Ухвала суду № 135869211, 16.04.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/12111/24

провадження № 6/753/25/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2026 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Сирбул О. Ф.

за участю:

секретаря судового засідання: Козін В. Є.

представника заявника: Жило І. А.

представника заінтересованої особи: Алєксєєнко Н. О.

розглянувши в судовому засіданні в заді суду в режимі відеоконференції заяву представника ОСОБА_1 адвоката Жило Іллі Анатолійовича про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню в справі за позовом Акціонерного товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

25.11.2025 до суду звернувся ОСОБА_1 через свого представника адвоката Жило Іллі Анатолійовича із заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виданого на виконання рішення Дарницького районного суду м. Києва від 25.07.2024 ухваленого у справі № 753/12111/24 за позовом АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обгрунтування заяви зазначив, що рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 25.07.2024 у справі № 753/12111/24, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 17.12.2024, задоволено позов АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Судові рішення мотивовані тим, що згідно кредитного договору № 22032000199782 сторони в письмовій формі досягли згоди щодо істотних умов кредитування, відповідачем частково виконано взяті на себе зобов`язання. При цьому, на виконання рішення від 25.07.2024 у справі № 753/12111/24 Дарницьким районним судом м. Києва 21.02.2025 було видано виконавчий лист щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» заборгованості за кредитним договором № 22032000199782 від 22.10.2019 у розмірі 156 494,69 грн. Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Ясінської Наталії Юріївни від 07.04.2025 відкрито виконавче провадження № 77715511 щодо примусового виконання вказаного виконавчого листа. Заявник вказує, що у рішенні від 25.07.2024 у справі №753/12111/24 Дарницьким районним судом м. Києва було встановлено, що згідно з кредитним договором № 22032000199782 від 22.10.2019 сума кредиту дорівнює 148 800,00 грн, зазначена сума кредиту була надана банком ОСОБА_1 шляхом зарахування кредитних коштів на поточний рахунок клієнта, станом на 03.05.2024 заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 2203200019978 від 22.10.2019 складала 156 494,69 грн, з яких: 111 443,25 грн залишок простроченого кредиту, 2,24 грн - залишок прострочених відсотків, 45 049,20 грн залишок прострочених комісій. За період з листопада 2019 року по лютий 2022 року ОСОБА_1 було фактично сплачено на користь Банку грошові кошти в загальному розмірі 152 679,88 грн. Розрахунком заборгованості, що був долучений АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» до позовної заяви, підтверджується, що станом на 03.05.2024 зі сплачених позичальником коштів у загальній сумі 152 679,88 грн Банк зарахував на погашення основного боргу кошти в сумі 37 356,75 грн, на погашення відсотків кошти в сумі 3,13 грн, та на оплату розрахунково-касових послуг кошти в сумі 115 320,00 грн. Враховуючи, що рішенням суду по справі № 752/15770/24, яке набрало законної сили, встановлено, що умови пункту 1.2 та розділу 4 Кредитного договору №22032000199782 від 22.10.2019, якими встановлено щомісячну комісію за обслуговування кредиту, є нікчемними, а АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» зобов`язаний здійснити перерахунок заборгованості по кредитному договору №22032000199782 від 22.10.2019 року та зарахувати вже сплачені ОСОБА_1 кошти за обслуговування кредиту в рахунок погашення основного боргу (кредиту) по кредитному договору, то законні підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь Банку залишку заборгованості по сплаті комісії за обслуговування кредиту в сумі 45 049,20 грн. відсутні, а зараховані банком в оплату такої комісії кошти в сумі 115 320,00 грн мають бути зараховані в погашення основного боргу (кредиту). Внаслідок зарахування на погашення основного боргу сплачених сум комісії у розмірі 115 320,00 грн борг ОСОБА_1 перед Банком є погашеним у повному обсязі та наявна переплата у сумі 3876,75 грн. Враховуючи, що виплата основного боргу (суми кредиту) по договору № 22032000199782 від 22.10.2019 була повністю завершена ОСОБА_1 13.02.2022 шляхом внесення платежу на суму 5450,00 грн, а сума прострочених відсотків у розмірі 2,24 грн нарахована банком за період з березня 2022 по травень 2024, то законні підстави для нарахування та стягнення цієї суми відсотків також відсутні. Згідно з постановою Київського апеляційного суду від 26 червня 2025 року по справі № 752/15770/24, що набрала законної сили, у АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» виник обов`язок перерахувати розмір заборгованості ОСОБА_1 по кредитному договору № 22032000199782 від 22.10.2019 з урахуванням нікчемності умов цього договору щодо нарахування комісії за обслуговування кредиту та необхідності зарахування сплачених ОСОБА_1 коштів за обслуговування кредиту в сумі 115 320,00 грн на погашення основного боргу (кредиту) по кредитному договору. Обов`язок АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО», що виник згідно з постановою Київського апеляційного суду від 26 червня 2025 року по справі № 752/15770/24, мав бути виконаний шляхом, зокрема, звернення банку до приватного виконавця Ясінської Наталії Юріївни з заявою про повернення виконавчого документа та закінчення виконавчого провадження. Проте АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» допускає протиправну бездіяльність та не вчиняє жодних дій на припинення примусового стягнення з ОСОБА_1 заборгованості, яка фактично погашена. Обов`язок АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» зарахувати сплачені ОСОБА_1 кошти за обслуговування кредиту на погашення основного боргу (кредиту) по кредитному договору № 22032000199782 від 22.10.2019 кореспондує право ОСОБА_1 вимагати такого зарахування як від банку, так і від особи, що здійснює примусове виконання судового рішення. Невчинення банком дій на виконання рішення суду, яке набрало законної сили, не позбавляє ОСОБА_1 права вимагати виконання такого рішення, зокрема, перерахунку розміру його заборгованості по кредитному договору № 22032000199782 від 22.10.2019, у будь-який не заборонений чинним законодавством спосіб. Таким чином, наслідком набрання законної сили постановою Київського апеляційного суду від 26 червня 2025 року по справі №752/15770/24 є припинення зобов`язання ОСОБА_1 по сплаті на користь Банку залишку заборгованості по сплаті комісії за обслуговування кредиту в сумі 45 049,20 грн, припинення зобов`язання ОСОБА_1 по сплаті на користь Банку відсотків в сумі 2,24 грн, а також припинення зобов`язання ОСОБА_1 по сплаті на користь Банку залишку заборгованості по сплаті основного боргу в сумі 111 443,25 грн. Отже, з моменту набрання законної сили постановою Київського апеляційного суду від 26 червня 2025 року по справі № 752/15770/24, зобов`язання ОСОБА_1 перед АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО», передбачені виконавчим листом №753/12111/24, виданим 21.02.2025 Дарницьким районним судом міста Києва, відсутні повністю у зв`язку з їх припиненням. Викладене є підставою для визнання виконавчого листа № 753/12111/24, виданого 21.02.2025 Дарницьким районним судом міста Києва, таким, що не підлягає виконанню повністю згідно з ч. 2 ст. 432 ЦПК України.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 27 листопада 2025 року, головуючим у справі визначено суддю Сирбул О. Ф.

Ухвалою Дарницького районного суд від 09 грудня 2025 року заяву Жило Іллі Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню в межах цивільної справи за позовом Акціонерного товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, залишено без руху.

Заявником своєчасно та належним чином усунуто недоліки заяви.

Ухвалою Дарницького районного суд від 15 грудня 2025 року прийнято до розгляду заяву Жило Іллі Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню в межах цивільної справи за позовом Акціонерного товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

З 22 грудня 2025 року до 24 березня 2026 року матеріали справи № 753/12111/24 перебували в Київському апеляційному суді.

14 березня 2026 року до суду від представника заявника адвоката Жило І. А. надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

14 березня 2026 року до суду від представника АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» надійшли письмові пояснення, за змістом яких останній вказує, що на час подання заяви заборгованість ОСОБА_1 не погашена, рішення суду фактично не виконано, а тому - відсутні підстави для задоволення заяви про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.

14 березня 2026 року до суду від представника заявника адвоката Жило І. А. надійшли письмові пояснення, за змістом яких останній наполягає на задоволенні заяви про визнання виконавочого документу таким, що не підлягає виконанню.

У судовому засіданні 08 квітня 2026 року представником заінтересованої особи АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» було оголошено позицію по справі, просила відмовити у задоволенні заяви про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню. Заявник та його представник у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. У судовому засіданні оголошено перерву для подальшого розгляду та для повторного виклику заявника у судове засідання.

14 квітня 2026 року до суду від представника заінтересованої особи АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

У судовому засідані 16 квітня 2026 року представником заявника було оголошено вступне слово, заяву підтримав та просив задовольнити. Представник заінтересованої особи АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» вказала, що подана заява є безпідставною та передчасною, а тому у її задоволенні слід відмовити.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 16 квітня 2026 року відмовлено у задовоеленні клопотання представника заінтересованої особи АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» про зупинення провадження у справі.

Суд, заслухавши учасників справи, вивчивши заяву та матеріали додані до неї, дійшов таких висновків.

Судом установлено, що рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 25.07.2024 у справі 753/12111/24 позов АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» заборгованість за кредитним договором № 22032000199782 від 22.10.2019 у розмірі 156 494,69 грн, стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн. У стягнуту з ОСОБА_1 суму заборгованості входить і комісія у розмірі 45 049,20 грн.

Постановою Київського апеляційного суду від 17.12.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 25 липня 2024 року, залишено без задоволення, рішення Дарницького районного суду міста Києва від 25 липня 2024 року залишено без змін. Так, Київський апеляційний суд вказав у постанові, що доводи апеляційної скарги щодо недійсності окремих умов договору, апеляційним судом також відхиляються, оскільки недійсність окремих умов не робить недійсним кредитний договір вцілому, у провадженні суду першої інстанції розглядається така справа за позовом апелянта, де він не позбавлений можливості ставити питання перерахунків, зокрема і в порядку виконання даного рішення, в разі визнання окремих пунктів договору недійсними; доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та містяться на формальних міркуваннях.

21 лютого 2025 року на виконання рішення Дарницького районного суду міста Києва від 25 липня 2024 року АТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" було видано виконавчий лист.

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 27.03.2025 у справі 753/15770/24 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, визнано недійсним п. 1.2. та розділ 4 Кредитного договору № 22032000199782 від 22.10.2019, укладеного між ОСОБА_1 та АТ «Банк Кредит Дніпро», в частині встановлення щомісячної комісії за обслуговування кредиту (розрахункове-касове обслуговування), зобов`язано Акціонерне товариство «Банк Кредит Дніпро» здійснити перерахунок заборгованості по кредитному договору № 22032000199782 від 22.10.2019, укладеному між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро», та зарахувати вже сплачені ОСОБА_1 кошти за обслуговування кредиту в рахунок погашення основного боргу (кредиту) по кредитному договору №22032000199782 від 22.10.2019, стягнуто з АТ «Банк Кредит Дніпро» на користь держави судові витрати у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп, відмовлено у задоволенні решти позовних вимог.

Постановою Київського апеляційного суду від 26.06.2025 апеляційну скаргу представника АТ «Банк Кредит Дніпро» адвоката Борейко Н. О. на рішення суду задоволено частково, рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 27 березня 2025 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсним пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору, якими встановлено щомісячну комісію за обслуговування кредиту скасовано та ухвалено в нове рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині, рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 27 березня 2025 року в частині вирішення вимог ОСОБА_1 про зобов`язання АТ «Банк Кредит Дніпро» здійснити перерахунок заборгованості по кредитному договору № 22032000199782 від 22 жовтня 2019 року, укладеному між ОСОБА_1 та АТ «Банк Кредит Дніпро», та зарахувати вже сплачені ОСОБА_1 кошти за обслуговування кредиту в рахунок погашення основного боргу (кредиту) по кредитному договору № 22032000199782 від 22 жовтня 2019 року зміннено, виклавши мотиви в редакції цієї постанови. Так, колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду, зокрема, вказала, що з огляду на встановлені у справі обставини щодо нікчемності пункту 1.2 та розділ 4 кредитного договору в частині встановлення щомісячної комісії за обслуговування кредиту та враховуючи вимоги позивача щодо зобов`язання відповідача здійснити перерахунок заборгованості за кредитним договором, у цій справі підлягають застосуванню правові наслідки виконання нікчемного правочину шляхом зобов`язання АТ «Банк Кредит Дніпро» здійснити перерахунок заборгованості по кредитному договору № 22032000199782 від 22 жовтня 2019 року, укладеному між ОСОБА_1 та АТ «Банк Кредит Дніпро», та зарахувати вже сплачені ОСОБА_1 кошти за обслуговування кредиту в рахунок погашення основного боргу (кредиту) по кредитному договору № 22032000199782 від 22 жовтня 2019 року, що забезпечить захист інтересів позивача. У справі № 753/12111/24 судами не розглядалося питання про визнання недійсними певних пунктів кредитного договору та відповідно це питання судами не вирішувалася, обставини дійсності чи недійсності пунктів кредитного договору не встановлювалися, а правова оцінка судами конкретних обставин справи, які сторонами не оспорювалися, не є обов`язковою для суду. Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що у цій справі наявні підстави для скасування рішення суду першої інстанцій у частині визнання недійсним пункт 1.2 та розділ 4 кредитного договору, якою встановлено щомісячної комісії за обслуговування кредиту з ухваленням у цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позову та зміни оскаржуваного рішення в частині мотивів задоволення вимог про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок заборгованості за кредитним договором на підставі статті 216 ЦК України.

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 02 квітня 2026 року задоволено заяву ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в справі за позовом Акціонерного товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, скасовано рішення Дарницького районного суду міста Києва від 25.07.2024 по цивільній справі 753/12111/24 за позовом Акціонерного товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову Акціонерного товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено.

Відповідно до положень ст. 124 Конституції України, судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч. 1 ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Частиною 1 ст. 432 ЦПК України визначено, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

У постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 2-4671/11 сформульовано правовий висновок, що підстави визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, прийнято поділяти на дві групи: матеріально-правові (відсутність у боржника обов`язку), зокрема, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання й інші, та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання тощо.

Перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом ст. 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.

У цьому випадку саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Отже, до підстав для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, відносяться випадки, коли немає матеріальної передумови для виконання рішення, тобто об`єктивно відсутній обов`язок боржника; або ж випадки видачі виконавчого документа, коли його не треба було видавати, тобто випадки помилкової видачі виконавчого листа; або випадки, коли після видачі виконавчого документа був змінений зміст рішення.

Згідно зі ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, полягає насамперед у встановленні обставин та фактів, що підтверджують відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

У цьому випадку саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Таким чином, передумовою для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню є одна з таких обставин: - помилковість видачі виконавчого листа; - боржником чи іншою особою було добровільно виконано рішення суду, внаслідок чого обов`язок припинився; - обов`язок боржника припинився з інших причин (передання відступного, зарахування, прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі, інші підстави припинення зобов`язання, передбачені главою 50 ЦК України).

Отже, рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 02 квітня 2026 року, зокрема, скасовано рішення Дарницького районного суду міста Києва від 25 липня 2024 року, а тому обов`язок виконувати останнє у зазначених у рішенні та виконавчому листі сумах заборгованості, відсутній.

Відтак заява про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, підлягає задоволенню, зважаючи на те, що після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване.

Керуючись ст. ст. 160, 173, 259, 432 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Жило Іллі Анатолійовича про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню в справі за позовом Акціонерного товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий лист у справі № 753/12111/24 (провадження № 2/753/7339/24), виданий Дарницьким районним судом м. Києва 21.02.2025 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» заборгованості за кредитним договором № 22032000199782 від 22.10.2019 у розмірі 156 494,69 грн.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: