Ухвала суду № 135773406, 17.04.2026, Франківський районний суд м. Львова

465/10198/24

6/465/105/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2026 м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі головуючої судді Кушнір Б.Б.,

з участю секретаря судових засідань Пони Ю.Л.,

представника боржника Кінаша Д.В.,

представника приватного виконавця Чорної Н.Н.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові заяву ОСОБА_1 , за участю заінтересована особи: Приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Пиць Андрія Андрійовича, Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає до виконанню,

встановив:

Представник ОСОБА_1 - адвокат Кінаш Дмитро Вадимович через систему «Електронний суд» звернувся до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування заяви покликається на те, що 19 вересня 2025 року Франківським районним судом м. Львова ухвалено рішення по справі № 465/10198/24 за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, яким стягнуто з останнього на користь позивача загальну суму заборгованості за кредитним договором № 2001718748401 від 28 жовтня 2020 року та за кредитним договором № 1010523374 від 07 вересня 2022 року у розмірі 133 111,94 гривень.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 07 жовтня 2025 року по справі № 465/10198/24 виконання вищевказаного рішення суду розстрочено на 12 місяців.

На виконання вказаного рішення суду 13 лютого 2026 року Франківським районним судом м. Львова видано виконавчий лист. Вказаний виконавчий лист був пред`явлений до виконання, у зв`язку з чим постановою приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиць Андрія Андрійовича від 18 лютого 2026 року відкрито виконавче провадження № 80284001.

Однак, сторона відповідача вважає вищезазначений виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, з огляду на наступне.

Для отримання відомостей щодо рахунку для сплати заборгованості представником відповідача 30 жовтня 2025 року надіслано адвокатський запит № 45Б/25-АЗ-4-1 від 30 жовтня 2025 року в АТ «ПУМБ» з вимогою надати відповідних відомості.

Відповідь № KHO-56.3.2/70810 від 17 листопада 2025 року на запит від АТ «ПУМБ» з реквізитами для сплати заборгованості отримана лише 17 листопада 2025 року. Таким чином, до 17 листопада 2025 року ОСОБА_1 не мав об`єктивної можливості розпочати виконання рішення суду, оскільки позивач своєчасно не надав представнику відповідача інформацію щодо реквізитів для сплати заборгованості.

На виконання вказаної ухвали суду ОСОБА_1 розпочав сплату заборгованості на користь АТ «ПУМБ», а саме 09 грудня 2025 року сплатив 7 530 грн та 3 580 грн, що в сумі становить 11 110 грн, що підтверджується квитанціями до платіжної інструкції №№ 53377490, 53377532 від 09 грудня 2025 року. В подальшому 30 січня 2026 року ОСОБА_1 сплатив на користь АТ «ПУМБ» 7 530 грн та 3 580 грн, що в сумі становить 11 110 грн, що підтверджується квитанціями до платіжної інструкції №№ 54270080, 54270047 від 30 січня 2026 року.

У зв`язку із вище наведеним просить суд зупинити виконання за виконавчим листом, виданим Франківським районним судом м. Львова 13 лютого 2026 року по справі № 465/10198/24 на виконання рішення Франківського районного суду м. Львова від 19 вересня 2025 року по справі № 465/10198/24 та визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий лист, виданий Франківським районним судом м. Львова 13 лютого 2026 року по справі № 465/10198/24 на виконання рішення Франківського районного суду м. Львова від 19 вересня 2025 року по справі № 465/10198/24.

10 квітня 2026 року через підсистему «Електронний суд» до Франківського районного суду надійшли письмові пояснення від Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиць А.А. щодо заяви про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню. В пояснення зазначає, що 17.02.2026 року через Електронний кабінет приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиць Андрія Андрійовича підсистеми «Електронний суд» ЄСІТС надійшла заява про відкриття виконавчого провадження та виконавчий лист №465/10198/24, виданий 13.02.2026 року Франківським районним судом м. Львова про: стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» загальну суму заборгованості за кредитним договором №2001718748401 від 28.10.2020 та за кредитним договором №1010523374 від 07.09.2022 в розмірі 133 111 (сто тридцять три тисячі сто одинадцять) гривень 94 копійки.

У вказаній заяві про відкриття виконавчого провадження, стягувачем було зазначено суму заборгованості, яка підлягає стягненню, а саме 133 111,94 гривень.

18.02.2026 року на підставі вищевказаної заяви та виконавчого документа приватним виконавцем Пиць А.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №80284001, яку скеровано боржнику для виконання, стягувачу до відома, що підтверджується списком №69 листів рекомендованих, поданих у Львів 53.

З Єдиного державного реєстру судових рішень, приватному виконавцю стало відомо про ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 07.10.2026 року у справі №465/10198/24, якою розстрочено ОСОБА_1 виконання рішення Франківського районного суду м. Львова від 19.09.2025 у справі № 465/10198/24 терміном на 12 (дванадцять) місяців з дня набрання ухвали суду законної сили, шляхом сплати щомісячного платежу в розмірі 11092,66 гривень.

20.02.2026 року приватним виконавцем Пиць А.А. у зв`язку з виявленням майна боржника та з метою забезпечення виконання виконавчого документа, у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, що становить 37 402,37 грн. накладено арешт на :

-земельну ділянку, кадастровий номер: 4623084800:07:000:0118, що знаходиться за адресою: Львівська область, Миколаївський район, с/рада Красівська;

-земельну ділянку, кадастровий номер: 4624855300:10:016:0060, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

03.03.2026 року на адресу приватного виконавця від представника боржника ОСОБА_1 адвоката Кінаша Дмитра Вадимовича надійшла заява про зняття арешту з рахунку боржника. До вказаної заяви представником боржника долучено довідку, з якої вбачається те, що на вказаний рахунок боржника надходить пенсія. 03.03.2026 року приватним виконавцем винесено постанову про зняття арешту з коштів.

Ознайомившись із долученими до матеріалів заяви квитанціями про сплату заборгованості №54270080, №54270047 від 30.01.2026 року та №53377490, №53377532 від 09.12.2025 року, приватним виконавцем скеровано запит стягувачу АТ «ПУМБ» щодо надання наступної інформації:

-підтвердження щодо надходження коштів на рахунок стягувача АТ «ПУМБ» у відповідності до квитанцій №54270080, №54270047 від 30.01.2026 року та №53377490, №53377532 від 09.12.2025 року;

-щодо надходження коштів відповідно до вимог ухвали від 07.10.2025 року виданої Франківським районним судом м. Львова у справі №465/10198/24, вказавши суму та дату платежу;

-щодо актуальної суми заборгованості.

13.03.2026 року на адресу приватного виконавця Пиць А.А. надійшла відповідь від стягувача АТ «ПУМБ», відповідно до якої, стягувачем повідомлено приватного виконавця про те, що боржником на погашення заборгованості самостійно добровільно до відкриття виконавчого провадження 09.12.2025 року було сплачено 3 580,00 грн. та 7 530,00 грн., 30.01.2026 року також було сплачено 3 580,00 грн. та 7 530,00 грн. (загалом 22 220,00 грн.). Загальна заборгованість за виконавчим документом станом на 05.03.2026 року складає 109 611,66 гривень.

Заборгованість по розстрочці станом на 05.03.2026 року становить два місяці.

13.03.2026 року приватним виконавцем Пиць А.А. винесено постанову про зняття арешту з коштів.

13.03.2026 року приватним виконавцем Пиць А.А., з врахуванням ухвали Франківського районного суду м. Львова від 07.10.2026 року у справі №465/10198/24, відповіді стягувача АТ «ПУМБ» та суми стягнутих в процесі виконання рішення коштів, що становить 2 204,89 грн., винесено постанову про арешт коштів боржника. Відповідно до вказаної постанови, приватним виконавцем накладено арешт на кошти боржника у розмірі 22 957,41 грн. на всі рахунки боржника, окрім рахунку № НОМЕР_1 відкритого у АТ «Ощадбанк» у зв`язку із врахуванням постанови про зняття арешту з коштів від 03.03.2026 р. №80284001.

У зв`язку із вище наведеним просить суд відмовити у задоволенні заяви представника боржника ОСОБА_1 адвоката Кінаша Дмитра Вадимовича про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню - у повному обсязі.

В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Кінаш Дмитро Вадимович, заяву підтримав з мотивів наведених в такій та просив заяву задовольнити.

Представник приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця Андрія Андрійовича Чорна Н.Н, заперечила щодо вказаної заяви повністю, просила суд взяти до уваги письмові пояснення та відмовити у задоволенні заяви представника боржника ОСОБА_1 адвоката Кінаша Дмитра Вадимовича про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню - у повному обсязі.

Інша учасники справи будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду заяви, в судове засідання не з`явились, про прочини неявки в судове засідання суд не повідомили.

Суд зазначає, що участь у судових засіданнях є правом особи, яка бере участь у справі і ця особа зобов`язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, що закріплено у ст. 43 ЦПК України, тому неявка учасників справи не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи неявку учасників, які належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд керується вимогами ч. 3 ст. 432 ЦПК України, якою передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Заслухавши пояснення учасників, розглянувши заяву з доданими до неї документами, вивчивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 19 вересня 2025 року Франківським районним судом м. Львова ухвалено рішення по справі № 465/10198/24 за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, яким стягнуто з останнього на користь позивача загальну суму заборгованості за кредитним договором № 2001718748401 від 28 жовтня 2020 року та за кредитним договором № 1010523374 від 07 вересня 2022 року, у розмірі 133 111 грн 94 копійки.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 07 жовтня 2025 року по справі № 465/10198/24 виконання вищевказаного рішення суду розстрочено на 12 місяців.

Для отримання відомостей щодо рахунку для сплати заборгованості представником відповідача 30 жовтня 2025 року надіслано адвокатський запит № 45Б/25-АЗ-4-1 від 30 жовтня 2025 року в АТ «ПУМБ» з вимогою надати відповідних відомості. Відповідь № KHO-56.3.2/70810 від 17 листопада 2025 року на запит від АТ «ПУМБ» з реквізитами для сплати заборгованості отримана лише 17 листопада 2025 року.

Вказане судове рішення набрало законної сили та не скасоване у встановленому законом порядку.

На виконання вказаної ухвали суду ОСОБА_1 розпочав сплату заборгованості на користь АТ «ПУМБ», а саме 09 грудня 2025 року сплатив 7 530 грн та 3 580 грн, що в сумі становить 11 110 грн, що підтверджується квитанціями до платіжної інструкції №№ 53377490, 53377532 від 09 грудня 2025 року. В подальшому 30 січня 2026 року ОСОБА_1 сплатив на користь АТ «ПУМБ» 7 530 грн та 3 580 грн, що в сумі становить 11 110 грн, що підтверджується квитанціями до платіжної інструкції №№ 54270080, 54270047 від 30 січня 2026 року.

Виконавчий лист №465/10198/24 видано 13 лютого 2026 року Франківським районним судом м. Львова на підставі рішення №465/10198/24 Франківського районного суду м. Львова від 19 вересня 2025 року.

18.02.2026 року на підставі заяви про відкриття виконавчого провадження та виконавчого документа приватним виконавцем Пиць А.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №80284001 відповідно до встановлених вимог Закону України «Про виконавче провадження».

В подальшому приватним виконавцем вчинялись дії по виконанню вищевказаного виконавчого листа.

Ознайомившись із долученими до матеріалів заяви квитанціями про сплату заборгованості №54270080, №54270047 від 30.01.2026 року та №53377490, №53377532 від 09.12.2025 року, судом встановлено, що як на момент видачі виконавчого листа, так і на момент відкриття виконавчого провадження у відповідача існувала заборгованість по сплаті двох чергових платежів на виконання рішення суду та ухвали про розстрочку.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

Також положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконавчий лист це письмовий документ встановленої форми і змісту, який видається судом для примусового виконання прийнятих ним у справах рішень, ухвал, постанов, як підстава для їх виконання та зобов`язує боржника, інших юридичних та фізичних осіб точно і своєчасно виконати рішення суду чи іншого органу, а також сприяти державному виконавцю у примусовому виконанні рішення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Крім того, за своїм змістом ч. 2 ст. 432 ЦПК України передбачає визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню як повністю так і частково, а тому підстави якими заявник обґрунтовує свою заяву можуть бути наслідком як повного так і часткового визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, а отже як повного так і часткового задоволення заяви, поданої відповідно до цієї норми закону.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 2-4671/11.

Разом з тим, законодавець не дає чіткого визначення «інших причин» для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до положень ч. 2 ст. 432 ЦПК України.

Отже, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом ст. 432 ЦПК України не є вичерпним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.

У цій категорії справ саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, з урахуванням права стягувача на виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

У п. 46 48 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 року у справі №916/190/18 зазначено, що розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа заборгованості за відповідним договором є незмінною. Таким чином, розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не змінює цивільне або господарське зобов`язання, у тому числі в частині строків його виконання. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом. Розстрочення виконання судового рішення не припиняє договірного зобов`язання відповідача, а тому не звільняє останнього від наслідків порушення відповідного зобов`язання, зокрема шляхом сплати сум, передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України .

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід`ємною частиною «права на суд», а ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов`язання адміністративних органів виконувати рішення (п.40 рішення від 19.03.97 у справі «Горнсбі проти Греції»).

Як вбачається з висновку постанови Верховного Суду від 16 січня 2018 року у справі №755/15479/14-ц підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 24 червня 2020 року у справі №520/1466/14-ц.

Обов`язок боржника може припинятися з передбачених законом підстав. Підстави припинення цивільно-правових зобов`язань, зокрема, містить глава 50 розділу І книги п`ятої ЦК України. Зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу.

Верховний Суд у постанові від 19 січня 2023 року у справі № 824/2/22 (провадження № 61-9190ав22) дійшов висновку, що сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, полягає насамперед у встановленні обставин та фактів, що підтверджують відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

Подібних висновків дійшов Верховний суд у постановах від 24.06.2020 року у справі № 520/1466/14-ц, провадження № 61-43447св18, від 09.09.2021 року у справі № 824/67/20, провадження № 61-10482ав21, від 09.06.2022 року у справі № 2-118/2001, провадження № 61-1762ав22 від 09.02.2023 року у справі № 824/85/21, від 21 грудня 2023 у справі № 824/2/22, провадження № 61-11769ав23.

Крім цього, Верховний Суд України у постанові від 22 березня 2017 року у справі №755/6665/15-ц зазначив, що ухвала суду про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, є перепоною в завершенні судового провадження, оскільки така ухвала унеможливлює виконання судового рішення про задоволення вимог кредитора, тому перешкоджає подальшому розгляду та провадженню у справі.

Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).

Судом встановлено, що на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, видано виконавчий документ, яким на боржника ОСОБА_1 покладено обов`язок вчинити певні дії, повернути заборгованість за кредитним договором № 2001718748401 від 28 жовтня 2020 року та за кредитним договором № 1010523374 від 07 вересня 2022 року, у розмірі 133 111 грн 94 копійки. Ухвалою суду від 07.10.2025 дане рішення розстрочено на 12 місяців шляхом сплати рівними платежами щомісячно в розмірі 11092,66гривень.

При цьому суд зазначає, що розстрочення судом виконання рішення є встановленням порядку виконання такого рішення.

Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи, заборгованість по розстрочці станом на момент видачі наказу становила два місяці.

На момент розгляду заяви ні боржником, ні стягувачем, ні виконавцем не долучено до матеріалів справи доказів добровільного погашення боржником чергових платежів, окрім оплати 09.12.22025, 30.01.2025 суми 22 220 гривень.

Посилання заявника на недобросовісність дій стягувача щодо вчасного надання банківських реквізитів вважається судом безпідставними, оскільки такі реквізити надані банком 17.11.2025, тобто в межах строку сплати першого платежу, однак, боржник першу оплату здійснив лише 09.12.2025 з порушенням строку оплати чергового платежу.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 1, ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на викладене, із врахуванням вищенаведених норм, відсутністю доказів, які б підтверджували наявність обставин, що є підставою для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, на які посилалась заявник, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись ст. 12, 18, 43 432 ЦПК України, суд,-

постановив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , за участю заінтересована особи: Приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Пиць Андрія Андрійовича, Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає до виконанню - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.

Суддя Кушнір Б.Б.