Постанова № 13591420, 03.12.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 грудня 2010 року 11:52 № 2а-11397/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Савченко А.І., при секретарі Череповській Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Онікс-М»

простягнення заборгованості в розмірі 5000грн., за участю представників сторін:

від позивача Мартинюк Ю.В.

від відповідача не зявився

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 3 грудня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва (далі по тексту позивач, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Онікс-М»(далі по тексту відповідач, ТОВ «Онікс-М») про стягнення фінансових санкцій в розмірі 6700,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем порушено вимоги статті 11 та статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»від 19.12.1995р. № 481/95-ВР, в звязку з чим Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в м. Києві прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 05.09.2008р. № 260388/32-112/0269 на суму 1 700 грн. та № 260389/32-112/0268 на суму 5 900 грн. У встановленому законом порядку вказані суми сплачені не були, у звязку з чим позивач просить суд стягнути вказану суму у примусовому порядку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 липня 2010року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду на 20 вересня 2010року.

В судове засідання, призначене на 20 вересня 2010 року, жодна зі сторін не зявилась, у звязку з чим суд відклав розгляд справи на 11 жовтня 2010 року.

Судове засідання, призначене на 11 жовтня 2010 року, судом відкладалось на 28 жовтня 2010 року, у звязку з технічною неможливістю фіксування судового засідання.

У судовому засіданні, призначеному на 28 жовтня 2010 року, судом оголошувалась перерва до 4 листопада 2010 року та 25 листопада 2010 року в звязку з необхідністю отримання додаткових доказів по справі.

У судовому засіданні, призначеному на 25 листопада 2010 року, судом оголошено перерву до 3 грудня 2010 року.

В судовому засіданні представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача фінансових санкцій в розмірі 5 000,00 грн.

Відповідач явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Онікс-М»зареєстровано Шевченківською районною державною адміністрацією міста Києва 1 липня 1994 року та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Шевченківському районі м. Києва.

Відповідно до ліцензії серії АВ № 849526 від 24.04.2008р., виданої Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у місті Києві (далі по тексту Регіональне управління), відповідач має право на здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу від 12.08.2008р. № 483 та направлення від 12.08.2008р. № 32-01/417 співробітниками Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в м. Києві 13 серпня 2008 року в присутності адміністратора ОСОБА_1 проведено перевірку відповідача, а саме, господарської одиниці кафе, розташованого за адресою: м. Київ, Труханів острів, пляж «Центральний».

За результатами вказаної перевірки Регіональним управління складено акт від 27.08.2008р. № 260549/0391/32-112 (далі - Акт перевірки). Відповідно до висновків Акту перевірки встановлено порушення вимог статті 11 та статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995р. № 481/95 (далі по тексту - Закон України від 19.12.1995р. № 481/95).

На підставі вищезазначеного Акту перевірки, Регіональним управління винесено рішення про застосування фінансових санкцій № 260388/32-112/0269 від 05.09.2008р. на суму 1 700 грн. та № 260389/32-112/0268 від 05.09.2008р. на суму 5 900 грн.

Відповідач, не погоджуючись з вказаними рішеннями про застосування фінансових санкцій, звернувся зі скаргою (вхідний Департаменту № 782/8 від 02.10.2008р.) до Департаменту САТ ДПА України про їх скасування.

Наказом Департаменту САТ ДПА України від 21.10.2008р. № 347 скасовано рішення про застосування фінансових санкцій від 05.09.2008р. № 260388/32-112/0269 в розмірі 1700 грн. Зазначене підтверджується рішенням про результати розгляду скарги від 23.10.2008р. № 5234/32-0217.

В результаті встановлених порушень та з врахуванням вимог пункту 9 Постанови Кабінету Міністрів України від 02.06.2003р. № 790 «Про затвердження порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва винесено першу податкову вимогу від 30.12.2008р. № 1/10362 на суму 7600 грн. та другу податкову вимогу від 10.07.2009р. № 2/5899 на суму 6700 грн.

Зазначені податкові вимоги були отримані відповідачем 09.06.2009р. та 11.08.2009р. відповідно, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії повідомлень про вручення поштових відправлень.

Таким чином, з урахуванням рішення Департаменту САТ ДПА України від 23.10.2008р. № 5234/32-0217 “Про результати розгляду скарги” відповідачу визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 5 900 грн.

В матеріалах справи відсутні докази оскарження рішення Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в м. Києві про застосування фінансових санкцій № 260389/32-112/0268 від 05.09.2008р. на суму 5 900 грн. та/або рішення Департаменту САТ ДПА України від 23.10.2008р. № 5234/32-0217 “Про результати розгляду скарги” в судовому порядку.

Відповідно до абзацу 3 частини 4 статті 11 Закону України від 19.12.1995р. № 481/95 (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством.

У відповідності до частини 2 статті 7 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби»від 15.09.1995р. № 329/95-ВР (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) наявність марки акцизного збору на пляшці (упаковці) алкогольних напоїв та пачці (упаковці) тютюнових виробів є однією з умов для ввезення на митну територію України і реалізації їх споживачам. Забороняється ввезення, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та реалізація на території України алкогольних напоїв та тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка.

Пункт 12 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996р. № 854 (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачає, що зберігання та реалізація алкогольних напоїв, крім алкогольних напоїв з вмістом спирту етилового від 1,2 до 8,5 відсотка об'ємних одиниць, вироблених в Україні, дозволяється тільки за наявності марки акцизного збору встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі згідно з законодавством.

Відповідно до пункту 20 Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору з голографічними захисними елементами і маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2003р. № 567 «Про запровадження марок акцизного збору нового зразка з голографічними захисними елементами для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин):

- марки наклеюються виробниками на кожну пляшку, пачку (упаковку) у такий спосіб, щоб вони розривалися під час відкупорювання (розкривання) виробів;

- алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог цього Положення або марками, що не відповідають виду продукції та місткості тари та/або не видавалися безпосередньо виробнику (імпортеру) зазначеної продукції, вважаються немаркованими.

Проаналізувавши зазначені вище вимоги чинного законодавства, суд приходить до висновку, що реалізація та зберігання алкогольних напоїв може здійснюватись лише за наявності марок акцизного збору встановленого зразка.

Відповідно до частини 2 статті 17 Закону України від 19.12.1995р. № 481/95-ВР до суб'єктів підприємницької діяльності за порушення вимог цього Закону застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів.

Абзацом 13 частини 2 статті 17 Закону України від 19.12.1995р. № 481/95-ВР встановлено, що до субєктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного збору встановленого зразка або з підробленими марками акцизного збору - 100 відсотків вартості товару, але не менше 1700 гривень.

Відповідно до частини 4 статті 17 зазначеного Закону рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.

Частинами 5 та 6 статті 17 Закону України від 19.12.1995р. № 481/95-ВР визначено, що у разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду; дії органів, які мають право контролю за реалізацією норм цього Закону, можуть бути оскаржені в місячний термін у судовому порядку.

Пунктом 10 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 790 від 02.06.2003р., також передбачено, що у разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання сума санкцій стягується на підставі рішення суду.

При цьому суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до субєктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення субєкта господарювання та ліквідації його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються статтею 239 цього Кодексу, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Згідно з частиною 1 статті 239 Господарського кодексу України органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до субєктів господарювання таку адміністративно-господарську санкцію як адміністративно-господарський штраф.

Статтею 241 Господарського кодексу України передбачено, що адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується субєктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з субєкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення. Адміністративно-господарський штраф може застосовуватися у визначених законом випадках одночасно з іншими адміністративно-господарськими санкціями, передбаченими статтею 239 цього Кодексу.

З урахування викладеного, штрафні (фінансові) санкції за порушення вимог статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»застосовані на підставі частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»є адміністративно-господарськими санкціями у розумінні статей 238, 239 та 241 Господарського кодексу України, а отже, повинні застосовуватися у межах строків, визначених статтею 250 цього Кодексу.

Статтею 250 Господарського кодексу України встановлено обмеження строків застосування адміністративно-господарських санкцій: адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до субєкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим субєктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Судом встановлено, що штрафні (фінансові) санкції, визначені рішенням Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в м. Києві про застосування фінансових санкцій № 260389/32-112/0268 від 05.09.2008р. на суму 5 900 грн. застосовано в межах строків, встановлених статтею 250 Господарського кодексу України.

Під час судового розгляду справи судом, також, встановлено, що відповідачем частково сплачено заборгованість про що свідчать наявні в матеріалах справи копії платіжних доручень. Таким чином, загальна сума фінансових санкцій, яка підлягає сплаті відповідачем за порушення статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», з урахуванням часткової сплати, становить 5 000 грн.

Беручи до уваги те, що сума у розмірі 5000 грн. у встановлені законодавством строки відповідачем сплачена не була, доказів погашення вказаної заборгованості станом на день розгляду цього спору відповідачем суду не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Доказів, які б спростовували доводи позивача відповідач суду не надав.

Відповідно до часини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони субєкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, повязані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Онікс-М» (01001, м. Київ, вул. Михайлівська, 9, код ЄДРПОУ 21618052) на користь місцевого бюджету (р/р 31117106700011, одержувач УДК у Шевченківському районі м. Києва, код одержувача 26077968, банк одержувача ГУДК у м. Києві, МФО 820019, код платежу 21081100) штрафні санкції у розмірі 5 000 (пять тисяч) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.І. Савченко

Постанову складено в повному обсязі та підписано 10 грудня 2010 року.