Постанова № 13577092, 20.01.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-12637/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" січня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Коротких А.Ю.,

суддів: Літвиної Н.М.,

Чаку Є.В.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «АльфаБізнес»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2010 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АльфаБізнес»до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «АльфаБізнес»(далі позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва (далі відповідач ) про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2010 року у задоволенні позову було відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання та положення ст. 197 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про можливість розглядати справу у порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заслухавши учасників процесу вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Посадовою особою відповідача було проведено невиїзну перевірку позивача з питань правових відносин з ПП «Атілл»та ПП «Мелгаліс»за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року, на основі якої було складено акт № 4022/2307/32376144 від 17.08.2009 року.

Згідно висновків вказаного акта, перевіряючими були встановлено порушення п.п. 7.4.1 та 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (далі Закон № 168/97, чинний на момент виникнення спірних правовідносин), внаслідок чого було занижено суму ПДВ у розмірі 1407026, 00 грн..

На підставі висновків акта перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення рішення № 0003202307/0/42451 від 02.10.2009 року, яким позивачу донараховано податкові зобов`язання з ПДВ: 1407026 грн. основного платежу та 703513 грн. штрафних санкцій

Згідно з п.1.1 та 1.8 ст.1 Закону № 168/97, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

У відповідності до абз.1 п.п 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону № 168/97, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону № 168/97, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Як вбачється з матеріалів справи, у перевіряємий період позивач перебував у господарських відносинах з ПП «Атілл»та ПП «Мелгаліс», якому останні надавали танспортно-експедиторські послуги.Факт здійснення вказнаих послуг підтверджується податковими накладними, які були вилучені у позивача у процесі здійснення виїмки, оплата вказаних послуг була здійснена у повному обсязі.

В обгрунтування відмови у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що податкові накладні підписувались від імені контрагентів позивача неповноважними особами. Крім того, вказані особи стверджували, що не мали някого відношення до створення та діяльності ПП «Атілл»та ПП «Мелгаліс».

Однак колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції в цій частині та звертає увагу на те, що вказані юридичні особи були зареєстровані у якості платника ПДВ на момент надання послуг позивачу.

Тому несплата контрагентами позивача своїх зобов`язань з ПДВ до бюджету не може бути підставою для відмови у зарахуванні сум податкового кредиту позивачу, оскільки останнім були сплачені суми ПДВ у вартості послуг, що ним отримувались.

Проте колегія суддів не може повністю задовольнити позовні вимоги позивача, а саме в частині визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Даною нормою не передбачено одночасне визнання нечинним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень.

У тих випадках, коли предметом спору є акт індивідуальної дії, дія або бездіяльність суб`єкта владних повноважень, то за правилами КАС України суд може визнати такий акт, дію або бездіяльність протиправними (недійсими, незаконними, неправомірними, скасування такого акта), а у разі оскарження нормативно-правового акта - визнання його нечинним.

Оскільки позивачем оскаржується акт індивідуальної дії, то вказаний акт, у разі його протиправності, підлягає визнанню недійсним та (або) скасуванню

Таким чином, судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови було неповно з`ясовано обставини справи та порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів, у відповідності до ч.2 ст. 205 КАС України, приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позов частково.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АльфаБізнес»задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2010 року скасувати та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги частково.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0003202307/0/42451 від 02.10.2009 року.

В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили у порядку ч.5 ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Літвіна Н.М.

Чаку Є.В.