Рішення № 13591955, 26.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 43/44226.01.11 За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю “КАРІЯ ТУР ЮКРЕЙН”

про стягнення 45504, 00 грн.

Суддя Пасько М.В.

Представники:

від позивача не зявились

від відповідача не зявились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Василів Олександра Ярославівна (далі по тексту позивач) звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “КАРІЯ ТУР ЮКРЕЙН” (далі по тексту відповідач) про стягнення 45504,00 грн. заборгованості, з яких 22752,00 грн. за невиконання договірних зобовязань за договором № 03103 на реалізацію туристичних послуг від 02.04.2010 року та 22752,00 грн. згідно п.7.5. договору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем не виконані умови договору на реалізацію туристичних послуг №03103 від 02.04.2010 року, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2010 року порушено провадження у справі № 43/442, розгляд справи призначено на 13.01.2011 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.2011 року розгляд справи був відкладений на 26.01.2011 року у звязку з неявкою відповідача та неподанням ним витребуваних судом доказів по справі.

Відповідач у судове засідання 26.01.2011 року не зявився, відзив на позов не надав, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином.

Згідно п. 15 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 р." у разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно із законом і дана особа своєчасно не повідомила про це господарський суд, інших учасників процесу, то всі наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому суд зазначає, що Вищий господарський суд України у п. 11 інформаційного листа від 15.03.2007 р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" на запитання чи повинен господарський суд з'ясовувати фактичне місцезнаходження сторін у справі з метою повідомлення їх про час і місце судового засідання, зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи те, що незявлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Судом досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02 квітня 2010 року між позивачем (надалі - Турагент) та відповідачем (далі по тексту Туроператор), було укладено договір на реалізацію туристичних послуг №03103, відповідно до якого позивач зобовязався за дорученням та від імені відповідача за винагороду здійснювати діяльність по реалізації сформованого Туроператором турпродукту і укладенню договорів на туристичне обслуговування з третіми особами (туристами).

Відповідно до п. 3.2.2. договору Турагент зобовязався реалізувати замовлений турпродукт туристу від імені Туроператора та за ціною, встановленою відповідачем.

Згідно з п. 5.1. договору послуг Турагент здійснює повну оплату замовленого турпродукту за відрахуванням винагороди позивача, передбаченої п. 5.3. договору, відповідно до виставленого Туроператором рахунку-фактури чи повідомлення відповідача протягом трьох банківських днів з дня їх отримання Турагентом.

За виконання зобовязань за договором позивач одержує винагороду в розмірі 10 відсотків від прайсової вартості наданого відповідачем для реалізації турпродукту (п. 5.3 договору).

У випадку невиконання з вини Туроператора своїх зобовязань передбачених цим договором, відповідальність відповідача перед позивачем та (чи) туристом обмежується подвійною вартістю турпродукту (п. 7.5 договору послуг).

На виконання умов договору між позивачем, який діяв від імені та за дорученням відповідача, та туристом, зокрема, гр. ОСОБА_2 було укладено договір на туристичне обслуговування № 1 від 25.06.2010 року, копія якого наявна в матеріалах справи.

Відповідно до п. 1.1. договору №1 позивач зобовязався забезпечити туристам надання комплексу туристичних послуг (туристичний продукт), а туристи зобовязались на умовах Договору-2 прийняти та оплатити ці послуги.

Згідно з п. 4.4. вказаних договорів у випадку невиконання з вини відповідача своїх зобовязань, передбачених договором, відповідальність відповідача перед туристами за цими договорами обмежується розміром подвійної плати вартості туристичного продукту (туристичних послуг).

На виконання умов вказаних договорів позивачем було здійснено оплату туристичних послуг на рахунок відповідача в розмірі 22752,00 грн., що підтверджується копією квитанції №66691000063361277976156 від 01.07.2010 року.

13 липня 2010 року позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою №1 в якій просив останнього у разі ненадання послуг повернути оплату в розмірі 22752,00 грн.

04.08.2010 року відповідач направив позивачу лист вих. №1549 в якому повідомив про неможливість повернення оплати послуг, у звязку з недостатністю грошових коштів на рахунку відповідача.

13.07.2010 року гр. ОСОБА_2 направив відповідачу претензію в якій просив останнього терміново повернути 25280,00 грн. у звязку з невиконанням оплачених туристичних послуг.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до ст. 1000 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Згідно з ст. 902 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 906 Цивільного кодексу України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, на виконання умов вказаних договорів туристом було здійснено оплату туристичних послуг на рахунок позивача, а позивач, на виконання умов договору послуг перерахував на рахунок відповідача грошові кошти на загальну суму 22752,00 грн., проте відповідач взяті на себе зобовязання не виконав, туристичні послуги туристу не надав.

Як вбачається з матеріалів справи, у випадку невиконання з вини Туроператора своїх зобовязань передбачених цим договором, відповідальність відповідача перед позивачем та (чи) туристом обмежується подвійною вартістю турпродукту (п. 7.5 договору послуг).

За таких обставин суд вважає позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем подана заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти відповідача, в межах суми позову.

Розглянувши подані на розгляд суду позовні матеріали суд прийшов до висновку про відсутність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову у даній справі виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Позивачем не наведено доказів того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Позивачем не представлено доказів, які б свідчили, що відповідач має намір приховати кошти, наявні на банківських рахунках.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Карія Тур Юкрейн” (01601 м. Київ, бульвар Л. Українки, 34, оф. 407, код ЄДРПОУ 36387940) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (79056, м. Львів, АДРЕСА_1 79000, м. Львів, АДРЕСА_2, ідент. номер НОМЕР_1) 45504 (сорок пять тисяч пятсот чотири) грн. 00 коп. заборгованості, 455 (чотириста п'ятдесят пять) грн. 04 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3 Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СуддяМ.В. Пасько Рішення підписано _____ року