Рішення № 13591784, 20.01.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.11 Справа № 17/306/10

Суддя Корсун В.Л.

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю “ІНТЕР-МЕТ”, м. Запоріжжя, пр. Радянський, б. 1/2, кв. 17

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “ХАРЧОВИК”, Запорізька область, м. Пологи, вул. Радянська, 18

про стягнення 578430, 00 грн.

суддя Корсун В.Л.

          У засіданні приймали участь представники:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

22.11.10 до господарського суду Запорізької області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю “ІНТЕР-МЕТ” (надалі ТОВ “ІНТЕР-МЕТ”) з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю “ХАРЧОВИК” (далі ТОВ “ХАРЧОВИК”) про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 578 430,00 грн. за договором зберігання від 03.11.09 № 11/9.

Ухвалою від 22.11.10 судом порушено провадження в справі № 17/306/10, у сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об’єктивного розгляду і вирішення справи по суті. Судове засідання призначено на 16.12.10.

Ухвалою від 22.11.10 судом, через необґрунтованість, залишено без задоволення заяву позивача про забезпечення позову у справі № 17/306/10.

Ухвалою від 16.12.10 розгляд справи у зв’язку з неявкою в судове засідання уповноваженого представника відповідача судом відкладено на 20.01.11.

За заявою представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 20.01.11, на підставі ст. ст. 82-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав заявлені вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, зазначив наступне. 03.11.09 між сторонами у справі укладено договір зберігання № 11/9, за умовами якого позивач передав відповідачу майно (капусту свіжу), а відповідач зобов’язався відповідально зберігати зазначене майно. Однак, відповідач порушив умови зберігання, які встановлені у договорі, внаслідок чого більшість майна була зіпсована, що підтверджується актом огляду майна від 18.03.10. За додатковою угодою від 31.03.10 № 1 до договору від 03.11.09 відповідач зобов’язався компенсувати вартість зіпсованого майна, відданого на зберігання у двомісячний строк. В порушення умов договору відповідач зобов’язання щодо виплати компенсації за пошкоджене майно не здійснив. У зв’язку з чим, позивач просить суд, на підставі ст. 525, 526, 950, 951 Цивільного кодексу України, позов задовольнити та стягнути з відповідача 578 430,00 грн. основного боргу за договором зберігання від 09.11.09 № 11/9.

Відповідач у судові засідання не з’явився, направив на адресу суду письмовий відзив за вих. від 15.12.10 № 112/10, згідно з яким проти позову заперечує повністю та зазначає, що приміщення відповідача де зберігалось майно повністю відповідало всім нормам та стандартам для здійснення зберігання зазначеного асортименту товару, але продукція, яка була передана на зберігання була неякісною, у зв’язку з чим, сталось її пошкодження. Також, вказує, що на дату пред’явлення позову відповідачем вжито всі необхідні заходи щодо виконання прийнятих на себе зобов’язань по переробці неякісної продукції, однак враховуючи ті обставини, що підприємство, яке придбало продукцію для корму тварин з відповідачем розрахунків не здійснило, а строк по розрахункам збігає - 01.02.11, то у відповідача не існує технічної можливості провести розрахунки з позивачем. На підставі викладеного, просить суд у задоволені позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

09.11.09 між товариством з обмеженою відповідальністю “ІНТЕР-МЕТ” (Поклажодавець) і товариством з обмеженою відповідальністю “ХАРЧОВИК” (Зберігач) укладено договір зберігання № 11/9, за умовами якого (п. 1.1. договору) Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на відповідальне зберігання таке майно - капусту свіжу.

Пунктом 1.2. договору встановлено, що право власності на майно до Зберігача не переходить, воно не може бути задіяне в господарському обороті Зберігача або бути передане третім особам.

Відповідно до п.п. 2.1.1., 2.1.2. договору, Зберігач приймає майно на зберігання через свого представника, уповноваження якого підтверджується довіреністю. Видає на підтвердження приймання майна такий документ: акт прийому-передачі майна.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного його виконання сторонами (п. 7.3. договору).

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п. п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб’єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Частиною 1 ст. 936 ЦК України визначено, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов’язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов спірного договору, ТОВ “ІНТЕР-МЕТ” відвантажив, а ТОВ “ХАРЧОВИК” одержав на зберігання майно - капусту свіжу вагову, що підтверджується прибутковими накладними та актами здачі-прийняття товару, копії яких долучено до матеріалів справи.

Згідно з ч. 1 ст. 942 ЦК України, Зберігач зобов’язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.

У відповідності до п. 2.1.3. договору, Зберігач забезпечує повне збереження майна, а після закінчення зберігання повертає Поклажодавцю те саме майно. Майно повинно бути повернене в такому самому стані, у якому воно було прийняте на зберігання, з урахуванням змін його природних властивостей (відходи при зберіганні).

Згідно з п. 2.1.5. договору, майно зберігач зобов’язаний зберігати в окремому складі (холодильний), що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Пологи, вул. Радянська, 18, в умовах, які не допускають змішування його з іншими однорідними речами, що знаходяться в такому ж приміщенні.

          Зберігач забезпечує такі умови зберігання майна: вологість не більше 90%, температура не вище +20 і не нижче 00, інші вимоги - вентиляція. Додаткові витрати зберігача на забезпечення особливих умов зберігання Поклажодавцем окремо не компенсуються. Турбується про майно, як про власне, вживає всіх заходів для його збереження від знищення, пошкодження, іншого зниження споживчих якостей (п.п. 2.1.6., 2.1.8. договору).

Із матеріалів справи слідує, що 18.03.10 за участю представників сторін був проведений огляд капусти свіжої у складському приміщенні, яке знаходиться за адресою Запорізька область, м. Пологи, вул. Радянська, 18, про що складено акт огляду майна від 18.03.10 № 17/10.

За результатами огляду встановлено, що майно, передане на зберігання згідно з договором від 03.11.09 № 11/9 утримується у приміщенні, в якому не дотриманні вимоги відносно вологості (показники перевищують 100%) та температури зберігання (вище +50), наявні ознаки недостатньої вентиляції приміщення, відчутний стійкий запах зіпсованої продукції, що призводить до погіршення якості майна і є основною причиною непридатності його до споживання.

Судом встановлено, що 31.03.10 між сторонами у справі укладено додаткову угоду № 1 до договору зберігання від 03.11.09 № 11/9, за умовами якої Зберігач зобов’язався здійснити відсортування майна (капуста свіжа), відданого на зберігання Поклажодавцем відповідно до договору зберігання від 03.11.09 протягом 30 днів з дня підписання цієї додаткової угоди.

Пунктом 2 додаткової угоди сторони визначили, що Зберігач зобов’язується повернути Поклажодавцеві майно належної якості, а решту майна, яке не відповідає вимогам якості, зобов’язується компенсувати у грошовому еквіваленті, про що буде складено акт звірки взаєморозрахунків.

З матеріалів справи вбачається, що 05.05.10 між сторонами складено акт звірки взаємних розрахунків, яким встановлено, що станом на 05.05.10 за договором зберігання від 03.11.09 № 11/9 заборгованість ТОВ “Харчовик” перед ТОВ “ІНТЕР-МЕТ” за період з 10.11.10 по 05.05.10 складає 578 430,00 грн.

Згідно з гарантійним листом від 06.05.10 ТОВ “Харчовик” гарантував ТОВ “ІНТЕР-МЕТ” належне виконання свого обов’язку щодо повернення відповідної суми за додатковою угодою від 31.03.10 № 1 до договору зберігання від 03.11.09 № 11/9 у строк, що не перевищує двох місяців. За цей строк, як свідчить зміст гарантійного листа від 06.05.10, відповідач зобов’язався реалізувати ту частину майна, що не відповідає вимогам якості, шляхом його продажу фермерському господарству, що займається переробкою даної продукції для виготовлення кормів. Сума, на яку видано гарантію, становить 578 430,00 грн., з урахуванням вартості зберігання за договором зберігання - 15000 грн.

Вбачається, що відповідач своїх договірних зобов’язань щодо повернення суми коштів в розмірі 578 430,00 грн. в строк, визначений у гарантійному листі від 06.05.10 не виконав.

Отже, відповідач порушив умови договору.

Таким чином, на момент розгляду справи в суді, заборгованість відповідача перед позивачем становить 578 430,00 грн.

Факт наявності заборгованості в сумі 578 430,00 грн. підтверджується матеріалами справи.

Доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву за вих. від 15.12.10 № 112/10, відносно того, що товар, переданий на зберігання був не якісним ще до передачі його на зберігання, суд вважає недоведеними, оскільки акти здачі-прийняття товару, копії яких містяться в матеріалах справи, свідчать, що товар прийнятий відповідачем на зберігання без жодних претензій та зауважень.

З огляду на вищевикладене, а також враховуючи, що відповідач не надав суду доказів належного виконання договірних зобов’язань, суд визнає вимоги позивача щодо стягнення 578 430,00 грн. доведеними, обґрунтованими, підтвердженими доданими документами та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі - 5784,30 грн. державного мита, та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 45, 22, 33, 34, 49, 64, 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю “ХАРЧОВИК” (70600, Запорізька область, м. Пологи, вул. Радянська, 18, код ЄДРПОУ 32509588, р/р 26007118089 в “РайффайзенБанкАваль” м. Київ, МФО 380805) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ІНТЕР-МЕТ” (м. Запоріжжя, пр. Радянський, б. 1/2, кв. 17, код ЄДРПОУ 35888785, р/р 2600812526, відділ № 17 Дніпропетровської філії ВАТ АБ “Укргазбанк”, МФО 305448) - 578 430 (п’ятсот сімдесят вісім тисяч чотириста тридцять) грн. 00 коп. боргу, 5 784 (п’ять тисяч сімсот вісімдесят чотири) грн. 30 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          Суддя В.Л. Корсун

          Повне рішення складено 25.01.2011.

Згідно з оригіналом: