Рішення № 13592669, 16.11.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" листопада 2010 р. Справа № 9/163-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16, тел.230-31-77 Р І Ш Е Н Н Я ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 9/163-10 16.11.2010 р.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Контракт 61”

До Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

Про стягнення 219604,00 грн.

Суддя Сокуренко Л.В.

Представники:

від позивача: Даниленко В.В. (дов. № б/н від 01.03.2010 р.)

від відповідача: не зявився

Рішення господарського суду Київської області у справі № 9/163-10 прийнято 16.11.2010 року після перерви, оголошеної в судовому засіданні 09.11.2010 р. на підставі вимог ст. 77 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд до господарського суду Київської області передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Контракт 61” до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 219604,00 грн. за договором позики № 17 від 06.11.2010 р.

Ухвалою суду від 01.10.2010 року порушено провадження у справі та призначено розгляд на 19.10.2010 р.; зобовязано позивача надати в судове засідання оригінали установчих документів (для огляду) та їх копії (для доручення до матеріалів справи), на підставі яких діє Позивач (установчий договір, статут, положення, свідоцтво про державну реєстрацію тощо), довідку з органу статистики про знаходження Позивача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України; відповідача зобовязати подати оригінали (для огляду) та копії (для залучення до матеріалів справи) статутних документів, копію свідоцтва про державну реєстрацію, копію довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на дату винесення ухвали, відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків , письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки із зазначенням повних банківських реквізитів, довідки про найменування і номери рахунків Відповідача відкритих у банківських установах або органах Державного казначейства України, інші докази стосовно заявлених вимог.

В судове засідання 19.10.2010 року представники сторін зявилися, але у звязку з необхідністю витребування нових доказів по справі, ухвалою суду від 19.10.2010 р. розгляд справи відкладено на 09.11.2010 року на 10-20 год.; зобовязано позивача обґрунтувати ціну позову, а саме надати письмові пояснення, в яких зазначити перелік платіжних доручень із зазначенням сум, на підставі яких надана фінансова допомога; перелік платіжних доручень, відповідно до яких відповідач частково повернув суму заборгованості із зазначенням суми повернутих коштів; зобовязано відповідача надати в судове засідання оригінали (для огляду) та копії (для залучення до матеріалів справи) статутних документів, копію свідоцтва про державну реєстрацію, копію довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на дату винесення ухвали, відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків, письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки із зазначенням повних банківських реквізитів,

В судовому засіданні 09.11.2010 р. судом оголошено перерву на 16.11.2010 р. за усним клопотанням сторін.

В судове засідання 16.11.2010 року представник відповідача не зявився, про причини неявки в судове засідання не повідомив.

Відповідно до частини 1 статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»).

Відповідно до п. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Аналогічні положення також зазначені в підпункті 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами).

Ухвали суду від 01.10.2010 р. та 19.10.10 р. направлені за адресою, яка вказана у позовній заяві, а саме: 09100, Київська область, АДРЕСА_1.

Враховуючи те, що зазначені відповідачем ухвали були ним отримані, а про оголошення перерви на 16.11.2010 р. відповідач також був повідомлений, що підтверджується протоколом судового засідання від 09.11.2010 р. про оголошення перерви на 16.11.2010 р., суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

В судовому засіданні 16.11.2010 р. представник позивача надав витребувані судом платіжні доручення, на підставі яких позивачем було перераховано 284900,00 грн.; позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки, справа № 9/163-10 двічі відкладалась у звязку з необхідністю витребування документів, які подані позивачем в судовому засіданні 16.11.2010 р. та розпискою, а відповідач про розгляд справи був належним чином повідомлений, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши документи, додані до позовної заяви, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи та заслухавши представника позивача господарський суд Київської області,-

ВСТАНОВИВ:

06.11.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Контракт 61” - Позикодавцем (позивачем) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 - Позичальником (відповідачем) укладено Договір процентної позики (договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору, позикодавець в період з 06.11.09 р. по 25.04.2010 р. передає у власність позичальнику грошові кошти в розмірі 308800,00 грн., а позичальник зобовязується повернути їх позикодавцю у визначений цим договором термін.

02.02.10 р. між сторонами укладено додаткову угоду № 1, відповідно до якої сума позики за цим договором становить 284900,00 грн.(п. 1 Додаткової угоди).

Згідно пункту 1.2. Договору, позичальник зобовязаний повернути позикодавцю позику не пізніше 30.04.2010 року.

Цей договір набуває чинності з моменту передачі позики позичальнику та діє до повного виконання сторонами своїх зобовязань за цим договором (п. 4.2 договору).

Відповідно до умов Договору, позикодавцем було перераховано позичальнику 284 900,00 грн., що підтверджується наданими платіжними дорученнями з банківською відміткою (№ 814 від 10/11/09-30000,00, № 846 від 13/11/09-30000,00, №852 від 13/11/09-10000№1138 від 30/12/2009р-8000,00, №17 від 12/01/2010р-30000,00, №34 від 14/01/2010р-10100,00, №54 від 20/01/2010р-30200,00, №55 від 20/01/2010р-30100,00, №56 від 21/01/2010р-13100,00, №88 від 26/01/2010р-20100,00, №109 від 29/01/2010р-100,00, №112 від 29/01/2010р-30200,00, №123 від 01/02/2010р-5000,00, №132 від 02/02/2010р-5000,00, №483 від 02/04/2010р-20000,00, №494 від 02/04/2010р-1000,00, №493 від 02/04/2010р-12000,00), копії яких долучено до матеріалів справи.

За ствердженням позивача, договірні зобовязання по поверненню позики відповідачем виконано частково, а саме на суму 67200,00 грн., що підтверджується банківськими виписками, долученими до матеріалів справи, у звязку з чим заборгованість відповідача складає 217700,00 грн. (284900,00 грн. 67200,00 грн.).

Крім того, зазначена сума заборгованості підтверджується належним чином складеним та підписаним уповноваженими представниками сторін, Актом звірки взаєморозрахунків від 01.07.2010 р. на суму 217 700,0 грн.; представник відповідача в судовому засідання 09.11.2010 р. проти існування заборгованості не заперечував.

Рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Згідно з статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами для виникнення прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно статті 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобовязується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або ж таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до статті 1049 ЦК України, позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобрвязується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або ж таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч. 1 ст. 43 ГПК України).

Відповідач в судові засідання жодного 19.10.2010 р. та 09.11.2010 р. зявився, відзив на позовну заяву не надав, але надав письмові пояснення, в яких не заперечує проти існування заборгованості у розмірі 217700,00 грн. за спірним договором; акт звірки взаєморозрахунків по договору підписаний відповідачем без будь-яких зауважень та претензій; відповідач не надав суду доказів розірвання чи визнання договору недійсним в судовому порядку.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу у сумі 217 700,00 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченням суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові; отже, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання (постанова Вищого господарського суду України від 16.05.2006 у справі №10/557-26/155).

Оскільки відповідач прострочив термін виконання свого зобовязання, то позивач нарахував відповідачу 3% річних у сумі 2604,00 грн. за період з 01.05.2010 р. по 24.09.2010 р.

Після перерахунку господарським судом розміру 3% річних нарахованих позивачем, судом встановлено, що розрахунок здійснений арифметично вірно, а тому вимога стягнути вказані суми підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 65, 75, 82-84 ГПК України, ст.ст. 526, 530, 610, 629, 1046, 1048, 1049 ЦК України, ст.ст. 173, 193 ГК України, господарський суд Київської області -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (09100, Київська область, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Контракт 61) (09100, Київська область, Білоцерківський район, с. Фурси, вул. Чкалова, 17, код ЄДРПОУ 32456444) з будь якого рахунку, виявленого державним виконавцем, основний борг в сумі 217700,00 (двісті сімнадцять тисяч сімсот) грн. 00 коп., 3 % річних у сумі 2604,00 (дві тисячі шістсот чотири) грн. 00 коп. та судові витрати: державне мито в сумі 2196,04 (дві тисячі сто девяносто шість ) грн. 04 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Л.В. Сокуренко

Рішення суду підписане 29.11.10 р.

СуддяСокуренко Л. В.