Рішення № 135796816, 06.04.2026, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 344/4412/23

Провадження № 2/352/45/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2026 рокум. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Кузьменка С.В.,

за участю

секретаря судового засідання Нетреб`яка М.І.

представника Позивача Хоптія М.В.

представника Відповідача Олійника В.Б.

розглянувши у відкритому судового засіданні в залі суду цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до приватного виконавця Ткачука Любомира Михайловича

державного підприємства «СЕТАМ»

акціонерного товариства «Сенс банк»

товариства з обмеженою відповідальністю «Івано-Франківськмінерал-цемент»

суб`єкта оціночної діяльності фізичної особи підприємця ОСОБА_2

про:

визнання недійсним та скасування звіту про незалежну оцінку вартості приміщення, визнання недійсним договору купівлі-продажу

скасування арештів, -

ВСТАНОВИВ:

І. Рух провадження та процесуальні рішення

14 березня 2023 року до Івано-Франківського міського суду надійшов позов ОСОБА_1 ( далі - Позивач) до приватного виконавця Ткачука Любомира Михайловича ( далі- Відповідач-1), державного підприємства «СЕТАМ» ( далі- Відповідач-2), акціонерного товариства «Сенс банк» ( далі- Відповідач-3), товариства з обмеженою відповідальністю «Івано-Франківськмінерал-цемент» ( далі- Відповідач-4), суб`єкта оціночної діяльності фізичної особи підприємця ОСОБА_2 ( далі- Відповідач-5) про визнання недійсним та скасування звіту про незалежну оцінку вартості приміщення; визнання недійсним договору купівлі-продажу; скасування арештів.

Ухвалою судді Івано-Франківського міського суду від 05 квітня 2023 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 22 січня 2024 року закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 24 червня 2024 року справу передано за підсудністю до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області.

Ухвалою судді Тисменицького районного суду Івано-Франківської області Олійника М.Ю. від 12 серпня 2024 року прийнято до розгляду справу.

Ухвалою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 07 жовтня 2024 року залишено без розгляду позов в зв`язку із повторною неякою Позивача.

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 26 листопада 2024 року ухвалу Тисменицького районного суду від 07 жовтня 2024 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Тисменицького районного суду від 10 грудня 2024 року задоволено заяву Позивача про відвід судді Олійника М.Ю., а справу передано до канцелярії суду для визначення судді.

Ухвалою судді Тисменицького районного суду від 17 грудня 2024 року задоволено заяву про самовідвід судді Струтинського Р.Р., а справу передано до канцелярії суду для визначення судді.

Відповідно до автоматичного розподілу обрано головуючого суддю Кузьменка С.В.

Ухвалою судді Тисменицького районного суду Івано-Франківської області Кузьменка С.В від 21 грудня 2024 року прийнято до розгляду справу зі стадії розгляду справи по суті та справу призначено до розгляду на 16 січня 2025 року.

16 січня 2026 року відкладено в зв`язку із неякою Позивача

20 січня 2025 року скерована до Івано-Франківського апеляційного суду на виконання ухвали апеляційного суду від 17 січня 2025 року.

Ухвалою суду від 03 березня 2025 року справу призначено до судового розгляду на 02 квітня 2025 року.

02 квітня 2025 року розгляд справи відкладено на 25 квітня 2025 року в зв`язку із клопотанням Представника Позивача про ознайомлення із матеріалами справи.

25 квітня 2025 року розгляд справи відкладено на 02 травня 2025 року в зв`язку із призупиненням діяльності суду через надходження повідомлення про замінування будівлі

02 травня 2025 року розгляд справи відкладено на 30 травня 2025 року в зв`язку із першою неявкою позивача без поважних причин

30 травня 2025 року розгляд справи відкладено на 06 червня 2025 року в зв`язку із клопотанням Представника Позивача через його зайнятість в іншому суді.

06 червня 2025 року розгляд справи відкладено на 11 червня 2026 року на стадії розгляду клопотання Позивача про витребування доказів

11 червня 2025 року розгянуто клопотання Позивача та розгляд справи відкладено на 09 липня 2026 року за клопотанням Представника Позивача для підготовки до вступної промови.

09 липня 2026 року розгляд справи відкладено на 16 липня 2025 року на стадії розгляду клопотання Позивача.

16 липня 2026 року завершено стадію розгляду клопотань та перейдено до стадії вступних промов, а розгляд справи відкладено на 01 серпня 2025 року.

01 серпня 2025 року розгляд справи відкладено на 13 серпня 2025 року на стадії дослідження письмових доказів

13 серпня 2025 року розгляд справи відкладено на 18 серпня 2025 року на стадії дослідження письмових доказів

18 серпня 2025 року розгляд справи відкладено на 13 жовтня 2025 року на стадії дослідження письмових доказів

13 жовтня 2025 року розгляд справи відкладено на 20 жовтня 2025 року на стадії дослідження письмових доказів

20 жовтня 2025 року розгляд справи відкладено на 27 жовтня 2025 2025 року на стадії дослідження письмових доказів.

27 жовтня 2025 року завершено стадію з`ясування фактичних обставин справи і перевірки їх доказами та розгляд справи відкладено на 04 грудня 2025 року для надання сторонам часу підготуватись до судових дебатів

04 грудня 2025 року розгляд справи відкладено на 08 грудня 2025 року в зв`язку із проведенням технічних робіт в системі ВКЗ.

08 грудня 2025 року розгляд справи відкладено на 11 грудня 2025 року в зв`язку із неявкою Позивача.

11 грудня 2025 року розгялд справи відкладено на 23 грудня 2025 року в зв`язку із неявкою Позивача та надходженням заяви Позивача про залишення позовної заяви в частині без розгляду

23 грудня 2025 року Суд постановив ухвалу про залишення без розгляду позовної заяви в частині позовних вимог, а також оголошено про перехід до стадії ухвалення та проголошення судового рішення, яку відкладено до 31 грудня 2025 року.

31 грудня 2025 року поновлено судовий розгляд та призначено справу до судового розгляду на 15 січня 2026 року.

08 січня 2026 року справу скеровано до Івано-Франківського апеляційного суду в зв`язку із надходженням апеляційної скарги.

Ухвалою суду від 26 лютого 2026 року призначено до судового розгляду на 27 березня 2026 року.

27 березня 2026 року відмовлено в задоволенні клопотання про залишення без розгляду та проведено судові дебати, після чого Суд перейшов на стадію ухвалення та проголошення рішення.

27 березня 2026 року у відповідності до вимог статті 244 Цивільного процесуального кодексу України Суд відклав ухвалення та проголошення судового рішення на строк до 06 квітня 2026 року.

ІІ. Стислий виклад позиції сторін

ІІ.1 Позиція ПОЗИВАЧА ( том 1 а.с. 1-23, том 1 а.с. 86-97)

Позивач зазначає, що предметом спору є об`єкти нерухомості, які належали Позивачеві, а саме:

1)комплекс СТО загальною площею 1685,5 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та складається з:

-цегляного адміністративного будинку, загальною площею 1,174,7 км.м. літера «А»;

-автосалону з цегли загальною площею 263,1 кв.м. літера «Б»;

-кафе з цегли загальною площею 127,9 кв.м. літера «В»;

-шашличної цегляної загальною площею 13 кв.м. літера «Г»;

-СТО з бетону загальною площею 105,8 кв.м. літера «Д»

2)земельна ділянки загальною площею 0,7000 га із цільовим призначенням для обслуговування комплексу станції технічного обслуговування автомобілів, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1

Далі в Рішенні вказані об`єкти зазначається скорочено як Комплекс СТО та Земельна ділянка.

Рішенням суду у справі № 352/1536/16-ц ухвалено звернути на користь АТ «Альфа-банк» стягнення на Комплекс СТО та Земельну ділянку як предмети іпотеки

02 квітня 2021 року Відповідачем-1 винесено постанови :

-про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_4, відкритого на підставі виконавчого листа № 352/1536/16-ц від 29 березня 2021 року;

-про накладення арешту на майно Позивача, а саме комплексу СТО

Згідно звіту про оцінку майна комплексу СТО, 08 квітня 2021 року майно оцінено в 11730860 гривень, в тому числі вартість комплексу СТО - 8388360 гривень, вартість земельної ділянки - 3342500 гривень.

В межах виконавчого провадження призначались торги для реалізації майна, які не відбулись 19 травня 2021 року та 17 серпня 2022 року.

20 жовтня 2022 року Відповідач-1 виніс постанову про повернення виконавчого документа, хоча був зобов`язаний одночасно зняти арешт та повернути майно Позивачеві.

20 грудня 2021 року у справі № 352/2243/18 судом винесено ухвалу про накладення арешту на комплекс СТО та земельну ділянку

03 листопада 2022 року Відповідачем-1 на підставі заяви АТ «Альфа банк» від 24 жовтня 2022 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_5.

06 грудня 2022 року винесена постанова про опис та арешт майна, яка винесена у відсутності Позивача та не направлялась йому.

В межах виконавчого провадження Відповідачем-1 отримано звіт про незалежну оцінку вартості арештованого майна, яка становить 8501000 гривень, в тому числі 3364000 вартість земельної ділянки. Вартість не є ринковою та занижена більше ніж в 2 рази.

Про проведення оцінки майна та узгодження вартості майна Позивач не повідомлявся.

Проведення електронних торгів призначено на 17 лютого 2023 року.

Одночасно Комплекс СТО та Земельна ділянка є речовим доказом у кримінальному провадженні № 12018000000000727, ухвалою слідчого судді в якому у справі № 344/2476/23 накладено арешт на комплекс СТО та Земельну ділянку.

16 лютого 2023 року зазначена ухвала скерована слідчим суддею Відповідачам 1 та 2

17 лютого 2023 року відбулись торги та переможцем обрано Відповідача-4, який здійснив розрахунок за придбане майно шляхом внесення 8501000 гривень на депозитний рахунок Відповідача-1

Позивач вважає, що під час проведення вказаних дій та прийняття рішень

-Відповідачем-5 порушено статтю 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та пункти 3,51 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки мана і майнових прав», що є підставою для скасування звіту про оцінку майна та визнання його недійсним

-Огляд об`єктів проведено вибірково за відсутності Позивача. Комплекс СТО не було оглянуто повністю та не було сфотографовано. Позивач вважає, що фактично огляд не відбувся

-Ціна, за якою здійснено продаж, не відповідає ринковій, зокрема у справі № 352/1536/16-ц міститься висновок про вартість майна, наданий суб`єктом оціночної діяльності ПП «Енергомакс», згідно із яким вартість становить 18775000 гривень. На цей висновок є рецензія від 03 листопада 2016 року, надана Всеукраїнською асоціацією фахівців оцінки, якою встановлено відповідність оцінки вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна

Крім того ставить під сумнів правонаступництво Відповідача-3 після АТ «Альфа банк» в межах виконавчого провадження

В зв`язку із викладеним, Позивач просить:

-визнати недійсним та скасувати звіт про незалежну оцінку вартості Комплексу СТО та Земельної ділянки, складений Відповідачем-5,

-визнати недійсним договір купівлі-продажу Комплексу СТО та Земельної ділянки;

-визнати Позивача власником Комплексу СТО та Земельної ділянки

ІІ.2 Позиція ВІДПОВІДАЧІВ

Відповідач-1 відзив не позов не надав. В судових дебатах просив відмовити в задоволенні позову та надав письмовий текст промови (том 8, а. с. 231-236).

Вважає, що Відповідач-1 під час примусового виконання рішення суду зобов`язаний здійснювати арешти майна боржника. При цьому Позивачем не наведено обгрунтувань та доказів незаконності накладення арешту на Комплекс СТО та Земельну ділянку.

06 грудня 2022 року Відповідачем -1 здійснено опис вказаного майна за місцем його знаходження, а відповідну постанову скеровано Позивачеві.

В той же день Відповідачем-3, який є стягувачем у виконавчому провадженні, надано письмову заяву про небажання визначати вартість арештованого майна за взаємною згодою із Позивачем.

06 грудня 2022 року Відповідач-1 залучив Відповідача -5 для надання експертної оцінки ( звіту) описаного та арештованого майна.

17 січня 2023 року Відповідач-5 надав відповідний звіт, згідно із яким вартість майна становить 8501000 гривень. Про надходження звіту повідомлено Позивача та Відповідача-3 та в подальшому 07 лютого 2023 року Позивач ознайомився із матеріалами виконавчого провадження, що посвідчується його підписом.

18 лютого 2023 року Відповідачем-1 призначено проведення публічних електронних торгів на 17 лютого 2026 року.

На день проведення торгів до Відповідача-1 не надходило від сторін провадження або суду відповідних процесуальних документів, які б надавали підстави для зупинення виконавчого провадження або реалізації арештованого майна, в зв`язку із чим торги були проведені, визначено переможця - Відповідача-4 та 28 лютого 2023 року складено акт про реалізацію предмету іпотеки.

Звертає увагу на вимоги статті 57 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої сторони провадження у випадку незгоди з результатами визначення вартості майна чи його оцінки, мають право їх оскаржити в судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Зазначає, що Позивач не скористався таким своїм правом.

Посилається на вимоги Закону України «Про виконавче провадження», статті 447, 451 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до яких Позивач мав право звернутись із відповідною скаргою на дії Відповідача-1 в судовому порядку, однак не скористався цим.

Наголошує, що у випадку незгоди із оцінкою вартості майна, мають оскаржуватись дії виконавця, а не експерта-оцінювача, оскільки звіт про оцінку майна не створює правових наслідків. Зазначає, що аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в постановах у справах, зокрема №№ 2-3894/09; 824/10/23, 904/7326/17, 208/9810/21.

За таких обставин, вважає, що позовна вимога про визнання звіту недійсним є неналежних способом захисту.

Вважає безпідставним посилання Позивача на проведену в 2024 році рецензію, оскільки таке рецензування проводилось більш ніж через рік після проведення торгів та завершення виконавчого провадження.

Щодо ухвали слідчого судді від 16 лютого 2023 року у справі 344/2476/23 зауважує, що вона винесена за ініціювання Позивача та вважає, що такі дії Позивача є способом ухилення від виконання судового рішення.

При цьому право іпотекодержателя є переважаючим, в зв`язку із чим будь-які арешти чи заборони не є перешкодою для звернення стягнення за заявою іпотекодержателя, що узгоджується із висновками Верховного Суду у справах 923/971/19, 922/3537/17.

Відповідач-2, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, відзив на позов, а також будь-які пояснення, клопотання чи докази до суду не надав.

Відповідач -3 надав відзив на позов, в якому просить відмовити в задоволенні позову ( том 2 а.с.1).

Вважає, що обраний Позивачем спосіб захисту є неналежним способом захисту, що є самостійною підставою для відмови у позові.

Окрім того, вважає, що Відповідач-3 не може бути відповідачем, оскільки він не був учасником оскаржуваного договору та жодної вимоги до нього не пред`явлено.

Зазначає, що оскарження результатів визначення вартості чи оцінки майна мало відбуватись шляхом подання скарги до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції, а тому Позивачем порушено порядок оскарження. Оцінка діям виконавця може бути надано лише судом в порядку контролю за виконанням судового рішення, що встановлено статтями 447,448 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 19 Закону України «Про виконавче провадження».

Вважає, що у справі № 352/2243/18 не застосовувались заходи забезпечення щодо заборони вчинення Відповідачем-1 дій щодо звернення стягнення на нерухоме майно.

Посилається на висновки Верховного Суду, викладені в постановах Великої Палати у справах № 922/3537/17, 923/971/19, згідно із якими іпотека має вищий пріоритет, ніж заборона відчуження або арешт майна, накладені судом, які зареєстровані пізніше, а тому вважає що арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 16 лютого 2023 року у справі № 344/2476/23 не може бути підставою для визнання недійсності правочину, а також не створює правових наслідків у вигляді зупинення електронного аукціону, виключний перелік яких визначений частиною 2 Розділу ХІ Порядку реалізації арештованого майна.

Зазначає, що мораторій на вчинення певних дій, перелік яких встановлено постановою КМУ № 187, не застосовується до юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства Україні і які є банками.

Окрім того, зазначає, що визначення вартості майна, що реалізується, є можливим за згодою стягувача та боржника. Відповідач-3 не надавав згоду на визначення вартості мана за взаємною згодою, а тому, у відповідності до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження», Відповідач-1 мав право призначити експерта для визначення вартості Комплексу СТО та Земельної ділянки. Також посилається на висновок Верховного Суду, викладений у справі № 371/858/15-ц

Окрім того, Відповідач-3 надав додаткові пояснення (том 2 а.с. 207-209), в яких зазначає, що ухвалою суду від 10 жовтня 2023 року у справі № 352/2243/18 скасовані заходи забезпечення позову, а ухвалою суду від 09 жовтня 2023 року залишено позов в цій справі без розгляду. В зв`язку із викладеним, відсутнє судове рішення, яким би було визнано порушеним право Позивача.

Відповідач-4 повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, відзив на позов, а також будь-які пояснення, клопотання чи докази до суду не надав.

Відповідач-5 надав заяву про розгляд справи без його участі, в якій просив відмовити в задоволенні позову (том. 4 а. с. 182-183).

Вказує, що складений ним звіт відповідає вимогам чинного законодавства, що підтверджується рецензією та звітом про незалежну оцінку майна.

При цьому визначення вартості майна є процесуальною дією державного виконавця, а тому оскаржити оцінку майна можна в порядку оскарження рішень та дій виконавця, що узгоджується із висновком Верховного Суду у справах № 463/6539/20, 308/12150/16-ц

Додатково надав заперечення на позов ( том 6, а.с. 10-13),

Зазначає, що звіт про оцінку є документом, а не процесуальним рішенням, та, із урахуванням практики Верховного Суду, викладеним в постанові у справі № 914/881/17, спір про визнання недійсним звіту не може розглядатись в порядку будь-якого судочинства. Натомість підлягає оскарженню дії виконавця, однак в порядку статті 447 ЦПК України в межах подання скарги на дії державного виконавця до суду, який розглядав справу.

Аналогічний висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у справі № 821/197/18/4440/16

ІІІ. Докази, досліджені Судом

Докази, надані Позивачем

1.Лист Відповідача-1 Позивачу про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_6 від 23 січня 2021 року ( том 1 а.с.24)

2.Постанова про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_6 ( том 1 а.с.25-26)

3.Постанова про розмір мінімальних витрат у виконавчому провадженні у ВП НОМЕР_6 (том 1 а.с. 27-28)

4.Постанова про стягнення з боржника основної винагороди у ВП НОМЕР_6 ( том 1 а.с.29-30)

5.Постанова про арешт майна - Комплексу СТО та Земельної ділянки у ВП НОМЕР_6 ( том 1 а.с. 31-32

6.Витяги з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 02 квітня 2021 року, згідно із якими 02 квітня 2021 року внесено обтяження Комплексу СТО та земельної ділянки ( том 1 а.с. 33- 34)

7.Декларація про доходи та майно ( том 1 а.с.35-36)

8.Супровідний лист від 06 квітня 2021 року про опис і арешт майна у ВП НОМЕР_6 ( том 1 а.с. 37)

9.Постанова від 06 квітня 2021 року про опис і арешт майна Позивача -Комплексу СТО та земельної ділянки у ВП НОМЕР_6 ( том 1 а.с. 38-40)

10.Постанова про повернення виконавчого документа у ВП НОМЕР_6 від 20 жовтня 2022 року ( том 1 а.с. 41-42

11.Лист відповідача-1 Позивачу про відкриття виконавчого провадження ВП НОМЕР_5 від 03 листопада 2022 року ( том 1 а.с. 43)

12.Постанова про відкриття ВП НОМЕР_5 ( том 1 а.с. 44-45

13.Супровідний Лист Відповідача-1 про скерування акту про реалізацію предмета іпотеки ( том 1 а.с. 47)

14.Акт про реалізацію предмету іпотеки від 28 лютого 2023 року ( том 1 а.с. 48)

15.Супровідний Лист Відповідача-1 про скерування постанови про закінчення ВП НОМЕР_5 ( том 1 а.с.49)

16.Постанова про закінчення ВП НОМЕР_5 ( том 1 а.с. 50-51

17.Звіт про оцінку майна ТОВ «Експертна служба України, згідно із яким дата оцінки майна 08 квітня 2021 року, вартість оцінки 111730860 гривень ( том 1 а.с. 52-72)

18.Протокол проведення електронних торгів № 575127 від 17 серпня 2022 року, згідно із яким торги не відбулись ( том 1 а.с. 73)

19.Протокол проведення електронних торгів № 539228 від 19 травня 2021 року, згідно із яким торги не відбулись ( том 1 а.с. 74)

20.Протокол проведення електронних торгів № 576955 від 29 вересня 2022 року, згідно із яким торги не відбулись ( том 1 а.с.75)

21.Лист старшого слідчого в ОВС ГУНП в Івано-Франківській області від 21 червня 2023 року, згідно із яким ухвалою слідчого судді від 16 лютого 2023 року у справі № 344/2476/23 накладено арешт на комплекс СТО та земельну ділянку ( том 1 а.с. 76-77)

22.Ухвала слідчого судді від 16 лютого 2023 року у справі № 344/2476/23 накладено арешт на Комплекс СТО та Земельну ділянку ( том 1 а.с. 98-102)

23.Постанова про призначення суб`єкта оціночної діяльності у ВП НОМЕР_5 ( том 1 а.с.104-106)

24.Заявка на реалізацію описаного та арештованого майна у від 16 лютого 2023 року у справі № 344/2476/23 накладено арешт на Комплекс СТО та Земельну ділянку ( том 1 а.с. 108-110)

25.Акт цілісності майна ( том 1 а.с. 111-112)

26.Звіт про незалежну оцінку Комплексу СТО та Земельної ділянки від 02 січня 2023 року, згідно із яким вартість становить 8501000 гривень, в тому числі 3364000 гривень вартість Земельної ділянки та 5137000 гривень вартість Комплексу СТО та копії матеріалів виконавчого провадження ( том 1 а.с. 113-205)

27.Ухвала слідчого судді від 19 червня 2017 року у справі № 344/7760/17 та витяги з державного реєстру речових прав - (том 2 а.с.243, том 3 а.с. 230)

28.Реєстраційна справа комплексу СТО - (том 3)

29.Ухвала слідчого судді від 22 січня 2024 року у справі № 344/1076/24 про відмову задоволення клопотання про скасування арешту майна в кримінальному провадженні - (том 3 а.с.173)

30.Звернення Позивача до ФДМЕ про позбавлення Відповідача-5 свідоцтва оцінювача та анулювання сертифікату - (том 4 а.с.26)

31.Рецензія № 21 на звіт (том 4 а.с. 30)

32.Заява про вчинення кримінального правопорушення ( том 8 а.с.77)

33.Ухвала слідчого судді від 04 вересня 2025 року у справі № 344/2476/23 про відмову в роз`ясненні рішення - (том 8 а.с.150)

34.Ухвала Івано-Франківського апеляційного суду від 13 жовтня 2025 року у справі № 344/2476/23 - том 8 а.с. 153

35.Виконавче провадження № НОМЕР_6 копії якого долучені Відповідачем-1 до матеріалів цивільної справи та оригінали оглянуті в судовому засіданні за клопотанням Представника Позивача 20 жовтня 2025 року (том 8 а.с.132)

36.Виконавче провадження № НОМЕР_5, копії якого долучені Відповідачем-1 до матеріалів цивільної справи та оригінали оглянуті в судовому засіданні за клопотанням Представника Позивача 20 жовтня 2025 року (том 8 а.с.132)

Докази, надані Відповідачем-1

37.Матеріали ВП 65035946 - долучені 06 жовтня 2023 року (том 2 а.с.118)

38.Рецензія на звіт Відповідача-5- (том 3 а.с. 207)

Докази, надані Відповідачем-3:

39.ухвала суду від 09 жовтня 2023 року у справі № 352/2243/18 про залишення без розгляду позову - (том 2 а.с. 214)

40.ухвала суду від 10 жовтня 2023 року у справі № 352/2243/18 про скасування заходів забезпечення позову - (том 2 а.с. 218)

IV. Фактичні обставини, встановлені Судом

В ході судового розгляду встановлено, що Позивачеві з 21 серпня 2009 року на праві приватної власності належали Комплекс СТО та Земельна ділянка.

17 квітня 2014 року відомості про державну реєстрацію іпотеки щодо Комплексу СТО та Земельної ділянки внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Рішенням суду від 07 листопада 2018 року у справі № 352/1536/16-ц ухвалено рішення про звернення стягнення на Комплекс СТО та Земельну ділянку як на предмет іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах,

Вказані факти підтверджується витягами з реєстру, що містяться в матеріалах виконавчих проваджень (пункти ІІІ.2, ІІІ.12, ІІІ.35, ІІІ.36 цього Рішення).

02 квітня 2021 року Відповідачем-1 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_6 про примусове виконання судового рішення у справі № 352/1536/16-ц.

В межах виконавчого провадження :

-Відповідачем-1 02 квітня 2021 року винесено постанову про арешт Комплексу СТО та Земельної ділянки;

-02 квітня 2021 року внесено інформацію про реєстрацію обтяження Комплексу СТО та Земельної ділянки до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно:

-06 квітня 2021 року Відповідачем-1 винесено постанову про опис та арешт майна - Комплексу СТО та Земельної ділянки;

-06 квітня 2021 року Відповідачем-3 скеровано Відповідачеві-1 листа про небажання визначати вартість арештованого майна за взаємною згодою із Позивачем;

-08 квітня 2021 року ТОВ «Експертна служба України» складено звіт про оцінку майна, згідно із висновком якого вартість земельних поліпшень - Комплексу СТО становить 8388360 гривень та вартість Земельної ділянки становить 3342500 гривень, загальна ринкова вартість Комплексу СТО, який розміщується на Земельній ділянці, становить 11730860 гривень;

-19 травня 2021 року, 17 серпня 2022 року, 29 вересня 2022 року торги не відбувались через відсутність допущених учасників торгів.

-Позивач подавав скаргу на неправомірні дії Відповідача-1 щодо визначення вартості та оцінки майна, у якій просив визнати неправомірними дії Відповідача-1 по визначенню вартості належного скаржнику майна згідно звіту про незалежну оцінку майна. Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 02 листопада 2021 року в задоволенні скарги Позивача відмовлено;

-20 жовтня 2022 року Відпвоідачем-1 винесено постанову про повернення виконавчого документа на підставі заяви Відповідача-3

що підтверджується матеріалами виконавчого провадження № НОМЕР_6, а також доказами, наданим Позивачем - постановами ( пункти ІІІ.2-ІІІ.10, ІІІ.35 цього Рішення).

03 листопада 2022 року Відповідачем-1 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_5 про примусове виконання судового рішення у справі № 352/1536/16-ц.

В межах виконавчого провадження:

-Відповідачем-1 03 листопада 2022 року винесено постанову про арешт Комплексу СТО та Земельної ділянки;

-03 листопада 2022 року внесено інформацію про реєстрацію обтяження Комплексу СТО та Земельної ділянки до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно:

-06 грудня 2022 року Відповідачем-1 винесено постанову про опис та арешт майна - Комплексу СТО та Земельної ділянки;

-06 грудня 2022 року Відповідачем-3 скеровано Відповдіачеві-1 листа про небажання визначати вартість арештованого майна за взаємною згодою із Позивачем;

-02 січня 2023 року Відповідачем-5 складено звіт про оцінку майна, згідно із висновком якого вартість Комплексу СТО та Земельної ділянки становить 8501000 гривень;

-07 лютого 2023 року Позивач ознайомився із матеріалами виконавчого провадження та зробив фотокопії

-17 лютого 2023 року Відповідачем -2 проведено торги щодо продажу Комплексу СТО та Земельної ділянки, за результатами яких переможцем визнано Відповідача-4 із ціною продажу 8501000,01 гривень;

-02 березня 2023 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження в зв`язку із його фактичним закінченням

що підтверджується матеріалами виконавчого провадження № НОМЕР_5 та іншими доказами, наданим сторонами - постановами ( пункти ІІІ.12-ІІІ.16, ІІІ.23-ІІІ. 26, ІІІ.36 цього Рішення).

Крім того, 20 грудня 2021 року ухвалою суду у справі № 352/2243/18 застосовано заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на Комплекс СТО та Земельну ділянку, які ухвалою суду від 10 жовтня 2023 року скасовано в зв`язку із залишенням позову без розгляду, що підтверджується текстами ухвал ( пункти ІІІ.39-ІІІ.40 цього Рішення).

16 лютого 2023 року слідчим суддею у справі № 344/2476/23 постановлено ухвалу, якою накладено арешт на Комплекс СТО та Земельну ділянку шляхом заборони на їх відчуження, що підтверджується листом та текстом постанови, розташованої у відкритому доступі на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень України за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/109033488 (пункт ІІІ.22 цього Рішення).

V. Висновки суду

Відповідно до статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 12 Цивільного процесуального кодексу цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, при ухваленні рішення суд має оцінити докази, які надані сторонами та досліджені судом. При цьому обов`язок доказування обставин, на які посилаються сторони, покладений саме на сторін справи.

V.1 Щодо вимоги про визнання звіту про незалежну оцінку вартості майна недійсним та скасування

Статтею 8 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено перелік випадків, за наявності яких результати оцінки майна визнаються недійсними та підлягають обов`язковому скасуванню.

Позивач не посилається на наявність будь-якого з випадків, передбачених статтею 8 цього Закону , а також не надає доказів існування таких обставин.

При цьому Позивач обгрунтовує свої вимоги щодо визнання звіту недійсним та скасування його незгодою із визначеною вартістю майна та невідповідністю звіту вимогам нормативно-правових актів.

Відповідно до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Таким чином, визначення вартості майна боржника є процесуальною дією виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності, здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання на підставі виконавчих документів.

Вказаний висновок Суду узгоджується із висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним в постанові від 20 березня 2019 року у справі № 821/197/18/4440/16 (пункт 31 Постанови).

Відповідно до статті 447 Цивільного процесуального кодексу України судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Відповідно до статті 448 Цивільного процесуального кодексу України скарга подається стороною виконавчого провадження до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

В даному випадку визначення вартості майна відбувалось в межах примусового виконання судового рішення на підставі виконавчого документа, виданого Тисменицьким районним судом у справі № 352/1536/16-ц.

Суд вважає, що за відсутності доказів визнання незаконним чи неправомірними дій виконавця, яким визначена вартість майна, відсутні підстави для визнання самого звіту недійсним та скасування його.

Позивачем не надано як доказів визнання дій виконавця неправомірними чи незаконними, так і доказів оскарження в порядку статей 447,448 ЦПК України Позивачем дій Відповідача-1 щодо визначення вартості майна, здійсненого в межах виконавчого провадження № НОМЕР_5, хоча Позивач ознайомлений із матеріалами виконавчого провадження 07 лютого 2023 року, про що свідчить підпис його Представника.

При цьому Суд вважає, що Позивач обізнаний із відповідним порядком оскарження визначення вартості майна, що підтверджується поданням ним скарги про визнання неправомірними дії Відповідача-1 по визначенню вартості належного Позивачеві майна згідно звіту про незалежну оцінку майна в межах виконавчого провадження № НОМЕР_6, що підтверджується матеріалами виконавчого провадження (пункт ІІІ.35 цього Рішення), в тому числі постановою суду https://reyestr.court.gov.ua/Review/100814299.

За таких обставин, посилання Позивача на інші оцінки вартості Комплексу СТО та Земельної ділянки, здійснені поза межами виконавчого провадження № НОМЕР_7, в тому числі рецензію про визнання звіту таким, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів, є неякісним та ( або) непрофесійним і не таким, що не може бути використаним, не є підставою для визнання звіту Відповідача-5 недійним та скасування його.

При цьому Суд додатково звертає увагу, що:

-висновок про вартість майна від 19 вересня 2016 року, на який посилається Позивач, ним не надано до Суду;

-звіт про оцінку вартості майна в межах виконавчого провадження № НОМЕР_6 складено 08 квітня 2021 року. Відповідно до частини шостої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно. Таким чином, після 08 жовтня 2021 року вказаний звіт припинив бути дійсним;

-рецензія № 21 складена тільки в квітні 2024 року, тобто поза межами проведення виконавчого провадження № НОМЕР_5. При цьому рецензування проводилось на підставі договору, укладеного 16 квітня 2024 року. Таким чином, хоча Позивач і був ознайомлений ще 07 лютого 2023 року із матеріалами виконавчого провадження, в межах якого складено оскаржуваний звіт, однак ініціювання проведення відповідної рецензії ним здійснено тільки під час судового розгляду справи. При цьому під час звернення до суду із позовом Позивач не посилався на ймовірність складення відповідної рецензії, а також не заявляв клопотання про її складення в подальшому та долучення до матеріалів справи.

Таким чином, Суд вважає, що :

-Позивачем не надано доказів наявності обставин, передбачених Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» для скасування та визнання недійсним акту;

-визначення вартості майна боржника є процесуальною дією Відповідача-1, а не Відповідача-5, а тому незгода із проведеною Відповідачем-5 оцінкою має оскаржуватись в порядку статті 448 ЦПК України

-Позивачем не надано доказів оскарження ним в порядку статті 448 ЦПК України дій Відповідача-1, а також встановлення в судовому порядку факту допущених порушень під час визначення вартості оцінки Комплексу СТО та Земельної ділянки

в зв`язку із чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог про визнання звіту про незалежну оцінку вартості майна недійсним та скасування

V.II. Щодо вимоги про визнання договору купівлі-продажу майна недійсним

Суд погоджується із Позивачем про те, що процедура реалізації майна на прилюдних торгах є оформленням договірних відносин та, відповідно, правочином.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до статті частини першої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Таким чином, під час оскарження правочину, сторона має не тільки зазначити які порушення, на її думку, вчинені, під час укладення правочину, але й передбачену статтею 203 Цивільного кодексу України підставу для визнання такого правочину недійсним.

Позивач не зазначає, яку саме вимогу, передбачену статтею 203 Цивільного кодексу України, не було дотримано Відповідачами під час укладення договору купівлі-продажу Комплексу СТО та Земельної ділянки.

Одночасно Позивач наводить доводи щодо наявних порушень вимог законодавства, які, на його думку, є підставою для задоволення позовних вимог.

щодо доводів про наявність рішень про накладення арешту

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17 заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно в разі задоволення позову. Іпотека або арешт нерухомого майна, що накладається виконавцем у межах виконавчого провадження, мають ту ж саму мету. Тому іпотека або арешт, що зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно раніше, мають вищий пріоритет, ніж заборона відчуження або арешт майна, накладені судом, які були зареєстровані пізніше. У цьому разі заборона відчуження або арешт майна, накладені судом, не є перешкодою для реалізації майна, а покупець такого майна набуває право власності на нього вільним від зазначених обтяжень. Якщо ж майно не буде реалізоване, а іпотека буде припинена або буде знятий арешт, накладений виконавцем (зокрема, у випадку повного виконання боржником свого обов`язку), то заборона відчуження або арешт майна, накладені судом, і надалі виконуватимуть функцію забезпечення позову.

Суд вважає, що відносини у справах №№ 922/3537/17 та 344/4412/23 є релевантними, в зв`язку із чим застосовує вказаний висновок Великої Палати.

При цьому в конкретних обставинах цієї справи вперше обтяження на Комплекс СТО та Земельну ділянку накладено 17 квітня 2014 року в зв`язку із укладенням договору іпотеки.

щодо арешту на підставі ухвали суду у справі № 352/2243/18

В подальшому на Комплекс СТО та Земельну ділянку накладено арешт 20 грудня 2021 року ухвалою суду у справі № 352/2243/18 за позовом Позивача в цій справі про визнання договору іпотеки недійсним. В той же час ухвалою суду від 09 жовтня 2023 року відповідний позов залишено без розгляду через неявку Позивача, а ухвалою суду від 10 жовтня 2023 року скасовано арешт, накладений постановою від 20 грудня 2021 року.

Таким чином, Суд бере до уваги, що:

-реалізація майна в межах виконавчого провадження здійснювалась на виконання рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки;

-обтяження на Комплекс СТО та Земельну ділянку як предмети іпотеки накладено 17 квітня 2014 року та вже існувало на момент накладення арешту на це ж майно у справі № 352/2243/18;

-позов у справі № 352/2243/18, наявністю арешту на майно в якому обгрунтовує свої вимоги Позивач, залишено без розгляду через неявку Позивача;

-Позивачем не надано доказів скасування, визнання недійсним або нечинним договору іпотеки, на виконання якого звернуто стягнення на майно,

-Вищий пріоритет іпотеки, що зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, ніж арешт майна, накладений судом, які були зареєстровані пізніше

в зв`язку із чим вважає необгрунтованими посилання Позивача на наявність арешту у справі № 352/2243/18 як підстави для визнання недійсним договору купівлі-продажу

щодо арешту на підставі ухвали слідчого судді у справі № 344/2476/23

Відповідна ухвала постановлена 16 лютого 2023 року.

В подальшому 22 січня 2024 року слідчим суддею відмовлено в задоволенні клопотання Відповідача-4 про скасування арешту майна.

Сторонами не надано доказів щодо чинності або скасування ухвали суду станом на час розгляду справи Судом, а також щодо наявності остаточного процесуального рішення у кримінальному провадженні №12018000000000727 від 29 листопада 2018 року, в межах досудового розслідування в якому за результатами розгляду клопотання слідчого постановлено ухвалу про застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Суд бере до уваги висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 25 травня 2021 року у справі № 923/971/19, згідно із якими продаж майна боржника з публічних торгів у виконавчому провадженні за наявності чинного його обтяження арештом у кримінальній справі може бути підставою недійсності правочину з відчуження такого майна чи визнання незаконними дій державного виконавця у виконавчому провадженні, якщо таке обтяження має вищий пріоритет, порівняно з пріоритетом іпотеки та арешту нерухомого майна, що накладений виконавцем у межах виконавчого провадження. У протилежному випадку судовий арешт майна може бути несправедливо використаний на шкоду іпотекодержателю та на користь іншого кредитора, чиї вимоги виникли пізніше. ( пункт 7.3.10 Постанови).

Суд звертає увагу, що:

- реалізація майна в межах виконавчого провадження здійснювалась на виконання рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки;

-обтяження на Комплекс СТО та Земельну ділянку як предмети іпотеки накладено 17 квітня 2014 року та вже існувало на момент накладення арешту на це ж майно у справі № 352/2243/18;

-слідчим суддею постановлено ухвалу про накладення арешту на майно 16 лютого 2023 року в межах кримінального провадження, розпочатого 29 листопада 2018 року за фактом подій, що відбулись щонайбільше до 23 жовтня 2015 року (згідно із текстом постанови слідчого судді);

-сторонами не надано доказів щодо прийняття остаточного процесуального рішення (закриття провадження у справі або скерування до суду із клопотанням чи обвинувальним актом) в кримінальному провадження, в межах якого слідчий звертався із клопотанням про накладення арешту на майно

в зв`язку із чим Суд приходить до висновку, що Позивачем не доведено наявність вищого пріоритету у обтяження, встановленого ухвалою слідчого судді у справі № 352/2243/18 в порівнянні із обтяженням, встановленим іпотекою.

Щодо інших доводів Позивача

щодо доводів про порушення Відповідачем-1 вимог чинного законодавства під час проведення виконавчих проваджень

Суд нагадує, що у відповідності до частини першої статті 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статей 447, 448 Цивільного процесуального кодексу України судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Скарга подається стороною виконавчого провадження до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Позивачем не надано до Суду доказів оскарження ним та скасування:

-постанов про повернення виконавчого документа у виконавчому провадженні № НОМЕР_6, а також про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_5;

-постанови про опис та арешт майна від 06 грудня 2022 року

У цій справі Позивач також не заявляє вимоги про визнання вказаних постанов незаконними або про визнання дій Відповідача-1 протиправними.

Суд звертає увагу, що Позивач ознайомлений 07 лютого 2023 року із матеріалами провадження № НОМЕР_5, однак доказів оскарження ним вищевказаних постанов та рішень державного виконавця до Суду не надано.

За таких обставин, Суд вважає, що вирішення питання щодо наявності або відсутності порушень вимог чинного законодавства під час винесення Відповідач-1 постанов в межах виконавчих проваджень не відноситься до компетенції Суду в межах справи № 344/4412/23, а Позивачем не надано належних та допустимих доказів визнання протиправними дій та рішень Відповідача-1 під час прийняття вищевказаних рішень.

щодо доводів Позивача про визначення вартості майна без його відома

Додатково до вищевикладених висновків Суд звертає увагу, що відповідно до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника.

У вищевказаний строк Позивач та Відповідач-3 не досягли згоди щодо вартості майна та не повідомили Відповідача-1 про визначену вартість майна.

При цьому навпаки, Відповідач-3 06 грудня 2022 року надав заяву щодо небажання АТ «СЕНС БАНК» визначати вартість арештованого майна за взаємною згодою з боржником ОСОБА_1 .

Таким чином, наявність згоди Позивача на визначення вартості майна не впливає на наявність підстав у Відповідача-1 самостійно визначати вартість майна через відсутність згоди Відповідача-3 на визначення вартості майна за взаємною згодою із Позивачем.

Доводи Позивача щодо зміни назви Відповідача-3 з АТ «Альфа-банк» на АТ «Сенс Банк», на думку Суду, не впливають на вирішення спору по суті, а також Позивачем не зазначається, яким чином відповідна зміна може вплинути на вирішення по суті позовних вимог.

V.III Щодо скасування арештів, накладених Відповідачем-1 та обтяження, що стосується Іпотечного договору.

Позивачем не наведено окремих підстав та обгрунтувань щодо задоволення цієї позовної вимоги.

При цьому оцінку всім іншим обгрунтуванням Суд надав під час дослідження його вимог щодо визнання недійсним та скасування звіту, а також визнання недійним договору купівлі-продажу.

За таких обставин, Суд вважає, що вимога про скасування арештів та обтяження, яке стосується іпотечного майна, що внесені до реєстрів на підстав Іпотечного договору від 17 вересня 2014 року, також є необгрунтованою, в зв`язку із чим в цій частині позовні вимоги також підлягаю відмові.

У відповідності до статті 12 Цивільного процесуального кодексу цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчинення чи невчиненням нею процесуальних дій.

Позивачем та Відповідачами -1,3,5 надано Суду докази на підтвердження обставин, на які він посилається.

Відповідно, справа розглянута на підставі наявних доказів, за результатами дослідження яких Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог

VI. Щодо судового збору

Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що в позовних вимогах відмовлено, то судові витрати пов`язані з розглядом справи, покладаються на Позивача.

Таким чином, судові витрати у справі, які складаються із судового збору залишаються на Позивачеві.

VІI. Щодо витрат на професійну правничу допомогу

Пунктом 1 частини третьої статті 133 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини другої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі відмови в позові покладаються на позивача.

Таким чином, судові витрати на професійну правничу допомогу покладаються на Позивача

На підтвердження понесених витрат напрофесійну правничу допомогу до матеріалів справи представником Відповідача-1 надано:

- договір від 22 квітня 2024 року, укладений між Відповідачем-1 та АО «Год легал» в особі керуючого партнера адвоката Олійника В.Б., згідно із яким, зокрема, сторони ддомовились про безпосереднє представлення та захист інтересів Відповідача-1 в судах усіх інстанцій, а також в інших органах, установах та підприємствах незалежно від форм власності, що пов`язані і стосуються оскарженню рішень та дій Клієнта, а також позовів поданих до нього в судах першої та апеляційної інстанції усіх юрисдикцій;

- додаткова угода від 05 липня 2024 року, якою визначено розмір та порядок оплати юридичних послуг (гонорару) за надання правової допомоги, що пов`язана і стосуються розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції у цивільній справі № 344/4412/23 та становить:

3000 гривень за ознайомлення із матеріалами справи;

4000 гривень фіксована плата за участь у одному судовому засіданні

20000 гривень представництво в суді апеляційної інстанції

- платіжна інструкція від 14 жовтня 2024 року про сплату Відпвоідачем-1 на користь АО «Год легал» 15000 гривень із призначенням платежу оплата згiдно Договору №04/04/24 про надання правової допомоги вiд 22.04.2024 року та Додаткової угоди №1 до договору про надання правничої допомоги №04/04/24 вiд 22.04.2024 року

-Акт про прийняття- передачу виконання послуг від 10 грудня 2025 року, згідно із яким вартість послуг становить 123 000,00 грн. (сто двадцять три тисячі гривень) 00 коп., а саме:

- ознайомлення із матеріалами справи та матеріалами виконавчого провадження 3 000 грн. (фіксована плата).

- участь в судових засіданнях та представництво Клієнта в суді першої інстанції 60 000 грн. (участь в 15 судових засіданнях - фіксована плата в розрахунку 4000 грн. за 1 засідання);

- розгляд справи в суді апеляційної інстанції (три апеляційні оскарження та 6 судових засідань - фіксована плата 20 000 грн. за 1 апеляційне оскарження) - 60 000 грн.

Відповідно до частини третьої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Заявлені Відповідачем-1 витрати пов`язані із розглядом справи № 344/4412/23, номер якої зазначений в додатковій угоді.

Хоча позовні вимоги й визнані вимогами нематеріального характеру, однак вони стосуються об`єктів нерухомості вартістю 8501000 гривень, в зв`язку із чим Суд вважає, що розмір витрат є пропорційним до предмета позову. При цьому тривалість судового розгляду (перебування в провадженні судів з 14 березня 2023 року із урахуванням моменту укладення договору про надання допомоги між Відповідачем-1 та АО «Год легал»), кількість судових засідань, а також підготовлених процесуальних документів свідчать про обгрунтованість розміру таких витрат.

Суд враховує поведінку сторін, зокрема незначну кількість відкладень розгляду справи за ініціативою Відповідача-1 та неодноразові клопотання представника Позивача про відкладення розгляду справи.

За таких обставин, Суд вважає, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу відповідають критеріям вимог статті 141 ЦПК України, в зв`язку із чим витрати Відповідача-1 на правничу допомогу підлягають відшкодуванню Позивачем в розмірі 123000 гривень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 133, 141, 258, 259, 265, 268, 280-282, 284 Цивільного процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Ткачука Любомира Михайловича, державного підприємства «СЕТАМ», акціонерного товариства «Сенс банк», товариства з обмеженою відповідальністю «Івано-Франківськмінерал-цемент», суб`єкта оціночної діяльності фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про:

- визнання недійсним та скасування звіту про незалежну оцінку вартості арештованого приміщення від 02 січня 2023 року, складеного суб`єктом оціночної діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 ;

- визнання недійсним договору купівлі-продажу майна, який оформлено протоколом № 582975 проведення електронного аукціону (торгів) від 17 лютого 2023 року, проведеного державним підприємством «Сетам» та актом про реалізацію предмета іпотеки № НОМЕР_5;

- скасування арештів, накладених приватним виконавцем Ткачуком Любомиром Михайловичем у виконавчому провадженні № НОМЕР_5 та обтяжень, які стосуються іпотечного майна, що внесені до реєстрів на підставі Іпотечного договору від 17 вересня 2014 року, укладеного між ОСОБА_1 та публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк»

Стягнути із ОСОБА_1 на користь приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Ткачука Любомира Михайловича судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 123000 (сто двадцять три тисячі) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ПОЗИВАЧ: ОСОБА_1 , який зареєстрований: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

ВІДПОВІДАЧІ:

приватний виконавець виконавчого округу Івано-Франківського області Ткачук Любомир Михайлович, місцезнаходження: 76019, Івано-Франківська область, місто Івано-Франківськ, бульвар Північний, будинок 5Б, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

державне підприємство «СЕТАМ», місцезнаходження: 01001, місто Київ, вулиця Стрілецька, будинок 4-6, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 39958500

акціонерне товариство «Сенс Банк», місцезнаходження: 03150, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок 100, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 23494714

товариство з обмеженою відповідальністю «Івано-Франківськмінерал-цемент», місцезнаходження: 76015, Івано-Франківська область, місто Івано-Франківськ, вулиця Вовчинецька, будинок 9, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 41330461

суб`єкт оціночної діяльності фізична особа підприємець ОСОБА_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

У відповідності до статті 259 ЦПК України складення повного тексту рішення відкладено до 16 квітня 2026 року.

Суддя Сергій КУЗЬМЕНКО