештів з майна. Рішення суду від 18.04.2024 року по цивільній справі № 954/223/23 набрало законної сили 20.05.2024 року. Вказаним рішенням встановлено, що виконавчі листи, видані Дніпровським районним судом Дніпропетровської області по цивільній справі № 2-2428/11 щодо стягнення заборгованості за кредитними договорами № DNG0AU10885701 від 04.05.2006 року та № 201466-CRED від 15.01.2008 року, а також Ленінським районним судом м. Дніпропетровська про звернення стягнення на предмет застави пред`являлися до примусового виконання до виконавчої служби. Виконавчий лист щодо стягнення з ОСОБА_2 заборгованості в розмірі 24 501,01 грн. за кредитним договором № 201466-CRED від 15.01.2008 року постановою державного виконавця від 12.06.2018 року повернуто стягувачу. Виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором № DNG0AU10885701 від 04.05.2006 року 10.12.2018 року постановою державного виконавця повернуто стягувачу, залишок заборгованості 148 351,38 грн. Виконавчий лист, виданий по цивільній справі № 205/9241/14-ц, про звернення стягнення на предмет застави було повернуто стягувачу 25.04.2016 року.

У позові (т. 2 а.с. 114-116) Банк зазначив, що заборгованість за кредитним договором № 201466-CRED від 15.01.2008 року станом на дату смерті ОСОБА_2 становить 2 449,53 дол.США, з яких 1 633,02 дол.США заборгованість за тілом кредиту, 816,51 дол.США заборгованість за процентами; заборгованість за кредитним договором № DNG0AU10885701 від 04.05.2006 року становить 75 998,98 дол.США та складається з 15 099,29 дол.США заборгованості за тілом кредиту, 50 248,73 дол.США заборгованості за простроченими відсотками, 9 491 дол.США нарахованої пені, 1 159,96 дол.США нарахованої комісії. На підтвердження вказаних сум позивач надав розрахунки заборгованості за договорами (т. 2 а.с. 118-122). Однак з зазначеними розрахунками суд не погоджується з огляду на таке.

З аналізу встановлених судом обставин вбачається, що Банк звертався до суду з позовами щодо стягнення заборгованості за кредитними договорами № DNG0AU10885701 від 04.05.2006 року та № 201466-CRED від 15.01.2008 року, у рішеннях суду була встановлена сума боргу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 як поручителя за кредитним договором № 201466-CRED від 15.01.2008 року. Таким чином, Банк скористався своїм правом звернутися до суду з позовом про стягнення боргу і після ухвалення остаточного рішення не мав права нараховувати проценти за договором, пеню та комісію, оскільки в подальшому має право лише на нарахування та стягнення в судовому порядку з боржника 3 відсотків річних та інфляційних втрат в порядку ч. 2 ст. 625 ЦПК України. Ці висновки узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 28.03.2018 року у справі № 14-10цс18.

Положеннями п. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV (в редакції, чинній станом на день видачі виконавчих листів) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом року.

Відповідно до ст. 23 цього Закону строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються, зокрема, у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

05.10.2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404, статтею 12 якого встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років.

Згідно з ч. 4 ст. 12 Закону №1404 строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред`явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

При цьому, ч.5 ст. 12 Закону №1404 визначено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Згідно з п. 5 Розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення цього Закону виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Отже, тлумачення вищезазначеної норми свідчить про те, що визначені в Законі №1404 строки застосовуються і до виконавчих документів, які були видані до набрання ним чинності.

Таким чином, оскільки передбачене ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999 року переривання строку пред`явлення виконавчого листа до виконання мало місце у зв`язку з пред`явленням такого виконавчого листа до виконання у межах встановленого законом річного строку, при цьому, після його повернення набрав чинності Закон 1404, в якому містяться аналогічні норми щодо переривання строку пред`явлення, то строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлювався з дня його повернення і становить три роки.

Таким чином, враховуючи, що строк пред`явлення вищевказаних виконавчих листів про стягнення заборгованості за кредитними договорами становить три роки з дати повернення виконавчого листа постановою державного виконавця, виконавчий лист по цивільній справі № 205/9241/14-ц про звернення стягнення на предмет застави, який було повернуто стягувачу 25.04.2016 року, не може бути пред`явлений до виконання у зв`язку зі спливом строку. Однак, строк пред`явлення до виконання виконавчих листів щодо стягнення заборгованості, виданих Дніпровським районним судом Дніпропетровської області та повернутих державним виконавцем у 2018 році, з урахуванням зупинення строків на час карантину та воєнного стану, не сплив.

Таким чином, суд враховує, що рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 05.05.2011 року по цивільній справі № 2-2428/11 було стягнуто заборгованість, яка за кредитним договором № 201466-CRED від 15.01.2008 року становить 24 001,01 грн., за кредитним договором № DNG0AU10885701 від 04.05.2006 року становить 212 022,83 грн., при цьому з урахуванням постанови державного виконавця про повернення виконавчого листа від 10.12.2018 року, заборгованість за кредитним договором № DNG0AU10885701 від 04.05.2006 року зменшилася внаслідок виконавчих дій та становить 148 351,38 грн.

Отже, загальна сума заборгованості ОСОБА_2 за двома договорами складає 172 352,39 грн.

Згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

За змістом вказаної норми права цивільні обов`язки особи, в тому числі ті, які виникли на підставі договорів та інших правочинів, припиняються з часу смерті боржника.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання спадкодавцем зобов`язань за укладеними ним кредитними договорами.

З наявних доказів слідує, що між АТ КБ «Приватбанк» і ОСОБА_2 виникли зобов`язання за кредитними договорами, які останній не виконав на суму 172 352,39 грн.

Водночас нормою статті 1216 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав i обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять yсі права i обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав i обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218,1231 ЦК України).

Згідно зі статтею 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно зі ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Як встановлено судом, до спадкової маси ОСОБА_2 увійшли грошові кошти на його банківських рахунках у АТ «Державний ощадний банк України»№ НОМЕР_3 в розмірі 9 402,06 грн. та в АТ «Райффайзен Банк» № НОМЕР_4 у розмірі 10 169,95 грн., № 1758265000 в розмірі 114 478,39 грн., що в загальному розмірі складає 134 050,40 грн. та земельна ділянка вартістю 60 742,63 грн.

Отже, загальна сума, набута відповідачем у спадок, становить 194 793,03 грн.

При цьому позивач просить стягнути з відповідача лише 60 742,63 грн. Таким чином, вимоги Банку заявлені в межах вартості майна, одержаного в спадщину.

Статтею 1281 ЦК України визначено порядок та строки пред`явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців, згідно якого спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб (частина перша). Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги (частина друга). Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину (частина третя). Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги (частина четверта).

Аналіз вказаної норми дає підстави для висновку, що строки пред`явлення кредиторами спадкодавця вимог до спадкоємців є обмежувальними (преклюзивними), тобто їх пропущення припиняє права кредиторів, а тому ці строки не призупиняються, не перериваються й не поновлюються.

Отже, встановлені статтею 1281 ЦК України строки - це строки, у межах яких кредитор, здійснюючи власні активні дії, може реалізувати своє суб`єктивне право.

Сплив визначених статтею 1281 ЦК України строків пред`явлення кредитором вимоги до спадкоємців має наслідком позбавлення кредитора права вимоги за зобов`язанням, а також припинення такого зобов`язання.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2018 року у справі № 14-53цс18.

Враховуючи зміст частини другої статті 1281 ЦК України, обов`язковими умовами для початку обчислення шестимісячного строку, у межах якого кредитор може реалізувати своє суб`єктивне право та пред`явити вимоги, є обізнаність кредитора про факт відкриття спадщини (отримання кредитором повідомлення від спадкоємців боржника; кредитор в інший спосіб дізнався або міг дізнатися про цей факт); обізнаність кредитора про спадкоємців, які прийняли спадщину (отримання кредитором повідомлення від таких осіб; відповідь нотаріуса на запит суду про коло спадкоємців, які прийняли спадщину; ознайомлення із документами про право на спадщину тощо).

Враховуючи викладене та позицію, висловлену в постанові Верховного Суду від 21.05.2025 року у справі № 705/2977/24 (провадження № 61-15362св24), кредитор може фактично звернутися до спадкоємців боржника, які прийняли спадщину, лише у тому випадку, коли йому відомо коло таких осіб.

Як встановлено судом, 18.07.2023 року ОСОБА_1 як спадкоємець ОСОБА_2 звернулася з позовом до Банку про зняття арештів з майна ОСОБА_2 , який помер. Згідно з квитанцією № 187042 (т. 3 а.с. 31) АТ КБ «Приватбанк» отримав копію вказаного позову з додатками, зокрема, довідкою нотаріуса про те, що ОСОБА_1 є спадкоємцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У судовому засіданні представник Банку підтвердив зазначену обставину.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09 жовтня 2024 року у справі № 638/1046/14 (провадження № 14-12цс24) наголосила, що кредитор може пред`явити вимогу до спадкоємців боржника, які прийняли спадщину, відповідно до вимог статті 1281 ЦК України в один із таких способів: (1) безпосередньо спадкоємцю; (2) опосередковано - через нотаріуса за місцем відкриття спадщини (за межами України - через консульську установу).

Як вбачається зі спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_2 , АТ КБ «ПриватБанк» звернулося з претензією до Другої дніпровської державної нотаріальної контори (якою направлено претензію до приватного нотаріуса Кота Б.А.) до спадкоємців ОСОБА_2 , у якій повідомив про наявність у померлого боргу за кредитним договором № б/н від 22.06.2007 року в розмірі 61 810 грн. Вказана претензія датована Банком 18.10.2023 року (т. 1 а.с. 238). Відповідно до матеріалів спадкової справи, претензії щодо спірних договорів нотаріусу не направлялися.

Банком до позову долучено копію листа-претензії, направленої ОСОБА_1 , про заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором № б/н від 15.01.2008 року в розмірі 2 449,53 дол.США та за договором № DNG0AU10885701 від 04.05.2006 року в розмірі 75 998,98 дол. США. Згідно з ф.103 Рекомендовані листи лист-претензію направлено відповідачу 28.05.2024 року.

Отже, перебіг шестимісячного строку, передбаченого частиною другою статті 1281 ЦК України для пред`явлення кредитором вимог до спадкоємця ОСОБА_2 , почався з 18.07.2023 року - дня, коли банку стало відомо про коло спадкоємців ОСОБА_2 , тобто дня ознайомлення зі змістом позову спадкоємця про зняття арешту з майна спадкодавця.

Враховуючи викладене, строк пред`явлення вимоги до спадкоємця ОСОБА_2 сплив 18.01.2024 року, а лист-претензію було направлено на адресу ОСОБА_1 лише 28.05.2024 року, тобто з пропуском встановленого законом шестимісячного строку.

Таким чином, оскільки Банк пропустив встановлений законом строк для пред`явлення вимоги спадкоємцю ОСОБА_2 ОСОБА_1 , кредитор позбавлений права вимоги за зобов`язанням, через його припинення.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем, покладаються на нього.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 25, 509, 526, 610, 1216, 1218, 1268, 1281, 1282 ЦК України, ст. ст. 81, 141, 247, 280 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця- відмовити.

Судові витрати віднести на рахунок позивача.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.Г. Остапенко