Рішення № 135843099, 20.04.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" квітня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/131/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г.

при секретарі судового засідання Меленчук Т.М.

розглянувши справу №916/131/26

За позовом: Акціонерного товариства УКРСИББАНК (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 2/12; код ЄДРПОУ 09807750)

До відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю КЛАУФУД (65020, м.Одеса, вул. Спиридонівська, 31; код ЄДРПОУ 39817346), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

Про стягнення 1403909,86 грн.

Представники:

Від позивача: Горик В.М., довіреність

Від відповідачів: не з`явились

Встановив: Акціонерне товариство УКРСИББАНК звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю КЛАУФУД, ОСОБА_1 про солідарне стягнення 1403909,86 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.01.2026р. прийнято позовну заяву Акціонерного товариства УКРСИББАНК до розгляду та відкрито провадження у справі №916/131/26. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на "23" лютого 2026 р. о 10:00. Запропоновано відповідачам підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 23.02.2026р. об 10:00.

23.02.2026р. судом, без оформлення окремого документа, було постановлено ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 09.03.2026р. о 12:45., із викликом учасників справи в судове засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.02.2026р. повідомлено учасників справи про підготовче засідання, яке відбудеться "09" березня 2026 р. о 12:45.

09.03.2026р. судове засідання не відбулося, у зв`язку з перебуванням судді у відпустці за сімейними обставинами.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.03.2026р. підготовче засідання у справі №916/131/26 призначено на "23" березня 2026 р. о 10:00. Викликано представників учасників справи у засідання, призначене на 23.03.2026р. о 10:00.

23.03.2026р. судом, без оформлення окремого документа, було постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20 квітня 2026р. о 10:30, із викликом учасників справи у судове засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.03.2026р. повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю КЛАУФУД та ОСОБА_1 про судове засідання по розгляду справи по суті, яке відбудеться "20" квітня 2026 р. о 10:30. Викликано представників учасників справи у судове засідання, призначене на 20.04.2026р. о 10:30.

25.03.2026р. до суду представником позивача надано клопотання, яке залучено судом до матеріалів справи.

Позивач підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Відповідачами відзиву на позовну заяву не надано, відповідачі свого права на захист не використав, хоча відповідачів було належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення засідання суду, шляхом скерування ухвали суду в систему Електронний суд, яка доставлена в електронні кабінети відповідачів, що підтверджується довідками про доставку документа в кабінет електронного суду, які отримані з автоматизованої системи документообігу суду комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду".

У судовому засіданні 20.04.2026 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено 21.04.2026 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

В обґрунтування поданого позову, позивачем було зазначено суду, що Акціонерне товариство УКРСИББАНК та Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРОСЕРВІС ГРУП ЛТД" (в подальшому змінено назву на Товариство з обмеженою відповідальністю КЛАУФУД) уклали генеральний договір про кредитування №11528083000 від 29.11.2021р. (надалі Кредитний договір) з додатковою угодою №1 від 22.06.2022р та погодилися з умовами та порядком надання, обслуговування та погашення кредиту, викладених у цьому договорі та у Правилах (договірних умовах) обслуговування суб`єктів господарювання, відокремлених підрозділів юридичних осіб, осіб, що проводять незалежну професійну діяльність, представництв клієнтів Акціонерного товариства «УКРСИББАНК».

Відповідно до умов Кредитного договору, Банк надає Позичальнику кредит в межах ліміту кредитної лінії 1082990,00 грн., а Позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використати та повернути Банку кредит та сплатити плату за користування ним на умовах кредитного договору.

На підставі заяви про надання траншу №1 від 01.12.2021р. у розмірі 1082990.00 грн. Банк надав Відповідачу кредит (грошові кошти) на загальну суму 1082990,00 грн. шляхом зарахування на поточний рахунок НОМЕР_2 .

Як вказує позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю КЛАУФУД зобов`язано було повернути кредит у повному обсязі в терміни, не пізніше 28.11.2022р., та сплатити плату за користування кредитом у вигляді процентів, комісій згідно умов пунктів 1.3 кредитного договору.

За користування кредитними коштами встановлена плата за кредит, а саме: процентна ставка для строкової суми кредиту у розмірі 10.9 % річних, для простроченої суми кредиту - у подвійному розмірі від ставки, що діє для строкової суми кредиту на дату такого прострочення ( п. п.1.3.1 1.3.2 кредитного договору).

Позивачем було зазначено суду, що у період дії в Україні воєнного стану подвійна процентна ставка не нараховується Банком, а за користування простроченим кредитом застосовується розмір процентної ставки 10.9 %, що встановлена для строкової суми кредиту.

Проценти нараховуються та сплачуються в порядку, передбаченому Правилами. (п.1.3.3 Кредитного договору).

Пунктами 8.3, 8.6 Правил передбачено порядок нарахування та сплати процентів, а саме: 8.3. Плата за користування Кредитом. За користування Кредитом/Траншем Клієнт сплачує проценти. Процентна ставка для Строкової суми Кредиту/Траншу встановлюється відповідно до Договору кредитування. 8.3.1. Нарахування процентів за Строковою сумою Кредиту/Траншу, а також комісії за управління лімітом кредитування (за невикористаний ліміт), якщо вона передбачена Договором кредитування, здійснюється в останній робочий день кожного місяця та в день повного погашення Кредиту/Траншу за методом «факт/360» (метод факт/360 передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів) на суму кредитних коштів, що надані Клієнту і які ще не повернуті останнім у власність Банку, за період з дня фактичного надання Кредиту/Траншу, а в подальшому - з першого календарного дня поточного місяця, до останнього календарного дня поточного місяця або до дати повного погашення Кредиту/Траншу, якщо таке погашення здійснюється у поточному місяці. Для розрахунку процентів день надання та день погашення Кредиту/ Траншу вважається одним днем. Клієнт зобов`язується сплачувати нараховані проценти у строк з 1 по 10 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який вони були нараховані, та в день повернення Кредиту/Траншу, якщо інше не передбачено Договором кредитування. Якщо останній день строку/термін сплати процентів припадає на вихідний, святковий або неробочий день, в такому випадку останнім днем строку сплати процентів вважається перший робочий день, що слідує за таким вихідним, святковим або неробочим днем.

За користування Кредитом понад встановлений Договором кредитування строк/термін встановлюється процентна ставка у подвійному розмірі від ставки, що діє для Строкової суми Кредиту/Траншу на дату виникнення такого прострочення або ставка у розмірі визначеному відповідним Договором. Такий розмір процентної ставки застосовується до всієї Простроченої суми Кредиту/Траншу. Нарахування подвійної процентної ставки на Прострочену суму Кредиту/ Траншу починається з дати виникнення прострочення, а саме з наступного дня після дня несплати або неповної сплати платежу, встановленого Договором кредитування, до дати повного погашення такої заборгованості.

Таким чином, як вказує позивач, відповідно до вказаних умов кредитного договору та Правил проценти виплачуються щомісяця до дня повного погашення кредиту.

За посиланням позивача, в забезпечення виконання кредитних зобов`язань позичальника по вказаному Кредитному договору прийнята порука: ОСОБА_1 згідно Договору поруки №287555 та Договору поруки №287556 (проценти та інші платежі) від 29.11.2021р.

Відповідно до п. п. 1.1.-1.5 Договорів поруки, поручитель зобов`язується відповідати за виконання позичальником зобов`язань перед кредитором щодо повернення кредиту, сплати процентів, у межах сум, встановлених п.1.3. договору 1082990,00 грн. за основним зобов`язань та 541495,00 грн. за процентами, що виникли з кредитного договору, як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

Відповідальність поручителя і позичальника є солідарною. ( п.1.4 договору поруки).

Строк дії договору поруки становить 11 років з дати укладення цього договору. (п.3.1. договору поруки).

Підписанням договору поруки поручитель підтвердив, що йому добре відомі усі умови вищевказаного кредитного договору. Причини невиконання позичальником своїх зобов`язань по кредитному договору ніяким чином не можуть вплинути на виконання поручителем зобов`язань по договору поруки. (п.1.2 договору поруки).

У випадку зміни умов основного договору Поручитель надає свою згоду на здійснення таких змін, в тому числі щодо зміни розміру основного зобов`язання та/ або строків / термінів його виконання, без додаткового укладення сторонами угод щодо внесення змін.

За твердженнями позивача, він виконав свої зобов`язання щодо надання кредитних коштів, що підтверджується випискою за кредитним договором та всупереч умов Кредитного договору боржник не здійснив своєчасних платежів у повному обсязі для погашення суми заборгованості по кредиту у строк, передбачений Кредитним договором, а саме до 28.11.2022р., чим суттєво порушив взяті на себе договірні зобов`язання.

За розрахунком позивача, станом на 08.01.2026р. заборгованість за кредитним договором становить 1403909,86 грн., з яких: 1058817,70 грн. прострочена заборгованість за кредитом, 345092,16 грн. за процентами за користування простроченим кредитом за період з 01.01.2023р. по 31.12.2025р.

Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, заслухавши пояснення представника позивача, дійшов наступних висновків.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є, зокрема, забезпечення гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів кожного.

Згідно ст.4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Частиною 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Приписами статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Позовні вимоги Акціонерного товариства УКРСИББАНК направлено на солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю КЛАУФУД та ОСОБА_1 боргу у загальному розмірі 1403909,86 грн.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України, однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

За ч.1 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

У відповідності до ч.ч. 1,2 ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі ст.ст. 626, 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За ч.2 ст. 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1048 Цивільного кодексу України,).

Згідно з ч.1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У відповідності до ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України, встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1055 Цивільного кодексу України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

За змістом ст. 1056-1 Цивільного кодексу України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно зі ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як з`ясовано судом, між Акціонерним товариством УКРСИББАНК, та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРОСЕРВІС ГРУП ЛТД" (в подальшому змінено назву на Товариство з обмеженою відповідальністю КЛАУФУД), як Позичальником, було укладено Генеральний Договір про кредитування №11528083000 від 29.11.2021р. з Додатковою угодою №1 від 22.06.2022р.

Також, судом встановлено, що в забезпечення виконання кредитних зобов`язань позичальника по Кредитному договору, 29.11.2021р. між позивачем та ОСОБА_1 було укладено Договір поруки №287555 (основний борг) та Договір поруки №287556 (проценти та інші платежі).

За час розгляду справи судом з`ясовано, що позивачем було виконано зобов`язання за Кредитним договором щодо перерахування кредитних коштів позичальнику в передбаченому договорами розміру, проте, в порушення договірних зобов`язань, Товариством з обмеженою відповідальністю КЛАУФУД не було виконано належним чином та в повному обсязі зобов`язання за договором та заборгованість не була сплачена.

Дослідивши обставини справи, судом з`ясовано, що Товариством з обмеженою відповідальністю КЛАУФУД взяті на себе зобов`язання щодо своєчасного та повного повернення кредитних коштів належним чином не виконано, у зв`язку з чим у Товариства з обмеженою відповідальністю КЛАУФУД виникла заборгованість у розмірі 1403909,86грн., з яких прострочена заборгованість за кредитом у розмірі 1058817,70 грн. та проценти за користування простроченим кредитом у розмірі 345092,16 грн. за період з 01.01.2023р. та 31.12.2025р.

Згідно із ст. 626 Цивільного кодексу України, порука створює права для кредитора та обов`язки для поручителя.

За своєю юридичною природою порука є договірним зобов`язанням, адже виникає на підставі договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 541 Цивільного кодексу України, солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Статтею 554 Цивільного кодексу України встановлено, що в разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Аналіз наведених норм дає підстави стверджувати, що в разі укладення кількох договорів поруки, які забезпечують виконання одного зобов`язання, виникає кілька самостійних зобов`язань, сторони яких (поручителі) перебувають у правовідносинах з одним боржником, проте не пов`язані правовідносинами між собою. У такому разі кожен поручитель відповідає перед кредитором боржника в обсязі та відповідно до умов договору поруки, стороною якого він є. Порука кількох осіб може визначатися як спільна в разі укладення договору поруки кількома поручителями та встановлення умовами договору волевиявлення цих осіб щодо спільного забезпечення зобов`язання. Лише в такому випадку поручителі відповідають перед кредитором солідарно з боржником та солідарно між собою (спільна порука).

Норми закону, якими врегульовано поруку, не містять положень щодо солідарної відповідальності поручителів за різними договорами, якщо договорами поруки не передбачено іншого. У разі укладення між поручителями кількох договорів поруки на виконання одного й того самого зобов`язання у них не виникає солідарної відповідальності між собою.

Схожа правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.03.2018 у справі №415/2542/15-ц, а також аналогічна позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 01.03.2017 у справі №6-923цс16, у постановах Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №905/2475/15, від 24.01.2018 у справі №907/425/16.

Якщо боржник має декілька поручителів, і укладено окремі договори поруки, то кредитор стягує борг з кожного поручителя окремо враховуючи правосуб`єктність за відповідним видом судочинства (постанова Верховного Суду України від 01.03.2017 у справі №6-923цс16).

Приймаючи до уваги наведене, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог, із солідарним стягненням з відповідачів заборгованості у розмірі 1403909,86 грн., де прострочена заборгованість за кредитом у розмірі 1058817,70 грн. та проценти за користування простроченим кредитом у розмірі 345092,16 грн. за період з 01.01.2023р. та 31.12.2025р.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позову, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються відповідачів.

При цьому, враховуючи висновки пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", викладені у абз.3 п.4.1 постанови від 21.02.2013 р. № 7 (із змінами) стосовно того, що солідарне стягнення судових витрат законом не передбачено, судовий збір у сумі 16846,92 грн., покладається на відповідачів в рівних частинах на кожного по 8423,46 грн.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Позовну заяву Акціонерного товариства УКРСИББАНК задовольнити повністю.

2.Стягнути в солідарному порядку з Товариства з обмеженою відповідальністю КЛАУФУД (65020, м. Одеса, вул. Спиридонівська, 31; код ЄДРПОУ 39817346), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства УКРСИББАНК (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 2/12; код ЄДРПОУ 09807750) заборгованість за генеральним договором про кредитування №11528083000 від 29.11.2021 року у розмірі 1403909 (один мільйон чотириста три тисячі дев`ятсот дев`ять) грн. 86 коп., з яких: 1058817,70 грн. прострочена заборгованість за кредитом, 345092,16 грн. за процентами за користування простроченим кредитом за період з 01.01.2023р. по 31.12.2025р.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю КЛАУФУД (65020, м.Одеса, вул. Спиридонівська, 31; код ЄДРПОУ 39817346) на користь Акціонерного товариства УКРСИББАНК (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 2/12; код ЄДРПОУ 09807750) витрати по сплаті судового збору у розмірі 8423 (вісім тисяч чотириста двадцять три) грн. 46 коп.

4.Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства УКРСИББАНК (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 2/12; код ЄДРПОУ 09807750) витрати по сплаті судового збору у розмірі 8423 (вісім тисяч чотириста двадцять три) грн. 46 коп.

Повне рішення складено 21 квітня 2026 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д`яченко