Рішення № 135873197, 21.04.2026, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/787/26

Провадження № 2/373/1072/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2026 року м. Переяслав

Переяславський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Опанасюка І.О.,

за участю:

секретаря судових засідань Бутович Я.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 373/787/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

Зміст позовних вимог.

Представник позивача Бітнер Н.С. звернулася до суду з вказаним позовом та просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»заборгованість за кредитним договором №15.01.2024-100001370 від 15.01.2024 у розмірі 5940 грн 00 коп.; судові витрати покласти на відповідача.

Позов обґрунтовано тим, що 15.01.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір (оферти) №15.01.2024-100001370.

Відповідно до умов Договору відповідачу надано кредит у розмірі 3000 грн 00 коп., строком на 42 дні, дата повернення кредиту 25.02.2024, процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2,0% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом строку, на який надається кредит. Неустойка 75 грн 00 коп., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до умов договору кредитор зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію.

Договором передбачено, що кредитор надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності та поворотності. Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5167-80ХХ-ХХХХ-3966.

Позикодавець належним чином виконав свої зобов`язання за договором позики, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами кредитного договору.

Позивач вказує, що відповідач свої зобов`язання до договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, утворилась заборгованість у розмірі 5940 грн 00 коп., що складається із заборгованості по тілу кредиту у розмірі 3000 грн 00 коп., по процентах у розмірі 2940 грн 00 коп. Просить задовольнити позовні вимоги.

Рух справи в суді.

Ухвалою від 26.03.2026 відкрито провадження в даній справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, R067132243759 ОСОБА_1 ухвалу про відкриття провадження з доданим пакетом документів отримав 30.03.2026.

Відповідачу було запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву та роз`яснено, що розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін проводиться за його клопотанням, яке він може подати в строк для подання відзиву на позов.

У встановлений судом строк відповідачем, який належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного провадження, не надано відзиву на позов без поважних причин, а тому суд вирішує спір за наявними матеріалами справи, відповідно до частини 2 статті 191 ЦПК України.

Зважаючи на відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні та незначну складність спору, суд не вбачає підстав для проведення судового засідання, а тому справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України.

Судом встановлено наступне.

15.01.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 15.01.2024-100001370 шляхом підписання відповідачем електронним цифровим підписом Пропозиції про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферти) та Заявки про отримання кредиту (одноразовий ідентифікатор Е962).

Відповідно до умов Договору та Заявки, що є невід`ємною частиною договору, відповідачу надано кредит у розмірі 3000 грн 00 коп. строком на 42 дні з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту 25.02.2024, процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2,0% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Відповідно до договору неустойка - 75 грн 00 коп., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.

Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5167-80ХХ-ХХХХ-3966.

Додаток до кредитного договору №15.01.2024-100001370 (кредитної лінії) датований 15.01.2024 містить контактні дані позичальника, електронний підпис позичальника, відтворений шляхом використання одноразового ідентифікатора.

Відповідно до квитанції LIQPAY доданої до позовної заяви, ID операції 2415228284, Order ID O_BF20C37389B9034420597211503C9EDF27DF, Ідентифікатор еквайра АТ КБ ПриватБанк, Ідентифікатор платіжного пристрою I0240BJ7, сума та валюта операції 3000.0 UAH, дата операції 2024.01.15 13:21, призначення платіжної операції Видача за договором №15.01.2024-100001370. Отримувач Номер платіжного інструменту 516780*66.

Також, відповідач надав суду копію договору про надання послуг з переказу коштів в системі LigPay №4507 від 01.11.2020 укладеного між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та АТ КБ «ПРИВАТ БАНК».

Відповідно до довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №15.01.2024-100001370 від 15.01.2024 заборгованість ОСОБА_1 складає: 3000 грн основного боргу; 2940 грн проценти.

Норми права які підлягають застосуванню.

Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 3 статті 203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 628, 629 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.

Відповідно до частини 2 статті 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За правилом частини 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Отже, у розумінні статті 205, 207 ЦК України будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно статті 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до частини 4 статті 11 Закону пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

За правилами частини 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Відповідно до частини 6 статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилами частини 8 статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями статті 12 цього Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відповідно до положень ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова Установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1056-1 ЦК України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

За правилами статті 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Висновки суду.

Судом встановлено, що 15.01.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 дистанційно в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи був укладений кредитний договір №15.01.2024-100001370.

Позичальник за допомогою інструменту ідентифікації пройшов автентифікацію, ідентифікацію та верифікацію як фізична особа відповідно до законодавства.

Встановлено, що пропозиція про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферти), заявка про отримання кредиту та кредитний договір підписані відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора Е962, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину.

У такий спосіб, судом встановлено, що договір позики був укладений та підписаний в електронній формі і такі дії сторін узгоджуються з вимогами статті 6, 627 ЦК України та статті 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

У постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі №334/3056/15 зроблено висновок, що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме: надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

Надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі 3000,00 грн., на умовах, встановлених договором №15.01.2024-100001370 від 15.01.2024 підтверджено квитанцією АК КБ «ПРИВАТБАНК», яка містить печатку банку та підпис уповноваженої особи про перерахування грошових коштів 15.01.2024 о 13:21 у розмірі 3000.0 UAH, призначення платіжної операції: видача за договором №15.01.2024-100001370. ID операції 2415228284.

У такий спосіб, позивачем доведено належними, допустимими та достатніми доказами виникнення між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем зобов`язальних правовідносин на умовах, зазначених у кредитному договорі №15.01.2024-100001370 від 15.01.2024.

Суму заборгованості за тілом кредиту в розмірі 3000,00 грн суд вважає підтвердженою.

Сума заборгованості за відсотками за користування кредитом, яка наведена у розрахунку заборгованості нараховувались відповідачем в межах дії Договору та відповідно до його умов. Кредит був виданий на 42 дні з дати його надання. Відсотки за користування кредитом повинні нараховуватись за період з 15.01.2024 по 25.02.2024(42 дні з дати видачі кредитних коштів, оскільки договір містить імперативну умову, щодо строку його дії та не містить умови, яка б дала підстав для його пролонгації.

2.0% від суми кредиту 3000,00 гривень, становить 60,00 грн.

Суд не погоджується із сумою заявлених до стягнення процентів за користування кредитом в розмірі 2940 грн 00 коп.

Проценти за користування кредитом повинні бути нараховані за період дії договору (42 дні з дати видачі коштів) у розмірі 2,0% за 1 день користування кредитом та становлять 2520 грн 00 коп. (60Х42), і позовні вимоги про стягнення процентів за користування кредитом підлягають до задоволення саме в такому розмірі.

За таких обставин, суд частково задовольняє позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором №15.01.2024-100001370 від 15.01.2024 у розмірі у розмірі 5520 грн 00 коп., що складається із заборгованості по тілу кредиту у розмірі 3000 грн 00 коп., та заборгованості по процентах у розмірі 2520 грн 00 коп., яку вважає обґрунтованою та такою що підлягає до стягнення.

Інших сум до стягнення не заявлено.

Судові витрати.

Судові витрати складаються з витрат із сплати судового збору у розмірі 2662 грн. 40 коп. сплачений позивачем за подання позовної заяви, та витрат за правничу допомогу, які заявлені в орієнтовному розмірі 6000,00 грн.

При цьому, доказом сплати судового збору є платіжна інструкція №СЦ00083338.

Докази, які підтверджують понесення витрат на правничу допомогу, за змістом позовної заяви, будуть подані суду на протязі 5 днів після ухвалення судового рішення.

Виходячи з того, що вимоги позивача задоволено судом на суму 5520,00 грн, що складає 92,92% від заявлених вимог, з урахуванням приписів пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати з оплати судового збору підлягають відшкодуванню пропорційно розміру задоволених вимог, а саме 2474 грн 14 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №15.01.2024-100001370 від 15.01.2024 у розмірі 5520 (п`ять тисяч п`ятсот двадцять) гривень 00 коп., що складається із заборгованості по тілу кредиту у розмірі 3000 грн 00 коп., та заборгованості по процентах у розмірі 2520 грн 00 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»судові витрати з оплати судового збору в розмірі 2474 грн 14 коп.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» місцезнаходження: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, 01032; код ЄДРПОУ 37356833;

відповідач ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя І. О. Опанасюк