Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 947/34681/23
Провадження № 1-кс/947/4430/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.03.2026 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42023160000000336 від 27.10.2023 року відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Слідчому судді Київського районного суду м. Одеси надійшло на розгляд клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42023160000000336 від 27.10.2023 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З клопотання вбачається, що в рамках вказаного кримінального провадження, за обставин викладених у клопотанні, 30 січня 2026 року ОСОБА_4 було вручене повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, за кваліфікуючими ознаками: заволодіння чужим майном шляхом обману, за попередньою змовою групою осіб, вчинене в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах
Наразі відносно підозрюваного ОСОБА_4 діє запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 300 (трьохсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 908 400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) гривень, строк дії якого спливає 28.03.2026 року.
Досудове розслідування кримінального провадження завершено, стороні захисту було надано доступ до матеріалів провадження, в порядку ст. 290 КПК України. Відкриття матеріалів триває.
Разом з цим, після їх ознайомлення з матеріалами досудового розслідування необхідно виконати вимоги ст. 291 КПК України та направити обвинувальний акт до суду.
Оскільки на теперішній підозрюваний та захисник не ознайомились з матеріалами кримінального провадження, відповідно до чого направити обвинувальний акт до суду не представляється можливим, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були встановлені під час застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 не зменшились та продовжують існувати, прокурор звертається до слідчого судді із клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу відносно підозрюваного.
У судовому засіданні
- прокурор долучив до клопотання копію ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного, клопотання підтримав в повному обсязі та просив задовольнити;
- захисник підозрюваного заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на обставини, викладені у письмовому запереченні, просив застосувати більш м`який запобіжний захід;
- підозрюваний підтримав думку свого захисника.
Дослідивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
30 січня 2026 року ОСОБА_4 було вручене повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, за кваліфікуючими ознаками: заволодіння чужим майном шляхом обману, за попередньою змовою групою осіб, вчинене в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 підтверджується в сукупності наступними матеріалами кримінального провадження:
-протокол допиту свідка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який в ході допиту пояснив, що саме ОСОБА_4 , був присутній 20.10.2023 у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 під час переоформлення на нього земельної ділянки;
-протокол допиту приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 , в ході якого, остання вказує, що саме ОСОБА_4 разом з ОСОБА_6 були у неї в офісі 20.10.2023;
-протоколом допиту ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході якого останній вказав, що невстановлена особа на ім`я « ОСОБА_8 » запропонував останньому переоформити на нього земельну ділянку на території Одеської області за грошову винагороду в сумі 100 доларів США;
-рапорт старшого оперуповноваженого відділу УКР ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 , в ході якого вбачається коло осіб, які причетні до вчинення кримінального правопорушення;
-копія договору купівлі-продажу земельної ділянки від 20.10.2023 року, в якому вбачається, що ОСОБА_4 , є покупцем земельної ділянки;
-висновком експерта від 20.10.2025 № 3093-34-25 оціночно-земельної експертизи, в якій зазначено, що ринкова вартість земельної ділянки кадастровий номер 5123755800:01:003:0955, площею 0,1500 га, за адресою: АДРЕСА_2 , станом на 19.10.2023 р., становила 9 623 990,41 грн (Дев?ять мільйонів шістсот двадцять три тисячі дев?ятсот дев?яносто гривень 41 копійка), у розрахунку на 1 кв.м. земельної ділянки 6415,99 грн/кв.м. (Шість тисяч чотириста п?ятнадцять гривень (99 копійок).
На підставі зазначеного, слідчий суддя суд вважає, що надані стороною обвинувачення матеріали, які долучені до клопотання, на даній стадії досудового розслідування повністю доводять обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих йому дій та відхиляє заперечення сторони захисту щодо необґрунтованості пред`явленої підозри.
Крім того обґрунтованість підозри перевірялася слідчим суддею під час застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 .
Слідчим суддею Київського районного суду м. Одеси відносно підозрюваного ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 300 (трьохсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 908 400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) гривень, строком до 28.03.2026 року.
Як вбачається з клопотання, 25.03.2026 року прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 було повідомлено підозрюваному ОСОБА_4 та його захиснику адвокату ОСОБА_5 про завершення досудового розслідування кримінального провадження № 42023160000000336 від 27.10.2023 року та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
Отже, 25.03.2026 року було завершене досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023160000000336 від 27.10.2023 року, про що повідомлено підозрюваному та стороні захисту, відповідно до вимог статей 283, 290 КПК надано доступ до матеріалів досудового розслідування.
Разом з цим, після їх ознайомлення з матеріалами досудового розслідування необхідно виконати вимоги ст. 291 КПК України та направити обвинувальний акт до суду.
Отже, оскільки строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 спливає 28.03.2026 року, ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, встановлені при застосуванні запобіжного заходу відносно підозрюваного не зменшились та продовжують існувати, а закінчити досудове розслідування не видається за можливе у зв`язку із ознайомленням підозрюваного та сторони захисту з матеріалами досудового розслідування, прокурор просить продовжити підозрюваному строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
На підставі чого, слідчий суддя вважає встановленим наявність обставин, які перешкоджають закінчити досудове розслідування до закінчення строку дії ухвали про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Вирішуючи питання продовження існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому злочину, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у його вчиненні у випадку направлення обвинувального акту до суду, слідчий суддя вважає, що підозрюваний може вдатися до спроб переховування від органу досудового розслідування та суду.
Також, при встановленні продовження існування даного ризику, слідчий суддя виходить з того, що ОСОБА_4 переховувався від органу досудового розслідування та суду, в зв`язку із чим слідчим суддею надавався дозвіл на його затримання з метою приводу до суду.
Щодо продовження існування ризику незаконного впливу на свідків та потерпілу у цьому кримінальному провадженні, слідчий суддя прийшов до наступного.
Перевіряючи наявність зазначеного ризику, слідчий суддя звертає увагу на наявність в матеріалах клопотання даних про свідків, зокрема ОСОБА_6 ОСОБА_7 та потерпілої ОСОБА_10 та враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від таких осіб, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).
Отже, на переконання слідчого судді, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України. За таких обставин, заборона спілкуватися з певними визначеними особами, як наслідок встановлення ймовірного впливу на них, є об`єктивною необхідністю забезпечення «недоторканості» показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність.
Слідчий суддя вважає, що підозрюваний може впливати на свідків та потерпілу з погрозами застосування насильства з метою схилення не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації можливої кримінальної відповідальності за вчинення особливо тяжкого злочину, а свідки безпосередньо судом допитані не були, а показання, що надаються на досудовому розслідуванні, не можуть лягти в обґрунтуванні судових рішень, зважаючи на положення ч. 4 ст. 95 КПК України.
На думку слідчого судді, з метою подальшого безперешкодного розслідування по встановленню усіх обставин у цьому провадженні, необхідно обмежити підозрюваного у можливості спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру, в цілях уникнення кримінальної відповідальності за інкриміновані підозрюваним дії, останній може вживати заходів щодо впливу на свідків та коригування їх показів, тощо.
Проте, одночасно, слідчий суддя вважає, що на даному етапі слідства ризик перешкоджання кримінальному провадженню минув, оскільки досудове розслідування завершено та органом досудового розслідування зібрано усі матеріали, достатні, на його думку, для складення обвинувального акту.
Викладене свідчить про наявність обставин, передбачених ч. 3 ст. 199 КПК України, та наявність правових підстав для продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Підстав для застосування інших більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_4 в судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та особистого зобов`язання є недоцільним, з огляду на м`якість, а також встановлення продовження існування ризиків, що не забезпечать належне виконання підозрюваним обов`язків.
Враховуючи те, на теперішній час підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник не ознайомились з матеріалами кримінального провадження, відповідно до чого закінчити досудове розслідування та направити обвинувальний акт до суду не представляється можливим, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України продовжують існувати, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення про продовження підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає частковому задоволенню, а саме: в частині продовження запобіжного заходу строком до 27.04.2026 року, в межах строку досудового розслідування, який не перевищує 5 (п`яти) днів, з моменту закінчення ознайомлення підозрюваним та стороною захисту з матеріалами кримінального провадження.
На думку слідчого судді вказаного строку буде достатньо для ознайомлення сторони захисту із матеріалами досудового розслідування, закінчення досудового розслідування та направлення обвинувального акту до суду.
В частині визначеного розміру застави відносно підозрюваного ОСОБА_4 слідчий суддя вважає, що продовження існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, з урахуванням обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним злочину, обставин його вчинення, особи підозрюваного та його майнового стану, свідчить про те, що визначений розмір застави здатний стримувати можливу протиправну поведінку підозрюваного під загрозою звернення застави в дохід держави та може забезпечити виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, у випадку її внесення, а тому такий розмір застави зміні не підлягає.
Керуючись ст. ст. 177, 183, 197, 199 КПК України, слідчий суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання задовольнити частково.
Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в Державній установі "Одеській слідчий ізолятор" відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 27.04.2026 року, в межах строку досудового розслідування, який не перевищує 5 (п`яти) днів, з моменту закінчення ознайомлення підозрюваним та стороною захисту з матеріалами кримінального провадження.
Розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України у розмірі 300 (трьохсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908 400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) гривень залишити без змін.
Роз`яснити підозрюваному, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного строком до 27.04.2026 року, в межах строку досудового розслідування, який не перевищує 5 (п`яти) днів, з моменту закінчення ознайомлення підозрюваним та стороною захисту з матеріалами кримінального провадження, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинувачуваним, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою. Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 135776922, Київський районний суд м. Одеси було прийнято 27.03.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 947/34681/23. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: