Постанова № 13577136, 20.01.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-16931/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" січня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Желтобрюх І.Л.,

суддів Безименної Н.В., Мамчура Я.С.,

при секретарі Коробій І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 08 липня 2010 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Віолент Плюс»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва про визнання дій неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в :

У грудні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Віолент Плюс»звернулося до суду з позовом, у якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення №0003672306/0 від 22.06.2009р.; №0003672306/1 від 21.07.2009р.; №0003672306/2 від 29.09.2009р.; №0003672306/3 від 11.12.2009р.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 08 липня 2010 року вказаний позов задоволено частково: скасовані податкові повідомлення-рішення №0003672306/0 від 22.06.2009р.; №0003672306/1 від 21.07.2009р.; №0003672306/2 від 29.09.2009р.; №0003672306/3 від 11.12.2009р., в решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 08 липня 2010 року та прийняти нову, якою відмовити у задоволені позову повністю.

Заслухавши представників сторін, суддю-доповідача та перевіривши доводи апеляції за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами відповідача було проведено невиїзну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Віолент Плюс» з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2007 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 1.8 ст.1, пп. 7.7.2 п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». За результатами перевірки ОДПІ складено Акт №967/23-06/34298147 від 15.06.2009р. та прийняла оспорюване податкове повідомлення-рішення №0003672306/0 від 22.06.2009р., яким зменшила суму бюджетного відшкодування з ПДВ, в результаті процедури адміністративного оскарження були прийняті ППР №0003672306/1 від 21.07.2009р.; №0003672306/2 від 29.09.2009р.; №?0003672306/3 від 11.12.2009р., які теж є предметом судового розгляду.

Судом першої інстанції під час розгляду справи встановлено, що між TOB «Віолент Плюс»та СПД ФО ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва від 03.11.2007р. б/н чотирьох житлових будинків, що розташовані за адресою: Івано-Франківська обл., м. Яремче, с. Поляниця на загальну суму 30 000 000,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 5 000 000,00 грн. Вказана група незавершених будівництвом чотирьох житлових будинків була передана за актом приймання-передачі майна від 03.11.2007 року від продавця покупцеві. Оплату вартості предмета договору вчинено згідно п/д № 1 від 30.11.07 року на суму 30 000 000грн.

Вказані об'єкти незавершеного будівництва СПД ФО ОСОБА_2 замовила у TOB «Промтекс»згідно з Генеральним договором підряду від 01.12.2005 р. №115. За умовами договору, підрядник TOB «Промтекс»зобов'язався власними силами виконати комплекс будівельних робіт об'єкту будівництва чотирьох житлових будинків, розташованих за адресою: Івано-Франківська обл., м. Яремче, с Поляниця для його подальшої експлуатації. Загальна вартість комплексу будівельних робіт згідно з договором становить 30 000 000 грн., в тому числі ПДВ 5 000 000 грн. Розрахунки між TOB «Промтекс»та СПД ФО ОСОБА_2 проведено у безготівковій формі на суму 29 867 795,58 грн.

ДПІ у Шевченківському р-ні м. Києва було проведено невиїзну документальну перевірку правових відносин TOB «Промтекс»з СПД ФО ОСОБА_2 за період грудень 2006 p., січень, лютий, березень, квітень 2007 р. та за результатами перевірки складено довідку від 17.03.2008 року №703/23-06. Як встановлено перевіркою, TOB "Промтекс" згідно генерального договору підряду №115 від 01.12.05 р. виступав підрядником та власними силами виконав комплекс будівельних робіт об'єкту будівництва чотирьох житлових будинків. В ході перевірки, посадовою особою TOB "Промтекс" було зазначено, що при виконанні комплексу будівельних робіт, підприємство використовувало власні основні засоби. Згідно інформації, яка отримана від управління реєстрації та обліку платників податків ДПА у м. Києві, за даними форми 1-ДФ за 2005-2007 роки на TOB «Промтекс»отримувала доходи 1 (одна) особа, а саме директор Багіров Дмитро Леонідович. Згідно бази даних ЦДБ «Пошуково-довідкова система»на момент проведення перевірки TOB "Промтекс", Господарським судом визнано банкрутом ( 01.10.2007 року №23/409-6), згідно бази АІС ОР встановлено, що TOB «Промтекс»останню звітність з податку на прибуток подано за 1-й квартал 2007 року (Декларація від 03.05.2007р.) в якій зазначено валовий дохід в розмірі 151314,00 гри., витрати на заробітну плату в розмірі 1200,00 грн., також згідно додатку К1 до декларації з податку на прибуток за 1-й квартал 2007 року встановлено відсутність основних фондів. Крім того, перевіркою постачальників по третьому ланцюгу встановлено, що TOB «Агроінтеграція», TOB «Рудо-Віт», TOB «Аванкар Груп»визнані господарським судом банкрутами.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «Віолент-плюс»надало до справи копії податкових накладних, які повністю відповідають вимогам пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»; судовим розглядом підтвердився факт проведення платежів за господарськими операціями між контрагентами у безготівковій формі із визначенням окремим рядком сум ПДВ; сам факт наявності обєкту нерухомості, що був предметом договору купівлі-продажу, визнана судом підтвердженням реальності (товарності) цієї угоди. Крім того, судом враховано, що на час здійснення господарських операцій постачальники генерального підрядника банкрутами визнані не були. Виходячи з того, що несплата контрагентами позивача сум ПДВ до бюджету не може впливати на результати господарської діяльності позивача і не може бути підставою для притягнення його до відповідальності у вигляді позбавлення права на бюджетне відшкодування, - суд визнав, що правові підстави для відмови позивачеві у бюджетному відшкодуванні відсутні.

Заперечуючи проти означеного, представники апелянта, зокрема, посилалися на те, що забудовник зазначених житлових будинків, який за наданими до перевірки документами власними силами проводив будівельні роботи, не мав фактичної можливості для здійснення відповідних робіт, бо, по-перше, не мав на балансі необхідних виробничих потужностей, по-друге, не мав необхідних ресурсів і будівельного персоналу, по-третє, не подавав звітність до податкового органу та не декларував відповідних податкових зобов'язань, апісля здійснення відповідних операцій був визнаний банкрутом. Крім того, всі постачальники забудовника станом на момент проведення перевірки ліквідовані в зв'язку з банкрутством. Ураховуючи, що перевіркою встановлена відсутність факту надмірної сплати податку на додану вартість до бюджету, - відсутні і джерела відшкодування податку, - з огляду на що відшкодування сум ПДВ спричинить прямі збитки державі.

Підтримуючи законність й обгрунтованість судового рішення, представники позивача, зокрема, посилалися на те, що не усі постачальники третього ланцюга визнані в судовому порядку банкрутами; СПД ОСОБА_2 зареєстрована платником ПДВ у встановленому законом порядку; кожен платник податку несе самостійну відповідальність за своїми податковими зобов'язаннями і несплата податку контрагентом не може тягти відповідальність третіх осіб у вигляді позбавлення права на бюджетне відшкодування ПДВ добросовісного платника. Крім того, звернули увагу колегії суддів на те, що генпідрядник за умовами п. 4.4 Генерального договору підряду мав право на власний розсуд залучати до виконання робіт субпідрядні організації.

Проаналізувавши доводи представників сторін за наявними у матеріалах справи доказами, колегія суддів приходить? до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню з ві?дмовою у позові з огляду на таке:

Згідно з пунктом 1.8 статті 1 Закону №168/97-ВР бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При відємному значенні суми, розрахованої відповідно до підпункту 7.7.1 цього пункту, така сума враховується при зменшенні суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

При цьому наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України “Про податок на додану вартість” необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту чи для формування бюджетного відшкодування, зокрема, виданих продавцями податкових накладних, є обовязковою, але не безумовною підставою для бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

З метою визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника.

Вимога щодо бюджетного відшкодування податку на додану вартість визнається необґрунтованою, зокрема, коли:

- для цілей оподаткування операції враховані на підставі удаваних правочинів, наприклад, у разі невідповідності дійсному економічному змісту або необумовленості розумними економічними або іншими причинами (цілями ділового характеру);

- встановлені обставини, що свідчать про нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- якщо судом встановлено, що головною метою платника податку є одержання доходу винятково або переважно за рахунок податкової вигоди, зокрема відшкодування податку на додану вартість з бюджету, за відсутності наміру здійснювати реальну підприємницьку діяльність.

Про необґрунтованість права на бюджетне відшкодування можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.

Тобто, суду необхідно перевіряти фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Встановленим обставинам належить давати оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції необгрунтовано відхилив підтверджені документальною перевіркою доводи податкового органу про відсутність у генерального забудовника об»єктів капітального будівництва як у?правлінського, так і технічного персо?налу, основних засобів, виробничих актив?ів, складських приміщень, тран?спортних засобів, що свідчить про неможливіс?ть реального здійснення цією особою зазначених обсягів будівельних робіт з урахуванням часу?, місця знаходження майна та обсягу матеріальних ресурсів, економічно і технологічно необхідних для виконання усього обсягу цих робіт. Жодних документально підтверджених даних про залучення генеральним підрядником до виконання цих робіт будь-яких субпідрядних організацій матеріали справи не містять, таких даних не здобуто і під час апеляційного розгляду справи. Безпідставно проігноровано судом першої інстанції також те, що TOB «Промтекс»не звітувало та не декларувало доходів, співрозмірних заявленим обсягам господарських операцій.

Не ставлячи під сумнів сам факт спорудження обєктів незавершеного будівництва та відповідності вимогам закону (п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість») податкових накладних, виданих покупцем, - колегія суддів вважає, що перелічені вище обставини ставлять під сумнів відповідність предявлених до перевірки документів дійсному економічному змісту реально здійснених господарських операцій, - і дійшла висновку, що для цілей оподаткування операції враховані на підставі удаваного правочину.

Відповідно до частин 2, 3 статті 159 КАС законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Невідповідність висновків суду обставинам справи, за приписами ст. 202 КАСУ, є підставою для скасування судового рішення з ухваленням нового рішення.

Ураховуючи, що висновки суду першої інстанції про наявність підстав для бюджетного відшкодування не відповідають обставинам справи, апеляційну скаргу слід задовольнити, постанову суду в оскаржуваній частині скасувати, а у задоволенні позову про скасування оскаржуваних ППР товариству з обмеженою відповідальні?стю «Віолент Плюс» відмовити.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 206 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва задовольнити. Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 08 липня 2010 року скасувати в частині скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва від 22.06.2009р. №0003672306/0, від 21.07.2009р. №0003672306/1, від 29.09.2009р. №0003672306/2, від 11.12.2009р. №0003672306/3.

У задоволенні позову товариству з обмеженою відповідальністю «Віолент Плюс»про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва від 22.06.2009р. №0003672306/0, від 21.07.2009р. №0003672306/1, від 29.09.2009р. №0003672306/2, від 11.12.2009р. №0003672306/3, - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя І. Л. Желтобрюх

Судді: Н.В. Безименна

Я.С. Мамчур

Повний текст постанови виготовлено 25.01.2011р.