Ухвала суду № 135921962, 22.04.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/1019/26

Провадження № 1-кс/461/2367/26

УХВАЛА

22.04.2026 року, слідчий суддя Галицького районного суду м.Львова ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержання законів Національною поліцією України Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку дії обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України стосовно підозрюваного:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Хлівчани, Сокальського р-н., Львівської обл., громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у кримінальному провадженні № 12024140000000716 від 10.07.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбачених ч. 4 ст. 191, ч.ч. 1. 3 ст. 368, ч. 1 ст. 263 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до слідчого судді Галицького районного суду м. Львова із вказаним клопотанням, яке мотивує тим, що відповідно до розпорядження Червоноградського міського голови № 28-п від 25.09.2024 ОСОБА_4 призначено на посаду директора комунального підприємства «Комунальник», код ЄДРПОУ 03348643, яке зареєстроване за адресою: Україна, Львівська обл., Шептицький р-н., м. Шептицький, вул. Святого Володимира, 112 (далі - КП «Комунальник»).

Прокурор зазначив, що 25.09.2024 між Червоноградським міським головою ОСОБА_5 та ОСОБА_4 укладено контракт, яким передбачено, що керівник зобов`язується безпосередньо і через адміністрацію підприємства здійснюватии поточне управління (керівництво) підприємством, забезпечувати його високопродуктивну діяльність, ефективне використання і збереження закріпленого за підприємством комунального майна, а орган управління майном зобов`язується створювати належні умови для матеріального забезпечення і організації праці Керівника.

Окрім цього, контрактом передбачено, що керівник, який уклав контракт, є повноваженим представником підприємства під час реалізації повноважень, функцій, обов`язків підприємства, передбачених актами законодавства, статутом підприємства, іншими нормативними документами.

Відповідно до статуту КП «Комунальник», затвердженого рішенням Шептицької міської ради, визначено, що КП «Комунальник», є комунальним підприємством, власником майна якого є територіальна громада міста і підпорядковане Шептицькій міській Раді.

Відповідно до розділу 2 «Мета і предмет діяльності» статуту, передбачено:

2.1. Підприємство створене для ремонту та обслуговування доріг, ремонту та обслуговування мереж зовнішнього освітлення, санітарної очистки територій міста та надання інших комунальних послуг підприємствам, організаціям та населенню з метою одержання прибутку основного джерела розвитку матеріально-технічної бази підприємства, задоволення соціальних і економічних потреб членів трудового колективу, а також для здійснення контролю за дотриманням наявністю договорів на вивезення сміття у громадян, підприємств, установ, організацій всіх форм власності на території м. Шептицький.

2.2. Основними напрямками діяльності підприємства є: санітарна очистка територій; збирання і заготівля відходів як вторинної сировини - діяльність, пов`язана із збиранням, купівлею, прийманням, зберіганням, обробленням (переробленням), перевезенням, реалізацією і постачанням таких відходів переробним підприємствам на утилізацію, а також надання послуг у цій сфері; торгова і торгово - посередницька діяльність; зовнішньо - економічна та зовнішньо - торгова діяльність; діяльність управляючої компанії; проведення будь-яких інших видів господарської діяльності, якщо вона не суперечить чинному законодавству України.

Відповідно до розділу 3 «Юридичний статус підприємства» статуту, передбачено:

3.1. Підприємство є юридичною особою. Права та обов`язки юридичної особи Підприємство набуває з дня його державної реєстрації.

3.2. Підприємство здійснює свою діяльність на основі і відповідно до чинного Законодавства України та цього Статуту, який затверджується Шептицькою міською радою.

3.4. Підприємство веде самостійний баланс, має розрахунковий, валютний та інші рахунки в установах банків, гербову печатку зі своїм найменуванням, штампи, фірмові бланки та інші атрибути юридичної особи.

3.5. Підприємство несе відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах належного йому майна згідно з чинним законодавством.

3.6. Підприємство має право укладати угоди, набувати майнові та особисті немайнові права, нести обов`язки, бути позивачем і відповідачем у господарському та третейському суді.

Відповідно до розділу 4 «Майно підприємства» статуту, передбачено:

4.1. Майно Підприємства становлять основні фонди та обігові кошти, а також цінності, вартість яких відображається у самостійному балансі Підприємства.

4.2. Майно Підприємства є комунальною власністю і закріплюється за ним на праві повного господарського відання, здійснюючи право повного господарського відання, Підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству та цьому Статуту.

4.3. Джерелами формування майна Підприємства є: доходи, одержані від реалізації продукції, виконання робіт та надання послуг, а також інших видів фінансово-господарської діяльності.

4.7. Збитки, завдані Підприємству в результаті порушення його майнових прав громадянами, юридичними особами і державними органами відшкодовуються Підприємству за рішенням суду або арбітражного суду.

Відповідно до розділу 6 «Права і обов`язки підприємства» статуту, передбачено:

6.1.5. Підприємство здійснює операції поводження з відходами: збирання і заготівля відходів як вторинної сировини діяльність, пов`язана із збиранням, купівлею, прийманням, зберіганням, обробленням (переробленням), перевезенням, реалізацією і постачанням таких відходів переробним підприємствам на утилізацію, а також надання послуг у цій сфері.

Відповідно до розділу 6 «Управління підприємством і самоврядуванням трудового колективу» статуту, передбачено:

7.1. Управління Підприємством здійснює його керівник.

7.2. Призначення керівника здійснюється міським головою шляхом укладання з ним контракту. Підприємство самостійно визначає структуру управління і встановлює штати.

7.3. Керівник Підприємства самостійно вирішує питання діяльності Підприємства за винятком тих, що віднесені Статутом до компетенції Власника та інших органів управління Підприємства.

Керівник Підприємства: несе повну відповідальність за стан та діяльність Підприємства; діє без довіреності від імені Підприємства, представляє його в усіх установах та організаціях; розпоряджається коштами і майном відповідно до чинного законодавства; укладає договори, видає доручення, відкриває в установах банків розрахунковий та інші рахунки; вибирає форми та системи оплати, встановлює працівникам конкретні розміри тарифних ставок, відрядних розцінок, посадових окладів і доплат на умовах передбачених колективним договором, керуючись галузевою тарифною угодою.

Таким чином, ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді директора КП «Комунальник», відповідно до статуту, обіймав на підприємстві посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, а отже є службовою особою відповідно до примітки до ст. 364 КК України

Відповідно до Закону України «Про управління відходами» в редакції від 15.11.2024, передбачено:

- власник відходів - фізична особа, юридична особа, яка утворює відходи або яка відповідно до закону володіє, користується і розпоряджається відходами;

- побутові відходи - змішані та/або роздільно зібрані відходи від домогосподарств, включаючи відходи паперу, картону, скла, пластику, деревини, текстилю, металу, упаковки, біовідходи, відходи електричного та електронного обладнання, відходи батарей та акумуляторів, небезпечні відходи у складі побутових, великогабаритні та ремонтні відходи, а також змішані та/або роздільно зібрані відходи з інших джерел, якщо ці відходи подібні за своїм складом до відходів домогосподарств;

- система управління побутовими відходами - комплекс заходів із збирання, перевезення та оброблення побутових відходів, включаючи створення та забезпечення діяльності об`єктів, нагляд за ними та подальший догляд за об`єктами видалення побутових відходів, а також діяльність суб`єктів господарювання, що здійснюють окремі операції з управління побутовими відходами в межах територіальної громади або декількох територіальних громад;

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про управління відходами», визначається, що суб`єктами права власності на відходи є фізичні та юридичні особи, територіальні громади, держава.

Так, ОСОБА_4 перебуваючи на посаді директора КП «Комунальник», будучи службовою особою, здійснюючи повноваження керівника підприємства, зловживаючи своїм службовим становищем, використовуючи надані йому повноваження керівника очолюваного підприємства, розуміючи та знаючи, що він може розпоряджатися коштами та майном підприємства, усвідомлюючи, що реалізація побутових відходів, власником яких є Шептицької міська Рада, в особі КП «Комунальник», з метою забезпечення прибутку вказаного підприємства, проводиться виключно на договірних відносинах на підставі договорів укладених із фізичними чи юридичними особами, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи умисно з корисливих мотивів, всупереч інтересам служби, статуту КП «Комунальник», Закону України «Про управління відходами», 01.05.2025 одержав для себе неправомірну вигоду у розмірі 28 710 гривень, від ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за безперешкодний відпуск останньому побутових відходів КП «Комунальник», а саме: скла (склобій) та пластику (ПЕТ-пляшка) за наступних обставин.

Так, у точно невстановлений досудовим розслідування час, але не пізніше 30.04.2025, у ОСОБА_4 виник умисел на одержання для себе неправомірної вигоди, за безперешкодний відпуск ОСОБА_6 побутових відходів КП «Комунальник», а саме: скла (склобій) та пластику (ПЕТ-пляшка).

У подальшому ОСОБА_6 30.04.2025 забезпечивши прибуття на полігон побутових відходів КП «Комунальник», яки знаходиться на земельній ділянці із кадастровим номером 4611800000:06:002:0049, яка розташована у м. Шептицький, Львівської обл., транспортних засобів із державним номерним знаками НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , після чого, ОСОБА_4 , як керівник КП «Комунальник» організував завантаження у вказані транспортні засоби наступні побутові відходи: 1,47 т пет пляшка прозора, 1,22 т пет пляшка кольорова, 0,76 т пет пляшка хімія, 2, 11 т склобій змішаний, а також видачу ФОП ОСОБА_6 відповідних накладних.

Після чого, ОСОБА_4 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел на одержання неправомірної вигоди, 30.04.2025 о 17:34 год, підчас спілкування із ОСОБА_6 за допомогою месенджера «WhatsApp», повідомив останньому про необхідність надати йому неправомірну вигоду в сумі 26 710 грн. шляхом перерахування вказаних коштів на банківську карту № НОМЕР_3 , яка відкрита на ім`я ОСОБА_4 за безперешкодний відпуск вищевказаних побутових відходів.

На виконання вищевказаної вказівки ОСОБА_4 , ОСОБА_6 01.05.2025 перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, перерахував на банківську картку № НОМЕР_3 , яка відкрита на ім`я ОСОБА_4 26 710 грн., які останній, діючи умисно з корисливих мотивів, одержав у якості неправомірної вигоди за вчинення і інтересах ОСОБА_6 дій з використанням свого службового становища, а саме за безперешкодний відпуск побутових відходів, а саме: 1,47 т пет пляшка прозора, 1,22 т пет пляшка кольорова, 0,76 т пет пляшка хімія, 2, 11 т склобій змішаний.

Таким чином, ОСОБА_4 , підозрюється в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України.

Крім цього, ОСОБА_4 перебуваючи на посаді директора КП «Комунальник», будучи службовою особою, здійснюючи повноваження керівника підприємства, зловживаючи своїм службовим становищем, використовуючи надані йому повноваження керівника очолюваного підприємства, розуміючи та знаючи, що він може розпоряджатися коштами та майном підприємства, усвідомлюючи, що реалізація побутових відходів, власником яких є Шептицької міська Рада, в особі КП «Комунальник», з метою забезпечення прибутку вказаного підприємства, проводиться виключно на договірних відносинах на підставі договорів укладених із фізичними чи юридичними особами, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи умисно з корисливих мотивів, повторно, всупереч інтересам служби, статуту КП «Комунальник», Закону України «Про управління відходами», 22.09.2025 одержав для себе неправомірну вигоду у розмірі 26 300 гривень, від ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за безперешкодний відпуск останньому побутових відходів КП «Комунальник», а саме: скла (склобій) та пластику (ПЕТ-пляшка) та плівки н/с тюков за наступних обставин.

Так, у точно невстановлений досудовим розслідування час, але не пізніше 26.08.2025, у ОСОБА_4 виник умисел на одержання для себе неправомірної вигоди, за безперешкодний відпуск ОСОБА_6 побутових відходів КП «Комунальник», а саме: скла (склобій) та пластику (ПЕТ-пляшка) та плівки н/с тюков.

У подальшому ОСОБА_6 26.08.2025 забезпечивши прибуття на полігон побутових відходів КП «Комунальник», яки знаходиться на земельній ділянці із кадастровим номером 4611800000:06:002:0049, яка розташована у м. Шептицький, Львівської обл., транспортних засобів із державним номерним знаками НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , після чого, ОСОБА_4 , як керівник КП «Комунальник» організував завантаження у вказані транспортні засоби наступні побутові відходи: 1,33 т пет пляшка кольорова тюков, 1,25 т пет пляшка хімія тюков, 0,57 т плівка н/с тюков, 1, 76 т склобій змішаний, а також видачу ФОП ОСОБА_6 відповідних накладних.

Після чого, ОСОБА_4 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел на одержання неправомірної вигоди, 26.08.2025 о 20:52 год, підчас спілкування із ОСОБА_6 за допомогою месенджера «WhatsApp», повідомив останньому про необхідність надати йому неправомірну вигоду в сумі 26 300 грн. шляхом перерахування вказаних коштів на банківську карту № НОМЕР_3 , яка відкрита на ім`я ОСОБА_4 за безперешкодний відпуск вищевказаних побутових відходів.

На виконання вищевказаної вказівки ОСОБА_4 , ОСОБА_6 22.09.2025 перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, перерахував на банківську картку № НОМЕР_3 , яка відкрита на ім`я ОСОБА_4 26 300 грн., які останній, діючи умисно з корисливих мотивів, одержав у якості неправомірної вигоди за вчинення і інтересах ОСОБА_6 дій з використанням свого службового становища, а саме за безперешкодний відпуск побутових відходів, а саме: 1,47 т пет пляшка прозора, 1,22 т пет пляшка кольорова, 0,76 т пет пляшка хімія, 2, 11 т склобій змішаний.

Таким чином, ОСОБА_4 , в одержанні службовою особою, неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Прокурор вважає, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а тому є необхідність в продовженні дії обов`язків відносно підозрюваного ОСОБА_4 ..

Прокурор в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про слухання клопотання без його участі. Клопотання підтримав та просив задовольнити повністю.

Підозрюваний та його захисник в судове засідання не з`явились, подали до суду заяви про слухання клопотання без аудіо та відеофіксації. Проти задоволення клопотання не заперечували.

Слідчий суддя, дослідивши подане клопотання, врахувавши думку учасників провадження, дійшов до висновку про необхідність його задоволення враховуючи наступне.

Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст. 179 КПК України, особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Відповідно до ч.6 ст.194 КПК України обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, суд повинен врахувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Слідчим суддею було встановлено, що слідчим управлінням ГУНП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024140000000716 від 10.07.2024 у якому повідомлено про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 3 ст. 368 КК України, яке відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів.

23.02.2026 слідчим у відповідності до вимог ст. ст. 40, 42, 276-278 КПК України повідомлено про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 3 ст. 368 КК України.

24.02.2026 слідчим суддею Галицького районного суду міста Львова ОСОБА_4 , обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави у сумі 199 680,00 грн., яку було внесено.

Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України, обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Частиною 3 ст. 199 КПК України встановлено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Враховуючи зазначені положення закону, слідчий суддя при вирішенні питання про продовження строку дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язків, має встановити: 1) обставини які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження строку дії покладених на підозрюваного обов`язків; 2) обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали, якою на підозрюваного покладено ряд обов`язків, визначених п. 5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

За такого, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Ураховуючи вищезазначені загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами судового провадження факти, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об`єктивного спостерігача у тому, що підозрювана своїми діями (бездіяльністю), про які йдеться у повідомленні про підозру, могла вчинити інкриміноване їй кримінальне правопорушення.

Крім того, слідчим суддею під час обрання запобіжного заходу вже було вирішено питання обґрунтованості підозри та існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, з якими погоджується слідчий суддя і на момент розгляду вказаного клопотання.

Метою продовження строку покладених на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, є запобігання можливим спробам останнього вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Слідчий суддя вважає, що прокурором в повному обсязі довів існування ризиків, а саме:

- ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та/або суду..

- ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто незаконного впливу на учасників у даному кримінальному провадженні;

- ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

При цьому, слідчий суддя зазначає, що ризикам у кримінальному провадженні є небажані для провадження наслідки дій підозрюваного, спрямовані на створення перешкод кримінальному провадженню. Ризик стає реальним через невизначеність поведінки особи у певній ситуації, яку (поведінку) неможливо достеменно передбачити. Таким чином, у контексті кримінального провадження ризиком неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного слід вважати таку поведінку цієї особи, настання якої характеризується високим ступенем ймовірності.

За такого, вирішуючи питання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 у зв`язку із застосуванням до неї запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя виходить з того, що на даний момент ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати, а тому саме такі мінімальні обов`язки, які покладені на підозрюваного, можуть запобігти цим ризикам.

Керуючись ст. ст. 182,183,194,199 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовольнити частково.

Продовжити строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою слідчого судді Галицького районного суду міста Львова ОСОБА_1 від 24.02.2026 на два місяці, тобто до 21.06.2026 включно, а саме:

1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися за межі Львівської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування із працівниками КП «Комунальник», ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №12024140000000716 від 10 липня 2024 року;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;.

Попередити підозрюваного, що в разі невиконання покладених, згідно ухвали слідчого судді, обов`язків, до нього може бути застосований більш жорстокий запобіжний захід та/або накладене грошове стягнення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1