Постанова № 13591491, 25.01.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-6536/10/0670 Головуючий у 1-й інстанції: Мацький Є.М. Суддя-доповідач: Мамчур Я.С

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" січня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді:Мамчура Я.С,

суддів:Горяйнова А.М., Желтобрюх І.Л.

при секретарі:Ільницькій В.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу позивача відкритого акціонерного товариства «Чижівська паперова фабрика»на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2010 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Чижівська паперова фабрика»до Новоград-Волинської обєднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Новоград-Волинської обєднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2010 року у задоволенні позову - відмовлено.

На вказану постанову позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення зявившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами планової документальної перевірки достовірності, повноти нарахування та сплати ВАТ «Чижівська паперова фабрика»податків та зборів (обов'язкових платежів ) за період з 01.04.2008 року по 31.12.2009 року працівниками Новоград-Волинської ОДПІ були винесені: податкове повідомлення-рішення №0005502320/0 від 8 червня 2010 року, стосовно донарахувань податку на прибуток за 2008-2009 рр. в розмірі за основним платежем -1103002,00 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 551501,00 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0005492320/0 від 8 червня 2010 року, стосовно донарахувань податку на додану вартість в розмірі - за основним платежем 885394, 00 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 442797,00 грн.

Так, щодо донарахувань податку на прибуток за 2008 - 2009 рр. в розмірі 1103002грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 551501,00 грн. колегія суддів звертає увагу на наступне.

Згідно акта перевірки встановлено завищення задекларованих ВАТ «Чижівська паперова фабрика»показників у рядку 04.1. Декларацій «витрати на придбання товарів (робіт, послуг)»на загальну суму 4 41201 грн., в тому числі:

за 2 квартал 2008 року на суму 1620522 грн.

за 3 квартал 2008 року на суму 833400 грн.

за 3 квартал 2009 року на суму 102514 7 гри.

за 4 квартал 2009 року на суму 932941 грн.

Так, згідно акта перевірки підприємство, на думку відповідача, з якою погодився суд першої інстанції, за перевіряємий період позивач безпідставно відніс до складу валових витрат витрати на придбання товарів (робіт, послуг) придбання макулатури від ПП «Вторма-Шабатів»на суму 46806,12 грн., втому числі за червень 2008 року в розмірі 18050 грн., за липень 2008 року в розмірі 28756 грн.. оскільки були відсутні всі підтверджуючі документи, а саме товарно-транспортні накладні, що підтверджують отримання макулатури.

Стосовно ПП Могилка, згідно акта перевірки, товариством завищено валові витрати за період з 01.04.2008 року по 31.12.2009 року на суму 4365204 грн., щодо отримання макулатури також без товарно-транспортних накладних.

Колегія суддів не погоджується із зазначеним виходячи з наступного.

Так, згідно ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати ) - сума будь-яких втрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які виготовляються таким платником податку для їх подальшого, використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються суми будь -яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 -5.7 цієї статті.

ПП Могилко здійснює поставку сировини ВАТ «Чижівська паперова фабрика»згідно договору № 1 М від 02.01.2008 року. Згідно п.2.2. вище зазначеного договору поставка товару здійснюється автомобільним транспортом Постачальника. При надходженні макулатури на ВАТ «Чижівська паперова фабрика) складається акт приймання макулатури в присутності приймальника макулатури, лаборанта, змінного майстра та водія-експедитора де визначався відсоток засмічення, відсоток вологості. В даному акті зазначається прізвище водія-експедитора, марка автомобіля, його державний номер та номер причепа, також зазначається фактична та залікова вага поставленої макулатури. Здійснення господарських операцій за перевіряємий період також підтверджується наступними первинними документами: накладними, податковими накладними, видатковими накладними, актами прийому - передачі, які були надані працівникам Новоград-Волинської ОДШ при здійсненні податкової перевірки.

Крім того в рішенні про результати розгляду первинної скарги зазначено, що в порушення пунктів 2.4, 2.15 та 2.16 розділу 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом міністерства Фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 відкрите акціонерне товариство «Чижівська паперова фабрика»прийняло до обліку документи, які заповнені не вірним чином та не мають всіх обов'язкових реквізитів та формувало податковий облік з даних бухгалтерського обліку по первинних документах, які не відповідають вимогам Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. З даним твердженням колегія суддів не може погодитись, так як керуючись Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»всі підтверджуючі документи, щодо здійснення господарських операцій ВАТ «Чижівська паперова фабрика», які були надані працівникам Новоград-Волинської ОДПІ, відповідають статті 9 вище згаданого Закону.

Так, частиною 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначено, що податкова та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Стаття 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»визначає, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Вимоги до первинного документа встановлені статтею 9 даного Закону: первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що мають змогу ідентифікувати особу, яка брата участь у здійсненні господарської операції.

Щодо форми товарно-транспортної накладної затвердженої наказом № 488 Мінтрансу Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку наказує, щоб первинку, якою підприємства супроводжують господарські операції, складати на бланках типових форм, тобто на товарно-транспортних накладних. Але даний наказ, яким затверджену форму товарно-транспортної накладної, не зареєстрований у Мін'юсті, як того вимагає ст. 3 Указу Президента України № 493/92. Таким чином, форма товарно-транспортної не затверджена і її застосування для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи не передбачена.

Лист ДПА у м. Києві від 20.10.2007 року № 341/Н/31-607 «Щодо підтвердження первинними документами витрат платника податку на оплату послуг з перевезення товарів»відповідно якого не підлягають включенню до складу валових витрат витрати на придбання ТМЦ в разі відсутності первинної транспортної документації, у даному випадку товарно-транспортної накладної, а платник податку не має підстав віднести послуги з перевезення вантажів автомобільним транспортом до складу валових витрат. Дане роз'яснення стосується виключно витрат на транспортні послуги, а не витрат на придбання товару (в даному випадку макулатури).

Отже, колегія суддів погоджується, що відсутність товарно-транспортної накладної не є підставою для не включення витрат з придбання товарів та транспортних послуг до складу валових витрат, адже зазначене включення здійснено на підставі відповідних актів приймання-передачі робіт та податкових накладних, які є первинними документами у розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року № 996-ХІV та відповідають її вимогам.

Крім того, посилання Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції на те, що товариством не доказано факту фактичного отримання товару (макулатури) і відповідно зв'язок із веденням господарської діяльності є безпідставними та такими, що не відповідають дійсним обставинам, так як факт поставки товару підтверджується актами приймання макулатури, накладними, видатковими та податковими накладними, що і підтверджує зв'язок із веденням господарської діяльності, так як без сировини (макулатури) підприємство не може здійснювати виробничий процес.

Зазначена обставина, також підтверджується численною судовою практикою Вищого адміністративного суду України при вирішені аналогічних справ, в яких податкові органи вважали, що єдиним документом, який може бути підтвердженням для віднесення витрат на придбання товару може бути виключно товарно-транспортна накладна.

Так, товарно-транспортна накладна не є єдиним документом, яким може підтверджуватися факт здійснення господарської операції. Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999року № 996-ХІV.

Відповідно до статті 1 Закону № 996- ХІV господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Згідно зі статтею 3 цього ж Закону метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996- ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. До документів, які засвідчують факт придбання товару, робіт, послуг, діюче законодавством висуває лише одну умову - вони повинні засвідчувати фактичне отримання товару або результатів робіт, послуг.

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до переконання, що донарахування позивачу податку на прибуток за 2008-2009 рр. в розмірі 1103002 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 551501,00 гри. є неправомірним.

Стосовно донарахування податку на додану вартість в сумі 885594 грн. ( відсутність товарно - транспортних накладних) та застосування штрафних санкцій в розмірі 442797,00 грн. колегія суддів зважає на наступне.

Так, згідно акта перевірки № 691/05-53/23-20/00278712 від 27.05.2010 року з питань дотримання вимог законодавства України за період з 01 липня 2008 року по 31 грудня 2009 року працівниками Новоград - Волинської ОДПІ донараховано податок на додану вартість в сумі 885594, 00 грн., у зв'язку з відсутністю товарно-транспортних накладних. Зокрема, встановлено завищення податкового кредиту на суму 885594,00 грн., в тому числі по періодах: за квітень 2008 року на суму 110017 грн.; за травень 2008 року на суму 98620 грн.; за червень 2008 року на суму 115465 грн.; за липень 2008 року на суму 94016 грн.; за серпень 2008 року на суму 39937 грн.; за вересень 2008 року на суму 35921 грн.; за серпень 2009 року на суму 47240 грн.; за вересень 2009 року на суму 157790 грн.; за жовтень 2009 року на суму 96177 грн.; за листопад 2009 року на суму 20443 грн.; за грудень 2009 року на суму 69968 грн.; по придбанню макулатури від ПП ОСОБА_2 сума податку на додану вартість віднесена до складу податкового кредиту в розмірі 876233,00 грн. та ПП «Вторма-Шабатів»сума податку на додану вартість віднесена до складу податкового в сумі 9361,82 грн.

Колегія суддів вважає дані донарахування неправомірними та такими, що не відповідають вимогам законодавства України з наступних підстав.

Так, ПП «Вторма-Шабатів»здійснювала поставку сировини ВАТ «Чижівська паперова фабрика», згідно договору № 5-М від 01.01.2008 року та ПП Могилко, згідно договору на поставку сировини № 1 М від 02 січня 2008 року. Податковий кредит згідно бухгалтерських даних підприємства становить 2396517,00 грн.

Факт здійснення господарських операцій підтверджується первинними документами: -накладними, видатковими накладними, актами прийому-передачі, податковими накладними, яких цілком достатньо у розумінні статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Так, згідно п.7.2. Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна повинна містити: порядковий номер податкової накладної; дату виписування накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця ); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис ( номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Тобто, податкові накладні та інші первинні документи, які були надані працівникам Новоград-Волинської ОДПІ, відповідають вимогам чинного законодавства України.

Таким чином, форма товарно-транспортної накладної не затверджена і її застосування для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи не передбачена.

Зазначена обставина, також підтверджується численною судовою практикою при вирішені аналогічних справ, в яких податкові органи вважали, що єдиним документом, який може бути підтвердженням для формування податкового кредиту може бути виключно товарно-транспортна накладна, про що зазначено вище.

Зокрема, підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом. 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом, такого звітного періоду, у тому числі у зв'язку з придбанням послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Абзац третій даного підпункту передбачає, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Враховуючи зазначене, колегія суддів прийшла до переконання щодо відсутності підстав для висновку про завищення валових витрат, а тому відсутні підстави для донарахування податку на додану вартість в розмірі 885594 грн. та застосування до них штрафних санкцій в розмірі 442797,00 грн.

Так, відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу позивача відкритого акціонерного товариства «Чижівська паперова фабрика»задовольнити.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2010 року скасувати та ухвалити нову, якою позов задовольнити.

Скасувати повідомлення рішення № 0005502320/0 від 08 червня 2010 року та № 0005502320/1 від 30 червня 2010 року, стосовно донарахувань податку на прибуток за 2008-2009рр., в розмірі за основним платежем 1103002,00 грн., та застосування штрафних(фінансових) санкцій в розмірі 551501,00 грн.

Скасувати повідомлення рішення № 0005492320/0 від 08 червня 2010 року та № 0005492320/1 від 30 червня 2010 року, стосовно донарахувань податку на додану вартість в розмірі за основним платежем 885594,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 442797,00 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Я.С. Мамчур

Судді: А.М. Горяйнов

І.Л. Желтобрюх

Постанову складено у повному обсязі 28.01.2011.