Рішення № 13576449, 25.01.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

25 січня 2011 року

справа № 5020-10/288

Господарський суд міста Севастополя у складі: судді Юріної О.М., розглянувши матеріали справи за позовом:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Вента. ЛТД»

(49000, м. Дніпропетровськ, вул. Селянській узвіз, 3а)

до Публічного акціонерного товариства «Фармація»

(99007, м. Севастополь, вул. М.Музики, 52а)

про стягнення 276 638,49 грн., у тому числі: 265 030,53 грн. –основний борг, 1 181,24 грн. –3% річних, 4 391,26 грн. –інфляційні витрати, 6 035,46 грн. –пеня.,

за участю представників сторін:

позивача – Юрченко О.В., довіреність №30/11-10 від 30.11.2010;

відповідача – Афендул’єва Т.М., довіреність №5 від 10.01.2011.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вента ЛТД»звернулась до господарського суду міста Севастополя із позовом до Публічного акціонерного товариства «Фармація»про стягнення 452 653,12 грн., у тому числі: 433 138,10 грн. –основний борг, 1 720,20 грн. –3% річних, 8 907,10 грн. –інфляційні втрати, 8 887,72 грн. –пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем договору поставки №549/23 від 10.03.2010, а саме, обов’язку щодо внесення плати за поставлений товар.

Позивач заявою від 29.12.2010 №1010 (вх. №101/11) зменшив позовні вимоги, просить стягнути з відповідача 394 359,36 грн., у тому числі: 331 530,53 грн. –основний борг, 1 720,20 грн. –3% річних, 8 907,10 грн. –інфляційні витрати, 8 887,72 грн. –пеня, 43 313,81 грн. –штраф 10% /т.2 а.с. 1-2/.

Відповідач у відзиві на позовні заяву, наданому суду у судовому засіданні 11.01.2011, вказав на те, що позивачем при розрахунку суми боргу, пені, інфляційних витрат, 3 % річних допущені помилки та представив свій розрахунок боргу.

Позивач заявою від 24.01.2011 № 44 (вх. №853/11) зменшив позовні вимоги, просить стягнути з відповідача 276 638,49 грн., у тому числі: 265 030,53 грн. –основний борг, 1 181,24 грн. –3% річних, 4 391,26 грн. –інфляційні витрати, 6 035,46 грн. –пеня.

Вказана заява прийнята судом до розгляду.

Відповідач надав відзив від 25.01.2011 на позовну заяву, у якому зменшені позовні вимоги визнає в повному обсязі та просить суд надати розстрочку виконання рішення до 01.03.2011 рівними частинами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

10.03.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вента. ЛТД» (Постачальник) та Відкритим акціонерним товариством «Фармація»(попереднє найменування Публічного акціонерного товариства «Фармація») (Покупець) укладений договір на поставку товарів медичного призначення №549/23 (далі –Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов’язується передати у власність Покупця лікарські препарати та медичні товари (далі - Товар) передбачені даним договором, а Покупець зобов’язується прийняти товар та вчасно оплачувати його на умовах, передбачених даним Договором (пункт 1.1 Договору) /а.с.110-111/.

Відповідно до пункту 4.1 Договору, Покупець здійснює оплату за поставлений товар шляхом перерахування коштів розрахунковий рахунок Постачальника, зазначений у даному договорі.

Пунктом 4.2 Договору встановлено, що термін оплати покупцем кожного конкретного постачання Постачальник вказує у відповідній накладній, при цьому перебіг терміну оплати починається з першого дня дати відвантаження товару. У випадку, якщо Постачальником в накладній не зазначений конкретний термін чи дата оплати, оплата Покупцем повинна бути здійснена в повному обсязі в термін, не більш десяти календарних днів з дати відвантаження товару.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє протягом дванадцяти місяців (тобто до 10.03.2011), а в частині виконання грошових зобов’язань –до повного завершення. У випадках відсутності повідомлення від Сторін про намір розірвати даний договір у період не менш, ніж за два тижні до закінчення терміну дії договору, останній вважається пролонгованим на той же строк і на тих же умовах (пункт 8.1. Договору).

Судом встановлено, що Договір недійсним не визнаний.

На виконання умов вказаного договору Позивач свої зобов’язання виконав у повному обсязі, що підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними /т. 1 а.с. 15-102/.

Відповідач отримав товар за вказаними товарно-транспортними накладними, що підтверджується довіреностями на отримання матеріальних цінностей, проте, у порушення умов договору, свої зобов’язання перед Позивачем не виконав, у зв’язку з чим станом на 17.11.2010 за ним утворилась заборгованість на загальну суму 433 138,10 грн.

Станом на день вирішення спору заборгованість відповідача перед позивачем складає 265 030,53 грн., що підтверджується реєстром платіжних документів по рахунку ПАТ «Фармація»/т. 2 а.с. 59-62/, заявою позивача про зменшення позовних вимог від 24.01.2011 № 44 та відзивом відповідача від 25.01.2011.

Спірні правовідносини врегульовані нормами Цивільного кодексу України (Закон України №435-ІV від 16.01.2003, далі –ЦК України) та Господарського кодексу України (Закон України №436-ІV від 16.01.2003 України, далі –ГК України), що набрали чинність з 01.01.2004, тому підлягають застосуванню при вирішенні цього спору.

Зобов'язання, що виникають на підставі договору поставки є господарськими зобов'язаннями, до яких застосовуються положення статей 264-271 ГК України та положення глави 54 ЦК України.

Згідно з частиною першою статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки, згідно з частиною другою статті 712 ЦК України, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з частиною першою статті статтею 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З огляду на наведене, суд визнає позовні вимоги щодо стягнення основної суми боргу в розмірі 265 030,53 грн. обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

У зв’язку з неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов’язань Позивач просить суд стягнути з Відповідача 1 181,24 грн. –3% річних за період з 28.07.2010 по 08.09.2010, 4 391,26 грн. – інфляційні витрати за період з 28.07.2010 по 08.09.2010, 6 035,46 грн. –пеня за період з 28.07.2010 по 08.09.2010.

В силу частини другої статті 20 ГК України, захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Згідно з частино першою статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною другою статті 217 ГК України передбачено, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина перша статті 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 610, частини третьої статті 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 5.2. Договору за несвоєчасну оплату поставленого товару Покупець на вимогу Постачальника сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, а також, відповідно до статті 625 ЦК України, сплачує Постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та сплачує три відсотка річних з простроченої суми.

Суд, перевіривши розрахунок пені, встановив, що вимоги щодо стягнення пені в розмірі 6 035,46 грн. грн. заявлені відповідно до вимог чинного законодавства та підлягають задоволенню.

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми боргу, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Розрахунок Позивача 3 % річних у сумі 1 181,24 грн. та інфляційних втрат у розмірі 4 391,26 грн. визнаний судом правильним, зокрема, розрахунок інфляційних втрат відповідає правилам, наведеним у рекомендаційному листі Верхового Суду України №62-97р від 03.04.1997.

Таким чином, вимоги Позивача щодо стягнення 3 % річних в розмірі 208,96 грн., інфляційних втрат в розмірі 1104,94 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідач у відзиві від 25.11.2011 на позовну заяву просить при винесенні рішення надати розстрочку виконання рішення шляхом погашення заборгованості до 01.03.2011 рівними частинами, а саме: до 01 лютого 2011 року –138 319,24 грн., до 01 березня 2011 року –138 319,25 грн.

Пунктом 6 частини першої статті 83 Господарського процесуального України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Згідно з частиною першою статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

З огляду на те, що позивачем погоджено клопотання відповідача про надання розстрочки виконання рішення, суд вважає за можливе розстрочити виконання рішення.

Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 49, 82, пунктом 6 статті 83, статтями 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Фармація»(99007, м. Севастополь, вул. М. Музики, 52 А, ідентифікаційний код 16515077, р/р 2600200015733 в Укрексімбанк, МФО 384986, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вента. ЛТД»(49000, м. Дніпропетровськ, вул. Селянській узвіз, 3а, ідентифікаційний код 21947206, р/р 26008900697017 в ДФ ПУМБ, МФО 305813, або на будь-якого інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) 276 638,49 грн. (двісті сімдесят шість тисяч шістсот тридцять вісім грн. 49 коп.), у тому числі: 265 030,53 грн. (двісті шістдесят п’ять тисяч тридцять грн. 53 коп.) –основний борг, 1 181,24 грн. (одна тисяча сто вісімдесят одна грн. 24 коп.) –3% річних, 4 391,26 грн. (чотири тисячі триста дев’яносто одна грн. 26 коп.) –інфляційні витрати, 6 035,46 грн. (шість тисяч тридцять п’ять грн. 46 коп.) –пеня, а також витрати по сплаті державного мита в розмірі 4 526,55 грн. (чотири тисячі п’ятсот двадцять шість грн. 55 коп.); витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).

3. Надати Публічному акціонерному товариству „Фармація” розстрочку виконання рішення до 01 березня 2011 року зі сплатою заборгованості в розмірі 276 638,49 грн. (двісті сімдесят шість тисяч шістсот тридцять вісім грн. 49 коп.) рівними частками, а саме:

до 01 лютого 2011 року –138 319,24 грн.,

до 01 березня 2011 року –138 319,25 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.М. Юріна

Рішення складено відповідно до вимог статті 84

Господарського процесуального кодексу України

та підписано 28.01.2011.