Ухвала суду № 135776923, 31.03.2026, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/12105/26

Провадження № 1-кс/947/4636/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.03.2026 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42025164690000073 від 29.10.2025 року відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, українця, громадянина України, з повною вищою освітою, розлученого, військовослужбовця військової служби за мобілізацією, начальника групи документального забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 , у званні майор, без реєстрації, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України

ВСТАНОВИВ:

Досудовим розслідуванням встановлено, 30.11.2025, близько 10 години 45 хвилин, перебуваючи біля магазину електронної техніки «Фокстрот», який знаходиться у м. Одеса на розі вул. Преображенська та вул. Пантелеймонівська, громадянин України ОСОБА_7 , який рахується таким, що самовільно залишив військову частину, зустрівся з начальником групи документального забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 майором ОСОБА_4 , якому розповів про намір повернутись на військову службу та запитав щодо наявності законних способів переведення до іншої військової частини або іншого структурного підрозділу Збройних сил України. В ході спілкування майор ОСОБА_4 , діючи умисно та протиправно, з корисливих мотивів та з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, висловив ОСОБА_7 вимогу надати йому неправомірну вигоду у розмірі 10 000 доларів США за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави - невстановленими службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо видачі письмової згоди про призначення ОСОБА_7 на вакантну посаду до ІНФОРМАЦІЯ_3 , зазначивши, що у разі відмови надати неправомірну вигоду він ( ОСОБА_4 ) повідомить правоохоронним органам про ОСОБА_7 , як про військовослужбовця, який самовільно залишив військову частину (місце служби) для притягнення останнього до передбаченої кримінальної відповідальності, а також процес переведення та призначення ОСОБА_7 на посаду до ІНФОРМАЦІЯ_3 для продовження проходження військової служби не відбудеться.

В подальшому, 26.01.2026, у період часу з 11 години 06 хвилин до 11 години 22 хвилини, перебуваючи біля супермаркету «Обжора», який розташований у м. Одесі на розі вул. Велика Арнаутська та вул. Леонтовича, майор ОСОБА_4 , діючи умисно та протиправно, з корисливих мотивів та з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в ході особистої зустрічі з ОСОБА_7 , висловив останньому вимогу надати йому ( ОСОБА_4 ) частину неправомірної вигоди у розмірі 1 000 доларів США за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави - невстановленими службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо видачі письмової згоди про призначення ОСОБА_7 на вакантну посаду до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Одразу ж після цього, перебуваючи в автомобілі «КIA» сірого кольору, на якому приїхав ОСОБА_7 , майор ОСОБА_4 , діючи умисно та протиправно, з корисливих мотивів та з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, одержав від ОСОБА_7 для себе раніше обумовлену ним ( ОСОБА_4 ) частину неправомірної вигоди, а саме грошові кошти в сумі 1000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу валют Національного банку України станом на 26.01.2026 становить 43139,1 гривень, за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави - невстановленими службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо видачі письмової згоди про призначення ОСОБА_7 на вакантну посаду до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Надалі, 17.02.2026, у період часу з 15 години 59 хвилин до 16 години 17 хвилин, перебуваючи за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 4, в автомобілі «КIA» сірого кольору, майор ОСОБА_4 , діючи умисно та протиправно, з корисливих мотивів та з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в ході особистої зустрічі з ОСОБА_7 , одержав від останнього для себе раніше обумовлену ним ( ОСОБА_4 ) частину неправомірної вигоди, а саме грошові кошти в сумі 2000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу валют Національного банку України станом на 17.02.2026 становить 86341 гривень, за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави - невстановленими службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо видачі письмової згоди про призначення ОСОБА_7 на вакантну посаду до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В подальшому, 27.03.2026, близько 13 години 30 хвилин, перебуваючи біля магазину електронної техніки «Фокстрот», який знаходиться у м. Одеса на розі вул. Преображенська та вул. Пантелеймонівська, майор ОСОБА_4 , діючи умисно та протиправно, з корисливих мотивів та з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в ході особистої зустрічі з ОСОБА_7 , висловив останньому вимогу надати йому ( ОСОБА_4 ) частину неправомірної вигоди у розмірі 3000 доларів США за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави - невстановленими службовими особами Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області щодо закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_7 за фактом самовільного залишення останнім військової частини (місця служби), зазначивши, що у випадку відмови надати неправомірну вигоду процес переведення та призначення ОСОБА_7 на посаду до ІНФОРМАЦІЯ_3 для продовження проходження військової служби не відбудеться.

Продовжуючи реалізацію свого злочиного умислу, направленого на одержання неправомірної вигоди, майор ОСОБА_4 30.03.2026, близько 13 години 54 хвилини, перебуваючи в автомобілі «Toyota Corolla» сірого кольору за адресою: м. Одеса, пров. Книжковий, 7, з корисливих мотивів та з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, одержав від ОСОБА_7 , який діяв під контролем правоохоронних органів, для себе раніше обумовлену ним ( ОСОБА_4 ) частину неправомірної вигоди, а саме грошові кошти в сумі 3000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу валют Національного банку України станом на 30.03.2026 становить 131520 гривень, за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави - невстановленими службовими особами Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області щодо закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_7 за фактом самовільного залишення останнім військової частини (місця служби).

Після цього, майора ОСОБА_4 затримано працівниками правоохоронних органів, а його протиправну діяльність було припинено.

З урахуванням викладеного, в період часу з 30.11.2025 по 30.03.2026 майор ОСОБА_4 , діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій і бажаючи їх настання, переслідуючи корисливий мотив, направлений на одержання неправомірної вигоди, з метою особистого незаконного збагачення, одержав від ОСОБА_7 неправомірну вигоду для себе у розмірі 6000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБ України складає 261 000,1 грн, за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави - невстановленими службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо видачі письмової згоди про призначення ОСОБА_7 на вакантну посаду до ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави - невстановленими службовими особами Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області щодо закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_7 за фактом самовільного залишення останнім військової частини (місця служби), поєднане з вимаганням такої вигоди.

30.03.2026, о 13 год. 55 хв., ОСОБА_4 затримано, в порядку ст. 208 КПК України, на місці вчинення злочину та повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Вважаючи, що в рамках даного кримінального провадження ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, в цілях запобігання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, про які стороною обвинувачення зазначається в рамках даного клопотання, слідчий за погодженням з прокурором звертається до слідчого судді з клопотанням про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначеннмя у розмірі 500 (п`ятсот) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 1664000 (один мільйон шістсот шістдесят чотири тисячі) гривень.

У судовому засіданні -

Прокурор Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 оголосив подане клопотання, його вимоги підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити. На запитання слідчого судді повідомив, що під час НСРД зафіксовані окремі розмови, в яких підозрюваний зазанчачив, що вже має значний досвід у вирішенні аналогічних питань, шо дає можливість стороні обвинувачення допускати, що аналогічна проиправна діяльність підозрюваним здійснювалась тривалий час та систиматично. Розмір непровомірної вигоди складав 6000 дол. СШа, а отже підозрюваний має незаконні доходи.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 долучив до клопотання характеризуючі підозрюваного документи, які просив врахувати, зокрема щодо стану його здоров`я. Заперечував проти задоволення клопотання повідомив, що підзахисний погоджується з підозрою, має намір співпрацювати зі слідством. Просив застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Підозрюваний ОСОБА_4 зазначив, що погоджується із підозрою, надав пояснення щодо обставин викладених у повідомленні про підозру, не заперечуав отримання неправомірної вигоди з особистих корисливих мотивів. Щодо застосування відносно нього запобіжного заходу підтримав думку свого захисника.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотання та додані в його обґрунтування матеріали, а також матеріали надані стороною захисту, приходить до наступного переконання.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя, відповідно до ст. 178 КПК України, повиннен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

30.03.2026 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України за кваліфікуючими ознаками: одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди

Згідно п. 32 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Так, обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України підтверджується: протоколами допиту та додаткового допиту свідка ОСОБА_7 , який надав покази про обставини вимагання та одержання ОСОБА_4 неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а саме на невстановлених досудовим розслідуванням службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо складання та видачу письмової згоди керівництва центру на прийняття ОСОБА_7 на вакантну посаду до ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також посадових осіб Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області за вирішення питання щодо закриття кримінального провадження за правовою кваліфікацією «самовільне залишення військової частини чи місця служби»; протоколом затримання за підозрою у вчиненні злочину ОСОБА_4 , яким зафіксований факт виявлення і вилучення грошових коштів, переданих в якості неправомірної вигоди ОСОБА_7 ОСОБА_4 ; протоколом ідентифікації (огляду) та вручення грошових коштів від 30.03.2026, відповідно до якого кількість, номінал, серія і номери купюр, які надавалися ОСОБА_7 в якості неправомірної вигоди ОСОБА_4 , співпадають з вилученими купюрами в ході затримання останнього 30.03.2026; іншими доказами у своїй сукупності.

Слідчим суддею встановлено, що матеріали кримінального провадження, що долучені до клопотання вказують на те, що на даній стадії досудового розслідування існує обґрунтована підозра причетності ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому злочину.

На підставі зазначеного, слідчий суддя суд вважає, що надані стороною обвинувачення матеріали, які долучені до клопотання, на даній стадії досудового розслідування доводять обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості ОСОБА_4 у вчиненні злочину, а лише на підставі долучених до клопотання документів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення злочину.

Вирішуючи питання наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, про які в своєму клопотанні зазначає сторона обвинувачення, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

При цьому, КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто в даному випадку, слідчий суддя має право зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.

Стосовно загрози втечі особи, практика ЄСПЛ виходить з того, що якщо тяжкість покарання, якому може бути підданий підозрюваний, можна законно розглядати, як таку, що може спонукати його до втечі. Для того, щоб ця обставина мала реальний характер потрібно враховувати наявність інших обставин, а саме: характеристики особи, її моральний облік, місце проживання, професію, прибуток, сімейних зв`язків, будь яких зв`язків з іншою країною, або наявність зв`язків в іншому місці.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року ЄСПЛ вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Також, СПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у його вчиненні, слідчий суддя вважає доведеним прокурором існування ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.

Слідчий суддя приймає до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_4 має відносно міцні соціальні зв`язки з огляду на те, що він має постійне місце мешкання та місце роботи, проте враховує те, що на даний час останній підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна, а тому ризик переховування підозрюваного наразі не можна виключати в рамках кримінального провадження.

Важливим аспектом є також те, що звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, за вчинення корупційного злочину КК не передбачено (ст. 69, 75 КК), окрім як під час здійснення провадження на підставі угоди.

Також, слідчий суддя звертає увагу на те, що в рамках даного кримінального провадження наявний свідок ОСОБА_7 , на показання якого сторона обвинувачення на теперішній час посилається в обґрунтування існування в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, у зв`язку з чим, слідчий суддя приходить до переконання про наявність ризику у вигляді можливого незаконного впливу підозрюваним на свідків, які повідомляють та можуть в подальшому повідомити важливі обставини імовірного вчинення злочину.

Проте, посилання сторони обвинувачення на існування в рамках кримінального провадження ризиків, передбачених п. п. 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України не знайшли свого підтвердження в ході розгляду клопотання. Так, стороною обвинувачення не вказано на те, яким чином підозрюваний ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню, а також, він раніше не судимий та до кримінальної відповідальності притягується вперше.

У справі «Третьяков проти України» від 29.09.2011 року ЄСПЛ констатував «порушення ст. 5 КЗПЛ, зокрема, з огляду на те, що судом не було розглянуто можливість застосування до заявника будь-яких альтернативних запобіжних заходів замість тримання під вартою», у зв`язку із чим слідчий суддя вважає за необхідне розглянути можливість застосування інших більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_8 .

Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Проте, встановлені під час судового засідання ризики, передбачені п. п. 1- 3 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчать про те, що менш суворий запобіжний захід, не пов`язаний з тимчасовою ізоляцією, може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування і русі кримінального провадження. Слідчий суддя враховує суспільний інтерес у швидкому, повному і об`єктивному досудовому розслідуванні цього кримінального провадження, яке можливе за умов нівелювання ризиків кримінального провадження.

Підстав для застосування інших більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_4 у судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, особистого зобов`язання та особистої поруки, з огляду на м`якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, не забезпечать належне виконання підозрюваним обов`язків.

З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, зокрема ризику можливого переховування підозрюваного, та ризику впливу на свідків, забезпечити належну процесуальну поведінку останнього можливо шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.

При цьому, слідчий суддя звертає увагу, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для підозрюваного ОСОБА_4 не буде безальтернативним, оскільки передбачатиме можливість внесення останнім відповідного розміру застави.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Як вбачається з наявних у слідчого судді матеріалів, які долучені стороною обвинувачення в обґрунтування поданого клопотання, ОСОБА_4 , який є начальником групи документального забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 , інкримінується можливе вчинення в умовах воєнного стану тяжкого злочину, пов`язаного із корупцією.

Так, згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, між тим згідно зазначеної статті у виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину та покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вказані розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен враховувати положення ст. ст. 177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину. При цьому судді слід мати на увазі, що, виходячи з практики ЄСПЛ, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Слідчий суддя при визначені розміру застави враховує те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, вчиненого під час перебування на службовій посаді районного РТЦК та СП, що створює в суспільстві негативне враження безладдя, безкарності та отримання з корисливих мотивів грошових коштів злочинним шляхом працівниками РТЦК та СП, що є виключним випадком, зважаючи на суспільно-політичну ситуацію та військовий стан в державі.

Слідчим суддею було встановлено, що дійсно обставини імовірного вчинення злочину у своїй сукупності обумовлюють необхідність виходу слідчого судді за межі застави, передбаченої п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України з огляду на характер інкримінованого ОСОБА_4 злочину (одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди).

Сучасні реалії в Україні зумовлюють публічний (суспільний) інтерес до корупційних злочинів та необхідності ефективної протидії ним з метою захисту особи, суспільства та держави.

Сторона обвинувачення просить визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу у розмірі 500 (п`ятсот) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 1664000 (один мільйон шістсот шістдесят чотири тисячі) гривень, посилаючись на розмір отриманої неправомірної вигоди, майновий стан підозрюваного, а також те, що імовірно протиправна діяльність підозрюваного була систематичною згідно даних НСРД, які на даний час засекречені.

З урахуванням резонанстності обставин вчинення злочину, враховуючи розмір неправомірної вигоди у сумі 6000 доларів CША (на момент вчинення інкримінованого злочину сума становила 261 000, 1 грн,), а також те, що протиправна діяльність, яка інкримінується підозрюваному імовірно є систематичною (на даний час засекречені протоколи НСРД), та беручи до уваги ту обставину, що підозрюваний погоджується з підозрою та має намір співпрацювати зі слідством, слідчий суддя вважає, що відносно підозрюваного слід визначити заставу у розмірі 300 (трьохсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 998 400 (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста) гривень.

На думку слідчого судді, застава у вказаному розмірі, цілком відповідає фінансовим можливостям підозрюваного, не є для нього завідомо непомірною, та дійсно зможе забезпечити виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків та буде найбільш пропорційним заходом на теперішній час, який збалансує інтереси суспільства, держави та підозрюваного.

Таким чином, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність часткового задоволення поданого стороною обвинувачення клопотання.

Керуючись ст. ст. 176-178, 182-184, 193-194, 196 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком до 28.05.2026 року, в межах строку досудового розслідування.

Визначити розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України у розмірі 300 (трьохсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 998 400 (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста) гривень.

Роз`яснити підозрюваному, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного строком до 28.05.2026 року, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками в рамках кримінального провадження, зокрема ОСОБА_7 , з приводу обставин викладених у повідомленні про підозру;

- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1