Рішення № 13576426, 18.01.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

18 січня 2011 року справа № 5020-7/158 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Севбудтрест»

(проспект Жовтневої революції, буд. 56, кв. 113, м. Севастополь, 99038)

до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

(АДРЕСА_2)

про стягнення 45000,00 грн.

Суддя С. М. Альошина

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача не зявився,

Від відповідача ОСОБА_1 - фізична особа-підприємець, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Гагарінським РВ УМВС України в м. Севастополі, 20.02.1999; ОСОБА_2 представник, довіреність від 30.11.2010 (копія довіреності у справі).

Сутьспору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Севбудтрест»звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 45000,00 грн. грошових коштів, отриманих без достатньої правової підстави.

11.01.2011, до розгляду справи у судовому засіданні, відповідачем було передано через канцелярію суду клопотання від 10.01.2011, в якому відповідач просив суд зупинити провадження у даній справі та направити матеріали справи до слідчих органів за фактом неправомірних дій з боку позивача щодо безпідставного збагачення на суму 58214,90 грн.

Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, однак, 13.01.2011, до розгляду справи у засіданні суду, передав через канцелярію суду заперечення від 13.01.2011, в якому проти задоволення вищевказаного клопотання відповідача заперечував, зокрема, зазначивши, що відповідачем вже подавалась заява до органів МВС, а також на те, що у матеріалах даної справи наявна достатня кількість доказів для вирішення спору по суті.

Відповідач та його представник у засіданні суду з позовними вимогами не погодились, зокрема, з мотивів, викладених у відзиві - запереченні від 20.12.2010 на позов, та просили у їх задоволенні відмовити.

Судом у задоволенні клопотання відповідача від 10.01.2011 про зупинення провадження у справі було відмовлено, оскільки відповідач не обґрунтував необхідність направлення господарським судом матеріалів даної справи до слідчих органів та не вказав, які саме факти, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, необхідно встановити слідчим органам.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення відповідача та його представника, суд

В С Т А Н О В И В :

Відповідачем був виставлений позивачу рахунок № 86 від 29.12.2008 на суму 66524,10 грн., з ПДВ, за реконструкцію опалення для існуючих дослідно-експериментальних теплиць під стратифікаційні камери.

На виконання цього рахунку позивачем було перераховано відповідачу 45000,00 грн., а саме:

-платіжним дорученням № 546 від 05.01.2009 20000,00 грн.;

-платіжним дорученням № 15 від 05.02.2009 15000,00 грн.;

-платіжним дорученням № 553 від 13.01.2009 1000,00 грн.;

-платіжним дорученням № 84 від 27.02.2009 5000,00 грн.;

-платіжним дорученням № 27 від 28.01.2009 1000,00 грн.;

-платіжним дорученням № 13 від 21.01.2009 1000,00 грн.;

-платіжним дорученням № 6 від 20.01.2009 2000,00 грн.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Севбудтрест» про стягнення 45000,00 грн. грошових коштів, отриманих без достатньої правової підстави мотивовані тим, що між сторонами будь-яких договорів не укладалось, жодні документи, які б підтверджували виконання відповідачем робіт не підписувались.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобовязана повернути потерпілому це майно. Особа зобовязана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються до вимог про:

1)повернення виконаного за недійсним правочином;

2)витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3)повернення виконаного однією із сторін у зобовязанні;

4)відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідач, в обґрунтування наявності у нього законних підстав для набуття вищевказаних коштів посилався на те, що ним, за завданням позивача, були фактично виконані роботи на суму 66524,10 грн. на обєкті Державного підприємства «Агрофірма «Магарач».

Проте, відповідачем не було надано суду жодного належного чи допустимого доказу того, що вищевказані роботи були дійсно виконані.

Посилання відповідача на те, що листом № 103 від 23.06.2009 позивач визнав виконання відповідачем вказаних робіт є безпідставними, оскільки у цьому листі позивач лише навів відповідачеві перелік документів, які мають бути надані особою, яка виконала підрядні роботи для прийняття замовником цих робіт.

Державне підприємство «Агрофірма «Магарач» у наданих на вимогу суду письмових поясненнях від 06.01.2011 № 01-01/04 не надало суду доказів виконання вищезазначених робіт, саме, відповідачем, а лише зазначило, що позивачем дійсно залучались субпідрядники для виконання робіт на обєкті Державного підприємства «Агрофірма «Магарач». Проте, Державне підприємство «Агрофірма «Магарач»жодних стосунків з субпідрядниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Севбудтрест» не мало, у звязку з чим підтвердити доказами чи спростувати будь-які доводи відповідача не може.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, саме відповідач повинен був довести фактичну наявність у нього законної підстави для набуття грошових коштів у сумі 45000,00 грн. від позивача, чого, проте, не зробив.

Згідно з частиною першою ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Наведене свідчить про те, що на день розгляду справи, право позивача є порушеним та таким, що підлягає поновленню, у звязку з чим позов підлягає задоволенню.

Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають покладенню на відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі ст. 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення, з повідомленням відповідача та його представника про складення повного рішення 24.01.2011.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1). Позов задовольнити повністю.

2). Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, НОМЕР_3 у СФ Приватбанку у м. Севастополі, МФО 324935, або з інших рахунків) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Севбудтрест»(АДРЕСА_1, 99038, ідентифікаційний код 33696790, р/р 26003060074867 у СФ Приватбанку, м. Севастополь, МФО 324935, або на інші рахунки) 45000,00 грн. грошових коштів, отриманих без достатньої правової підстави, а також 450,00 грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Суддя С. М. Альошина

Рішення складено відповідно до вимог

статті 84 Господарського процесуального

кодексу України та підписано 24.01.2011.