Ухвала суду № 13577250, 28.09.2010, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2010 р.Справа № 22-а-4486/08 Категорія:2.11.3Головуючий в 1 інстанції: Ткаченко О.В. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Милосердного М.М.,

суддів Бітова А.І. та Ступакової І.Г.,

при секретарі Харченко К.В.,

за участю: представника ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Плахотної Олени Миколаївни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва на постанову господарського суду Миколаївської області від 03 грудня 2007 року за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "БаГор - Плюс" до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва про скасування податкових повідомлень - рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2007 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) "БаГор - Плюс" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції (далі ДПІ) у Центральному районі м. Миколаєва про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0019892360/0 від 03 серпня 2007 року та № 0019892360/1 від 12 жовтня 2007 року про визначення суми податкового зобов'язання за податком на прибуток у розмірі 1 053 396 грн. та штрафних санкції на суму 861 153 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим що, оскаржені рішення були прийняти з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому повинні бути скасовані.

Постановою господарського суду Миколаївської області від 03 грудня 2007 року позов ТОВ "БаГор - Плюс" задоволено.

Скасовано податкові повідомлення - рішення ДПІ у Центральному районі м. Миколаєві № 0019892360/0 від 03 серпня 2007 року та № 0019892360/1 від 12 жовтня 2007 року.

Не погоджуючись з зазначеною постановою суду, ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва подана апеляційна скарга, в якій зазначено, що вказана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволення позовних вимог ТОВ "БаГор Плюс"

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі акту від 30 липня 2007 року

№ 907/23-600/32092731 про результати виїзної планової перевірки ТОВ "БаГор - Плюс" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2004 року по 31 березня 2007 року, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0019892360/0 від 03 серпня 2007 року, яким визначено суму податкового зобов'язання за податком на прибуток у розмірі 1 053 396 грн. та штрафні санкції на суму 861 153 грн.

В подальшому, в процесі апеляційного оскарження, зазначене рішення залишено без змін рішенням про результати розгляду скарги ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва № 38470/10/25-000 від 11 жовтня 2007 року та прийнято податкове повідомлення-рішення № 0019892360/1 від 12 жовтня 2007 року, яким визначено суму податкового зобов'язання за податком на прибуток у розмірі 1 053 396 грн. та штрафні санкції на суму 861 153 грн.

В ході проведення перевірки було встановлено, що ТОВ "БаГор - Плюс" мало заборгованість в сумі 1 999 639 грн. за товари, отримані за договором поставки від 03 квітня 2006 року № 01/04-06 від ТОВ "Амон-Юг". Згідно договорами про переведення боргу від 02 червня 2007 року, від 02 вересня 2007 року та від 02 листопада 2007 року боржником перед ТОВ "Амон-Юг" стало ПП "Моноандр", боржником якого на цю ж суму став позивач.

Порушення позивача полягало в тому, що ТОВ "БаГор - Плюс" в IV кварталі 2006 року, в порушення п. 1.22.1, пп. 4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі Закон № 334), не включив 1 999 639 грн. до валових доходів як безнадійну заборгованість яка залишилась нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

В порушення п.5.1 ст.5 Закону № 334 включено до валових витрат 1 666 367 грн.(1 999 639 грн. - ПДВ), оскільки в майбутньому не здійснено компенсацію вартості товару - оплату за отриманий товар від ТОВ "Амон-Юг" за договором поставки від 03 квітня 2006 року № 01/04-06.

В порушення п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону № 334 до складу валового доходу не включено 97 106 грн. - вартість товарів, отриманих від ПП "Октан-Плюс". В підтвердження операції відповідач послався на копію накладної від імені ПП "Октан-Плюс" № 44 від 30 березня 2007 року та копію довіреності позивача ЯМА № 115658 від 01 березня 2007 року.

В порушення пп.5.5.1 Закону № 334 до складу валових витрат віднесено суми 427 658 грн. сплачених відсотків за користування банківськими кредитами. Порушення полягало в тому, що кошти, отримані по кредиту, частково використовувались для надання поворотних безвідсоткових фінансових позик і не направлені на отримання доходу.

Перевіркою також встановлено порушення п.п.8.1.2, 8.1.4 п.8.1 ст. 8 Закону № 334 в частині нарахування амортизаційних відрахувань на витрати з придбання меблів, які визнані невиробничими фондами, оскільки не можуть бути використані у господарській діяльності у зв'язку з відсутністю приміщень для їх розташування.

Вирішуючи спірне питання та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог, та з того, що на час перевірки строки давності по договорам не закінчились, тому підстав для включення 1999639грн. до валових витрат в 4кв. 2006р. не було.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з наступних підстав.

Внаслідок укладення позивачем з ТОВ "Амон-Юг" та ПП "Моноандр" договорів переводу боргу відбулась заміна сторони у зобов'язані, борг позивача за отриманий товар перед ТОВ "Амон-Юг" припинив існування. Натомість, у нового боржника ПП "Моноандр" виникло право вимоги до первісного боржника (позивача) в сумі, зазначеній в цих договорах. Тобто внаслідок зазначеного переводу боргу позивач став боржником перед ПП "Моноандр", який відповідно до ухвали господарського суду Одеської області від 07 грудня 2006 року ліквідовано.

Приймаючи до уваги, що податковому органу стало відомо про зазначені обставини з відповіді ДПІ у Київському районі м. Одеси від 26 червня 2007 року, а позивачу 30 липня 2007 року з акту перевірки, то колегія суддів не вбачає в діях позивача порушення п. 1.22.1, пп. 4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону № 334/94-ВР, оскільки виявлені у звітному періоді доходи, що не враховані в обчисленні валового доходу періодів, що передують звітному, повинні бути включені до складу валових доходів звітного періоду, відповідно до пп. 4.1.5 п. 4.5 ст. 4 вказаного Закону.

Відповідно до ст.5 Закону України № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, колегія суддів також вважає, що в діях позивача відсутні порушення п. 5.1 ст. 5 Закону України № 334/94-ВР.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем, приймаючи рішення при наявності неспростованих заперечень позивача про неналежність працівнику товариства підпису на накладній і отриманого по довіреності ЯМА № 115658 іншого по накладній від 11 травня 2006 року, необґрунтовано визнано доведеним факт отримання товару по копії накладної від імені ПП "Октан-Плюс" № 44 від 30 березня 2007 року, а також правомірного включення до складу валових витрат відсотки по договорам № 321-04/03 від 31 жовтня 2003 року; № 655-04/05 від 25 жовтня 2005 року та №024-04/04 від 20 лютого 2004 року.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва залишити без задоволення, а постанову господарського суду Миколаївської області від 03 грудня 2007 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її оголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: