Постанова № 13590530, 27.12.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2010 року м.Запоріжжя Справа № 2а-9227/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Артоуз О.О.

при секретарі судового засідання Гнідой А.В.

за участю представників позивача: Кальченка А.В., Чорної С.М., Демченко І.В.

представників відповідача: Кашуби В.І., Капінос С.Б., Швецова О.В,, Шавло Р.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою: Відкритого акціонерного товариства «Мелітопольський мясокомбінат»

до: Мелітопольської Державної податкової інспекцій у Запорізькій області

про: визнання нечинними та скасування податкових повідомлень рішень

ВСТАНОВИВ:

10 листопада 2010 року Відкрите акціонерне товариство «Мелітопольський мясокомбінат» звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Мелітопольської обєднаної Державної податкової інспекції Запорізької області про визнання нечинними та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0006092308 від 05.11.2010, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0006082308 від 05.11.2010, податкового повідомлення рішення № 0001162301/0 від 05.11.2010, податкового повідомлення рішення № 0001152301/0 від 05.11.2010 та податкового повідомлення - рішення № 0001172301 від 05.11.2010.

Ухвалою суду від 15.11.2010 відкрите провадження у справі № 2а-9227/10/0870, закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 22.11.2010.

Ухвалою суду від 22.11.2010 по справі № 2а-9227/10/0870 були розєднання позовних вимог та виділено у окреме провадження позовних вимог щодо визначення нечинним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0006092308 від 05.11.2010, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0006082308 від 05.11.2010.

В судовому засіданні оголошувались перерви до 25.11.2010, 09.12.2010 та 14.12.2010. Ухвалою суду від 14.12.2010 провадження по справі за клопотанням відповідача було зупинено до 27.12.2010. Ухвалою суду від 27.12.2010 провадження по справі було поновлено.

Відповідно до позовних вимог позивач просить визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення рішення № 0001162301/0 від 05.11.2010, № 0001152301/0 від 05.11.2010 та № 0001172301 від 05.11.2010. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач вважає оскаржені податкові повідомлення рішення не законними та необґрунтованими.

Податковий кредит підтверджується відповідними видатковими та податковими накладними та розрахунково-платіжними документами. Правочини, укладені між ВАТ «Мелітопольський мясокомбінат» та ТОВ «Компанія «Кронверк» та ТОВ «Восток -Променерго» відповідають вимогам чинного законодавства України, при їх укладанні досягнуто згоди з усіх суттєвих умов, правочини було виконано і їх нікчемність повинна бути встановлена судом.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав визначених в позовній заяві та письмовому нормативному обґрунтуванні позовних вимог від 19.11.2010 № юр. 116. Просять позов задовольнити вт повному обсязі.

Представники відповідача проти позовних заперечували з підстав визначених в запереченнях на позов. Відповідно до заперечень, у ході перевірки позивача зясовано, що операції з придбання будівельних матеріалів, отримання робіт не мали реальний товарний характер, товар не перевозився і не зберігався, послуги по поставки товарів не виконувались. Перевіркою не виявлено наявності розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за економічної діяльності, а не виключно чи переважно за рахунок формування податкового кредиту та валютних витрат для інших субєктів підприємницької діяльності.

Перевіркою встановлено, що операції з оприбуткування, приймання передачі товарів не проводились, послуги по виконанню послуг не здійснювались та як наслідок у ході перевірки не виявлено факту передачі товарів від продавця до покупця то послуг по виконанню робіт, в звязку з їх відсутністю.

Щодо взаємовідносин з ТОВ «Компанія «Кронверк» та ТОВ «Восток -Променерго» то за результатами позапланової невиїзної перевірки проведеної ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя встановлено порушення ч. 5 ст. 203, ч. 1.2 ст. 215, ст.. 216 ЦК України, а саме правочини вчиненні підприємствами щодо придбання та продажу товарів )послуг) не спрямовані на реальне настання наслідків. В порушення ст..ст. 662,655 та 656 ЦК України товар (послуги) по вказаним правочинам не передавався.

Також під час перевірки контрагентів позивача встановлено відсутність обєктів оподатковування при придбанні та продажу товарів (послуг) які підпадають під визначення ст.. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334, ст.. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 № 1775 ТОВ «Восток -Променерго» не мало право здійснювати діяльність за межами Луганської області, оскільки ліцензія № 459718 на проведення господарської діяльності, повязаної із створенням обєктів архітектури. відповідно, видана інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області Міністерства регіонального розвитку та будівництва України.

Всі декларації з податку на прибуток за 2009 рік контрагентами подані з нульовим показником, відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення, наявність авто мобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємств.

Загальна кількість працюючих відповідно до поданих податкових розрахунків ТОВ «Компанія «Кронверк» та ТОВ «Восток -Променерго» складає 0 осіб.

Таким чином офіційні бухгалтерські, податкові документи ВАТ «Мелітопольський мясокомбінат» про отримання від ТОВ «Компанія «Кронверк» та ТОВ «Восток -Променерго» товарно-матеріальних цінностей, послуг по виконанню робіт містять завідомо неправдиві відомості та не спричиняють реального настання правових наслідків.

Зазначають, що висновки, викладені в акті перевірки є обґрунтованими, а винесені податкові повідомлення-рішення є законними. Просять відмовити у задоволенні позовних вимог ВАТ «Мелітопольський мясокомбінат».

В судове засіданні в якості свідків викликались засновники ТОВ «Компанія «Кронверк» ОСОБА_8 та ТОВ «Восток -Променерго»ОСОБА_9 В судове засідання вказані особи не зявились. Докази вручення повістки про виклик на час розгляду справи не повернулись до суду.

Суд, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, прийшов до наступного висновку.

Відкрите акціонерне товариство «Мелітопольський мясокомбінат» (ідентифікаційний код 00443513) зареєстроване виконавчим комітетом Мелітопольської міської ради Запорізької області за адресою вул. Кірова, 175, м. Мелітополь, Запорізька область, 72319.

Відповідно до плану графіку проведення документальних перевірок субєктів господарської діяльності юридичних осіб Мелітопольською ОДПІ Запорізької області на підставі направлень від 16.08.2010 № 847, від 24.09.2010 № 847/1, від 11.10.20140, № 847/2, була проведена планова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ВАТ «Мелітопольський мясокомбінат» за період 01.07.2009 по 30.06.2010, за результатами якої складено акт № 1267/23/00443513 від 25.10.2010.

На підставі матеріалів перевірки, відповідачем за порушення ВАТ «Мелітопольський мясокомбінат» пп.8.1.2 п. 8.1. ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334, податковим повідомленням рішенням № 0001152301/0 від 05.11.2010 визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) по податку на прибуток у розмірі 65342 грн. 30 коп., з яких 50952 грн. основного платежу та 14390 грн. 30 коп. штрафні санкції.

За порушення п.п 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом ДПА України від 30.05.1997 № 165, податковим повідомленням рішенням № 0001162301/0 від 05.11.2010 визначено суму податкового зобовязання по податку а додану вартість у розмірі 909822 грн., з яких 606548 грн. за основним платежем та 303274 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

За порушення п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом ДПА України від 30.05.1997 № 165, податковим повідомленням рішенням №0001172301 від 05.11.2010 до ВАТ «Мелітопольський мясокомбінат» застосовану суму штрафних (фінансових санкцій) у розмірі 690952 грн.

Перевіркою встановлено, що у перевіряємому періоді ВАТ «Мелітопольський мясокомбінат» мало взаємовідносини з ТОВ «Компанія «Кронверк» (ідентифікаційний код 36802756, м. Запоріжжя, вул. Карпенко Карого, 47) у якої придбало будівельних матеріалів на загальну суму 2486989 грн. 20 коп.. в т.м.ч ПДВ 444498 грн. 20 коп. та ТОВ «Восток -Променерго» (ідентифікаційний код 36323379, м. Луганськ, квартал Шевченко, 3/52), у якої придбало підрядні роботи на загальну суму 5298010 грн. 80 коп.

За результатами позапланових невиїзних перевірок проведених ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства ТОВ «Компанія «Кронверк» за період 15.10.2009 по 31.05.2010 (акт перевірки від 21.06.2010 № 82/23-5/36802756) та ТОВ «Восток -Променерго» за період 01.01.2009 по 31.05.2010 (акт перевірки від 18.06.2010 № 78/23-5/36323379)встановлено порушення ч. 5 ст. 203, ч. 1.2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених підприємств в момент вчинення правочинів. Правочини вчиненні вказаними підприємствами щодо придбання т продажу товарів (послуг) не спрямовані на реальне настання наслідків. В порушення ст. 662, 655 та 656 ЦК України товар (послуги) по вказаних правочинах не передавались.

Перевірками також встановлено відсутність обєктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) які підпадають під визначення ст.. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та ст.. 3 Закону України «Про податок на додану вартість».

ТОВ «Восток -Променерго» мало ліцензію видану інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Луганський області Міністерства регіонального розвитку та будівництва України № 459718 від 20.04.2009 на проведення господарської діяльності повязаної із створенням обєктів архітектури (за переліком робіт згідно з додатком).

Оскільки до ст. 14 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 № 1775 передбачає господарська діяльність на підставі ліцензії, виданої органом ліцензування, яким є центральний орган виконавчої влади, здійснюється на всій території України; господарська діяльність на підставі ліцензії, виданої органом ліцензування, яким є місцевий орган виконавчої влади або спеціально уповноважений виконавчий орган рад, здійснюється на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, то ТОВ «Восток -Променерго» відповідно до вказаної ліцензії взагалі не мало право здійснювати діяльність за межами Луганської області.

В актах перевірок Шевченківської ДПІ в м. Запоріжжі від 21.06.2010 № 82/23-5/36802756 та від 18.06.2010 № 78/23-5/36323379 також зазначено, що у ТОВ «Компанія «Кронверк» та ТОВ «Восток -Променерго» відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі актив, складські приміщення, транспортні засоби. Відповідні операції ТОВ «Компанія «Кронверк» та ТОВ «Восток -Променерго» не є господарською діяльністю підприємства в розумінні п. 1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Також зазначено, що операції ТОВ «Компанія «Кронверк» та ТОВ «Восток -Променерго» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження контрагентів, наявності трудових ресурсів та іншого майна, які є економічно необхідними для виконання такого постачання або здійснення діяльності , що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів.

З посиланням на вимоги статей 626, 629, 655, 656, 662, 658, 664, 203, 215 та 216 Цивільного кодексу України, в акті перевірки позивача вчинено запис, що договір постачання № 1293 від 26.11.2009 , укладений між ВАТ «Мелітопольський мясокомбінат» і ТОВ «Компанія «Кронверк» та договір підряду №372/1 від 10.06.2009 укладений між ВАТ «Мелітопольський мясокомбінат» і ТОВ «Восток -Променерго» не спричиняє реального настання правових наслідків, суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним.

Враховуючи те, що у ТОВ «Восток -Променерго» та ТОВ «Компанія «Кронверк» відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, здійснення операцій з придбання товарів (послуг) не є господарською діяльністю. Документи на отриманий товар не мають юридичної сили та не можуть бути підтвердженням факту придбання товару (послуг) ТОВ «Восток -Променерго» та ТОВ «Компанія «Кронверк» та підставою формування податкового кредиту. У зв'язку з вищезазначеним, операції з придбання товарів (послуг) у ТОВ «Восток -Променерго» та ТОВ «Компанія «Кронверк» не визнаються як операції у межах господарської діяльності, а документи отримані від вказаних підприємств на товар не є підтверджуючими документами.

Враховуючи наведе, перевіркою встановлено, що ВАТ «Мелітопольський мясокомбінат» в порушення пп.8.1.2 п. 8.1. ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» завищено суму амортизаційних відрахувань на загальну суму 203809 грн., у тому числі за 4 квартал 2009 року на суму 43722 грн., за 1 квартал 2010 завищено на суму 80547 грн., за 2 квартал 2010 завищено на суму 79540 грн. Та занижено податок на прибуток в перевіряємому періоді на загальну суму 50952 грн., у тому числі за 4 квартал2009 на суму 10930 грн.. за 1 квартал 2010 на суму 20137 грн., та 2 квартал на суму 19884 грн.

Також перевіркою позивача встановлено, що в порушення вимог п.п 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом ДПА України від 30.05.1997 № 165 ВАТ «Мелітопольський мясокомбінат» безпідставно включено до складу податкового кредиту податкові накладні по проведеним безтоварним операціям по придбанню будівельних матеріалів від імені ТОВ «Компанія «Кронверк» та придбанню підрядних робіт від іменні ТОВ «Восток -Променерго», що призвело до заниження податку на додану вартість в період, що перевірявся на загальну суму 606548 грн. в тому числі по періодах за липень 2009 року в сумі 374960 грн., за серпень 2009 року в сумі 20773 грн., за жовтень 2009 року в сумі 183458 грн. та за грудень 2009 року в сумі 27357 грн. Та занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню в ообовому рахунку платника та спрямовується виключно на виплату дотацій сільськогосподарським товаровиробникам в період, що перевіряється на загальну суму 690952 грн. в тому числі, за серпень 2009 року в сумі 303811 грн., за грудень 2009 року в сумі 387140 грн. 92 коп.

Надаючи правову оцінку діям та рішенню відповідача суд виходить з приписів ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Основним аргументом який обґрунтовує свою позицію відповідач є те, що договір № 1293 від 26.11.2009 ТОВ «Компанія «Кронверк» та договір підряду №372/1 від 10.06.2009 ТОВ «Восток -Променерго» укладені з ВАТ «Мелітопольський мясокомбінат» не спричинив реального настання правових наслідків тому відповідно до ст.215, ч.5 ст.203 ЦК України такий договір є недійсним, також цей договір суперечить моральним засадам суспільства, порушує публічний порядок спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним (ст.228 ЦК України), є відсутність факту передачі товару послуг) від продавця ТОВ «Компанія «Кронверк», ТОВ «Восток -Променерго» оскільки відсутні товарно-транспортні накладні, як первинний документ, які б підтверджували право власності на придбаний товар.

Суд вважає дані висновки такими, що не відповідають фактичним обставинам та не ґрунтуються на чинному законодавстві.

Відповідно до частини другої статті 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Це означає, що правочин є нікчемним, якщо це прямо обумовлено в Законі.

Стаття 204 ЦК України встановлює презумпцію правомірності цивільних правочинів, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлено законом або якщо правочин не визнано судом недійсним. Зі змісту цієї норми випливає, що підстави недійсності правочинів можуть бути передбачені виключно законами. Правочин може бути визнано недійсним тільки на підставі і за наслідками, передбаченими законом. Зокрема, правочин не може бути визнаний недійсним через його порушення однією зі сторін, яким би істотним воно не було (натомість, це може бути підставою для односторонньої відмови від правочину чи одностороннього розірвання договору).

Згідно з ч.1 ст.215 ЦК України, загальною підставою недійсності правочину є недотримання в момент укладення правочину вимог частин 13, 5 і 6 ст.203 ЦК України (яка встановлює умови дійсності правочинів), тобто укладення правочину:

ч. 1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства та моральним засадам суспільства;

ч. 2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

ч. 3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

ч. 5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків.

Спеціальні підстави (статті 218235 ЦК України) конкретизують застосування загальних умов, встановлюючи особливості порядку визнання правочину недійсним.

Як зазначено в Акті перевірки, підставою визнання договорів поставки недійсними є те, що ці договори не спричиняють реального настання правових наслідків (п.5 ст.203 ЦК України). Проте, виходячи з вищенаведених приписів закону, за цією підставою договір може бути визнано недійсним лише в судовому порядку та лише сторонами договору. Не зважаючи на цю обставину, відповідачем в Акті перевірки необґрунтовано вважає договір недійсним саме з цих підстав.

Згідно статті 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

За частиною другою цієї статті правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відобразивши в акті перевірки певні фактичні дані, не можна довести нікчемність правочину.

До того ж, як зазначив Пленум Верховного Суду України у п.5 Постанови від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», у разі оспорювання стороною правочину факту його нікчемності, такий правочин може визнаватися таким у судовому порядку.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» № 509 від 04.12.1990 (із змінами та доповненнями) - «Функції державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій», до функцій податкових органів не входить визнання договорів нікчемними або не визнання операцій по здійсненню таких правочинів господарською діяльністю підприємства та т.і.

Додатково слід зазначити, що відповідно до п.п. 2.3.4. п. 2.3. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005, зареєстрованим в Мінюсті України 25.08.2005 за № 925/11205, не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтвердження доказами, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання (наприклад, «приховування об'єкта оподаткування», «розкрадання», «привласнення», «описка» тощо).

Відтак, посадовими особами відповідача, перевищено повноваження в частині визнання правочинів, укладених між позивачем та ТОВ «Компанія «Кронверк», ТОВ «Восток -Променерго», нікчемними.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Статтею 627 ЦК України, встановлено свободу договору. Тобто сторони вільні в укладені договору, визначені умов договору, тощо. З огляду на наведені принципи, відповідачеві не надано право визначати дійсність договорів в залежності від наявності у сторін договору складів, чисельності персоналу, місця передачі товару та переходу права власності на нього, умови його транспортування тощо. Відповідачем не наведено жодного нормативного акту який би обґрунтовував таку позицію контролюючого органу.

Субєкти господарювання самостійно визначають умови ведення господарської діяльності, економічної доцільності ведення тих чи інших господарських операцій. Визначення умови переходу права власності на товар, умов поставки товару є також правом сторін.

В ході перевірки встановлено, що на підприємстві ТОВ «Компанія «Кронверк», ТОВ «Восток -Променерго» відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи. Той факт, що у підприємства не має складських приміщень, транспортних засобів, трудових ресурсів не є підставою для тверджень щодо неможливості реального здійснення вказаних операцій . Вказане може свідчити лише про вдалу організацію керівництва підприємством та по суті здійснення позивачем посередницької діяльності в торгівлі.

Мета, склад і принцип підготовки фінансової звітності та вимоги до визначення і розкриття її елементів визначені «Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку», затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 №87, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.06.1999 за№391/3684.

За змістом положення витрати це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зменшення капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996 визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Пунктом 2 ст. 3 зазначеного Закону передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.9.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до п.9.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно із п.п. 1.1 п. 1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 №168/704, положення встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємства, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності, установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету.

Пунктом 1.2. п. 1 цього Положення передбачено, що господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою».

Пред'явлені до перевірки документи (видаткові накладні, акти виконаних робіт, рахунки, платіжні доручення, тощо) є первинними документами у розумінні ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та повністю підтверджують факт здійснення операцій і, відповідно, право позивача на включення до складу своїх валових витрат вартості придбаних товарів, що у подальшому були використані при здійсненні господарської діяльності.

Актом перевірки встановлено також встановлено порушено вимоги п.п 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

На думку відповідача, порушення відбулося внаслідок включення до складу податкового кредиту сум ПДВ по податковим накладним виписаним контрагентами позивача ТОВ «Компанія «Кронверк», ТОВ «Восток -Променерго». Такі податкові накладні отримані без мети реального настання правових наслідків, з метою зниження обєкту оподаткування, несплати податків, в звязку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

Проте ці висновки спростовуються даними бухгалтерського та податкового обліку позивача, товари (послуги) , які були придбані у ТОВ «Компанія «Кронверк», ТОВ «Восток -Променерго» були належним чином оприбутковані і в подальшому використані у власній господарській діяльності.

Пунктом 1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит визначений як сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно п.п.7.2.6 п.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх утримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними. У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п.п.7.2.1 п.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна повинна містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Як встановлено п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Згідно п.п.7.2.4 цього пункту право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку.

З наведеного слідує, що в разі видачі контрагентами, зареєстрованими як платники ПДВ, покупцю податкових накладних з усіма необхідними реквізитами, передбаченими законом, останній має право на включення цього податку до складу податкового кредиту за звітній податковий період.

Правочини з ТОВ «Компанія «Кронверк», ТОВ «Восток -Променерго» підтверджені податковими накладними, які містять всі реквізити, передбачені п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 №165 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення». ТОВ «Компанія «Кронверк», ТОВ «Восток -Променерго» на момент здійснення господарських операцій знаходилось на податковому обліку як платник ПДВ, його свідоцтво про державну реєстрацію платника ПДВ на час здійснення цих господарських операцій не було анульоване, правочини з цим господарським суб'єктом, а також первинні бухгалтерські та податкові документи не визнані у встановленому чинним законодавством України порядку недійсними.

В судове засідання 27.12.2010 від ТОВ «Компанія «Кронверк», ТОВ «Восток -Променерго», надійшли листи відповідно яких вказані підприємства не мали ніяких взаємовідносин з ВАТ «Мелітопольський мясокомбінат». До вказаних листів суд ставиться критично та може брати їх в якості доказів, так як підписи посадових осіб на зазначених відповідях скріплені ксерокопіями печаток та відсутній вихідний номер.

Щодо позиції податкового органу про неможливість здійснення ТОВ «Восток -Променерго» відповідних робіт з причини недотримання ліцензійних умов (вказаний контрагент мав ліцензію видану інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Луганський області Міністерства регіонального розвитку та будівництва України № 459718 від 20.04.2009 на проведення господарської діяльності повязаної із створенням обєктів архітектури виключно на території Луганської області) суд вважає її необґрунтованою з наступних підстав. Чинним законодавством не передбачено не включення до обєкта оподаткування сум за здійсненні роботи на підставі порушення контрагентом умов ліцензування певних видів господарської діяльності. Відповідальність за таке порушення настає безпосередньо в субєкта, який займається такого роду господарською діяльністю.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність прийнятих ним спірних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а згідно ч. 3 ст. 105 КАС України позивач має право вимагати скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

Враховуючи вище викладене, за результатами розгляду спору, суд вважає, що висновки Акту перевірки не підтверджені належними доказами щодо виявлених порушень, податковим органом не доведено правомірність винесення спірних податкових повідомлень-рішень у відповідності до приписів чинного законодавства, у зв'язку з чим суд визнає вимоги позивача обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Мелітопольський мясокомбінат» до Мелітопольської обєднаної Державної податкової інспекції Запорізької області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень рішень задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Мелітопольської обєднаної державної податкової інспекції Запорізької області №0001162301/0 від 05.11.2010.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Мелітопольської обєднаної державної податкової інспекції Запорізької області №0001152301/0 від 05.11.2010.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Мелітопольської обєднаної державної податкової інспекції Запорізької області №0001172301 від 05.11.2010.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова у повному обсязі складена у строк, визначений ч. 3 ст. 160 КАС України.

Суддя /підпис/О.О. Артоуз