Постанова № 13591444, 30.11.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 листопада 2010 року 11:33 № 2а-14351/10/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сузіря сім»

до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва

про скасування повідомлення-рішення №00000800710/0 від 23.06.2010року,

Суддя Смолій І.В.

Секретар Колесник І.Ю.

Представники:

Від позивача: Гаспарова Л.В. (довіреність № б/н від 18.10.10)

Від відповідача: Лихо боров В.В. (довіреність № 62 від 03.03.10)

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 30.11.2010р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сузіря сім»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ДПІ у Дарницькому районі м. Києва про скасування повідомлення-рішення №00000800710/0 від 23.06.2010р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.10.2010р. відкрито провадження по справі та призначено попередній розгляд справи на 04.11.2010р.

04.11.2010 р. судовий розгляд відкладався на 16.11.2010р. в звязку з неявкою відповідача.

16.11.2010р. закінчено підготовче провадження по справі та призначено судовий розгляд на 30.11.2010р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зіслався на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позов заперечив в повному обсязі, в обґрунтування заперечень зіслався на обставини викладені в письмових запереченнях.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Сузіря сім»та складено акт від 10.06.2010р. №3715/07-10/33054482. За результатами Акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення №00000800710/0 від 23.06.2010р.

Зазначеним актом перевірки встановлено порушення ТОВ «Сузіря сім»пп. 7.2.1 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1, пп. 7.7.2, пп. 7.7.11 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. № 168/97-ВР, пп. 5.12.2 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. №166 у редакції наказу від 15.06.2005р. №213 та зареєстрованого в Мінюсті України 30.06.2005р. за №702/10982 в звязку з чим відмовлено в бюджетному відшкодуванні ПДВ в розмірі 91688грн. 00кп.

В ході перевірки встановлено, що позивачем безпідставно заявлено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2010року в розмірі 91688грн. 00коп., оскільки сума заявлено бюджетного відшкодування, є більшою, ніж визначено за результатами невиїзної позапланової документальної перевірки. Представник відповідача зазначив, що позивача в Додатку К1/1 декларації з податку на прибуток підприємств, основні засоби ТОВ «Сузіря сім»складають 0грн.

Суд не погоджується з доводами податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства, вважає оспорюване податкове повідомленнярішення неправомірними, а позов таким, що підлягає задоволенню виходячи з наступного.

У відповідності до пп. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», яким визначено, що бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку зобовязаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом а) пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», встановлено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Крім того, пп. 7.7.11 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», особи не мають права на отримання бюджетного відшкодування: а) особа, яка: була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів за рішенням Кабінету Міністрів України); мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів); не провадила діяльність протягом останніх дванадцяти календарних місяців; б) особа, яка є платником єдиного податку за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності, що передбачають сплату цього податку у спосіб, відмінний від встановленого цим Законом, або звільнення від такої сплати.

Представник відповідача, зазначив, що актом перевірки встановлено, що протягом останніх 12 місяців ТОВ «Сузіря Сім»мав обсяги оподатковуваних операцій в сумі 17750грн. 00коп., що в свою чергу менше заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, згідно з декларації з податку на прибуток підприємств за І кв. 2010р. та Додатку К1/1, основні засоби ТОВ «Сузіря сім»складали 0грн.

Як встановлено судом, позивачем на адресу податкового органу було направлено декларацію з податку на прибуток підприємств за І кв. 2010р. та Додаток К1/1 з якого вбачається, що вартість основних засобів ТОВ «Сузіря сім»складав 87412грн. 00коп., зазначена декларація з податку на прибуток підприємств та Додаток К1/1 отримані відповідачем, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення та описом вкладення (акр. справи 45, 46), дане є підтвердженням того, що основні засоби позивача не складали 0грн. як встановлено перевіркою.

Аналізуючи наведені докази та норми чинного законодавства, суд прийшов до внутрішнього переконання, що податковий орган під час здійснення перевірки хибно прийшов до висновку про порушення підпункту а) пп. 7.7.11 п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а тому позовні вимоги визнаються такими, що підлягають задоволенню, а податкове повідомлення-рішення №0000572302/0 від 04.10.2010р. скасуванню.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 69, 70, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №00000800710/0 від 23.06.2010р.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.185-187 КАС України.

Суддя Смолій І.В.