Постанова № 13593257, 25.01.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" січня 2011 р. Справа № 38/204-10

          Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Істоміна О. А., суддя Барбашова С.В. , суддя Слободін М.М.

при секретарі Морока Ю.О.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Українського державного науково - технічного центру з технології та обладнання, обробки металів, захисту навколишнього середовища та використання вторинних ресурсів для металургії та машинобудування "Енергосталь" (УкрДНТЦ "Енергосталь"), м. Харків (вх. № 4453 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 10.11.10 р. у справі № 38/204-10

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Проектний та проектно-конструкторський інститут "Металургавтоматика", м. Дніпропетровськ

до Українського державного науково - технічного центру з технології та обладнання, обробки металів, захисту навколишнього середовища та використання вторинних ресурсів для металургії та машинобудування "Енергосталь" (УкрДНТЦ "Енергосталь"), м. Харків

про зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою від 08 вересня 2010 року господарський суд Харківської області об'єднав в одне провадження позовні вимоги ВАТ "Проектний та проектно-конструкторський інститут "Металургавтоматика" до Українського державного науково - технічного центру з технології та обладнання, обробки металів, захисту навколишнього середовища та використання вторинних ресурсів для металургії та машинобудування "Енергосталь" (УкрДНТЦ "Енергосталь") про зобов'язання вчинити певні дії, що містились в позовних заявах по справах № 38/204-10, 38/205-10, 38/206-10.

Позовні вимоги позивача, ВАТ "Проектний та проектно-конструкторський інститут "Металургавтоматика", полягають у зобов'язанні відповідача підписати акт № 246 приймання - передачі науково - технічної продукції за договором № 0490/23524 від 21 серпня 2008 року, підписати акт № 256 приймання - передачі науково - технічної продукції за договором № 0488/23676 від 17 грудня 2008 року, підписати акт № 257 приймання - передачі науково - технічної продукції за договором № 0489/23677 від 17 грудня 2008 року та направити їх на адресу позивача, а також стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, пов'язані з розглядом справи.

Ухвалою суду від 22.09.2010 р. відповідача, за клопотанням позивача, було замінено на належного - Український державний науково-технічний центр з технології та обладнання, обробки металів, захисту навколишнього середовища та використання вторинних ресурсів для металургії та машинобудування "Енергосталь" (код в ЄДРПОУ 316321138).

Рішенням господарського суду Харківської області від 10.11.2010 р. по справі № 38/204-10 (суддя Жельне С.Ч.) позов задоволено повністю. Зобов'язано Український державний науково - технічний центр з технології та обладнання, обробки металів, захисту навколишнього середовища та використання вторинних ресурсів для металургії та машинобудування "Енергосталь" (УкрДНТЦ "Енергосталь") підписати акт № 246 приймання - передачі науково - технічної продукції за договором № 0490/23524 від 21 серпня 2008 року, підписати акт № 256 приймання - передачі науково - технічної продукції за договором № 0488/23676 від 17 грудня 2008 року, підписати акт № 257 приймання - передачі науково - технічної продукції за договором № 0489/23677 від 17 грудня 2008 року та направити їх на адресу ВАТ "Проектний та проектно-конструкторський інститут "Металургавтоматика". Стягнуто з Українського державного науково - технічного центру з технології та обладнання, обробки металів, захисту навколишнього середовища та використання вторинних ресурсів для металургії та машинобудування "Енергосталь" (УкрДНТЦ "Енергосталь") на користь ВАТ "Проектний та проектно-конструкторський інститут "Металургавтоматика" - 255 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 708 грн. 00 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач, Український державний науково - технічний центр з технології та обладнання, обробки металів, захисту навколишнього середовища та використання вторинних ресурсів для металургії та машинобудування "Енергосталь" (УкрДНТЦ "Енергосталь"), з рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати повністю рішення господарського суду Харківської області від 10 листопада 2010 року по справі № 38/204-10 та припинити провадження у справі.

Сторони не скористались своїм диспозитивним правом на участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції 25.01.2011р., хоча належним чином були повідомлені про день, час та місце розгляду справи. Про причини неявки своїх представників сторони суд апеляційної інстанції не повідомили.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції належним чином створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, зокрема вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, а також з огляду на те, що явку представників сторін у дане судове засідання не визнано обов'язковою, позицію сторін викладено у письмовому вигляді, зокрема в апеляційній скарзі та відзиві на неї, і сторони не були позбавлені права надати суду апеляційної інстанції письмові докази в обґрунтування своїх вимог і заперечень та мали на це достатньо часу, в зв’язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін за наявними у ній матеріалами.

Обговоривши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки судом першої інстанції, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, колегія суддів встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи та встановлено господарським судом, між позивачем - ВАТ "Проектний та проектно-конструкторський інститут "Металургавтоматика" та відповідачем - Українським науково-технічним центром "Енергосталь" в особі Науково-дослідного та проектного інституту металургійної промисловості "Діпросталь" укладено договори на створення (передачу) науково-технічної продукції № 0490/23524 від 21.08.2008р., № 0488/23676 від 17.12.2008р., № 0489/23677 від 17.12.2008р. (далі - Договори), відповідно до умов яких Виконавець (позивач) зобов'язався створити (передати) науково-технічну продукцію (НТП), а Замовник (відповідач) зобов’язався своєчасно прийняти та оплатити НТП за темою: «ВАТ «Алчевський меткомбінат». Комплекс ДП-2. Гараж для розморожування на 45 вагонів. Станція Рудная (в районі ТЕЦ ПВС). Автоматизація. Робочий проект.» (пункт 1.1. Договорів).

Під час дії договорів в структурі відповідача відбулася реорганізація, а саме було закрито його відокремлений підрозділ Українського науково-технічного центру "Енергосталь" (код в ЄДРПОУ 31632138) - Науково-дослідний та проектний інститут металургійної промисловості "Діпросталь" (код в ЄДРПОУ 33288395) з 12.01.2009р., що вбачається з статистичної довідки станом на 25.08.2010р.

На підтвердження факту прийняття прав та обов'язків закритого відокремленого підрозділу Науково-дослідний та проектний інститут металургійної промисловості "Діпросталь" відповідачем надано до матеріалів справи лист за №1-01-361 від 29.01.2010 р. Українського науково-технічного центру "Енергосталь".

Вартість робіт за Договором визначена зведеним кошторисом (Додаток 3) у відповідності з протоколами про погодження договірної ціни (Додаток 1) та протоколами розбіжностей до Договорів (пункти 2.1. Договорів). Передача оформленої в установленому порядку НТП супроводжується документами позивача - накладною, листом (пункт 3.1. Договорів).

В процесі розгляду справи господарським судом з’ясовано, що позивачем на виконання зобов'язань, прийнятих на себе за Договором, була розроблена відповідна технічна документація та направлена відповідачу, про що свідчать накладні № 208 від 20 жовтня 2008 року, № 235 від 29 жовтня 2008 року, № 234 від 29 жовтня 2008 року з відміткою УКРДНТЦ "Енергосталь" в особі НД ППІМП "Діпросталь" про отримання НТП.

Згідно з пунктами 3.2., 3.3. Договорів документом про виконання науково-технічної продукції є акт приймання-передачі, який позивач надає відповідачу після завершення робіт на суму етапу календарного плану. Відповідач протягом 15 днів з дати отримання науково-технічної продукції направляє позивачу підписаний акт приймання-передачі НТП або мотивовану відмову від приймання НТП.

В обґрунтування позовних вимог ВАТ "Проектний та проектно-конструкторський інститут "Металургавтоматика" послався на те, що ним 30.10.2008р. було передано відповідачу акти приймання-передачі науково-технічної продукції (НТП), в тому числі й акт № 246 за договорам № 0490/23524, а 17.12.2008 р. позивачем було передано відповідачу акти приймання-передачі НТП, в тому числі і акт № 256 та 257 приймання-передачі НТП за договорами № 0488/23676 та 0489/23677. Вказані обставини підтверджуються листами № 31/1432 від 16.12.2008 р., 31/1271 від 30.10.2008 р. та актами № 246, № 256 та № 257 приймання-передачі НТП.

В процесі розгляду справи по суті господарський суд встановив, що оскільки акти приймання-передачі НТП отримані замовником 30.10.2008р. та 17.12.2008р., тому відповідач повинен був підписати їх та направити на адресу позивача не пізніше 14.11.2008 р. та 03.01.2009 р. відповідно. Проте докази виконання обов’язку з передачі позивачу підписаних актів приймання-передачі НТП відповідачем не надані і у справі відсутні. Мотивовану відповідь від підписання актів, як то передбачено пунктом 3.3. Договорів, відповідач позивачу не надав.

Господарський суд враховуючи ці обставини та посилаючись на приписи ст. 509, 530, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України визначився, що відповідач прострочив виконання зобов'язання щодо підписання акту № 246 приймання - передачі науково - технічної продукції за договором № 0490/23524 від 21.08.2008 р., акту № 256 приймання - передачі науково - технічної продукції за договором № 0488/23676 від 17.12.2008 р., акту № 257 приймання - передачі науково - технічної продукції за договором № 0489/23677 від 17.12.2008 р.

З огляду на положення п. 5 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що одним з видів захисту цивільних прав є примусове виконання обов'язку в натурі, господарський суд вирішив, що позовні вимоги про зобов'язання відповідача підписати вищевказані акти приймання - передачі НТП за спірними Договорами та направлення їх на адресу позивача, підлягають задоволенню.

В силу статей 4-2, 4-3, 4-7 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; судове рішення ухвалюється суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.

Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно з приписами статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку колегія суддів в межах наданих суду апеляційної інстанції повноважень, визначених ст. 101 ГПК України, повторно розглянувши вимоги позивача та надані в їх спростування докази, дійшла висновку, що вимоги позивача про зобов'язання відповідача підписати акти приймання-передачі НТП за спірними Договорами та направлення їх на адресу позивача, не відповідають встановленим законом матеріально-правовим способам захисту порушених прав, передбачених чинним законодавством України, зокрема статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 Господарського кодексу України.

Приймаючи оскаржуване рішення та вирішуючи питання стосовно наявності правових підстав для задоволення позову про зобов'язання підписати акти та направити їх на адресу позивача, господарський суд не врахував, що дані вимоги не мають характеру самостійної (окремої) позовної вимоги, спрямованої на захист та відновлення порушеного цивільного права. Отже, у задоволенні даних позовних вимог мало бути відмовлено внаслідок неправильності обраного позивачем способу судового захисту порушеного права.

В обґрунтування цих висновків колегія суддів вважає необхідним зазначити, що заявлені позивачем вимоги є нічим іншим, як встановленням факту, що має юридичне значення, зокрема факту визнання виконаними робіт по створенню та передачі науково-технічної продукції (НТП). Однак цей факт може встановлюватися господарськими судами лише при існуванні та розгляді між сторонами договорів спору про право цивільне. Його встановлення є елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог, тому вимоги про зобов'язання підписати акти приймання-передачі науково-технічної продукції за спірними Договорами та направити їх на адресу позивача не призводить до поновлення порушених справ. Вони не можуть бути предметом спору та самостійно розглядатися в окремій справі.

Так, з матеріалів справи вбачається, що предметом даного господарського спору є зобов'язання відповідача підписати акти приймання-передачі науково-технічної продукції за спірними Договорами та направити їх на адресу позивача. Дані вимоги фактично є вимогами про визнання виконаними проведених позивачем робіт за Договорами на створення (передачу) науково-технічної продукції, а підставою позову - не визнання відповідачем зобов’язання по прийняттю виконаних робіт та немотивована відмова від підписання актів приймання-передачі науково-технічної продукції, які отримані відповідачем 30.10.2008р. та 17.12.2008р.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини 1 статті 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

В обґрунтування своїх вимог позивач надав до матеріалів справи в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України докази на підтвердження проведених ним робіт, зокрема підписані ним відповідні акти приймання-передачі науково-технічної продукції за спірними Договорами, докази направлення та отримання цих актів відповідачем.

Разом з цим, колегія суддів визначає, що порядок передання та прийняття робіт врегульований сторонами у спірному Договорі (пункти 3.2., 3.3.), відповідно до якого документом про виконання науково-технічної продукції є акт приймання-передачі, який позивач надає відповідачу після завершення робіт на суму етапу календарного плану, а відповідач в свою чергу протягом 15 днів з дати отримання науково-технічної продукції направляє позивачу підписаний акт приймання-передачі НТП або мотивовану відмову від приймання НТП.

Під час розгляду апеляційної скарги колегією суддів з’ясовано, що акт приймання-передачі науково-технічної продукції відповідач отримав, проте його підписання проігнорував, мотивовану відмову від підписання даного акту відповідач не пред’являв та вимогу про усунення недоліків у проведеній підрядником роботі на адресу позивача не направив, за таких обставин суд колегія суддів визначає безпідставною відмову відповідача від підписання даного акту.

Окрім того, статтями 853, 854 Цивільного кодексу України передбачено обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником, відповідно до договору підряду, а також сплатити підрядникові обумовлену договором вартість виконаних робіт.

Між тим, акти приймання-передачі науково-технічної продукції (НТП) № 246 за договором № 0490/23524 та акти №№ 256 і 257 приймання-передачі НТП за договорами № 0488/23676 та 0489/23677 є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто є такими, що породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані, а також являються доказами на підтвердження певних обставин, а саме в даному випадку - виконання та передання робіт підрядником і їх прийняття замовником, що може бути враховано в сукупності з іншими доказами по справі з наданням їм відповідної оцінки.

Отже, вищевказані акти за своєю правовою природою є внутрішньою документацією і підтверджують наявність або відсутність юридичних фактів, які входять до підстав позову, та є доказами у справі. Водночас обставини, які виступають доказами у справі не можуть бути предметом позову.

Колегія суддів також враховує, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб’єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов’язку зобов’язаною стороною.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною 2, цієї статті, визначені способи захисту цивільних прав та інтересів, а саме: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії яка порушує право, відновлення становища яке існувало до порушення, примусове виконання обов’язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності державної влади, органу влади автономної республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, якою визначено способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, а саме визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Таким чином, вищезазначеними нормами не передбачено такого способу захисту прав, як зобов'язання підписати акт приймання-передачі науково-технічної продукції та направити його на адресу Виконавця.

Разом з цим, предметом позову може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення.

Захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від їх вчинення. Заявлена позивачем вимога про зобов'язання підписати акти приймання-передачі науково-технічної продукції та направити їх на адресу Виконавця не призводить до поновлення порушеного права позивача та, у разі її задоволення, не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення.

Статтею 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку, таким чином, верховенство права, передбачене конституційною нормою щодо судового захисту, не позбавляє сторону у справі, в даному випадку позивача, на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів у спосіб, як це передбачено чинним законодавством.

Отже, зобов'язання підписати акти приймання-передачі науково-технічної продукції та направити їх на адресу Виконавця не тільки суперечить встановленим чинним законодавством способам захисту цивільних прав, а також є втручанням у господарську діяльність суб'єкта господарювання, що, як наслідок, призводить до порушення його вільного волевиявлення, а тому правових підстав для задоволення такої вимоги позивача немає.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги відповідача та скасування рішення суду першої інстанції у даній справі, як такого, що прийняте з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, через що у справі слід прийняти нове рішення, яким у позові повинно бути відмовлено, а судові витрати, пов’язані із розглядом апеляційної скарги, слід покласти на позивача. Вимога заявника апеляційної скарги про припинення провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України задоволенню не підлягає, оскільки не узгоджується з вищенаведеними нормами чинного законодавства України та не відповідає наявним у справі матеріалам.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 4-7, 33, 43, 44, 49, 99, 101, п. 2 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Українського державного науково - технічного центру з технології та обладнання, обробки металів, захисту навколишнього середовища та використання вторинних ресурсів для металургії та машинобудування "Енергосталь" (УкрДНТЦ "Енергосталь"), м. Харків задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 10.11.2010 року у справі № 38/204-10 скасувати та прийняти нове рішення.

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Проектний та проектно- конструкторський інститут "Металургавтоматика" (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Сімферопольська, 21; п/р 26004495 в ПАТ АБ «Радабанк»м. Дніпропетровськ, МФО 306500, код 01416760) на користь Українського державного науково-технічного центру з технології та обладнання, обробки металів, захисту навколишнього середовища та використання вторинних ресурсів для металургії та машинобудування "Енергосталь" (61166, м. Харків, пр. Леніна, 9; п/р 26000052298889 в ХГРУ ПАТ ПриватБанк м. Харків, МФО 351533, код 31632138) 127,50 грн. витрат з держмита за подачу апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в двадцятиденний термін.

Головуючий суддя Істоміна О. А.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Слободін М.М.