Рішення № 135772589, 17.04.2026, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/941/26

Провадження №2/442/768/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у складі:

головуючого судді - Кучаковського Ю.С.,

за участю секретаря судового засідання - Михавко І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобичі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Таліон плюс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

за участю представників:

від позивача: не з`явилися

від відповідача: не з`явилися

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю „Таліон плюс" звернулося до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить на підставі ст.ст. 11, 203, 205, 207, 512, 514, 517, 526, 536, 610, 612, 629, 638, 639, 652, 1049, 1054, 1055 ЦК України стягнути з ОСОБА_1 на його користь суму заборгованості за кредитним договором у розмірі: 57 994 грн 80 коп., сплачений судовий збір у розмірі 2662 грн 40 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 5 000 грн.

В обґрунтування позову посилається на те, що 10.04.2025 між ТОВ „Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії № 258567983 у формі електронного документа, відповідно до якого відповідач отримав від Товариства кредитні кошти (з урахуванням всіх траншів) у розмірі 19 000 грн, з кінцевою датою повернення кредиту, визначеною у п. 7 - 10.05.2030. Договір діє до кінця визначеного строку, або його дострокового виконання чи розірвання, а Позичальник користується кредитними коштами на умовах визначених (п. 8.3, 8.7.2 Договору). Вказує, що Дисконтний період, визначений в п. 3.1 Договору, це лише період з загального строку кредитування, під час якого Позичальник має додаткові можливості (отримання нових траншів, часткове погашення боргу). Після його закінчення, за відсутності продовження з боку Позичальника, Договір діє до кінця визначеного строку, або його дострокового виконання чи розірвання, а Позичальник користується кредитними коштами на умовах визначених (п. 8.3, 8.7.2 Договору). Після закінчення Дисконтного періоду кредитування, Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти щоденно! (п.7.4.2. Договору); Таким чином, вказує, що Договір чітко визначає 5-річний термін своєї дії та право Кредитодавця нараховувати проценти протягом усього цього терміну, зокрема після закінчення Дисконтного періоду на умовах фіксованої Базової щоденної ставки в розмірі - 0,98. Позивачу перейшло право вимоги до відповідача. Зазначає, що загальна сума заборгованості за кредитним договором заявлена до стягнення позивачем в позовній заяві становить 57 994 грн 80 коп., з них: заборгованість по кредиту - 19 000 грн; заборгованість по процентам за користування кредитом - 37 854 грн 80 коп.; заборгованість по комісії за надання кредиту (в разі наявності) - 1 140 грн. Вказує, що розмір штрафних санкцій вказаний в загальному розрахунку заборгованості вказаний, однак позивач не включає їх до розміру позовних вимог. Враховуючи наведене, просить позов задовольнити.

Сторони в судове засідання не з`явились. Представник позивача подав заяву про розгляд справи у відсутності представника позивача. Позов підтримує у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи за останнім відомим місцем проживання та на офіційному веб-сайті судової влади України. При таких обставинах суд визнав неявку відповідача не поважною, провівши розгляд справи у його відсутності.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов`язки сторін та те, що представник позивача проти заочного розгляду справи не заперечував, суд, на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України та відповідно до ч. 1 ст. 281 ЦПК України постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

10.04.2025 між ТОВ „Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії № 258567983.

У п. 1.1.5. договору визначено, що дисконтний період кредитування або Дисконтний період - період користування Кредитом, протягом якого Позичальник має право отримувати нові Транші у межах встановленого Кредитного ліміту, у тому числі у разі часткового погашення Кредиту протягом строку дії Договору.

Відповідно до п. 2.3 Договору Кредитодавець надає перший транш за договором у розмірі, що дорівнює Загальному розміру кредиту 10.04.2025 (що є датою надання кредиту).

Згідно із п. 3.1 Договору, Кредитна лінія надавалася строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання Кредиту Позичальником (Дисконтний період). У випадку надання першого Траншу не в день укладення Договору, строк дії Кредитної лінії автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого траншу за Договором.

Основна сума Кредиту має бути повернена Позичальником не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) календарних днів після настання однієї з наступних обставин: закінчення строку дії Договору в порядку, передбаченому п. 11.1 Договору; дострокового припинення дії Договору, в порядку передбаченому п.9.1.1.2, або п. 9.1.1.7 (п.п. 7.2, 7.2.1, 7.2.2 договору).

Згідно із п. 7.3 Договору кінцева дата повернення (виплати) Кредиту - 10.05.2030.

Платіжною інструкцією від 13.04.2025 підтверджується отримання ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 19 000 грн.

Відповідно до підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів ТОВ „Манівео швидка фінансова допомога" підтверджено, що в рамках Договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів №ПГ-757 від 06.09.2023 та на підставі платіжної інструкції (замовлення) відправника, Товариством з обмеженою відповідальністю „ПрофітГід" було здійснено наступний успішний переказ грошових коштів на рахунок отримувача: номер платіжної інструкції 334d6e37-69d9-4aea-87da-39a157b61ec0, надавач платіжних послуг ТОВ „ПрофітГід", код ЄДРПОУ: 39932827, ліцензія на переказ коштів без відкриття рахунку Національного банку України № 21/991-рк від 29.05.2023, платник ТОВ МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА, код ЄДРПОУ 38569246, номер транзакції 44431-03965-78164, дата/час здійснення переказу 10.04.2025, сума переказу, грн 19 000.00, номер платіжної картки отримувача НОМЕР_1 , емітент платіжної картки отримувача OSCHAD BANK, код авторизації 212191, призначення переказу Credit transaction 3035306219 Маців Семен Семенович Договір (оферта): 258567983 від 10.04.2025.

Згідно із довідкою ТОВ „Манівео швидка фінансова допомога" повідомлено, що на виконання кредитного договору № 258567983 від 10.04.2025 (далі - Договір), укладеним між Позичальником/Отримувачем - ОСОБА_1 , та Кредитодавцем/Платником - Товариством з обмеженою відповідальністю „МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА", Кредитодавцем було ініційовано платіжну операцію, шляхом подання надавачу фінансових платіжних послуг платіжної інструкції, а надавачем платіжних послуг з наступними реквізитами: Надавач платіжних послуг Платника: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО „ОТП БАНК", Код банку (МФО): 300528, Код за ЄДРПОУ: 21685166; надавач платіжних послуг Отримувача: акціонерне товариство „Державний ощадний банк України", Код банку (МФО): 300465, Код за ЄДРПОУ: 00032129; особа Платника: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ „МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА", Код ЄДРПОУ 38569246; особа отримувача: Маців Семен Семенович, РНОКПП НОМЕР_2 ; рахунок Платника: НОМЕР_3 ; транзитний рахунок для перерахування коштів Отримувачу: НОМЕР_4 ; рахунок/платіжна карта отримувача: 5167-80XX-XXXX-6555, термін дії: 06.2029; сума платіжної операції: 19000 грн; ідентифікатор платіжної операції: 44431-03965-78164; дата ініціювання платіжної інструкції: 10.04.2025 21:39:55; дата завершення платіжної операції (проведення платіжної операції надавачем платіжних послуг): 10.04.2025 21:39:59.

06.11.2025 ТОВ „Таліон плюс" направило ОСОБА_1 повідомлення про дострокове розірвання договору з 06.11.2025.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ „Манівео швидка фінансова допомога" за Договором № 258567983 від 10.04.2025 у ОСОБА_1 за період з 10.04.2025 по 10.06.2025 заборгованість становить 39 751 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 19 000 грн; заборгованість за нарахованими процентами - 10 297 грн 20 коп., комісія - 1 140 грн, неустойка - 9 500 грн.

10.06.2025 між ТОВ „Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ „Таліон плюс" укладено договір факторингу № МВ-ТП/39, відповідно до якого ТОВ „Манівео швидка фінансова допомога" відступило ТОВ „Таліон плюс" право вимоги до позичальників.

Відповідно до реєстру боржників до Договору факторингу № МВ-ТП/39 від 10.06.2025, ТОВ „Таліон плюс" набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором № 258567983, загальна сума заборгованості - 39 937 грн 20 коп.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ „Таліон плюс" за Договором № 258567983 від 10.04.2025 у ОСОБА_1 за період з 10.06.2025 по 05.11.2025 заборгованість становить 67 494 грн 80 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 19 000 грн; заборгованість за нарахованими процентами - 37 854 грн 80 коп., комісія - 1 140 грн, неустойка - 9 500 грн.

Ч. 2 ст. 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є у тому числі договори та інші правочини.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (стаття 628 ЦК України).

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України „Про електронну комерцію" та Законом України „Про електронний цифровий підпис".

Відповідно до ст. 5 Закону України „Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно зі ст. 8 Закону України „Про електронні документи та електронний документообіг" юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України „Про електронну комерцію" та Законом України „Про електронний цифровий підпис".

Статтею 1 Закону України „Про електронний цифровий підпис" передбачено, що електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Відповідно до ст. 3 Закону України „Про електронний цифровий підпис" електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Згідно зі ст. 4 Закону України „Про електронний цифровий підпис" електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.

Статтею 6 Закону України „Про електронний цифровий підпис" передбачено, що сертифікат ключа містить такі обов`язкові дані: найменування та реквізити центру сертифікації ключів (центрального засвідчувального органу, засвідчувального центру); зазначення, що сертифікат виданий в Україні; унікальний реєстраційний номер сертифіката ключа; основні дані (реквізити) підписувача - власника особистого ключа; дату і час початку та закінчення строку чинності сертифіката; відкритий ключ; найменування криптографічного алгоритму, що використовується власником особистого ключа; інформацію про обмеження використання підпису. Посилений сертифікат ключа, крім обов`язкових даних, які містяться в сертифікаті ключа, повинен мати ознаку посиленого сертифіката ключа. Інші дані можуть вноситися у посилений сертифікат ключа на вимогу його власника.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України „Про електронну комерцію" електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України „Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України „Про електронну комерцію" відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України „Про електронну комерцію" встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України „Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною 1 ст. 3 Закону України „Про електронну комерцію" визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Судом встановлено, що під час укладення Договору кредитної лінії № 258567983 від 10.04.2025 відповідач був належним чином та в повному обсязі поінформований про умови надання фінансової послуги, зокрема, про розмір кредиту, строк кредитування, порядок та розмір нарахування процентів, а також про орієнтовну загальну вартість кредиту за весь строк його користування.

Даний договір містить ідентифікуючу ОСОБА_1 інформацію (серія номер паспорту, РНОКПП, місце проживання, номер особистого електронного платіжного засобу, електронну адресу) та підписано електронним підписом останнього шляхом зазначення одноразового ідентифікатора „FTSX" відповідно до частин 6, 8 ст. 11, ст. 12 Закону України „Про електронну комерцію".

Із наведеного алгоритму убачається, що без реєстрації та здійснення входу на веб-сайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету та без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, кредитний договір не був би укладений, що повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду в постановах від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20, від 12.08.2022 у справі № 234/7297/20, від 09.02.2023 у справі № 640/7029/19.

Згідно із ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредитору. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник у зобов`язанні не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Положеннями ст.ст. 1077, 1078 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Статтею 1082 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Отже, за змістом наведених вище положень закону заміна кредитора на фактора не означає звільнення боржника від обов`язку виконати зобов`язання, а лише надає боржникові право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце та у випадку, коли таких доказів не надано, виконати зобов`язання на рахунок первинного кредитора.

При цьому аналіз змісту статті 1082 ЦК України дозволяє дійти висновку, що викладені в ній положення щодо обов`язку боржника здійснити платіж факторові за умови, що боржник одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові, стосуються позасудового порядку вирішення спору. При цьому невиконання фактором цього обов`язку не звільняє боржника від виконання обов`язків за кредитним договором, а лише дає йому право на виконання свого обов`язку перед первісним кредитором.

У ч.ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями ч. 1 ст. 1054 ЦК України визначено, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч.ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (положення кодексу, що регулюють договір позики), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно із ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 1048 ЦК України, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

ТОВ „Манівео швидка фінансова допомога" свої зобов`язання перед відповідачем за Договором кредитної лінії № 258567983 виконало та надало йому кредит в загальному розмірі 19 000 гривень, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача, яку останньою вказано особисто в кредитному договорі.

В свою чергу, відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного Договору шляхом прийняття виконання зобов`язання Кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти, проте відповідач свої зобов`язання за вказаним договором у строки, передбачені договором не виконав, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість.

За складеним позивачем розрахунком сума заборгованості за договором № 258567983 від 10.04.2025 у ОСОБА_1 становить 67 494 грн 80 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 19 000 грн; заборгованість за нарахованими процентами - 37 854 грн 80 коп., комісія - 1 140 грн, неустойка - 9 500 грн.

Водночас позивач просив стягнути заборгованість в розмірі 57 994 грн 80 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 19 000 грн; заборгованість за нарахованими процентами - 37 854 грн 80 коп., комісія - 1 140 грн.

Таким чином, зважаючи на те, що до позивача Товариства з обмеженою відповідальністю „Таліон плюс" фактично перейшло право вимоги за Договором № 258567983 від 10.04.2025, а також, враховуючи те, що у відповідача дійсно вбачається заборгованість за вищевказаним кредитним договором, доказів повернення боргу відповідачем не надано, як і не надано будь-яких інших доказів на підтвердження відсутності обов`язку зі сплати заявленої в позові заборгованості, а тому наявні підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Таліон плюс" заборгованість за Договором № 258567983 від 10.04.2025в розмірі 57 994 грн 80 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 19 000 грн; заборгованість за нарахованими процентами - 37 854 грн 80 коп., комісія - 1 140 грн, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

За приписами ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Позивачем у позові заявлено про відшкодування за рахунок відповідача 5 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, у підтвердження чого надано: договір про надання правової допомоги № 5 від 02.12.2024, акт приймання-передачі наданих послуг від 16.12.2025 відповідно до Договору про надання правової допомоги № 5 від 02.12.2024, платіжну інструкцію кредитового переказу коштів.

Витрати на професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (постанова Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

Враховуючи наведене, позивачем доведено понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати, а тому згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України з відповідача в користь позивача слід стягнути понесені ним і документально підтверджені судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 2 662 грн 40 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-83, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-265, 268, 280-283, 289, 354, 355 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Таліон плюс" заборгованість за Договором № 258567983 від 10.04.2025 у розмірі у розмірі 57 994 (п`ятдесят сім тисяч дев`ятсот дев`яносто чотири) грн 80 коп., судовий збір у розмірі 2662(дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю „Таліон плюс" (14017, місто Чернігів, вул. Жабинського, 13; ідентифікаційний код: 39700642; адреса ел.пошти: assistant@talionplus.com.ua; тел. 380443644145).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).

Повний текст судового рішення складено 17.04.2026.

Суддя Ю.С. Кучаковський