Ухвала суду № 13577099, 20.01.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-10886/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Костенко Д.А.

Суддя-доповідач: Собків Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"20" січня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Собківа Я.М.

суддів: Романчук О.М., Сорочка Є.О.

при секретарі: Колісник К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Спеціалізованої Державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2010 р. у справі за адміністративним позовом Державного підприємства "Антонов" до Спеціалізованої Державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 30.12.09р. № 0000904250, -

В С Т А Н О В И Л А:

Державне підприємство "Антонов" звернулося до суду з позовом до Спеціалізованої Державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 30.12.09р. № 0000904250.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2010 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Спеціалізованої Державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 30.12.09р. № 0000904250

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що вона не підлягає задоволенню, а постанову суду слід залишити без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги мотивовані тим, 24 грудня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Арзамаський приладо будівний завод" (м. Арзамас, Російська Федерація) - "Продавець" та ДП АНТК ім. О.К.Анто нова (м. Київ, Україна, ідентифікаційний код 14307529) -"Покупець" укладено контракт № UA 07513518 00467 (а.с. 41), згідно із яким "Продавець" зобов'язується виготовити та поставити, а "Покупець" прийняти і оплатити продукцію для літаків цивільної авіації Ан-124-100, які належать ДП АНТК ім. О.К.Антонова, згідно із Додатком № 1 (а.с. 42).

Відповідно до умов контракту, загальна вартість продукції, яка поставляться складає 1077300,00 (один мільйон сімдесят сім тисяч триста) рублів Російської Федерації (п. 2.3). Умови поставки - FCA-м. Арзамас (згідно Інкотермс-2000) (п. 4.1). "Продавець" здійснює відвантаження продукції протягом 6 (шести) місяців після надходження грошових коштів (п. 4.2 Контракту в редакції Додаткової угоди №2 від 17 вересня 2009 року). Розрахунок здійснюється шляхом 100% попередньої оплати безготівковим перерахунком у рублях Російської Федерації (п. 5.1).

Згідно із додатковою угодою №2 від 17 вересня 2009 року до контракту № UA 07513518 00467 (а.с. 43) "Продавець" проведе відвантаження продукції протягом 6 (шести) місяців після надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок "Продавця".

Згідно із платіжним дорученням в іноземній валюті № 38 від 6 квітня 2009 року (а.с. 44) ДП АНТК ім. О.К.Антонова здійснено попередню оплату вартості продукції згідно із контрактом від 24 грудня 2008 року UA 07513518 00467 у розмірі 1077300,00 (один мільйон сімдесят сім тисяч триста) рублів Російської Федерації, про що свідчать відмітки банківської установи.

На виконання контракту Відкрите акціонерне товариство "Арзамаський приладобудів ний завод" здійснило поставку продукції згідно Додатку № 1 (а.с. 42) на суму 1077300,00 (один мільйон сімдесят сім тисяч триста) рублів Російської Федерації на адресу позивача, згідно рахунку-фактури № 08764 від 23 вересня 2009 року (а.с. 46).

2 жовтня 2009 року продукція перетнула митний кордон України в напрямку України та, знаходячись під митним контролем, була спрямована до митного органу за призначенням - Київської регіональної митниці - для проведення митних процедур, про що свідчать штамп Новгород-Сіверської митниці на рахунку-фактурі № 08764 від 23 вересня 2009 року (а.с. 46), та ВМД (Форма МД-2) типу ІМ-40 "Імпорт" від 5 жовтня 2009 року № 100000010/9/268993 (а.с. 45). Митне оформлення проведено 5 жовтня 2009 року.

СДПІ проведено невиїзну документальну позапланову перевірку дотримання вимог валютного законодавства України ДП АНТК ім. О.К.Антонова, про що складено Акт від 23 грудня 2009 року № 602/42-50/14307529 (а.с. 38, 39).

Згідно із вказаним Актом та додатком № 3 до нього (а.с. 40) граничний термін надходження товару за імпортним контрактом від 24 грудня 2008 року UA 07513518 00467 настає 3 жовтня 2009 року (не заперечується позивачем), дата перетину товаром митного кордону - 5 жовтня 2009 року, позивачем перевищено граничний термін на два дні, чим пору шено ст. 2 Закону № 185/94-ВР та у зв'язку з чим має бути нарахована пеня у сумі 1722,09 грн. згідно ст. 4 вказаного Закону.

Акт перевірки і додаток № 3 до нього підписані генеральним директором і головним бухгалтером із запереченнями.

На підставі Акта від 23 грудня 2009 року №602/42-50/14307529 СДПІ прийнято рішення (Форма "С") від 30 грудня 2009 року № 0000904250 (а.с. 37) про застосування до ДП АНТК ім. О.К.Антонова штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1722,09 грн.

Рішенням СДПІ від 9 березня 2010 року №2737/10/25-022 (а.с. 32, 33), рішенням Державної податкової адміністрації у м. Києві від 11 травня 2010 року № 2404/10/25-114 (а.с. 34, 35) та рішенням Державної податкової адміністрації України від 8 липня 2010 року № 6513/6/25-0415 (а.с. 30, 31) зазначене вище рішення СДПІ від 30 грудня 2009 року залишено без змін.

Аналізуючи встановлені факти, колегія суддів зазначає, що спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу правомірності нарахування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій - пені за порушення резидентом строків завершення імпортної операції (надходження продукції), яка здійснюється на умовах відстрочення поставки, та стосуються моменту завершення (здійснення) імпортної операції - поставки товару (продукції) резиденту - із ввезенням її на територію України.

Відповідно до ст. 2 Закону № 185/94-ВР (тут і надалі, в редакції, чинній на момент укладення та виконання контракту і чинна з 01.01.2008 року по 23.11.2009 року) імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики (ч. 1). При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву строк, передбачений ч. 1 цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента (ч. 2).

Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону № 185/94-ВР порушення резидентами строків, передбачених ст.ст. 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Отже, строк завершення імпортної операції із ввезення товару на територію України за зовнішньоекономічними договорами (контрактами) не може перевищувати 180 календар них днів, у інакшому випадку слід отримати висновок про продовження строків розрахунку за зовнішньоекономічними операціями. Відлік 180-денного строку розпочинається з моменту здійснення резидентом авансового платежу або виставлення векселя на користь нерезидента, а в разі проведення розрахунків у формі документарного акредитиву - з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.

Авансовий платіж за зовнішньоекономічним імпортним контрактом від 24 грудня 2008 року UA 07513518 00467, шляхом 100% попередньої оплати безготівковим перера хунком у рублях Російської Федерації, здійснено 6 квітня 2009 року, таким чином граничний день завершення імпортної операції із ввезення товару на територію України (надходження товару) - 3 жовтня 2009 року. Цього ж дня 03 жовтня 2009 року Київською регіональною митницею проставлено штамп «під митним контролем»(а.с.46).

Наявність відбитків штампа "Під митним контролем" (імпорт) і особистої номерної печатки митниці повного митного оформлення на товаросупровідних документах і ВМД свідчить про випуск вантажу у вільне використання або переведення вантажу під інший митний режим, який дає право власнику вантажу використовувати його з метою, заявленою у ВМД.

Термін "пропуск через митний кордон України" означає дозвіл митниці на використання товарів та інших предметів на митній території України або за межами цієї території з метою, заявленою митницею (п. 4 ст. 15 Кодексу), а вільне використання передбачає розпорядження без митного контролю на митній території України або за її межами товарами та іншими предметами, пропущеними через митний кордон України (п. 5 ст. 15 Кодексу).

Отже, перебування під митним контролем товарів неможливе без їх фактичного ввезення в Україну, і при цьому первинним є фактичне переміщення товарів через митний кордон України, підставою для якого в режимі імпорту є наявність на вантаж товаросупровідного документа, проставлення на якому відбитка штампа "Під митним контролем" (імпорт) з відповідною датою засвідчує факт і дату перетину митного кордону України.

Зважаючи на викладене, поняття "перетин товаром митного кордону України" та "пропуск через митний кордон України" не є тотожними, але такими, які є взаємопов'язаними й обов'язковими для врахування при вирішенні питання визначення дати імпорту.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно задовольнив позов, оскільки наявні підстави для скасування рішення Спеціалізованої Державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 30.12.09р. № 0000904250

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального законодавства, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 ч. 1 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 2,5, 198, 200, 205 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої Державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу на ухвалу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді

Повний текст ухвали виготовлено 25 січня 2011 року