Рішення № 135923099, 23.04.2026, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/43409/25

Провадження № 2/947/843/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

23.04.2026 м. Одеса

Суддя Київського районного суду м. Одеси Цирфа К.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2025 року до Київського районного суду м. Одеси з позовом звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (далі також позивач) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 71729818 від 01.04.2025 в розмірі 18 540 грн, з яких: 6 000 грн за тілом кредиту, 2 350 грн за процентами, 350 грн комісії, 9 840 грн за пенею.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі кредитного договору первісним кредитором відповідачу надано кошти (встановлено кредитний ліміт). У подальшому право вимоги за вказаним кредитним договором на підставі договору факторингу передано позивачу. Оскільки відповідач не виконав обов`язок з повернення тіла кредиту, процентів за користування ним та інших платежів, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Ухвалою суду від 20.11.2025 провадження у справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач, належним чином повідомлений, відзив до суду не направив. Відтак суд уважає за можливе здійснити судовий розгляд за наявними матеріалами та винести заочне рішення по суті спору. Будь-яких заперечень від позивача / відповідача про ухвалення заочного рішення у справі не надходило.

Фактичні обставини справи

Дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з таких підстав.

Судом установлено, що 01.04.2025 між ТОВ « 1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 71729818 відповідно до якого позичальнику надано кредит (відкрито кредитну лінію) у розмірі 6 000 грн шляхом перерахування на його платіжну карту (картковий рахунок) на умовах строковості, зворотності та платності. Строк надання кредиту 30 днів, розмір денної процентної ставки фіксований 0,25 %.

Дію договору пролонговано шляхом укладення додаткових угод від 30.04.2025 та 08.06.2025 відповідно до яких змінено істотні умови договору (строк надання кредиту 74 дні, розмір денної процентної ставки фіксований 1 %).

Позивач зазначає, що первісний кредитор свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) на картку в розмірі згідно з умовами договору. Натомість відповідач свої зобов`язання не виконав, суму кредиту та нарахованих на неї процентів не повернув.

16.10.2025 між ТОВ « 1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (клієнт) та «Фінпром Маркет» (фактор) укладено договір факторингу № 16/10/25 відповідно до якого клієнт передає (відступає) фактору за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі, зокрема до відповідача за кредитним договором № 71729818 від 01.04.2025.

Згідно наданого розрахунку, заборгованість відповідача перед позивачем становить 18 540 грн, з яких: 6 000 грн за тілом кредиту, 2 350 грн за процентами, 350 грн комісії, 9 840 грн за пенею.

Мотиви прийнятого рішення

Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у визначеному статтею 12 цього Закону порядку, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону).

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону)

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Згідно з приписами ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, у встановлений строк відповідно до умов договору чи вимог закону.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за цим договором.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відтак, проаналізувавши умови кредитного договору та матеріали справи, суд доходить висновку, що зібрані у справі докази у поєднанні з означеними приписами норм права вказують на наявність підстав для часткового задоволення позову, а саме стягнення з відповідача боргу за кредитним договором у виді тіла кредиту та процентів за користування ним.

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (п. 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України).

На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, розпочав діяти воєнний стан. Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався та дії наразі.

Отже підстав для стягнення штрафних санкцій з відповідача та додатково коштів, як міри відповідальності за порушення грошового зобов`язання, не має.

Далі, згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023 № 3498-IX, ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено ч. 5 відповідно до якої максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Водночас, Законом № 3498-IX від 22.11.2023 уведено перехідний період, умови дії якого визначені п. 17, котрим доповнено Розділом IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», відповідно до якого тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати:

- протягом перших 120 днів - 2,5 %;

- протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Закон № 3498-IX набрав чинності 24.12.2023.

Відтак у період перших 120 днів (24.12.2023 21.04.2024) розмір денної процентної ставки за кредитними договорами не може перевищувати 2,5 %.

У період наступних 120 днів (22.04.2024 19.08.2024) розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1,5 %.

Надалі з 20.08.2024 розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %, як визначено приписами ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування».

Денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою:

ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t ? 100%, де

ДПС - денна процентна ставка;

ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом;

ЗРК - загальний розмір кредиту;

t - строк кредитування у днях.

(ч. 4 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування»)

Для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом.

До загальних витрат за споживчим кредитом включаються:

доходи кредитодавця у вигляді процентів;

комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо;

інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо) (ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування»)

З наведених норм логічно випливає, що комісія вже є складовою формули визначення розміру денної процентної ставки, яка відповідно до умов кредитного договору є фіксованою та становить 0,225 %.

Отже нарахування додаткових комісій за обслуговування кредитного договору, суд кваліфікує як приховане збільшення вартості кредиту для споживача.

Водночас, кредитний договір не містить переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які кредитодавцем встановлена комісія, а тому положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати додатково комісію є нікчемними відповідно до приписів ч. 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Аналогічних висновків за подібних правовідносин дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі № 204/224/21 (постанова від 06.11.2023).

Судові витрати

За приписами ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема витрат на професійну правничу допомогу.

Судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України).

Оскільки позов підлягає частковому задоволенню, а саме з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 8 350 грн, що становить 45,04 % від ціни позову, відтак судові витрати, які належить стягнути з відповідача становлять 1 090,99 грн (2 422,40 х 45,04 % / 100 %).

Також 25.08.2025 між ТОВ «Фінпром Маркет» та адвокатом Ткаченко Ю.О. укладено договір про надання правничої допомоги № 25-08/25/ФП. Обсяг наданих послуг адвоката та їх вартість відображено у витягу з акта № 5-ФП від 21.10.2025 на суму 4 500 грн. Оплату підтверджено платіжною інструкцією АТ «ОТП Банк» № 579932273.1 від 27.01.2025.

Аналізуючи подані представником позивача документи про сплату витрат на правничу допомогу в частині обґрунтованості розміру, заявленого до сплати, суд виходить з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи. Відтак, позивач повинен підтвердити, що витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Оцінюючи предмет позову у цій справ суд доходить висновку, що наразі існує усталена судова практика щодо стягання факторами кредиторської заборгованості по договорам споживчого кредиту. Отже предмет позову не вимагає витрачання значної кількості часу для формування позиції позивача, вивчення великої кількості нормативно-правових актів.

Ураховуючи викладене та беручи до уваги обсяг наданих послуг представником, їх складність, наявність усталеної судової практики зі спірного питання, суд уважає, що стягнення з відповідача суми в розмірі 1 500 грн буде пропорційним обсягу та складності наданих послуг, достатнім для відшкодування понесених витрат на правничу допомогу та відповідатиме критеріям розумності та справедливості. Водночас, означена сума відшкодування не буде нести надмірний тягар для відповідача у порівнянні із сумою заборгованості за кредитним договором, що підлягає до стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-289, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованість за кредитним договором № 71729818 від 01.04.2025 в розмірі 8 350 грн, з яких: 6 000 грн за тілом кредиту, 2 350 грн за процентами, а також стягнути судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 090,99 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 1 500 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (код ЄДРПОУ № 43311346, адреса: Київська область, м. Ірпінь, вул. Михайла Стельмаха, буд. 9А, оф. 204);

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Суддя: К. А. Цирфа