Ухвала суду № 135914034, 22.04.2026, Тетіївський районний суд Київської області

22.04.2026 Справа № 940/351/24

Провадження по справі № 1-кп/940/36/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2026 року Тетіївський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді: ОСОБА_1

за участю секретаря: ОСОБА_2

за участю прокурора: ОСОБА_3

обвинуваченого: ОСОБА_4

захисника: ОСОБА_5 ,

представника потерпілого: ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12024111030001104 від 27.03.2024 року про обвинувачення:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця смт. Квасилів Рівненського району Рівненської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , із середньою спеціальною освітою, одруженого, не працюючого, раніше не судимого,-

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Тетіївського районного суду Київської області перебуває кримінальне провадження № 12024111030001104 від 27.03.2024 року відносно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 звернулися до суду із заявою про звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження за ч. 2 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України, оскільки спливли строки притягнення до кримінальної відповідальності за вказаними кримінальними правопорушеннями.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав вказану заяву, просив її задовольнити, при цьому надав свою згоду на звільнення від кримінальної відповідальності, про наслідки закриття кримінального провадження обізнаний, розуміє, що закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності не є реабілітуючою обставиною.

Прокурор у судовому засіданні проти звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження не заперечує. Цивільний позов просить залишити без розгляду.

Представник потерпілого ОСОБА_6 при вирішенні даної заяви покладається на розсуд суду.

З обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України, які були вчинені 23.12.2020 року, більш точний час вчинення кримінального правопорушення досудовим розслідуванням не встановлено.

В силу ч. 2 ст.4 КК України злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Санкцією ч. 2 ст. 191 КК України, в редакції закону, який діяв на момент скоєння обвинуваченим кримінального правопорушення, було передбачено покарання у виді обмеження волі на строк до п`яти років або позбавлення волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Санкцією ч.1 ст. 366 КК України в редакції закону, який діяв на момент скоєння обвинуваченим кримінального правопорушення, було передбачено покарання у виді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України нетяжким злочином є передбачене Кримінальним Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років.

Відтак інкриміновані ОСОБА_4 кримінальні правопорушення за ч. 2 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України відносяться до нетяжких злочинів.

Статтею 44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло п`ять років у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.

Звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язком суду у разі настання обставин, передбачених ч.1 ст. 49 КК України, за наявності згоди обвинуваченого на звільнення на підставі спливу строків давності

За ч.2 ст.191, ч.1 ст.366 КК України строк в порядку ст.49 КК України становить п`ять років, який сплив 24.12.2025 року.

Враховуючи сплив строків притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, а також той факт, що протягом строків, визначених ст. 49 КК України ОСОБА_4 у відповідності до Витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимостей» ФОВМ-005752155, не вчинив нового злочину, не ухилявся від досудового розслідування та суду, а отже перебіг давності з урахуванням вимог ч.ч.2,3 ст. 49 КК України не зупинявся та не переривався, у суду є наявні підстави для звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України на підставі п.3 ч.1 ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження № 12024111030001104 від 27.03.2024 року на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПК України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що строк відповідно до п. 3 ч. 1 ст.49 КК України сплив, що є наслідком звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.

Також, суд враховує правову позицію, викладену Великою Палатою Верховного Суду у своїй постанові по справі № 598/1781/17 від 17 червня 2020 року звертає увагу, що звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України (сплив строків давності) є безумовним і здійснюється судом незалежно від факту примирення з потерпілим, відшкодування обвинуваченим шкоди потерпілому, щирого каяття тощо.

Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду у постанові від 26.03.2020 у справі № 730/67/16-к вказав, що передбачений законом (ст. 49 КК України) інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов`язує таке звільнення із визнанням ним своєї винуватості у вчиненні злочину.

При цьому суд також враховує, що питання, передбачені ч. 1 ст. 368 КПК України, а саме: чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа; чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений; чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення; чи підлягає обвинувачений покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення та інше не підлягають з`ясуванню в судовому засіданні під час вирішення клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, так як ці обставини можуть бути вирішені лише при ухваленні вироку після розгляду справи по суті.

Відповідно до вимог Закону України про кримінальну відповідальність (ст. 74 КК України), лише у випадку, коли особа заперечує проти закриття справи з нереабілітуючих підстав, якою є і закінчення строків давності, суд, за наявності до того підстав, визнає особу винною, ухвалює обвинувальний вирок і звільняє її від покарання, керуючись ст.49, ч. 5 ст.74 КК України.

Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 712/8174/23 (провадження № 51-2807км24) від 18.02.2025 року акцентувала увагу на тому, що у результаті закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України за ініціативою та згодою особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, суд не може, і не повинен констатувати факт вчинення цією особою кримінально-караного діяння, адже кримінальний процесуальний закон зобов`язує суд розглянути клопотання сторони захисту про таке звільнення невідкладно. У разі розгляду такого клопотання без проведення повного судового розгляду суд не може констатувати винуватість особи у вчиненні інкримінованого діяння.

Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 4 ст. 286 КПК України кримінальне провадження закривається судом, у тому числі у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Отже, суд приходить до висновку про задоволення клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст.191, ч.1 ст. 366 КК України в кримінальному провадженні № 12024111030001104 від 27.03.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Департаменту регіонального розвитку Київської обласної військової адміністрації про відшкодування завданої майнової шкоди підлягає залишенню без розгляду.

Приписами ч.1 ст. 122 КПК України визначено, що витрати, пов`язані із залученням експертів, несе сторона кримінального провадження, яка залучила експерта, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Об`єднана палата ККС ВС у постанові від 12 вересня 2022 року у справі № 203/241/17 зробила висновок у відповідності із яким, якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов`язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Керуючись ст. ст. 12, 49 КК України, п. 1 ч. 2 ст. 284, 285, ч.4 ст. 286, ст. 288, ст. ст.350, 369-372 КПК УКраїни , суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про звільнення від кримінальної відповідальності за строками давності та закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12024111030001104 від 27.03.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України, в кримінальному провадженні № 12024111030001104 від 27.03.2024 року на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 Кримінального кодексу України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Кримінальне провадження № 12024111030001104 від 27.03.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Департаменту регіонального розвитку Київської обласної військової адміністрації про відшкодування завданої майнової шкоди залишити без розгляду.

Процесуальні витрати на залучення експертів віднести на рахунок держави.

Скасувати арешт, накладений ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 10.04.2024 року на належне ОСОБА_4 майно, а саме: - транспортний засіб автомобіль BMW Х3 номерний знак НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , 2004 року випуску, чорного кольору.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду на протязі 7 днів з дня її проголошення через Тетіївський районний суд Київської області.

Суддя : ОСОБА_1