Ухвала суду № 13577164, 19.01.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3223/10/2370 Головуючий у 1-й інстанції: В.О.Гаврилюк

Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"19" січня 2011 р. м. Київ

колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Земляної Г.В.

суддів Парінова А.Б., Петрика І.Й.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2010 року у справі за позовом приватного підприємства «Пушинка»до Державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області про визнання нечинним та скасування рішення, визнання протиправним припису,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач приватне підприємство «Пушинка»(далі ПП «Пушинка») звернулося до суду з позовом про визнання нечинним рішення державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області (далі відповідач) від 02.02.2010 р № 14 про застосування економічних санкцій в сумі 205620 гри. 48 коп., а також про визнання Протиправним припису державної інспекції з контролю ш цінами в Черкаській області від 02.02.2010 року № 14 про усунення порушень законодавства.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2010 року позовні вимоги задоволено. Скасовано рішення державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області № 14 від 02 лютою 2010 року про застосування економічних санкцій за порушення в частині додержання державної дисципліни цін. Визнано протиправним припис державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області № 14 від 2 лютого 2010 року. Стягнуто 3,40 грн. судового збору на користь позивача.

Не погоджуючись з прийнятою постановою представник Державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необєктивність рішення суду, неповне зясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.197 КАС України апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду залишенню без змін, з наступних підстав.

Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, приватне підприємство "Пушинка", як суб'єкт господарювання юридична особа, ідентифікаційний код 14201156, зареєстрований виконавчим комітетом Черкаської міської ради 27.12.1991р. Позивач є платником єдиного податку, що підтверджується відповідним свідоцтвом. Одним із видів діяльності позивача є надавання в оренду власного нерухомого майна.

За результатами проведеної перевірки відповідачем 29 січня 2010 року складено акт № 0075, яким встановлено, що при визначенні собівартості орендної плати одного квадратного метра торгівельної площі позивачем прийнято до розрахунку площу, яка фактично знаходиться в оренді (2 496 кв. м.) замість загальної площі (10 190 кв. м.), чим було порушено вимоги п. 5 Порядку.

Відповідно до наданої позивачем калькуляції собівартість одного квадратного метра торгівельної площі складає 33 грн. 88 коп. з урахуванням рівня рентабельності 20%. тоді як за розрахунком відповідача вартість одного квадратного метра торгівельної площі повинна складати 20 грн. 15 коп. з урахуванням рівня рентабельності в розмірі 20%. Різниця вартості орендної плати одного квадратного метра площі склала 13 грн. 73 коп. За період з 01.11.2009р. по 01.01.2010р. сума необґрунтовано отриманої позивачем виручки склала 68 540 грн. 16 коп.

На підставі зазначеного акту відповідачем винесено припис № 14 від 02.02.2010р. про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін, в якому вимагалось в місячний термін усунути порушення щодо формування собівартості одного квадратного метра торгового приміщення шляхом приведення цін у відповідність до вимог Закону України "Про ціни та ціноутворення", п. 5 наказу Міністерства економіки України. Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 30 червня 2009 року № 638/109.

Крім того, 2 лютого 2010 року за № 14 відповідач прийняв рішення про застосування економічних санкцій за порушення в частині додержання державної дисципліни цін, яким вирішив вилучити у приватного підприємства "Пушинка" в дохід державного бюджет суму порушення в розмірі 68540 грн. 16 коп. та суму штрафу в розмірі 137080 грн. 32 коп.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, прийшов до висновку, що рішення відповідача та припис від 02.02.2010 року № 14 не відповідають вимогам чинного законодавства, і винесені з його порушенням, через що підлягають скасуванню.

Колегія судді погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне:

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України).

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про ціни і ціноутворення" від 03.12.1990 р №507-ХП «проведення державної політики цін в Україні забезпечує Кабінет Міністрів України, який визначає перелік продукції, товарів і послуг, на які затверджуються фіксовані та регульовані ціни і тарифи, а також повноваження органів державного управління в галузі встановлення контролю за цінами (тарифами)».

Таким органом, відповідно до Положення про Державну інспекцією з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року N 1819 є Державна інспекція з контролю за цінами (далі Держінспекція). Інспекція є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінекономіки і підпорядковується йому.

Положеннями Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України та Міністерства фінансів України 3 грудня 2001 року № 298/519 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2001 року за N1047/6238 (далі Інструкція), прийняття рішень про застосування економічних або фінансових (штрафних) санкцій за фактами порушення державної дисципліни цін покладено на Держінспекцію з контролю за цінами та відповідні державні інспекції з контролю за цінами а Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

У п.1.4 Інструкції, визначено що підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.

Крім того, за приписами ст. 14 Закону України ''Про ціни та ціноутворення", вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про ціни і ціноутворення" від 03.12.1990 № 507-ХІІ (далі Закон № 507) та Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000р. № 1819 на відповідача покладені контрольно-наглядові функції з питань додержання центральними та місцевими органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями вимог щодо формування, встановлення та застосування цін і тарифів.

У зв'язку з чим йому надано право проводити перевірки документів, пов'язаних з формуванням, встановленням і застосуванням цін і тарифів, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності, а також одержувати необхідні довідки, приймати рішення про застосування до суб'єктів підприємницької діяльності передбачених чинним законодавством економічних санкцій за порушення порядку встановлення і застосування цін.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону № 507 державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів): граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.

Повноваження центральних органів виконавчої влади. Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних. Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, виконавчих органів міських рад щодо регулювання ціп і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг визначено Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1996р. № 1548 "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)" (далі Постанова № 1548).

За змістом розпорядженням голови Черкаської обласної державної адміністрації від 15.10.2009 року № 295 "Про встановлення нормативу рентабельності надання в оренду торгових приміщень (площ) та устаткування" (опубліковано 29 жовтня 2010 року), норматив рентабельності за надання в оренду торгових приміщень (площ), торговельно-технологічного тa/або холодильного устаткування у торговельних об'єктах, на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів не повинен перевищувати 20 відсотків.

Постановою КМУ від 05.03.2009 № 278 «Про заходи щодо стабілізації цін за надання послуг та оренду торгових приміщень (площ) у торговельних об'єктах, на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів в умовах фінансово-економічної кризи»внесено зміни до постанови КМУ від 25.12.1996 №1548, якими обумовлено, що облдержадміністрації встановлюють граничні рівні цін, нормативи рентабельності (у розмірі не вище 20 відсотків) за надання в оренду торгових приміщень (площ), торговельно-технологічного та/або холодильного устаткування у торговельних об'єктах, на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів.

Відповідно до п. 3 постанови КМУ від 05.03.2009 № 278 наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва Міністерства економіки України від 30.06.2009 № 638/109, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.07.2009 року за № 600/16616, затверджено «Порядок розрахунку цін на послуги та оренду торгових приміщень (площ) та їх обслуговування на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів»(далі Порядок № 638).

Отже, Пунктом 5, розділу II Порядку № 638 було визначено, що собівартість надання в оренду 1 кв.м. торгового приміщення (площі) розраховується шляхом ділення витрат на загальну площу ринку.

Однак при розрахунку суми необґрунтовано отриманої виручки відповідачем не було враховано, що вимоги Порядку № 638 поширюються на правовідносини, що виникли між субєктами господарювання при укладенні договорів оренди після набрання чинності даного порядку.

Згідно п. 2, 3 рішення Конституційного Суду України щодо офіційного тлумачення положення ч. 1 ст. 58 Конституції України (справа про зворотню дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 9 лютого 1999 року за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час якого вони настали або мали місце. Проте надання зворотної сили в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

З матеріалів справи вбачається, що переважна більшість договорів оренди ПП «Пушинка» було заключено до набрання чинності Порядку № 638.

Таким чином Державною інспекцією з контролю за цінами в Черкаській області не вірно встановлений розмір необґрунтовано одержаної виручки, через невірно визначену собівартість орендної плати одного квадратного метру торгівельної площі, оскільки при розрахунку суми необґрунтовано отриманої виручки відповідачем було застосовано вимоги Порядку № 638 до договорів оренди, які були заключенні до набрання чинності Порядку № 638.

Крім того постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 29 березня 2010 року було визнано неправомірними дії державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області щодо складання протоколу № 0022 від 29.01.2010 року про адміністративне правопорушення: скасовано постанову начальника державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області від 04.02.2010 року № 10 про притягнення до адміністративної відповідальності директора ПП "Пушинка".

Відповідно до п.6,7 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»на підставі акта, який складено за результатами здійснення планового заходу, в ході якою виявлено порушення вимог законодавства, протягом п'яти робочих днів з дня завершення заходу складається припис, розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання.

Згідно частини 1 статті 12 цього Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб'єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.

Як видно з матеріалів справи відповідачем 02 лютого 2010 року було винесено припис № 14 та рішення № 14 про застосування економічних санкцій.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що при застосуванні економічних санкції Державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області була порушена їх процедура, передбачена вимогами Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

З огляду на вищезазначене позовні вимоги ПП «Пушинка»підлягають задоволенню.

При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

Вказані в апеляційній скарзі процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в звязку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 197, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2010 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Г.В.Земляна

Судді: А.Б.Паринов

І.Й.Петрик