Рішення № 13592668, 24.01.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2011 р. Справа № 17/232-10

За позовом Житлово-будівельного кооперативу „Моторист”

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Хлібосол”

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Акціонерної енергетичної компанії „Київенерго” в особі структурного відокремленого підрозділу „Енергозбут Київенерго”

про стягнення 244214,14грн.

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача Кириленко О.М. (дов. № 32 від 06.01.2011р.);

ОСОБА_1 (присутня);

від відповідача не зявилися;

від третьої особи не зявилися.

Обставини справи:

Житлово-будівельний кооператив „Моторист” (далі - позивач) звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Хлібосол” (далі - відповідач) про стягнення 244214,14грн. збитків.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги рішенням господарського міста Києва від 11.10.2010р. у справі № 46/319, прийнятим за результатами розгляду позову Акціонерної енергетичної компанії „Київенерго” в особі структурного відокремленого підрозділу „Енергозбут Київенерго” до Житлово-будівельного кооперативу „Моторист” про стягнення 241562,64грн., яким з відповідача на користь позивача стягнуто 209910,05грн. боргу, 28053,67грн. інфляційних втрат, 6598,92грн. 3 % річних, 2415,63грн. державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, всього 244214,14грн. Зазначену суму стягнуто судом з ЖБК „Моторист”, у звязку з неналежним виконанням ЖБК „Моторист” зобовязань щодо розрахунку за теплову енергію у гарячій воді відповідно до договору № 730060 від 01.10.2002р., яка спожита не Житлово-будівельним кооперативом „Моторист”, а Товариством з обмеженою відповідальністю „Хлібосол”, як фактичним споживачем теплової енергії. Відтак, позивач вважає, що внаслідок стягнення з нього за рішенням господарського суду міста Києва від 11.10.2010р. у справі № 46/319 244214,14грн., останньому Товариством з обмеженою відповідальністю „Хлібосол” нанесено збитки на вказану суму, які останній просить стягнути з відповідача.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.12.2010р. порушено провадження у справі № 17/232-10, розгляд справи призначено на 10.01.2011р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.01.2011р. розгляд справи відкладено на 17.01.2011р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.01.2011р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Акціонерну енергетичну компанію „Київенерго” в особі структурного відокремленого підрозділу „Енергозбут Київенерго”, розгляд справи відкладено на 24.01.2011р.

В судовому засіданні 24.01.2011р. представники позивача підтримали позов повністю.

Представник відповідача в судові засідання 10.01.2011р., 17.01.2011р. та 24.01.2011р. не зявився, витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Суд встановив, що рішенням господарського міста Києва від 11.10.2010р. (а.с. 7-8), яке набрало законної сили 29.11.2010р., у справі № 46/319 за позовом Акціонерної енергетичної компанії „Київенерго” в особі структурного відокремленого підрозділу „Енергозбут Київенерго” до Житлово-будівельного кооперативу „Моторист” про стягнення 241562,64грн. позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача 209910,05грн. боргу, 28053,67грн. інфляційних втрат, 6598,92грн. 3 % річних, 2415,63грн. державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, встановлено, що 01.10.2002р., між Акціонерною енергетичною компанією „Київенерго” в особі структурного відокремленого підрозділу „Енергозбут Київенерго” та Житлово-будівельним кооперативом „Моторист” укладено договір № 730060, згідно якого Акціонерна енергетична компанія „Київенерго” в особі структурного відокремленого підрозділу „Енергозбут Київенерго” зобовязалася постачати теплову енергію у гарячій воді на межу балансової належності ЖБК „Моторист” для потреб опалення та вентиляції (в період опалювального сезону) і гарячого водопостачання, а Житлово-будівельний кооператив „Моторист” своєчасно здійснювати її оплату; за період з 01.10.2007р. по 01.07.2010р. АЕК „Київенерго” поставлено, а ЖБК „Моторист” спожито електроенергію на загальну суму 604138,74грн., за яку останній розрахувався частково, внаслідок чого заборгованість ЖБК „Моторист” перед АЕК „Київенерго” за поставлену електроенергію склала 206910,05грн. Крім того, суд встановив, що у звязку з порушенням Житлово-будівельним кооперативом „Моторист” зобовязання щодо вчасної оплати спожитої теплової енергії з останнього підлягає стягненню 28053,67грн. інфляційних втрат та 6598,92грн. 3 % річних, а також 2415,63грн. державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Як вбачається з пояснень представника позивача будинок ЖБК „Моторист”, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Маршала Гречка, 22 введено в експлуатацію у 1975р.

Відповідно до рішення Київської міської ради № 208/1642 від 27.12.2001р. нежилі приміщення 1-го поверху та підвалу будинку, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Маршала Гречка, 22 належать територіальній громаді Подільського району, на виконання рішення сесії Подільської районної в м. Києві ради № 134 від 01.03.2007р. зазначені приміщення передані у власність ТОВ „Хлібосол”, як переможцю аукціону, що підтверджується листом голови Подільської районної у місті Києві ради № 771 від 26.06.2008р. (а.с. 10).

Крім того, як вбачається з листа прокуратури Подільського району міста Києва № 3582 від 01.06.2009р. (а.с. 12) на підставі рішення Подільської районної в м. Києві ради № 134 від 01.03.2007р. нежилі приміщення по вул. М. Гречка, 22 загальною площею 1757,4 кв. м., 26.02.2008р. між Відділом приватизації комунального майна Подільського району м. Києва та ТОВ „Хлібосол” укладено договір купівлі-продажу на підставі якого нежилі приміщення 1-го поверху та підвалу будинку, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Маршала Гречка, 22 перейшли у власність останнього.

Суд встановив, що рішенням господарського міста Києва від 11.10.2010р. у справі № 46/319 з ЖБК „Моторист” стягнуто 209910,05грн. боргу за поставлену теплову енергію у гарячій воді, яка спожита ТОВ „Хлібосол” як власником 1-го поверху будинку, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Маршала Гречка, 22 (лист голови Подільської районної у місті Києві ради № 771 від 26.06.2008р. та лист прокуратури Подільського району міста Києва № 3582 від 01.06.2009р.). Зазначена обставина підтверджується відмітками на облікових картках про споживання електроенергії Житлово-будівельним кооперативом за період з січня 2007р. по липень 2010р. (а.с. 53-91) про споживання електроенергії саме 1 поверхом будинку, власником якого є відповідач ТОВ „Хлібосол”.

Суд вважає за необхідне зазначити, що позивач звертався до відповідача з листом № 59-Д від 26.09.2008р. (а.с. 11), згідно якого останній просив ТОВ „Хлібосол” як власника нежитлових приміщень першого поверху, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Маршала Гречка, 22 укласти з АК „Київенерго” договір про розмежування балансової належності мереж. Зазначена вимога позивача залишена відповідачем без відповіді та задоволення. З матеріалів справи вбачається, що розмежування балансової належності мереж, а відтак і розмежування між позивачем та відповідачем обсягу поставленої теплової енергії на момент судового розгляду справи не проведено внаслідок бездіяльності відповідача.

Суд також встановив, що відповідач за період з 01.10.2007р. по 01.07.2010р. спожив теплову енергію на суму 206910,05грн., за яку, згідно рішення господарського суду міста Києва від 11.10.2010р. у справі № 46/319 розрахувався позивач.

Предметом позову є вимога про стягнення 244214,14грн. збитків.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.ч. 4, 5 ст. 319 ЦК України власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Частиною першою 1 ст. 275 Господарського кодексу України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Виробники і постачальники енергії, що займають монопольне становище, зокрема суб'єкти природних монополій, зобовязані укласти договір енергопостачання на вимогу споживачів, які мають технічні засоби для одержання енергії (ч.ч. 2, 4 ст. 275 ГК України).

Пунктом ч. 3 ст. 227 ГК України встановлено, що абонент має право відпускати енергію приєднаним до його мереж вторинним споживачам (субабонентам). У цьому випадку субабоненти укладають договір енергопостачання з абонентом і мають права та несуть обовязки абонента, а абонент має права та несе обов'язки енергопостачальника.

Відповідно до п. 14 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України „Про затвердження правил користування тепловою енергією” № 1198 від 03.10.2007р. споживач зобовязаний укласти з теплопостачальною організацією договір до початку подачі теплоносія до системи теплоспоживання.

Статтею 224 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим субєктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Отже, умовами за яких на боржника покладається обовязок відшкодувати збитки є встановлення факту порушення господарського зобовязання або вимог щодо здійснення господарської діяльності та наявності його вини, і прямого причинного звязку між порушенням зобовязання або вимог щодо здійснення господарської діяльності та завданими збитками.

Суд встановив, що відповідач в порушення п. 14 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України „Про затвердження правил користування тепловою енергією” № 1198 від 03.10.2007р., не уклав з енергопостачальної організацією договір про розмежування балансової належності мереж та договір на постачання теплової енергії, внаслідок чого Акціонерна енергетична компанія „Київенерго” в особі структурного відокремленого підрозділу „Енергозбут Київенерго” звернулася з позовом до Житлово-будівельного кооперативу „Моторист” про стягнення з останнього боргу за фактично використану ТОВ „Хлібосол” теплову енергію, як власником 1-го поверху будинку, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Маршала Гречка, 22 (лист голови Подільської районної у місті Києві ради № 771 від 26.06.2008р. та лист прокуратури Подільського району міста Києва № 3582 від 01.06.2009р.), за результатами розгляду якого господарським судом міста Києва прийнято рішення від 11.10.2010р., яке набрало законної сили 29.10.2010р. у справі № 46/319, про стягнення з ЖБК „Моторист” на користь Акціонерної енергетичної компанії „Київенерго” в особі структурного відокремленого підрозділу „Енергозбут Київенерго” 209910,05грн. боргу, 28053,67грн. інфляційних втрат, 6598,92грн. 3 % річних, 2415,63грн. державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, всього 244214,14грн. Відтак, суд дійшов висновку, що стягнені за рішенням господарського суду міста Києва від 11.10.2010р. у справі № 46/319 грошові кошти у сумі 244214,14грн. є збитками, завданими відповідачем позивачу.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 244214,14грн. збитків є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню на підставі ч. 1 ст. 224 ГК України.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Суд встановив, що позивачем за позовні вимоги про стягнення 244214,14грн. сплачено державне мито в розмірі 2 450грн., хоча, згідно ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” (із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів стягується державне мито у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), останній повинен був сплатити 2442,14грн. (1 % від суми позову 244214,14грн.), переплативши до Державного бюджету України 7,86грн. (2 450грн. 2442,14грн.). Враховуючи те, що позивач безпідставно сплатив до Державного бюджету України 7,86грн. (які він не повинен був сплачувати), а у суду відсутні підстави для їх стягнення з відповідача, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 2442,14грн. державного мита.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Хлібосол” (07300, Київська обл., Вишгородський район, м. Вишгород, просп. Івана Мазепи, буд. 13/9; код ЄДРПОУ 20589808) на користь Житлово-будівельного кооперативу „Моторист” (04136, м. Київ, Подільський р-н., вул. Маршала Гречка, 22, к. 66; код ЄДРПОУ 23378511) 244 214 (двісті сорок чотири тисячі двісті чотирнадцять гривень) 14 коп. збитків, 2 442 (дві тисячі чотириста сорок дві гривні) 14 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість гривень) 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Горбасенко П.В.

Повне рішення складено: 28.01.2011р.