Постанова № 13591421, 30.11.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 листопада 2010 року 09:15 № 2а-15934/10/2670

За позовомРегіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в м. Києві

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

простягнення фінансових санкцій у сумі 11900,00 грн.

Суддя Вовк П.В.

В порядку скороченого провадження

ВСТАНОВИВ:

Співробітниками Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в м. Києві, на підставі наказу від 01.09.2010 № 689 та згідно направлення від 01.09.2010 № 32-01/634 було проведено позапланову виїзну перевірку з питань додержання субєктами господарювання вимог, встановлених законодавством України щодо оптової і роздрібної торгівлі, кіоску, що належить субєкту господарювання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

За наслідками перевірки складено акт від 02.09.2010 № 0564/01/НОМЕР_1, яким встановлено порушення ст.ст. 11, 152,153 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»від 19.12.1995 № 481/95-ВР (надалі Закон № 481/95-ВР).

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 акт перевірки підписав без зауважень.

На підставі акту винесені рішення про застосування фінансових санкцій:

- від 15.09.2010 № 261989/32-330/1176 у розмірі 6800,00грн (за порушення п. 2 ч. 1 ст. 153 Закону № 481/95-ВР продаж тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років, зокрема було продано одну пачку цигарок за ціною 11,00 грн.);

- від 15.09.2010 № 261990/32-330/1177 у розмірі 3400,00 грн. (за порушення ч. 2, ч. 5 ст. 152 Закону № 481/95-ВР не обладнання місць для куріння та нерозміщення наочної інформації);

- від 15.09.2010 № 261991/32-330/1178 у розмірі 1700,00 грн. (за порушення ч. 3 ст. 11 Закону № 481/95-ВР не позначення марками акцизного збору тютюнових виробів).

Рішення про застосування фінансових санкцій відповідачем не були оскаржені.

Статтею 17 Закону № 481/95-ВР встановлено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі:

- порушення п. 2 ч. 1 ст. 153 Закону № 481/95-ВР (продаж тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років) 6800,00 грн.

- необладнання спеціально відведених для куріння місць та нерозміщення наочної інформації, передбаченої статтею 152 цього Закону, - 3400 гривень;

- зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного збору встановленого зразка або з підробленими марками акцизного збору - 100 відсотків вартості товару, але не менше 1700 гривень.

Відповідно до вищезазначеного, позивачем правомірно встановлені порушення та визначено розміри штрафних санкцій.

Станом на час звернення позивача до суду, відповідач суму штрафних санкцій, яка становить 11900,00 грн., не сплатив.

Частиною пятою ст. 17 Закону № 481/95-ВР встановлено, що у разі невиконання суб'єктом господарювання рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду.

Судом надіслано відповідачу ухвалу про відкриття провадження у адміністративній справі, яку він отримав. Відповідач надав суду заперечення на позовну заяву в яких не погодився з виявленими позивачем порушеннями.

Дослідивши заперечення, суд прийшов до висновку про необґрунтованість доводів відповідача, оскільки проведеною перевіркою були встановлені факти порушення відповідачем вимог ст.ст. 11, 152,153 Закону № 481/95-ВР, які відображені в акті перевірки, на підставі якого винесені рішення про застосування фінансових санкцій. Відповідач акт перевірки підписав без зауважень та заперечень, таким чином погодився з встановленими правопорушеннями. Крім того, рішення про застосування фінансових санкцій не були оскаржені відповідачем ані в адміністративному порядку, ані до адміністративного суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладені обставини, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Частина четверта ст. 94 КАСУ передбачає, що у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Таким чином, судові витрати не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. 1832 КАСУ, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суму фінансових санкції у розмірі 11900,00 грн. до Державного бюджету України на розрахунковий рахунок № 31111106700006, код платежу 21081100 Оболонський район, УДК у м. Києві, МФО 820019, отримувач: РВДК у Оболонському районі, код 26077916.

3.Постанову звернути до негайного виконання.

Постанова може бути оскаржена в порядку передбаченому ст. ст. 185-187 КАСУ.

Суддя П.В.Вовк