Рішення № 135826159, 23.03.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/629/26

Провадження № 2/711/1103/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

заочне

23 березня 2026 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Позарецької С.М.,

при секретарі Буйновській А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

Позивач АТ «Перший український міжнародний банк звернувся у Придніпровський районний суд м. Черкаси із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 13.08.2021 між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2001947185001, на підставі якого останній видано кредитну картку з кредитним лімітом в сумі 19109 грн., який пізніше було збільшено до 20000 грн.

Разом з тим, відповідач не виконує свої кредитні зобов`язання належним чином довготривалий строк. Заборгованість відповідача перед позивачем, станом на 30.10.2025, складає 30213 грн. 46 коп., з яких: 18784 грн. 38 коп. заборгованість за кредитом; 11429 грн. 08 коп. заборгованість за процентами; 00 грн. 00 коп. заборгованість за комісією.

Як зазначено, позивач направив письмову вимогу (повідомлення) відповідачу на адресу місця проживання, яку вона зазначила у анкеті на отримання кредиту, однак у наданий строк заборгованість відповідачем погашена не була.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 30213 грн. 46 коп.та судові витрати (судовий збір) у розмірі 2662 грн. 40 коп.

Ухвалою суду від 23.02.2026 позовну заяву прийнято, відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду. Дана цивільна справа визнана судом малозначною і розглядається у порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін. Сторонам встановлено строк для подачі заяв по суті справи. Крім того, сторони заперечень щодо такого порядку розгляду справи не надали.

У судове засідання представник позивача не з`явився, хоча судом належним чином повідомлявся про місце, день та час розгляду справи. Між тим, у п. 3 прохальної частини позовної заяви позивачем заявлене клопотання про розгляд справи без участі представника товариства. Крім того, не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі.

У судове засідання відповідач не з`явилася, не повідомивши суд про причину неявки, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання (остання відома адреса) та іншою адресою, відомості про яку наявні у справі. Адресована кореспонденція повернулась до суду без вручення, з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що у контексті положень п. 3 ч. 8 ст. 128, ст. ст. 130, 131, 223 ЦПК України, суд вважає, як повідомлення відповідача належним чином. Крім того, відповідач повідомлялася про судове засідання, шляхом опублікування оголошення на сайті судової влади. Слід також зазначити, що згідно з положеннями ст. 8 ЦПК України, інформація про рух справи є відкритою, оприлюдненою на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою можливо дізнатися необхідну інформацію щодо справи. Відзив на позовну заяву не подано.

Справу вирішено за правилами заочного розгляду, визначеними ст.ст. 280-282 ЦПК України, за відсутності відповідача, яка повідомлялася у встановленому законом порядку про час, дату і місце розгляду справи та не з`явилася у судове засідання без повідомлення причин, не подала відзиву проти позову, а представник позивача не заперечував проти такого порядку розгляду справи.

Враховуючи думку представника позивача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об`єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

У судовому засіданні встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 13.08.2021 ОСОБА_1 звернулася до АТ «ПУМБ» із заявою № 2001947185001 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, підписанням якої підтвердила, що прийняла Публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ»: pumb.ua у повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті Договору, так і послуг, що можуть бути надані їй у процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін) і погодилася з тим, що може обирати будь-які передбачені договором послуги, у тому числі через Дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості у банку), а при обранні послуги з укладення Договору страхування, підписанням цієї заяви підтверджує свою згоду на укладення Договору страхування на зазначених умовах.

Підписанням цієї Заяви Клієнт підтверджує, що до підписання Заяви, отримала довідку про систему гарантування вкладів фізичних осіб та ознайомилася з її змістом.

Права та обов`язки Клієнта і Банку, їх відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, а також порядок зміни і припинення дії договору визначаються умовами Договору, які погоджуються Клієнтом при підписанні даної Заяви. Клієнт, підписанням Заяви підтверджує, що йому зрозумілий порядок внесення змін до Договору (в тому числі умови пункту 2.3. розділу І Договору та інші), він погоджується із ним. Зміни вносяться у встановлені Договором строки шляхом направлення Банком клієнту повідомлення на Сайті Банку і при цьому датою направлення повідомлення є дата розміщення на Сайті Банку, а клієнт погоджується самостійно відстежувати повідомлення на Сайті Банку, в тому числі й щодо змін до Договору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-1383/2010 (провадження № 14-308цс18) зроблено висновок, що ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Згідно з умовами Договору відповідач отримала кредитну картку з кредитним лімітом у розмірі 19109 000 грн. 00 коп. У подальшому, розмір вказаного кредитного ліміту неодноразово збільшувався, зокрема 03.03.2022 до 20000 грн. 00 коп., що підтверджується довідкою про збільшення кредитного ліміту.

Відповідно до умов Договору № 2001947185001 від 13.08.2021 кредит наданий строком на 12 місяців, з можливістю продовження на такий же строк, зі сплатою відсотків 47,88 % річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом становить 12577 грн. 58 коп.

Як встановлено при розгляді справи, АТ «ПУМБ» свої зобов`язання за Договором виконав у повному обсязі.

Разом з тим, відповідач, у свою чергу, свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконувала, оскільки не сплачувала достатні платежі для погашення заборгованості за вказаним договором, внаслідок чого допустила прострочення виконання грошових зобов`язань. Станом на 30.10.2025 за відповідачем обліковується заборгованість по кредитних зобов`язаннях на загальну суму 30213 грн. 46 коп., з яких: 18784 грн. 38 коп. заборгованість за кредитом; 11429 грн. 08 коп. заборгованість за процентами, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитом.

У зв`язку з викладеними вище обставинами, банком здійснені заходи досудового врегулювання спору, а саме направлено ОСОБА_1 письмову вимогу (повідомлення) №вих. КНО-44.2.2/1345 від 28.10.2025, в якій банк вказав, що у відповідача, станом на 27.10.2025, існує заборгованість перед банком у розмірі 30213 грн. 46 коп. та просив виконати зобов`язання перед ним за кредитним договором, а саме негайно погасити заборгованість по кредитному договору в загальному розмірі 30213 грн. 46 коп. у тридцятиденний строк з дня отримання цього повідомлення. Між тим, вказана вимога залишена відповідачем без реагування.

На теперішній час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов`язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав АТ «ПУМБ». Свої заперечення проти викладених позивачем обставин та докази у спростування доводів позивача, відповідачем до суду не надано.

Таким чином, між сторонами існує спір з приводу належності виконання зобов`язань за кредитним договором, який регулюється нормами Цивільного кодексу України та положеннями укладеного між сторонами кредитного договору.

Як визначено ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч.ч. 3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Загальні положення про договір визначені розділом ІІ гл. 52 Цивільного Кодексу України.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ст. 1056-1 ЦК України).

До того ж, відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

На час розгляду справи кредитний договір № 2001947185001від 13.08.2021 недійсним, розірваним чи припиненим не визнаний.

Як зазначено у ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до положень ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язані вказаний строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Згідно з ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), що визначено ст. 610 ЦК України. Відповідно до положень ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Згідно з ст. 617 ЦК України, відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідач, отримавши у користування кредитні кошти, зобов`язався повернути їх та сплатити проценти за користування ними.

За приписами статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, судом встановлено, що станом на 27.10.2025, загальний залишок заборгованості за наданим кредитом становить 30213 грн. 46 коп., що підтверджується матеріалами справи, а також розрахунком заборгованості за договором № 2001947185001 від 13.08.2021, укладеним між АТ «ПУМБ» та клієнтом ОСОБА_1 . Вказаний розрахунок є повним, чітким, об`єктивним, він узгоджується з умовами кредитного договору. Тому, суд вважає вказаний документ належним та допустимим доказом і бере за основу при винесенні цього рішення.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими у судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог у повному обсязі, а саме, стягненню з відповідача на користь позивача, у межах заявлених позовних вимог, підлягає заборгованість за кредитним договором № 2001947185001 від 13.08.2021 у розмірі 30213 грн. 46 коп., оскільки судом достовірно встановлено, що відповідач заборгованість за кредитним договором не погасила. Слід зазначити, що відповідач не скористалася правом подати відзив на позов та докази на спростування доводів позивача.

Щодо розподілу судових витрат, то відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Позивачем при зверненні до суду з цим позовом сплачений судовий збір у розмірі 2662 грн. 40 коп. (платіжна інструкція № 41 від 09.01.2026).

Таким чином, оскільки, позовні вимоги АТ «ПУМБ» задоволено у повному обсязі, то з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 2662 грн. 40 коп.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 3, 4, 5, 10, 12, 13, 19, 76-81, 141, 259, 265, 268, 273, 274, 277, 279, 280-284 ЦПК України суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (ЄДРПОУ 14282829, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4) заборгованість за кредитним договором № 2001947185001 від 13.08.2021 у розмірі 30213грн. 46коп., з яких: 18784грн. 38коп. заборгованість за кредитом, 11429грн. 08коп. заборгованість за процентами, а також судовий збір у розмірі 2662грн. 40коп., а всього 32875 грн. 86 коп.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складений 13.04.2026.

Головуючий суддя С.М. Позарецька