Ухвала суду № 13577072, 20.01.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-4151/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції:

Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

"20" січня 2011 р. м. Київ

Справа № 2-а-4151/10/2670

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Коротких А.Ю.,

суддів: Літвіної Н.М.,

Чаку Є.В.,

при секретарі: Корж В.В.,

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 квітня 2010 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «КредитПром Капітал»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 квітня 2010 року позов було задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позову. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно зясовані всі обставини справи, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з`явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Посадовими особами відповідача була проведена планова виїзна перевірка позивача, за результатами якої було складено акт № 296/22-01/33831868.

Згідно висновків вказаного акта, позивачем було порушено пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4, пп. 7.6.1 п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (далі Закон № 334/94, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), а саме: невключення складу валового доходу прибутку від операцій з облігаціями ТОВ «Столичні будівельні технології»та ТОВ «Фінансова лізингова група»на загальну суму 1 713 097,00 грн.

Внаслідок висновків, викладених в акті перевірки, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0004203504/0, яким позивачу донараховано суму податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 606976,58 грн., у тому числі штрафні санкції 154048,62 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для таких висновків відповідача стали наступні операції.

09.07.2008 року між позивачем, що діяв від свого імені, в інтересах та за рахунок активів ПЗНВІФ Partners Real Estate Fund», (покупець) та ВАТ «Кредитпромбанк»(продавець) було укладено договір купівлі-продажу іменних безпроцентних облігацій ТОВ «Столичні будівельні технології»№ Д01.144/08.

В той же день, 09.07.2008 року між позивачем, що діяв від свого імені, в інтересах та за рахунок активів ПЗНВІФ Partners Real Estate Fund», (продавець) та ВАТ «Український професійний банк»(покупець) було укладено договір купівлі-продажу іменних безпроцентних облігацій ТОВ «Столичні будівельні технології»№ 369/08-БК.

Отримавши оплату за договором купівлі-продажу №369/08-БК з ВАТ«Український професійний банк», ТОВ «Компанія з управління активами «Кредит Пром-Капітал»здійснило розрахунок з ВАТ «Кредитпромбанк»за договором № Д01.144/08.

24.03.2009 року між позивачем, що діяв від свого імені, в інтересах та за рахунок активів ПЗНВІФ Partners Real Estate Fund», (покупець) та ВАТ «Кредитпромбанк»(продавець) було укладено договори купівлі-продажу іменних безпроцентних облігацій ТОВ «Столичні будівельні технології»№ Д01.017/09; Ф2-02/09, а також купівлі-продажу іменних безпроцентних облігацій ТОВ «Фінлізинг груп»№ Д01.016/09; Ф2-01/09.

В той же день, 24.03.2009 року між позивачем, що діяв від свого імені, в інтересах та за рахунок активів ПЗНВІФ Partners Real Estate Fund», (продавець) та ТОВ «КУА «Менеджмент сервіс»(покупець) було укладено договір купівлі-продажу іменних безпроцентних облігацій ТОВ «Столичні будівельні технології»та ТОВ «Фінлізинг груп»№ Б-02-201/09; Ф2-03/09.

Отримавши 24.03.2009 року оплату за договором купівлі-продажу № Б-02-201/09; Ф2-03/09 з ТОВ «КУА «Менеджмент сервіс», ТОВ «Компанія з управління активами «Кредит Пром-Капітал»25.03.2009 року здійснило розрахунок з ВАТ «Кредитпромбанк»за договорами № Д01.017/09; Ф2-02/09 та № Д01.016/09; Ф2-01/09.

Згідно з п.4.1 ст.4 Закону № 334/94, валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до п.п. 4.1.2 п.4.1 ст.4 вказаного Закону, валовий доход включає доходи від здійснення банківських, страхових та інших операцій з надання фінансових послуг, торгівлі валютними цінностями, цінними паперами, борговими зобов'язаннями та вимогами.

У той же час п.п. 4.2.8 п.4.1 ст.4 Закону № 334/94 визначено, що не включаються до складу валового доходу: кошти спільного інвестування, а саме кошти, залучені від інвесторів інститутів спільного інвестування (ІСІ), доходи від здійснення операцій з активами ІСІ та доходи, нараховані за активами ІСІ, а також кошти, залучені від власників сертифікатів фондів операцій з нерухомістю, доходи від здійснення операцій з активами фондів операцій з нерухомістю та доходи, нараховані за активами фондів операцій з нерухомістю, створених відповідно до закону.

У відповідності до п.п. 1, 7 та 9 ст. 3 Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)»від 15 березня 2001 року № 2299-III (далі Закон № 2299, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), активи інституту спільного інвестування - сукупність майна, корпоративних прав та вимог, сформована за рахунок коштів спільного інвестування; інститут спільного інвестування (далі - ІСІ) корпоративний інвестиційний фонд або пайовий інвестиційний фонд; кошти спільного інвестування - кошти, внесені засновниками корпоративного інвестиційного фонду та залучені від інвесторів ІСІ, доходи від здійснення операцій з активами ІСІ, доходи, нараховані за активами ІСІ, та інші доходи від діяльності ІСІ (проценти за позиками, орендні (лізингові) платежі тощо). Кошти, внесені засновниками корпоративного інвестиційного фонду, вважаються коштами спільного інвестування після внесення такого фонду до Єдиного державного реєстру ІСІ (далі - реєстр ІСІ). Ведення реєстру ІСІ здійснюється Комісією.

Співставляючи вказані поняття, можна зробити висновок про те, що активами ІСІ є будь-які доходи, які отримані ІСІ від своєї діяльності.

Згідно зі ст. 22 Закону № 2299, пайовий інвестиційний фонд - це активи, що належать інвесторам на праві спільної часткової власності, перебувають в управлінні компанії з управління активами та обліковуються останньою окремо від результатів її господарської діяльності.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що цінні папери, які набув у власність ІСІ, є його активом, оскільки до нього перейшли права власника щодо них та це визначено нормами Закону № 2299.

Чинним законодавством не встановлено вимог щодо черговості подій з придбання цінних паперів (оплата чи передача прав власності), обов'язкової наявності джерела оплати цінних паперів, що набуваються у власність, та неможливості їх відчуження до повної оплати попередньому власнику. Висновки суду першої інстанції є вірними у цій частині.

Таким чином, висновки відповідача щодо непідпадання вказаних операцій під вимоги п.п. 4.2.8 п.4.2 ст. 4 Закону № 334/94 є помилковими.

Також колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції щодо відсутності порушення позивачем пп. 7.6.1 п. 7.6 ст. 7 Закону № 334/94 при невключенні до складу валового доходу вартості винагороди за управління активами ПЗНВІФ l Partners Real Estate Fund», розрахованої від різниці між витратами на придбання активів фонду та доходом від їх реалізації на загальну суму 98 614, 85 грн.

У відповідності до п.п.7.6.1 п.7.6 ст.7 Закону № 334/94, платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному статтею 6 цього Закону. Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами чи деривативами такого ж виду минулих періодів), прибуток включається до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду. Усі інші витрати та доходи такого платника податку, крім витрат та доходів за операціями з цінними паперами (корпоративними правами) та деривативами, визначеними цим підпунктом, беруть участь у визначенні об'єкта оподаткування такого платника податку на загальних умовах, встановлених цим Законом. Норми цього пункту не поширюються на операції з емісії корпоративних прав або інших цінних паперів, що здійснюються платником податку, а також з їх зворотного викупу або погашення таким платником податку.

Відповідно до п. 2.8 Положення про склад і розмір витрат, що відшкодовуються за рахунок активів інституту спільного інвестування, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 196 від 02.07.2002 року (далі Положення №196, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), винагорода компанії з управління активами венчурного фонду встановлюється у співвідношенні до сукупної номінальної вартості фактично розміщеної емісії інвестиційних сертифікатів та різниці між витратами на придбання активів фонду та доходами від їх реалізації.

Пунктами 2.9, 2.11 вказаного Положення встановлені розміри винагороди по кожному із способів визначення винагороди компанії з управління активами венчурного фонду, передбачених п. 2.8 Положення, а саме: - розмір винагороди компанії з управління активами венчурного фонду, розрахованої у співвідношенні до сукупної номінальної вартості фактично розміщеної емісії інвестиційних сертифікатів, не може перевищувати 5 відсотків середньорічної сукупної номінальної вартості інвестиційних сертифікатів ІСІ, які перебувають в обігу протягом фінансового року; - граничний розмір винагороди компанії з управління активами венчурного фонду, розрахованої у вигляді різниці між витратами на придбання активів фонду та доходами від їх реалізації, не може перевищувати 5 відсотків цієї різниці за результатами діяльності за звітний рік.

Як було вірно встановлено судом першої інстанції, у відповідності до регламенту ПЗНВІФ Partners Real Estate Fund»затвердження остаточної суми винагороди позивача, за підсумками звітного фінансового року, належить до компетенції Спостережної Ради фонду, а рішення про розмір такої винагороди приймається після аналізу результатів діяльності ПЗНВІФ Partners Real Estate Fund», за звітний фінансовий рік.

Так, рішенням Спостережної Ради ПЗНВІФ pital Partners Real Estate Fund»позивачу була нарахована винагорода за грудень 2008 року в розмірі 120 000,00 грн., сплачена грошовими коштами у період з 16.01.2009 року по 19.02.2009 року, та відображена у звіті ПЗНВІФ Partners Real Estate Fund». Розрахунки по нарахуванню винагороди ТОВ «Компанія з управління активами «Кредит Пром-Капітал»та перерахунку такої винагороди відображені в річній звітності позивача за 2008 рік.

Таким чином, сумарний розмір винагороди позивача за 2008 рік за управління активами ПЗНВІФ Partners Real Estate Fund» за 2008 рік становив 1 277 997,12 грн., що є граничним розміром винагороди відповідно до чинного законодавства, а тому відсутні правові підстави для включення до складу валового доходу позивача винагороди за управління активами ПЗНВІФ Partners Real Estate Fund»у вигляді різниці між витратами на придбання активів фонду та доходами від їх реалізації за період 2008 року у сумі 98614, 85 грн.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 квітня 2010 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Літвіна Н.М.

Чаку Є.В.

Повний текст виготовлено: 25.01.2011 року