увійти
УКР
Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 0417/12544/2012
Провадження № 6/202/217/2026
У Х В А Л А
Іменем України
20 квітня 2026 року Індустріальний районний суду міста Дніпра у складі: головуючого судді Бєльченко Л.А., за участю секретаря судового засідання Агабалаєвої М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Акціонерне товариство «Акцент-Банк», про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення його до виконання, -
В С Т А Н О В И В:
29.03.2026 року АТ КБ «ПриватБанк» через систему «Електронний суд» звернулося до суду з даною заявою.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30.03.2026 року визначено суддю Бєльченко Л.А. для розгляду даної заяви.
Ухвалою судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 2.04.2026 року заяву АТ КБ «ПриватБанк» призначено до розгляду.
В обгрунтування поданої заяви представник АТ КБ «ПриватБанк» зазначила, що 12.04.2013 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська по справі №№0417/12544/2012 було ухвалене рішення, котрим позовні вимоги ПАТ КБ «Приват Банк» задоволено частково; стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ПАТ «Акцент-Банк» на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» суму заборгованості за кредитним договором №LBB-17 від 11.08.2008 року у розмірі 8 813 694,89 грн. що еквівалентно 880 489 ЄВРО, з котрих: 510 740,00 ЄВРО заборгованість за кредитом; 241 696,54 ЄВРО заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 128 052,46 ЄВРО заборгованість з пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за кредитним договором. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ПАТ «Акцент-Банк» на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» суму заборгованості по договору комісії №1108/4730/ІМРА про відкриття акредитиву від 11.08.2008 року у розмірі 900 618,61 грн. що еквівалентно 89 971,89 ЄВРО, з котрих: 18 741,55 ЄВРО заборгованість за кредитом; 25 426,10 ЄВРО заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 45 804,24 ЄВРО заборгованість з пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за кредитним договором. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ПАТ «Акцент-Банк» на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» суму штрафу за договором комісії №1108/4730/ІМРА про відкриття акредитиву від 11.08.2008 року за порушення строків платежів за кожним з грошових зобов`язань у розмірі 46 030,93 грн. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ПАТ «Акцент-Банк» на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» сплачений судовий збір у розмірі 3 219 грн.
Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 6.11.2013 року рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 12.04.2013 року змінено, виключивши з резолютивної частини рішення висновок про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ПАТ «Акцент-Бак» заборгованості за кредитним договором №LBB-17 від 11.08.2008 року та за договором комісії №1108/4730/ІМРА від 11.08.2008 року, а також суми штрафу та судового збору.
9.10.2014 року на виконання рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 6.11.2013 року Індустріальним районним судом м.Дніпропетровська було видано виконавчий лист про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ПАТ «Акцент-Банк» на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» суми заборгованості за кредитним договором №LBB-17 від 11.08.2008 року у розмірі 8 813 694,89 грн., що еквівалентно 880 489 ЄВРО, з котрих: 510 740,00 ЄВРО заборгованість за кредитом; 241 696,54 ЄВРО заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 128 052,46 ЄВРО заборгованість з пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за кредитним договором. Солідане стягнення з ОСОБА_1 та ПАТ «Акцент-Банк» на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» суми заборгованості по договору комісії №1108/4730/ІМРА про відкриття акредитиву від 11.08.2008 року у розмірі 900 618,61 грн., що еквівалентно 89 971,89 ЄВРО, з котрих: 18 741,55 ЄВРО заборгованість за кредитом; 25 426,10 ЄВРО заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 45 804,24 ЄВРО заборгованість з пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за кредитним договором.
Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпра від 16.02.2015 року виправлено помилку, допущену при оформленні виконавчого листа по справі №2/202/398/2013 за позовною заявою ПАТ КБ «ПриватБанк» до ПАТ «Акцент-Банк», ОСОБА_1 , третя особа: ТОВ «Бізнес-Інтелект» про стягнення заборгованості за кредитним договором, а саме: у виконавчому листі зазначкно ідентифікаційний код ОСОБА_1 як - НОМЕР_1 .
Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпра від 18.06.2015 року поновлено ПАТ КБ «ПриватБанк» строк для пред`явлення виконавчого документа №2/202/398/2013 по цивільній справі №2/202/398/2013 за позовною заявою ПАТ КБ «ПриватБанк» до ПАТ «Акцент-Банк», ОСОБА_1 , третя особа: ТОВ «Бізнес-Інтелект» про стягнення заборгованості за кредитним договором до виконання, стосовно ОСОБА_1 .
Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Подпоріна Р.О. від 20.11.2015 року відкрито виконавче провадження ВП №49391247 з виконання виконавчого листа №2/202/398/2013, виданого Індустріальним районним судом м.Дніпропетровська 9.10.2014 року, відносно боржника ОСОБА_1
30.05.2017 року старшим державним виконавцкм Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Подпоріним Р.О. було винесено постанову про повернення виконавчого листа №2/202/398/2013, виданого Індустріальним районним судом м.Дніпропетровська 9.10.2014 року, відносно боржника ОСОБА_1 стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», тобто у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення. Зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений для виконання в строк до 30.05.2020 року.
Представник АТ КБ «ПриватБанк» наголошує, що зазначена постанова від 30.05.2017 року та оригінал виконавчого листа № 2/202/398/13 на адресу банку ніколи не надходили.
Вказує, що Банк звертається до суду з цією заявою, оскільки оригінал виконавчого документа було втрачено не з вини стягувача, а об`єктивна неможливість його своєчасного повторного пред`явлення зумовлена службовою недбалістю органу ДВС, що виразилася у ненаправленні документа банку та подальшому знищенні матеріалів провадження.
АТ КБ «ПриватБанк» наголошує, що обставини щодо чинності виконавчого листа №2/202/398/2013 та наявності непогашеного матеріальноправового зобов`язання боржника ОСОБА_1 вже були предметом судового розгляду та отримали належну правову оцінку судами трьох інстанцій. Ініціюючи судові процеси, боржник намагався визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню, посилаючись на факт пропуску стягувачем строку його пред`явлення. Зазначені дії боржника мали наступні процесуальні наслідки.
27.06.2025 року ухвалою Господарського суду міста Києва у справі №2/202/398/13 було відмовлено у прийнятті до розгляду заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з порушенням правил предметної юрисдикції.
Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпра від 2.12.2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню відмовлено. В цій ухвалі суд першої інстанції встановив, що факт неперебування виконавчого листа на виконанні не свідчить про відсутність обов`язку боржника. Борг існує, рішення суду є чинним і обов`язковим до виконання на всій території України.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 11.02.2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Індустріального районного суду міста Дніпра від 2.12.2025 року - без змін. Суд апеляційної інстанції зазначив, що заявником не надано жодних доказів погашення заборгованості перед АТ КБ «ПриватБанк». Твердження щодо пропуску строку, є неспроможними, оскільки наслідком цього є повернення документа виконавцем, а не визнання його таким, що не підлягає виконанню.
16.03.2026 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №0417/12544/2012 (провадження №61-3147ск26) відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
Відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відтак, вищезазначеними судовими рішеннями, що набрали законної сили, преюдиційно встановлено такі факти: 1. матеріально-правове зобов`язання боржника ОСОБА_1 перед АТ КБ «ПриватБанк» є дійсним та не припинилося, заборгованість не погашена; 2. судове рішення у справі №0417/12544/2012 залишається невиконаним; 3. виконавчий лист №2/202/398/2013 є чинним та підлягає примусовому виконанню.
АТ КБ «ПриватБанк» наголошує, що в період з 20.06.2025 року (дата первісного звернення боржника до суду) і до 16.03.2026 року (дата постановлення остаточної ухвали Верховним Судом), питання щодо юридичної чинності виконавчого документа перебувало на безперервному розгляді в судах трьох інстанцій. Протягом зазначеного періоду існувала правова невизначеність, ініційована самим боржником. З процесуальної точки зору, звернення стягувача до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення строку на його пред`явлення до моменту набрання законної сили рішенням, яким підтверджено чинність такого виконавчого документа, було б передчасним. Таким чином, стягувач був об`єктивно змушений очікувати остаточного вирішення судом питання щодо того, чи підлягає вказаний виконавчий лист виконанню взагалі. Відтак, необхідність участі стягувача у судових процесах, ініційованих боржником, стала додатковою об`єктивною і поважною причиною, яка унеможливила більш раннє звернення банку за захистом своїх прав. Одразу після підтвердження Верховним Судом чинності виконавчого листа, Банк невідкладно реалізував своє процесуальне право на звернення із цією заявою.
Оскільки судами остаточно підтверджено чинність зобов`язання та виконавчого документа, єдиним законним способом реалізації конституційного права стягувача на виконання судового рішення є видача дубліката втраченого виконавчого листа та поновлення строку, пропущеного з об`єктивних та поважних причин.
Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання пропущено банком з об`єктивних, незалежних від його волі причин, оскільки оригінал виконавчого листа та постанова про його повернення від 30.05.2017 на адресу банку ніколи не надходили, а матеріали у виконавчій службі знищені.
Як встановлено з даних автоматизованої системи виконавчого провадження, 30.05.2017 року старшим державним виконавцем Подпоріним Р.О. було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». Строк повторного пред`явлення був встановлений до 30.05.2020.
Банком було проведено внутрішнє службове розслідування. Згідно з даними перевірки журналів реєстрації вхідної кореспонденції та електронної системи документообігу АТ КБ «ПриватБанк» за період з 30.05.2017 і дотепер, оригінал виконавчого листа №2/202/398/2013 по справі №0417/12544/2012 разом із постановою від 30.05.2017 на адресу банку не надходив, уповноваженими працівниками не отримувався та на облік не брався.
Водночас, згідно з листом Відділу примусового виконання рішень Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 11.10.2024 №56184/3- 24, який було надано у відповідь на запит адвоката Коровяковської Т.В. в інтересах боржника ОСОБА_1 , державна виконавча служба офіційно повідомила, що надати детальну інформацію з приводу вказаного виконавчого провадження та запитувані документи неможливо у зв`язку із знищенням документообігу відділу за перебігом терміну зберігання, відповідно до Наказу Мін`юсту від 07.06.2017 №1829/5. Таким чином, паперові матеріали виконавчого провадження №49391247 фізично знищені державним органом.
Оскільки паперова справа знищена, єдиним джерелом перевірки дій виконавця є автоматизована система виконавчого провадження. Відповідно до п. 5 Розділу I Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Мінюсту від 02.04.2012 №512/5 у редакції від 29.09.2016, саме АСВП є основною інформаційною базою про здійснення виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін; документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Проте, під час аналізу матеріалів виконавчого провадження в АСВП виявлено лише електронний примірник постанови про повернення виконавчого документа від 30.05.2017. При цьому в матеріалах АСВП повністю відсутні будь-які докази фактичного направлення вказаної постанови та оригіналу виконавчого листа на адресу банку.
В електронній базі відсутні відскановані копії реєстрів поштових відправлень, фіскальних чеків Укрпошти, а головне - відсутнє рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з підписом уповноваженої особи банку, які б підтверджували факт фактичного направлення оригіналу виконавчого листа на адресу АТ КБ «ПриватБанк» та його отримання банком (додається роздруківки з АСВП по виконавчому провадженню №49391247).
Відсутність в АСВП доказів направлення документа рекомендованим листом, як того вимагає закон, є підтвердженням того, що виконавчий лист було втрачено безпосередньо в органах ДВС або під час пересилання, з причин, що не залежали від волі стягувача.
Представник АТ Кб «ПриватБанк» також зазначає, що вирішуючи питання про видачу дубліката виконавчого листа, Верховний Суд у справі №796/198/2018 вказав, що у подібних ситуаціях факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби, в тому числі через знищення архівів ДВС, свідчить про те, що оригінал виконавчого документу втрачено. Єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа, є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі ДВС свідчить про те, що його було втрачено. Отже, виконавчий лист відсутній як у стягувача, так і у виконавця, наявні підстави для задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого документа.
Крім цього, як встановлено Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду у Постанові від 17.11.2021 у справі №419/310/12, належним доказом підтвердження надсилання стягувачу копії постанови про повернення виконавчого листа разом із направленням його оригіналу є виключно квитанція про відправлення та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. В матеріалах справи відсутнє рекомендоване повідомлення про вручення надісланого стягувачу поштового відправлення з виконавчим листом. Переглядаючи справу в апеляційному порядку, апеляційний суд на вказане належної уваги не звернув та дійшов передчасного висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про видачу дублікату виконавчого листа.
Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 2515/739/2012, від 12 березня 2018 року у справі № 583/1828/17-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 201/15305/14-ц, від 22 січня 2020 року у справі № 2- 1693/10, та від 28 травня 2020 року у справі № 1003/6035/12.
Отже, відсутність у матеріалах виконавчого провадження, в тому числі в системі АСВП, розрахункового документа поштового зв`язку чи квитанції та рекомендованого повідомлення про вручення є беззаперечним доказом того, що оригінал виконавчого листа на адресу банку фактично не направлявся або був втрачений під час пересилки.
Виконавчий лист № 2/202/398/2013 відсутній як у стягувача, так і у виконавця.
Водночас у матеріалах справи відсутні будь-які відомості про належне виконання ОСОБА_1 рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська, котре набрало законної сили, борг залишається непогашеним.
Відмова у видачі дубліката за таких обставин, коли держава в особі ДВС не зберегла доказів відправки та знищила справу призведе до порушення статті 6 Конвенції та фактичного унеможливлення виконання обов`язкового рішення суду.
Як встановлено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2025 року у справі № 2/1522/11652/11 (провадження № 14-137цс24), повернення виконавчого документа стягувачу є процесуальною дією державного (приватного) виконавця, яка вчиняється останнім у випадку, коли внаслідок існування певних обставин… неможливо у примусовому порядку виконати відповідне рішення. Разом з цим повернення виконавчого документа стягувачу не свідчить про неможливість примусового виконання рішення взагалі, а лише про таку неможливість у певний момент. Тобто, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення виконавчого документа стягувачу, то останній може повторно звернутися із заявою про примусове виконання рішення.
Велика Палата ВС у цій же постанові встановила, що повернення виконавчого документа з підстав відсутності майна у боржника не позбавляє стягувача права повторно пред`явити його до виконання. Проте, банк був позбавлений можливості реалізувати це право через те, що орган ДВС не повернув фізичний оригінал документа.
АТ КБ «ПриватБанк» наголошує, що протягом усього часу, починаючи з моменту ухвалення рішення Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська, банк діяв виключно в межах закону, реалізовуючи всі процесуальні права для стягнення заборгованості, і не втрачав матеріального інтересу до боргу. Заборгованість ОСОБА_1 виникла з Кредитного договору № LBB-17 від 11.08.2008. ОСОБА_1 є поручителем за цим договором, а ТОВ «БІЗНЕС-ІНТЕЛЕКТ» основним боржником.
Увесь час, з 2012 по 2024, АТ КБ «ПриватБанк» здійснював активні та безперервні дії щодо стягнення цього ж солідарного боргу з основного боржника ТОВ «БІЗНЕС-ІНТЕЛЕКТ» у межах справи про банкрутство №5011- 49/217-2012.
Оскільки Відділ примусового виконання рішень (м. Київ) не надіслав на адресу банку оригінал виконавчого листа та постанову про його повернення від 30.05.2017, що доведено вище, стягувач перебував у цілком обґрунтованому переконанні, що виконавче провадження №49391247 триває, а державний виконавець продовжує вчиняти дії щодо розшуку майна поручителя.
30.01.2024 року за рахунок реалізації заставного майна ТОВ «БІЗНЕС-ІНТЕЛЕКТ» відбулося часткове погашення заборгованості перед АТ КБ «ПриватБанк». Примусове стягнення боргу з основного боржника у 2024 році автоматично зменшило суму солідарного боргу і для ОСОБА_1 .
Стягувач додатково наголошує на недобросовісній поведінці самого боржника. За весь період, що минув з моменту ухвалення рішення суду у 2013 році, ОСОБА_1 не здійснив жодного добровільного платежу в рахунок погашення наявної солідарної заборгованості. За увесь цей час від боржника не надходило ініціатив чи пропозицій щодо мирного врегулювання спору, реструктуризації чи добровільного виконання обов`язкового рішення суду.
АТ КБ «ПриватБанк» звертає увагу суду на те, що строк пред`явлення виконавчого документа до виконання був пропущений з об`єктивних, незалежних від волі стягувача причин, які підлягають врахуванню судом на підставі частини першої статті 433 ЦПК України.
Оскільки стягувач не отримував оригіналу виконавчого листа поштою, він мав легітимні очікування, що примусове виконання триває. Проте, напередодні спливу трирічного строку, будь-які спроби банку з`ясувати стан виконання рішення та фізично витребувати оригінал документа з паперових архівів ДВС були унеможливлені дією непереборної сили. Зокрема, цей період безпосередньо припав на введення жорстких загальнонаціональних карантинних обмежень, запроваджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19». На підтвердження цих фактів до заяви додаються докази з офіційних сайтів органів державної влади та ділових засобів масової інформації, які доводять наступне.
По-перше, у зазначений період Міністерство юстиції України та Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, включаючи Відділ примусового виконання рішень, до компетенції якого належало виконання даного рішення, перейшли на закритий режим роботи.
Відповідно до офіційної інформації, оприлюдненої на сайті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 18.03.2020 https://centraljust.gov.ua/, особистий прийом громадян та представників юридичних осіб у відділах ДВС був повністю скасований до особливого розпорядження (додається роздруківка офіційного повідомлення). Крім того, Наказом начальника ЦМУ МЮ (м. Київ) № 469/6 від 09.04.2020 року працівникам структурних підрозділів юстиції було дозволено виконувати роботу у віддаленому доступі, а доступ до адміністративних будівель був фізично обмежений (додається роздруківка Наказу).
По-друге, відповідно до рішень Постійної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), зокрема Протоколу № 16, керівникам підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності було настійно рекомендовано та зобов`язано максимально перевести персонал на дистанційний режим роботи (додається рішення Постійної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій). З 23.03.2020 у м. Києві було повністю призупинено роботу громадського транспорту для звичайних пасажирів (додається роздруківка офіційного повідомлення КМДА).
По-третє, загальновідомою інформацією, яка не потребує доказування в порядку ч. 3 ст. 82 ЦПК України, проте додатково підтверджується публікаціями у провідних офіційних та ділових виданнях, а саме: портали «ЛІГА:ЗАКОН Бізнес», «Delo.ua», «Фінансовий клуб», є той факт, що на період початку карантину керівництво АТ КБ «ПрвиватБанк» запровадило масштабні зміни у графіку роботи. Першочерговою задачею банку став захист клієнтів та співробітників та запобігання поширенню вірусу. З цією метою усім співробітникам, включаючи юридичні департаменти та бек-офіс було надано можливість працювати у віддаленому режимі з дому. Усі працівники отримали відповідні інструкції та рекомендації щодо дистанційної роботи (додаються роздруківки з офіційних сайтів). Отже, запровадження загальнонаціональних карантинних обмежень та вимушене переведення персоналу на дистанційний режим праці зумовили об`єктивну неможливість забезпечення звичного порядку роботи та доступу до матеріальних та паперових носіїв інформації.
Вказані обставини мали загальний характер для всієї держави та статус надзвичайних і невідворотних перешкод, що унеможливило вчинення будьяких процесуальних дій у встановлені законом строки.
Згідно з пунктом 3 Прикінцевих положень розділу XII ЦПК України, запровадження карантину є підставою для визнання причин пропуску строку поважними. У подальшому, Законом України від 15.03.2022 № 2129-IX розділ XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» було доповнено пунктом 10-2, згідно котрого на період дії воєнного стану строки, визначені цим Законом, перериваються та встановлюються з дня його припинення або скасування.
Застосовуючи цю імперативну норму, Касаційний цивільни суд у складі Верховного Суду у своїй Постанові від 30.10.2025 у справі № 2-125/11 дійшов наступного висновку.
Оскільки порядок та строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом України «Про виконавче провадження». У даному випадку підлягає застосуванню норма, якою на період воєнного стану на території України встановлено переривання строків, визначених вказаним Законом. Воєнний стан запроваджений в Україні 24 лютого 2022 року наразі не припинено та не скасовано. Таким чином, з огляду на положення пункту 10-2 розділу ХІІІ Закону України «Про виконавче провадження», заява про видачу дубліката виконавчого листа є такою, що подана у межах строку.
Таким чином, період з травня 2020 року був повністю охоплений об`єктивними непереборними обставинами, карантинними обмеженнями, що зупинили нормальну роботу органів ДВС та Банку, а з 24.02.2022 року перебіг будь-яких строків у виконавчому провадженні був законодавчо перерваний введенням воєнного стану.
Оскільки воєнний стан триває і дотепер, а рішення суду залишається невиконаним боржником, керуючись ст. 433 ЦПК України, п. 3 Прикінцевих положень ЦПК України та висновками Верховного Суду у справі № 2-125/11, АТ КБ «ПриватБанк» має підстави для поновлення пропущеного з поважних та об`єктивних причин строку і отримання дубліката виконавчого документа для забезпечення реального виконання судового рішення.
З урахуванням наведеного, представник АТ КБ «ПриватБанк» просила визнати поважними причини пропуску АТ КБ «ПриватБанк» строку для пред`явлення до примусового виконання виконавчого листа №2/202/398/2013, виданого 09.10.2014 Індустріальним районним судом м.Дніпропетровська у справі №0417/12544/2012, поновити пропущений строк та видати дублікат виконавчого листа №2/202/398/2013, виданого 09.10.2014 Індустріальним районним судом м.Дніпропетровська у справі №0417/12544/2012 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 та ПАТ «Акцент-Банк» на користь АТ КБ «ПриватБанк».
Представник заявника, прйимаючи участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, зазначила, що підтримує подану нею заяву в повному обсязі та просила її задовольнити.
Заінтересована особа ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився. Через систему «Електронний суд» подав відзив на заяву АТ КБ «ПриватБанк», в котрому просив у задоволенні заяви АТ КБ «ПриватБанк» про видачу дублікату виконавчого листа №2/202/398/2013 від 09.10.2014 року, виданого Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська, та поновлення пропущеного строку для пред`явлення його до виконання відмовити, зазначивши наступне.
4.02.2015 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська по справі №0417/12544/2012 було ухвалене рішення, котрим позовні вимоги ПАТ КБ «Приват Банк» задоволено частково; стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ПАТ «Акцент-Банк» на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» суму заборгованості за кредитним договором №LBB-17 від 11.08.2008 року у розмірі 8 813 694,89 грн. що еквівалентно 880 489 ЄВРО, з котрих: 510 740,00 ЄВРО заборгованість за кредитом; 241 696,54 ЄВРО заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 128 052,46 ЄВРО заборгованість з пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за кредитним договором. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ПАТ «Акцент-Банк» на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» суму заборгованості по договору комісії №1108/4730/ІМРА про відкриття акредитиву від 11.08.2008 року у розмірі 900 618,61 грн. що еквівалентно 89 971,89 ЄВРО, з котрих: 18 741,55 ЄВРО заборгованість за кредитом; 25 426,10 ЄВРО заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 45 804,24 ЄВРО заборгованість з пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за кредитним договором. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ПАТ «Акцент-Банк» на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» суму штрафу по договору комісії №1108/4730/ІМРА про відкриття акредитиву від 11.08.2008 року за порушення строків платежів за кожним з грошових зобов`язань у розмірі 46 030,93 грн. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ПАТ «Акцент-Банк» на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» сплачений судовий збір у розмірі 3 219 грн.
Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 6.11.2013 року рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 12.04.2013 року змінено, виключивши з резолютивної частини рішення висновок про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ПАТ «Акцент-Бак» заборгованості за кредитним договором №LBB-17 від 11.08.2008 року та за договором комісії №1108/4730/ІМРА від 11.08.2008 року, а також суми штрафу та судового збору.
9.10.2014 року на виконання рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 6.11.2013 року Індустріальним районним судом м.Дніпропетровська було видано виконавчий лист про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ПАТ «Акцент-Банк» на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» суму заборгованості за кредитним договором №LBB-17 від 11.08.2008 року у розмірі 8 813 694,89 грн. що еквівалентно 880 489 ЄВРО, з котрих: 510 740,00 ЄВРО заборгованість за кредитом; 241 696,54 ЄВРО заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 128 052,46 ЄВРО заборгованість з пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за кредитним договором. Солідане стягнення з ОСОБА_1 та ПАТ «Акцент-Банк» на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» суму заборгованості по договору комісії №1108/4730/ІМРА про відкриття акредитиву від 11.08.2008 року у розмірі 900 618,61 грн. що еквівалентно 89 971,89 ЄВРО, з котрих: 18 741,55 ЄВРО заборгованість за кредитом; 25 426,10 ЄВРО заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 45 804,24 ЄВРО заборгованість з пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за кредитним договором.
Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Подпоріна Р.О. від 20.11.2015 року відкрито виконавче провадження ВП №49391247 з виконання виконавчого листа №2/202/398/2013, виданого Індустріальним районним судом м.Дніпропетровська 9.10.2014 року відносно боржника ОСОБА_1
30.05.2017 року старшим державним виконавцкм Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Подпоріним Р.О. було винесено постанову про повернення виконавчого листа №2/202/398/2013, виданого Індустріальним районним судом м.Дніпропетровська 9.10.2014 року відносно боржника ОСОБА_1 , стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», тобто у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення. Зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений для виконання в строк до 30.05.2020 року.
Поважність причин є оціночною категорією та повинна визначатися виходячи з наявності реальних обставин, які фактично унеможливили вчинення особою відповідної процесуальної дії вчасно, тобто в межах строків, установлених законодавством.
Як зазначає відповідач, необхідними умовами для видачі судом дубліката виконавчого листа є, по-перше, його втрата, факт якої має бути підтверджений відповідними документами, а по-друге, звернення із заявою про видачу дубліката виконавчого листа до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого листа до виконання.
В якості обґрунтування поважності причин пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання АТ КБ «ПриватБанк» посилається на введення карантинних обмежень та перехід як державних органів, в тому числі органів виконавчої служби, так і самого банку на закритий та дистанційний режим роботи. А також посилається на введення починаючи з 24.02.2022 року на території України режиму воєнного стану. Жодних інших причин поважності пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання банком не зазначається та доказів на підтвердження таких причин не надано.
Відповідач не погоджується з доподоми предстанивка Банку, вказуючи наступне.
Як вже зазначалось, 20.11.2015 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві відкрито виконавче провадження за виконавчим листом №2/202/398/2013 від 09.10.2014 року.
Аналізуючи положення статті 433 Цивільного процесуального кодексу України, поновлення пропущеного строку можливе лише за наявності об`єктивних, непереборних та істотних перешкод, які фізично унеможливлювали звернення особи до суду чи органу виконання. Поважність причин пропуску строку є оціночною категорією, яка вимагає від заявника надання беззаперечних доказів того, що він діяв з належною обачністю та добросовісністю.
Важливим аспектом у даній справі є функціонування Автоматизованої системи виконавчих проваджень, доступ до якої є публічним та цілодобовим. Стягувач, діючи розумно та обачно, мав можливість у будь-який момент перевірити статус виконання свого рішення в електронному режимі. Бездіяльність банку, яка тривала роками, свідчить про свідоме ігнорування ним своїх процесуальних обов`язків.
Постанова про відкриття виконавчого провадження з ідентифікатором доступу для сторін направлено на адресу банку.
Обставина щодо отримання постанови про відкриття виконавчого провадження з ідентифікатором доступу для сторін в Автоматизованій системі Міністерства юстиції України не лише не заперечується банком, а навпаки безпосередньо зазначається ним в заяві.
Відтак, починаючи з 20.11.2015 року банк мав можливість слідкувати за станом виконавчого провадження через Автоматизовану систему виконавчого провадження Міністерства юстиції України.
Причин неможливості доступу через вказану систему заява банку не містить.
Доводи заявника щодо дії карантинних обмежень не є безумовною підставою для визнання поважними причин пропуску строку. Запровадження карантину не позбавляло банк можливості здійснювати контроль за станом виконавчого провадження за допомогою засобів поштового зв`язку, електронної пошти чи шляхом моніторингу Автоматизованої системи виконавчих проваджень. Заявником не надано жодних доказів того, що карантинні заходи фізично унеможливили направлення запиту до органу ДВС.
Так, заява банку не містить жодного посилання та докази на здійснення банком листування з органами ДВС поштовими засобами. Натомість, в якості доказів банком використовується відповідь, надана відділом ДВС на письмовий запит саме боржника ОСОБА_1 в особі його представника адвоката.
АТ КБ «ПриватБанк» є професійним учасником фінансового ринку, який володіє штатом кваліфікованих юристів та має всі необхідні ресурси для ведення претензійно-позовної роботи та роботи, спрямованої на контроль за станом виконання рішень, а саме, у складі цілого Управління по роботі з проблемними активами ГО, що підтверджується службою запискою щодо розшуку виконавчого документа.
Відповідач вважає, що починаючи з 2017 року у банку відсутній будь-який інтерес до виконання рішення суду протягом майже 9 років, який не може бути виправданий неотриманням поштового відправлення з органів виконавчої служби, тим більше стягувач не був позбавлений можливості дізнатися про стан провадження через відкриті державні реєстри.
Звертає увагу, що пред`явлення виконавчого документа до виконання це не право а обов`язок стягувача і невиконання останнім своїх процесуальних обов`язків, дає лише правові підстави для висновку про недобросовісне користування та зловживання своїми процесуальними правами.
Починаючи з 30.05.2017 року банком не було вчинено жодних процесуальних дій, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» та Цивільним процесуальним кодексом України та спрямованих на захист прав та інтересів банку як кредитора та стягувача.
Заявник, на думку відповідача, виявив процесуальну недбалість, яка не може бути виправдана посиланням на втрату документа органами виконавчої служби. Стягувач мав достатньо часу для того, щоб виявити відсутність оригіналу та звернутися за дублікатом у межах закону. Звернення до суду лише у 2026 році, без надання доказів існування об`єктивних перешкод у період з 2020 по 2026 роки, свідчить про відсутність поважних причин для поновлення строку.
Крім того, починаючи з березня 2025 року, представником ОСОБА_1 в інших судових справах наголошувалось, як усно так і письмово, про пропуск банком строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, починаючи з 30.05.2020 року.
В справі №910/7192/25 та в даній справі при розгляді заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню представнику банку неодноразово ставилось питання про місцезнаходження виконавчого листа та можливості пред`явлення його до виконання до органів ДВС. Проте, банком лише в березні 2026 року, тобто після сплину майже 9 років після закінчення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, «начебто проведення службове розслідування» щодо фактичної наявності оригіналу виконавчого листа.
Всі ці дії, точніше бездіяльність банку, на думку відповідача, не лише не обґрунтовують поважність причин пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, а навпаки свідчать про недобросовісне ставлення банку до своїх обов`язків як стягувача, повної відсутності зацікавленості у виконанні рішення суду та пропуск строку без будь-яких поважних підстав.
Доводи заявника про перешкоди, спричинені введенням воєнного стану в Україні, також є безпідставними, оскільки трирічний строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання сплив 30.05.2020 року, тобто ще до початку введення воєнного стану. Обставини, що виникли після закінчення процесуального строку, не можуть слугувати підставою для його поновлення.
Представник ОСОБА_1 , адвокат Коровяковаська Т.В., прйимаючи участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, підтримала подані ОСОБА_1 заперечення та просила відмовити в задоволенні заяви АТ КБ «ПриватБанк».
Крім того, 15.04.2026 року від представника заявника АТ КБ «ПриватБанк», адвоката Каланшікової М.О., через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив ОСОБА_1 , в котрій представник банку просила задовольнити в повному обсязі заяву АТ КБ «ПриватБанк» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа № 2/202/398/2013, в обгрунтування чого зазначила наступне.
Щодо відсутності юридичної сили електронних записів в АСВП у зв`язку з відсутністю кваліфікованого електронного підпису (КЕП) представник банку зазначає наступне.
Враховуючи, що органи державної виконавчої служби зазначили про знищення матеріалів паперового виконавчого провадження за перебігом терміну зберігання, єдиним джерелом перевірки дій виконавця є Автоматизована система виконавчого провадження.
Єдиним адміністратором, який відповідає за функціонування та захист даних цієї системи, є ДП «Національні інформаційні системи» (ДП «НАІС»). У зв`язку з цим, представником банку було надіслано запити до ДП «НАІС» та АТ «Укрпошта». Оцінюючи поважність причин пропуску строку пред`явлення виконавчого документа, слід звернути увагу на їхні офіційні роз`яснення.
У листі № 1854/13.1-16 від 06.04.2026 Генеральний директор, голова комісії з перетворення роз`яснив, що документи в системі попередньо формуються у стані «Проєкт» і стають доступними для сторін та набувають статусу «Актуальна» виключно після ручної дії виконавця - натискання клавіші «Прийняти».
Важливим є факт, що обов`язковість накладення кваліфікованого електронного підпису на постанови про повернення виконавчого документа була реалізована лише 13 травня 2024 року. До вказаної дати зазначений тип постанов не входив до переліку документів, задіяних в автоматизованих електронних інформаційних обмінах між державними реєстрами та системами банків.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом, без якого електронний запис не набуває статусу офіційного юридично значущого документа.
Оскільки постанова про повернення виконавчого документа у 2017 році не була підписана кваліфікованим електронним підписом та не передавалася через автоматизовані системи електронного обміну, вона мала статус виключно інформативного запису, не мала юридичної сили електронного документа і не могла бути отримана та опрацьована внутрішніми системами фінансової установи.
Наявність виключно технічного запису в електронному кабінеті, який не засвідчений електронним підписом, не є належним юридичним фактом для вчинення банківською установою будь-яких процесуальних чи бухгалтерських дій, зокрема ініціювання процедури отримання дубліката виконавчого листа.
Додатково стягувач наголошує, що наявні в системі АСВП електронні записи, зокрема, проєкти супровідних листів мають виключно інформативний характер і не можуть вважатися належними доказами сповіщення сторони. По-перше, такі записи не підтверджені фіскальними чеками поштового зв`язку чи описами вкладення, що за законом є єдиними допустимими доказами факту відправлення кореспонденції. По-друге, інформація в системі АСВП щодо реквізитів сторін на той час не відповідала актуальним даним Єдиного державного реєстру, що додатково унеможливлювало належне вручення документів за ініціативою виконавця.
Так, наявний у системі АСВП проєкт супровідного листа від 30.05.2017 лише підтверджує процесуальну недбалість виконавця та об`єктивну неможливість отримання банком будь-якої кореспонденції.
У вказаному проєкті зазначено неактуальну на той момент адресу у м. Дніпро, тоді як ще з 26.04.2017 офіційне місцезнаходження стягувача згідно з ЄДР було зареєстровано у м. Києві (вул. Грушевського, 1Д).
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 15.07.2021 у справі № 380/9335/20, виконавець як суб`єкт владних повноважень зобов`язаний самостійно перевіряти актуальну інформацію про сторони у державних реєстрах при здійсненні своїх функцій.
Таким чином, навіть факт формування виконавцем проєкту листа за застарілими реквізитами виключало можливість його реальної поштової доставки на дійсну адресу банку. Зазначені записи в АСВП мають лише технічний характер і не створюють жодної обізнаності стягувача про факт повернення виконавчого листа.
Єдиним належним та законним способом повернення виконавчого документа стягувачу, що забезпечує збереження цінного документа та підтверджує факт його отримання, є направлення оригіналу виконавчого листа разом із копією відповідної постанови, засвідченою мокрою печаткою виконавця, виключно засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з описом вкладення.
Такий спосіб відправлення дозволяє ідентифікувати вміст поштового відправлення, зафіксувати дату його передачі до відділення зв`язку та в подальшому відстежити момент вручення адресату, що є важливим для дотримання процесуальних строків та захисту прав сторін виконавчого провадження.
Щодо неможливості відстеження поштового відправлення через відсутність трек-номерів (ШКІ) та відсутності належних доказів відправки, представник стягувача зазначає наступне.
За роз`ясненнями ДП «НАІС», реєстр вихідної кореспонденції АСВП не містить спеціалізованих полів для внесення 13-значних штрихкодових ідентифікаторів (ШКІ) оператора поштового зв`язку.
В офіційній відповіді на адвокатський запит АТ «Укрпошта» повідомило, що облік та розшук реєстрованих поштових відправлень здійснюється виключно за 13-значним ШКІ. Без надання відправником унікального номера ШКІ з фіскального чека, здійснити пошук інформації неможливо.
Таким чином, банк був об`єктивно позбавлений можливості відстежити рух кореспонденції.
Стягувач наголошує, що відповідно до законодавства про виконавче провадження та правил діловодства, які діяли на момент винесення постанови Наказ Мін`юсту № 2274/5 від 25.12.2008, єдиним належним доказом відправлення такого цінного документа, як оригінал виконавчого листа, є: поштова квитанція (фіскальний чек) з номером ШКІ рекомендоване повідомлення про вручення (ф. 119). опис вкладення, завірений працівником пошти, який є єдиним документом, що підтверджує наявність саме оригіналу виконавчого листа всередині конверта.
Згідно з нормами пункту 2.12 та пункту 3.10 Порядку № 2274/5, складання реєстрів на відправлення та супровідних документів було обов`язковим для виконавця. Оскільки матеріали паперового провадження знищені, а в електронній системі АСВП належні докази (скан-копії описів вкладення чи чеків) відсутні, факт належного направлення документа Банку є недоведеним.
Враховуючи вищевикладене, існує об`єктивний причинно-наслідковий зв`язок втрати виконавчого документа виключно з вини державного органу оскільки: 1. орган ДВС знищив паперові матеріали провадження, унеможлививши перевірку наявності опису вкладення чи повідомлення про вручення; 2. електронний запис в АСВП станом на 2017 рік не засвідчувався КЕП, а отже, не мав юридичної сили документа і не міг ініціювати офіційні внутрішні процеси Банку; 3. єдиний наявний в електронній системі проєкт супровідного листа вказує на відправку кореспонденції на неактуальну адресу Банку в м. Дніпро, замість зареєстрованої в ЄДР адреси в м. Києві; 4. трек-номери (ШКІ) в АСВП не вносилися, що позбавило стягувача технічної можливості відстежити поштове відправлення через сервіси Укрпошти.
За таких обставин, банк об`єктивно та фізично не міг отримати оригінал виконавчого листа та бути обізнаним про факт його повернення.
Щодо наявності обґрунтованого законного очікування стягувача та моніторингу статусу через внутрішні банківські комплекси представником АТ КБ «ПриватБанк» зазначено, що останній не допускав бездіяльності у цих правовідносинах, оскільки має подвійний статус - він є одночасно і стягувачем, і банківською установою, яка виконує постанови державних виконавців про арешт коштів боржників.
Згідно з витягами з внутрішнього програмного комплексу банку «Промінь ВК (PBNKPRM)», 19.08.2016 банком було офіційно отримано та виконано постанову органу ДВС про накладення арешту на кошти боржника ОСОБА_1 на суму 10 685 744,85 грн., внутрішній референс: 20160819PBDNH000000002276, (додається до пояснень). Постанова про зняття вказаного арешту до банківської установи ніколи не надходила.
Відслідковуючи інформацію через свої внутрішні реєстри, співробітники банку об`єктивно бачили, що обтяження коштів боржника залишається чинним та активним. Цей факт сформував у стягувача абсолютно правомірне, легітимне очікування, що виконавче провадження залишається відкритим, а державний виконавець продовжує здійснювати заходи примусового виконання.
Оскільки банк оригінал постанови про повернення не отримував, у нього не було об`єктивних підстав вважати документ повернутим аж до ініціювання процесів розшуку. На підтвердження цих фактів стягувач надає суду Реєстр логування дій відповідальних осіб (Картку клієнта) з внутрішнього програмного комплексу відпрацювання проблемних активів «PrivatCollect».
Аналіз Реєстру логування, який охоплює період з 2012 по 2024 роки, доводить проведення роботи співробітниками банку та спростовує доводи боржника з огляду на наступне.
Стягувач звертає увагу суду на специфіку внутрішнього банківського обліку, оскільки заборгованість за кредитним договором є солідарною, облік усіх заходів із її стягнення ведеться в єдиній цифровій картці за даними основного позичальника - ТОВ «БІЗНЕС-ІНТЕЛЕКТ» (ЄДРПОУ 30264177). Наданий Реєстр відображає відпрацювання активу в цілому, що включає роботу як з основним боржником, так і з поручителями. Записи в системі свідчать, що Банк безперервно працював зі стягненням борг, супроводжував процедуру банкрутства юридичної особи та у грудні 2023 року реалізував заставне майно за 1 226 904,00 грн. Це повністю спростовує тезу представника боржника про втрату інтересу до боргу.
Аналіз ідентифікаторів у Реєстрі підтверджує, що протягом всіх років супроводження заборгованості відбувалася зміна відповідальних співробітників, а у системі зафіксовані дії користувачів з логінами K2260980POV, K2100988SSV, K2100784BNV, K2181291ZJV1 іншими, де перші дві літери позначають код регіону/філії, наступні шість цифр відповідають даті народження працівника (ДДММРР), останні три літери є абревіатурою ПІБ співробітника.
Такий алгоритм формування облікових записів забезпечує повну персоналізацію кожної дії в системі. Внутрішні комплекси банку налаштовані таким чином, що незалежно від звільнення чи зміни співробітників уся історія дій зберігається незмінною. Кожен співробітник, приймаючи актив у роботу, був зобов`язаний фіксувати у системі будь-які зовнішні контакти, отримані документи та процесуальні кроки. Програмний комплекс банку вимагає обов`язкового логування взаємодії з державними органами та клієнтом. Це підтверджується записом у Реєстрі від 25.01.2014, де співробітник з логіном K2100784BNV вніс у відмітку: «сопровождение в исполнительной службе на віборгской». Це найменування вулиці повністю збігається з офіційною адресою вдділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві: 03056, м. Київ, вул. Виборзька, 32.
Зазначене підтверджує, що відповідальні особи банку фіксували всі процесуальні події, пов`язані з вказаним відділом ДВС. Відповідно, відсутність аналогічного запису про отримання пошти є технічним доказом того, що оригінал виконавчого листа та копія постанови на адресу банку від державного органу ніколи не надходили. За таких обставин, з огляду на невиконання державним органом обов`язку щодо повернення виконавчого документа, банк мав правомірні очікування щодо тривання виконавчого провадження. Відсутність факту отримання оригіналу документа унеможливила його взяття на облік та подальше пред`явлення до виконання, що свідчить про наявність поважних причин пропуску строку.
Оскільки державний орган не виконав свого обов`язку та не надіслав оригінал виконавчого документа, він фізично не міг бути взятий на облік та переданий у роботу співробітникам банку. За таких умов банк правомірно продовжував стягнення з основного боржника, маючи обґрунтоване очікування, що провадження щодо поручителя триває.
Представник банку також звертає увагу суду на те, що АТ КБ «ПриватБанк» спирається на висновки щодо застосування норм права, викладені у Постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18.07.2024 у справі № 796/198/2018, фактичні обставини якої є абсолютно тотожними обставинам даної справи, знищення матеріалів виконавчого провадження органом ДВС. Вирішуючи питання про видачу дубліката виконавчого листа, Верховний Суд вказав, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі ДВС свідчить про те, що його було втрачено. Отже, виконавчий лист відсутній як у стягувача, так і у виконавця, наявні підстави для задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого документа.
Більше того, як встановлено Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду у Постанові від 17.11.2021 у справі № 419/310/12, належним доказом підтвердження надсилання стягувачу копії постанови про повернення виконавчого листа разом із направленням його оригіналу є виключно квитанція про відправлення та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду у справах № 2515/739/2012, № 583/1828/17-ц, № 201/15305/14-ц, № 2-1693/10, та № 1003/6035/12.
Відсутність в АСВП цих розрахункових документів та опису вкладення, є беззаперечним доказом того, що оригінал на адресу банку фактично не направлявся або був втрачений під час пересилки.
Окрім факту фізичної втрати документа, представник банку звертає увагу на Постанову Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2025 року у справі № 2/1522/11652/11 (провадження № 14-137цс24), в котрій відзначено, що повернення виконавчого документа стягувачу не свідчить про неможливість примусового виконання рішення взагалі, а лише про таку неможливість у певний момент. Тобто якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення виконавчого документа стягувачу, то останній може повторно звернутися із заявою про примусове виконання рішення.
Банк був позбавлений можливості реалізувати це право виключно через те, що держава в особі органу ДВС втратила фізичний оригінал документа. Як встановлено Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду у постанові від 20 січня 2021 року у справі №619/562/18, обов`язок з примусового виконання судового рішення лежить виключно на державі. Невиконання рішення суду, що набрало законної сили, свідчить про неповноту виконавчих дій, що є недопустимим з огляду на статтю 129-1 Конституції України. Розглядаючи питання правових наслідків невідправлення виконавчого документа стягувачу,
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 червня 2022 року у справі № 2-591/11 (провадження № 14-31цс21) сформувала висновок, що саме на орган державної виконавчої служби покладено обов`язок довести належними та допустимими доказами факт направлення та отримання стягувачем оригіналу виконавчого листа.
Без наявності таких доказів презюмується, що стягувач не знав і не міг знати про повернення йому документа. Пропуск стягувачем строку через його неотримання після повернення державним виконавцем визнається безумовною та поважною причиною для поновлення такого строку судом (постанова КЦС ВС від 29.01.2020 у справі № 344/19847/18).
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», єдиним належним способом повідомлення сторін про прийняті виконавцем рішення є надсилання копій постанов про повернення виконавчого документу, рекомендованим поштовим відправленням. Наявність інформаційного запису в системі, який на той час не містив накладеного кваліфікованого електронного підпису, не підміняє обов`язку виконавця щодо фактичного направлення оригіналу виконавчого документа та завіреної копії постанови поштовим зв`язком з описом вкладення.
Таким чином, аргументи боржника щодо бездіяльності стягувача позбавлені правових підстав, оскільки за відсутності офіційного поштового повідомлення у встановлений законом спосіб на банк не може бути покладена відповідальність за неотримання документів, що перебували у володінні органу державної виконавчої служби.
Щодо об`єктивних обставин діяльності банку (націоналізація, портфель NPL та карантинні обмеження). Боржник вказує на статус АТ КБ «ПриватБанк» як професійного учасника з великим штатом юристів. Проте оцінка дій банку має здійснюватися з урахуванням офіційних обставин.
На підставі Постанови КМУ № 961 від 18.12.2016 відбулася націоналізація банку. Факт націоналізації є загальновідомим згідно з ч. 3 ст. 82 ЦПК України і не потребує доказування.
Цей процес супроводжувався переходом активів у власність держави з проведенням масштабного аудиту мільйонів справ та зміною управлінської вертикалі. Відповідно до офіційних відомостей НБУ щодо обсягів активних операцій та частки непрацюючих активів, станом на 01.01.2018 обсяг непрацюючих кредитів АТ КБ «Приватбанк» становив 236 211 млн. грн. Це складало 87,64% від усього кредитного портфеля Банку (відповідний витяг додається до пояснень). Управління таким обсягом проблемної заборгованості, що об`єктивно зумовило наявність значної кількості відкритих виконавчих проваджень в органах ДВС по всій території України, у період націоналізації Банку робило фізично неможливим «ручний моніторинг» кожної окремої справи в реєстрах, де записи навіть не завірялися КЕП. Банк залежав від дотримання органом ДВС норм ст. 28 Закону України Про виконавче провадження щодо поштового направлення оригіналу виконавчого листа.
Закон покладає обов`язок доводити факт вручення саме на орган ДВС, а не вимагає від стягувача моніторингу за кожною дією державного органу, фактично перекладаючи на банк обов`язки, які за законом належать виключно виконавцю.
Враховуючи статус АТ КБ «ПриватБанк» як державної банківської установи з масштабною кількістю проблемних активів, банк вибудовував роботу на засадах автоматизації та системного моніторингу, де основним технічним видом активності справи виступав накладений арешт коштів боржника.
Щодо доводів про вплив карантинних обмежень, банк наголошує, що даний фактор слід розглядати не як окрему обставину, а у нерозривному зв`язку з іншими поважними причинами.
До заяви банком було додано відомості з офіційного вебсайту Міністерства юстиції України, які підтверджують особливий режим роботи органів ДВС у м. Києві у цей період, що суттєво обмежувало можливість безпосереднього доступу до матеріалів та проведення звірок. Зазначена інформація є загальновідомою та офіційно оприлюдненою державним органом, що підтверджує об`єктивні труднощі у комунікації між стягувачем та виконавцями. Водночас, АТ КБ «ПриватБанк» як державна установа, дотримуючись вимог законодавства про карантин, запровадив масовий перехід працівників на дистанційну роботу та офіційно звертався до клієнтів і партнерів з проханням утриматися від відвідування відділень та офісів. Такий вимушений режим функціонування найбільшої банківської установи країни, у поєднанні з обмеженим режимом роботи органів юстиції, створив об`єктивний бар`єр для вчасного виявлення відсутності паперової кореспонденції.
Оскільки на той момент АСВП технічно не забезпечувала гарантованого оприлюднення постанов про повернення, як підтвердив ДП «НАІС», банк не допускав бездіяльності. Навпаки, внутрішній контроль здійснювався безперервно, а відсутність інформації є наслідком технічних обмежень державних систем та порушень з боку органу ДВС.
Суд, вислухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що в провадженні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська перебувала цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
12.04.2013 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська по справі №0417/12544/2012 було ухвалене рішення, котрим позовні вимоги ПАТ КБ «Приват Банк» задоволено частково; стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ПАТ «Акцент-Банк» на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» суму заборгованості за кредитним договором №LBB-17 від 11.08.2008 року у розмірі 8 813 694,89 грн. що еквівалентно 880 489 ЄВРО, з котрих: 510 740,00 ЄВРО заборгованість за кредитом; 241 696,54 ЄВРО заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 128 052,46 ЄВРО заборгованість з пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за кредитним договором. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ПАТ «Акцент-Банк» на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» суму заборгованості по договору комісії №1108/4730/ІМРА про відкриття акредитиву від 11.08.2008 року у розмірі 900 618,61 грн. що еквівалентно 89 971,89 ЄВРО, з котрих: 18 741,55 ЄВРО заборгованість за кредитом; 25 426,10 ЄВРО заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 45 804,24 ЄВРО заборгованість з пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за кредитним договором. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ПАТ «Акцент-Банк» на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» суму штрафу по договору комісії №1108/4730/ІМРА про відкриття акредитиву від 11.08.2008 року за порушення строків платежів за кожним з грошових зобов`язань у розмірі 46 030,93 грн. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ПАТ «Акцент-Банк» на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» сплачений судовий збір у розмірі 3 219 грн.
Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 6.11.2013 року рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 12.04.2013 року змінено, виключивши з резолютивної частини рішення висновок про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ПАТ «Акцент-Бак» заборгованості за кредитним договором №LBB-17 від 11.08.2008 року та за договором комісії №1108/4730/ІМРА від 11.08.2008 року, а також суми штрафу та судового збору.
9.10.2014 року на виконання рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 6.11.2013 року Індустріальним районним судом м.Дніпропетровська було видано виконавчий лист про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ПАТ «Акцент-Банк» на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» суму заборгованості за кредитним договором №LBB-17 від 11.08.2008 року у розмірі 8 813 694,89 грн. що еквівалентно 880 489 ЄВРО, з котрих: 510 740,00 ЄВРО заборгованість за кредитом; 241 696,54 ЄВРО заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 128 052,46 ЄВРО заборгованість з пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за кредитним договором. Солідане стягнення з ОСОБА_1 та ПАТ «Акцент-Банк» на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» суму заборгованості по договору комісії №1108/4730/ІМРА про відкриття акредитиву від 11.08.2008 року у розмірі 900 618,61 грн. що еквівалентно 89 971,89 ЄВРО, з котрих: 18 741,55 ЄВРО заборгованість за кредитом; 25 426,10 ЄВРО заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 45 804,24 ЄВРО заборгованість з пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за кредитним договором.
Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпра від 16.02.2015 року виправлено помилку, допущену при оформленні виконавчого листа по справі №2/202/398/2013 за позовною заявою ПАТ КБ «ПриватБанк» до ПАТ «Акцент-Банк», ОСОБА_1 , третя особа: ТОВ «Бізнес-Інтелект» про стягнення заборгованості за кредитним договором, а саме: у виконавчому листі зазначкно ідентифікаційний код ОСОБА_1 як « НОМЕР_1 ».
Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпра від 18.06.2015 року поновлено ПАТ КБ «ПриватБанк» строк для пред`явлення виконавчого документа №2/202/398/2013 по цивільній справі №2/202/398/2013 за позовною заявою ПАТ КБ «ПриватБанк» до ПАТ «Акцент-Банк», ОСОБА_1 , третя особа: ТОВ «Бізнес-Інтелект» про стягнення заборгованості за кредитним договором до виконання, стосовно ОСОБА_1 .
Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Подпоріна Р.О. від 20.11.2015 року відкрито виконавче провадження ВП №49391247 з виконання виконавчого листа №2/202/398/2013, виданого Індустріальним районним судом м.Дніпропетровська 9.10.2014 року відносно боржника ОСОБА_1
30.05.2017 року старшим державним виконавцкм Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Подпоріним Р.О. було винесено постанову про повернення виконавчого листа №2/202/398/2013, виданого Індустріальним районним судом м.Дніпропетровська 9.10.2014 року відносно боржника ОСОБА_1 , стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», тобто у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення. Зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений для виконання в строк до 30.05.2020 року.
Представник АТ КБ «ПриватБанк» зазначила, що дана постанова від 30.05.2017 року та оригінал виконавчого листа № 2/202/398/13 на адресу банку ніколи не надходили.
Вирішуючи заяву про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для його пред`явлення до виконання, суд враховує, що статтею 22 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-ХІV від 21 квітня 1999 року був встановлений строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання протягом одного року, якщо інше не передбачено законом.
5 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року, згідно з пунктом 5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» якого виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Згідно зі статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 року, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Частиною 1 статті 433 ЦПК України визначено, що у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Крім того, відповідно до підпункту 17.4 пункту 17 частини 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України встановлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
В постанові Верховного Суду від 06 листопада 2019 року по справі № 2-1053/10 (провадження № 61-18169св18) було зроблено висновок про те, що при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листау зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.
Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено.
При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має перевірити, чи не було виконано рішення суду, на підставі якого його видано, чи не втратило судове рішення законної сили, чи не пропущений строк на пред`явлення до виконання.
В пунктах 44 - 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зроблено висновок: «стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження»). У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України; близький за змістом припис відображений у частині першій статті 329 ГПК України). Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК Українидо дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання (аналогічний припис відображений у підпункті 19.4 пункту 1 розділу «Перехідні положення» ГПК України). Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви».
Отже, необхідними умовами для видачі судом дубліката виконавчого листа є, по-перше, його втрата, факт якої має бути підтверджений відповідними документами, а по-друге, звернення із заявою про видачу дубліката виконавчого листа до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого листа до виконання, або поновлення судом цього строку.
Як убачається з матеріалів справи, стягувачем АТ КБ «ПриватБанк» було вчасно пред`явлено до примусового виконання виконавчий лист №2/202/398/2013 від 9.10.2014 року. В подальшому постановою державного виконавця від 30.05.2017 року виконавчий лист повернуто; у виконавчому листі зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений для виконання в строк до 30.05.2020 року. Проте банку не було відомо за те, що виконавчий лист №2/202/398/2013 від 9.10.2014 року повернуто, оскільки вказана постанова та оригінал виконавчого листа не надсилались АТ КБ «ПриватБанк» державним виконавцем, а тому банк не був повідомлений про наявність постанови про закриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №2/202/398/2013 від 9.10.2014 року, виданого Індустріальним районним судом м.Дніпра відносно боржника ОСОБА_1 , а оригінал виконавчого листа №2/202/398/2013 від 9.10.2014 року повернуто не було.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», єдиним належним способом повідомлення сторін про прийняті виконавцем рішення, є надсилання копій постанов про повернення виконавчого документу, рекомендованим поштовим відправленням. Наявність інформаційного запису в системі, який на той час не містив накладеного кваліфікованого електронного підпису, не підміняє обов`язку виконавця щодо фактичного направлення оригіналу виконавчого документа та завіреної копії постанови поштовим зв`язком з описом вкладення.
Таким чином, аргументи боржника щодо бездіяльності стягувача, позбавлені правових підстав, оскільки за відсутності офіційного поштового повідомлення у встановлений законом спосіб на банк не може бути покладена відповідальність за неотримання документів, що перебували у володінні органу державної виконавчої служби.
Окремо заслуговують на увагу доводи представника стягувача АТ КБ «ПриватБанк» щодо відсутності юридичної сили електронних записів в АСВП у зв`язку з відсутністю кваліфікованого електронного підпису (КЕП).
Судом встановлено, що органом державної виконавчої служби було знищено матеріали паперового виконавчого провадження ВП№49391247 з виконавння виконавчого листа №2/202/398/2013 від 9.10.2014 року за перебігом терміну зберігання. Тому єдиним джерелом перевірки дій виконавця є Автоматизована система виконавчого провадження.
Єдиним адміністратором, який відповідає за функціонування та захист даних цієї системи, є ДП «Національні інформаційні системи» (ДП «НАІС»). У зв`язку з цим, представником стягувача було надіслано запити до ДП «НАІС» та АТ «Укрпошта».
У листі №1854/13.1-16 від 06.04.2026 Генеральний директор, голова комісії з перетворення роз`яснив, що документи в системі попередньо формуються у стані «Проєкт» і стають доступними для сторін та набувають статусу «Актуальна» виключно після ручної дії виконавця - натискання клавіші «Прийняти».
Важливим є факт, що обов`язковість накладення кваліфікованого електронного підпису на постанови про повернення виконавчого документа була реалізована лише 13 травня 2024 року. До вказаної дати зазначений тип постанов не входив до переліку документів, задіяних в автоматизованих електронних інформаційних обмінах між державними реєстрами та системами банків.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом, без якого електронний запис не набуває статусу офіційного юридично значущого документа.
Оскільки постанова про повернення виконавчого документа у 2017 році не була підписана кваліфікованим електронним підписом та не передавалася через автоматизовані системи електронного обміну, вона мала статус виключно інформативного запису, не мала юридичної сили електронного документа і не могла бути отримана та опрацьована внутрішніми системами фінансової установи.
Наявність виключно технічного запису в електронному кабінеті, який не засвідчений електронним підписом, не є належним юридичним фактом для вчинення банківською установою будь-яких процесуальних чи бухгалтерських дій, зокрема ініціювання процедури отримання дубліката виконавчого листа.
Наявні в системі АСВП електронні записи, зокрема, проєкти супровідних листів мають виключно інформативний характер і не можуть вважатися належними доказами сповіщення сторони.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 15.07.2021 у справі № 380/9335/20, виконавець як суб`єкт владних повноважень зобов`язаний самостійно перевіряти актуальну інформацію про сторони у державних реєстрах при здійсненні своїх функцій.
Таким чином, навіть факт формування виконавцем проєкту листа за застарілими реквізитами виключало можливість його реальної поштової доставки на дійсну адресу банку. Зазначені записи в АСВП мають лише технічний характер і не створюють жодної обізнаності стягувача про факт повернення виконавчого листа.
Єдиним належним та законним способом повернення виконавчого документа стягувачу, що забезпечує збереження цінного документа та підтверджує факт його отримання, є направлення оригіналу виконавчого листа разом із копією відповідної постанови, засвідченою мокрою печаткою виконавця, виключно засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з описом вкладення.
Такий спосіб відправлення дозволяє ідентифікувати вміст поштового відправлення, зафіксувати дату його передачі до відділення зв`язку та в подальшому відстежити момент вручення адресату, що є важливим для дотримання процесуальних строків та захисту прав сторін виконавчого провадження.
Щодо неможливості відстеження поштового відправлення через відсутність трек-номерів (ШКІ) та відсутності належних доказів відправки суд зазначає зазначає наступне.
За роз`ясненнями ДП «НАІС», реєстр вихідної кореспонденції АСВП не містить спеціалізованих полів для внесення 13-значних штрихкодових ідентифікаторів (ШКІ) оператора поштового зв`язку.
В офіційній відповіді на адвокатський запит апедставника АТ КБ «ПриватБанк» АТ «Укрпошта» повідомило, що облік та розшук реєстрованих поштових відправлень здійснюється виключно за 13-значним ШКІ. Без надання відправником унікального номера ШКІ з фіскального чека, здійснити пошук інформації неможливо. Тому банк був об`єктивно позбавлений можливості відстежити рух кореспонденції.
Відповідно до законодавства про виконавче провадження та правил діловодства, які діяли на момент винесення постанови Наказ Мінюсту № 2274/5 від 25.12.2008, єдиним належним доказом відправлення такого цінного документа, як оригінал виконавчого листа, є: поштова квитанція (фіскальний чек) з номером ШКІ рекомендоване повідомлення про вручення (ф. 119). опис вкладення, завірений працівником пошти, який є єдиним документом, що підтверджує наявність саме оригіналу виконавчого листа всередині конверта.
Згідно з п. 2.12 та п. 3.10 Порядку №2274/5, складання реєстрів на відправлення та супровідних документів було обов`язковим для виконавця. Оскільки матеріали паперового провадження знищені, а в електронній системі АСВП належні докази (скан-копії описів вкладення чи чеків) відсутні, факт належного направлення документа банку є недоведеним.
Враховуючи вищевикладене, існує об`єктивний причинно-наслідковий зв`язок втрати виконавчого документа виключно з вини державного органу оскільки: 1) орган ДВС знищив паперові матеріали провадження, унеможлививши перевірку наявності опису вкладення чи повідомлення про вручення; 2) електронний запис в АСВП станом на 2017 рік не засвідчувався КЕП, а отже, не мав юридичної сили документа і не міг ініціювати офіційні внутрішні процеси Банку; 3) єдиний наявний в електронній системі проєкт супровідного листа вказує на відправку кореспонденції на неактуальну адресу Банку в м. Дніпро, замість зареєстрованої в ЄДР адреси в м. Києві; 4) трек-номери (ШКІ) в АСВП не вносилися, що позбавило стягувача технічної можливості відстежити поштове відправлення через сервіси Укрпошти.
За таких обставин, банк об`єктивно та фізично не міг отримати оригінал виконавчого листа та бути обізнаним про факт його повернення.
Щодо наявності обґрунтованого законного очікування стягувача та моніторингу статусу через внутрішні банківські комплекси, суд зазначає наступне.
АТ КБ «ПриватБанк» не допускав бездіяльності у правовідносинах з боржником ОСОБА_1 , оскільки має подвійний статус - він є одночасно і стягувачем, і банківською установою, яка виконує постанови державних виконавців про арешт коштів боржників.
Згідно з витягами з внутрішнього програмного комплексу банку «Промінь ВК (PBNKPRM)», 19.08.2016 банком було офіційно отримано та виконано постанову органу ДВС про накладення арешту на кошти боржника ОСОБА_1 на суму 10 685 744,85 грн., внутрішній референс: 20160819PBDNH000000002276. Постанова про зняття вказаного арешту до банківської установи ніколи не надходила.
Відслідковуючи інформацію через свої внутрішні реєстри, співробітники банку об`єктивно бачили, що обтяження коштів боржника залишається чинним та активним. Цей факт сформував у стягувача абсолютно правомірне, легітимне очікування, що виконавче провадження залишається відкритим, а державний виконавець продовжує здійснювати заходи примусового виконання.
Оскільки банк оригінал постанови про повернення не отримував, у нього не було об`єктивних підстав вважати документ повернутим аж до ініціювання процесів розшуку. На підтвердження цих фактів стягувач надає суду Реєстр логування дій відповідальних осіб (Картку клієнта) з внутрішнього програмного комплексу відпрацювання проблемних активів «PrivatCollect».
Аналіз Реєстру логування, який охоплює період з 2012 по 2024 роки, доводить проведення роботи співробітниками банку та спростовує доводи боржника з огляду на наступне.
Стягувач звертає увагу суду на специфіку внутрішнього банківського обліку, оскільки заборгованість за кредитним договором є солідарною, облік усіх заходів із її стягнення ведеться в єдиній цифровій картці за даними основного позичальника - ТОВ «БІЗНЕС-ІНТЕЛЕКТ» (ЄДРПОУ 30264177). Наданий Реєстр відображає відпрацювання активу в цілому, що включає роботу як з основним боржником, так і з поручителями. Записи в системі свідчать, що Банк безперервно працював зі стягненням борг, супроводжував процедуру банкрутства юридичної особи та у грудні 2023 року реалізував заставне майно за 1 226 904,00 грн. Це повністю спростовує тезу представника боржника про втрату інтересу до боргу.
Аналіз ідентифікаторів у Реєстрі підтверджує, що протягом всіх років супроводження заборгованості відбувалася зміна відповідальних співробітників, а у системі зафіксовані дії користувачів з логінами K2260980POV, K2100988SSV, K2100784BNV, K2181291ZJV1 іншими, де перші дві літери позначають код регіону/філії, наступні шість цифр відповідають даті народження працівника (ДДММРР), останні три літери є абревіатурою ПІБ співробітника.
Такий алгоритм формування облікових записів забезпечує повну персоналізацію кожної дії в системі. Внутрішні комплекси банку налаштовані таким чином, що незалежно від звільнення чи зміни співробітників уся історія дій зберігається незмінною. Кожен співробітник, приймаючи актив у роботу, був зобов`язаний фіксувати у системі будь-які зовнішні контакти, отримані документи та процесуальні кроки. Програмний комплекс банку вимагає обов`язкового логування взаємодії з державними органами та клієнтом. Це підтверджується записом у Реєстрі від 25.01.2014, де співробітник з логіном K2100784BNV вніс у відмітку: «сопровождение в исполнительной службе на віборгской». Це найменування вулиці повністю збігається з офіційною адресою вдділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві: 03056, м. Київ, вул. Виборзька, 32.
Зазначене підтверджує, що відповідальні особи банку фіксували всі процесуальні події, пов`язані з вказаним відділом ДВС. Відповідно, відсутність аналогічного запису про отримання пошти є технічним доказом того, що оригінал виконавчого листа та копія постанови на адресу банку від державного органу ніколи не надходили. За таких обставин, з огляду на невиконання державним органом обов`язку щодо повернення виконавчого документа, банк мав правомірні очікування щодо тривання виконавчого провадження. Відсутність факту отримання оригіналу документа унеможливила його взяття на облік та подальше пред`явлення до виконання, що свідчить про наявність поважних причин пропуску строку.
Оскільки державний орган не виконав свого обов`язку та не надіслав оригінал виконавчого документа, він фізично не міг бути взятий на облік та переданий у роботу співробітникам банку. За таких умов банк правомірно продовжував стягнення з основного боржника, маючи обґрунтоване очікування, що провадження щодо поручителя триває.
Згідно висновками щодо застосування норм права, викладеними у Постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18.07.2024 у справі № 796/198/2018, фактичні обставини якої є абсолютно тотожними обставинам справи, котра розглядається, вирішуючи питання про видачу дубліката виконавчого листа, Верховний Суд вказав, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі ДВС свідчить про те, що його було втрачено. Отже, виконавчий лист відсутній як у стягувача, так і у виконавця, наявні підстави для задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого документа.
Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду у Постанові від 17.11.2021 у справі № 419/310/12 відзначено, що належним доказом підтвердження надсилання стягувачу копії постанови про повернення виконавчого листа разом із направленням його оригіналу є виключно квитанція про відправлення та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду у справах № 2515/739/2012, № 583/1828/17-ц, № 201/15305/14-ц, № 2-1693/10, та № 1003/6035/12.
Відсутність в АСВП цих розрахункових документів та опису вкладення є беззаперечним доказом того, що оригінал на адресу банку фактично не направлявся або був втрачений під час пересилки.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2025 року у справі № 2/1522/11652/11 (провадження № 14-137цс24) зазначено, що повернення виконавчого документа стягувачу не свідчить про неможливість примусового виконання рішення взагалі, а лише про таку неможливість у певний момент. Тобто якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення виконавчого документа стягувачу, то останній може повторно звернутися із заявою про примусове виконання рішення.
Таким чином, банк був позбавлений можливості реалізувати це право виключно через те, що держава в особі органу ДВС втратила фізичний оригінал документа. Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду у постанові від 20 січня 2021 року у справі №619/562/18 відзначено, що обов`язок з примусового виконання судового рішення лежить виключно на державі. Невиконання рішення суду, що набрало законної сили, свідчить про неповноту виконавчих дій, що є недопустимим з огляду на статтю 129-1 Конституції України.
Розглядаючи питання правових наслідків невідправлення виконавчого документа стягувачу, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 червня 2022 року у справі № 2-591/11 (провадження № 14-31цс21) сформувала висновок, що саме на орган державної виконавчої служби покладено обов`язок довести належними та допустимими доказами факт направлення та отримання стягувачем оригіналу виконавчого листа.
Без наявності таких доказів презюмується, що стягувач не знав і не міг знати про повернення йому документа. Пропуск стягувачем строку через його неотримання після повернення державним виконавцем визнається безумовною та поважною причиною для поновлення такого строку судом (постанова КЦС ВС від 29.01.2020 у справі № 344/19847/18).
З урахуванням наведеного, суд вважає, що матеріалами заяви доведено, що оригінал виконавчого листа був втрачений, оскільки встановити його місцезнаходження не виявилося можливим, а тому АТ КБ «ПриватБанк» не мало об`єктивної можливості повторно пред`явити виконавчий лист до виконання до спливу встановленого законом строку, тобто до 30.05.2020 року.
За таких обставин, суд вважає поважною причину пропуску стягувачем АТ КБ «ПриватБанк» строку для пред?явлення виконавчого листа до виконання.
Приймаючи до уваги, що оригінал виконавчий листа був втрачений, суд вважає можливим АТ КБ «ПриватБанк» задовольнити, видавши дублікат виконавчого листа та поновивши строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання як пропущений із поважних причин.
Керуючись ст.ст. 260,353 п. 17.4 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення його до виконання задовольнити.
Видати Акціонерному товариству Комерційний банк «ПриватБанк» дублікат виконавчого листа №2/202/398/2013 на підставі рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 6.11.2013 року по справі №0417/12544/2012 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ПАТ «Акцент-Банк» на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» суми заборгованості за кредитним договором №LBB-17 від 11.08.2008 року у розмірі 8 813 694,89 грн., що еквівалентно 880 489 ЄВРО, з котрих: 510 740,00 ЄВРО заборгованість за кредитом; 241 696,54 ЄВРО заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 128 052,46 ЄВРО заборгованість з пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за кредитним договором. Солідане стягнення з ОСОБА_1 та ПАТ «Акцент-Банк» на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» суму заборгованості по договору комісії №1108/4730/ІМРА про відкриття акредитиву від 11.08.2008 року у розмірі 900 618,61 грн. що еквівалентно 89 971,89 ЄВРО, з котрих: 18 741,55 ЄВРО заборгованість за кредитом; 25 426,10 ЄВРО заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 45 804,24 ЄВРО заборгованість з пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за кредитним договором, виданого відносно боржника ОСОБА_1 .
Поновити Акціонерному товариству Комерційний банк «ПриватБанк» строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа №2/202/398/2013 на підставі рішення Апелдяційного суду Дніпропетровської області від 6.11.2013 року по справі №0417/12544/2012 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ПАТ «Акцент-Банк» на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» суми заборгованості за кредитним договором №LBB-17 від 11.08.2008 року у розмірі 8 813 694,89 грн. що еквівалентно 880 489 ЄВРО, з котрих: 510 740,00 ЄВРО заборгованість за кредитом; 241 696,54 ЄВРО заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 128 052,46 ЄВРО заборгованість з пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за кредитним договором. Солідане стягнення з ОСОБА_1 та ПАТ «Акцент-Банк» на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» суму заборгованості по договору комісії №1108/4730/ІМРА про відкриття акредитиву від 11.08.2008 року у розмірі 900 618,61 грн. що еквівалентно 89 971,89 ЄВРО, з котрих: 18 741,55 ЄВРО заборгованість за кредитом; 25 426,10 ЄВРО заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 45 804,24 ЄВРО заборгованість з пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за кредитним договором, виданого відносно боржника ОСОБА_1 .
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення цієї ухвали.
Відповідно до частини 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного текстова судового рішення.
Суддя Бєльченко Л.А.
Судове рішення № 135818946, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 20.04.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 0417/12544/2012. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:
YouScore
API для автоматизації перевірок контрагентів
YC.Market
Пошук клієнтів, партнерів та постачальників
YC World
Пошук, побудова та візуалізація міжнародних звʼязків
YC Academy
Міжнародна спільнота комплаєнс-офіцерів
Консультативний висновок
Письмовий висновок по компанії або ФОП
Розширення
Firefox, Google Chrome
YouScore
API для автоматизації перевірок контрагентів
YC.Market
Пошук клієнтів, партнерів та постачальників
YC World
Пошук, побудова та візуалізація міжнародних звʼязків
YC Academy
Міжнародна спільнота комплаєнс-офіцерів
Консультативний висновок
Письмовий висновок по компанії або ФОП
Розширення
Firefox, Google Chrome