Рішення № 135756955, 15.04.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/26212/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2026 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області у складі:

головуючої судді Балацької О.Р.

за участі секретаря судового засідання Кулікович Д.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рівне у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий зміст позовних вимог та заперечень відповідача.

До Рівненського міського суду Рівненської області надійшла на розгляд позовна заява представника Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» Шкапенко О.В. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 112 768 грн. 91 коп.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 21.08.2024 між сторонами укладено кредитний договір, який підписано відповідачем із використанням електронного підпису, за умовами якого банк надав кредит у сумі 100 000 грн. 00 коп. строком на 36 місяців зі сплатою 75 % річних. Позивач свої зобов`язання виконав у повному обсязі, тоді як відповідач порушила умови договору щодо своєчасного та повного повернення кредиту і сплати процентів, у зв`язку з чим станом на 01.12.2025 утворилася заборгованість у загальному розмірі 112 768 грн 91 коп., що складається із заборгованості за тілом кредиту 87 990 грн. 42 коп., процентами 23 684 грн. 51 коп. та пенею 1 093 грн. 98 коп., яка підлягає стягненню в судовому порядку.

Відповідач у своєму відзиві, заперечила проти позову, вказавши, що позивач не довів факту укладення кредитного договору та погодження нею його істотних умов, оскільки подані документи не містять її підпису або не підтверджують змісту домовленостей сторін, а паперова копія електронного договору не є належним доказом без підтвердження електронного підпису. Також зазначила про відсутність належних доказів фактичного отримання нею кредитних коштів та недоведеність розміру заборгованості, а нарахування пені вважає незаконним з огляду на дію воєнного стану, у зв`язку з чим просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі та покласти судові витрати на позивача.

У відповіді на відзив представник позивача заперечив доводи відповідача та зазначив, що кредитний договір був належним чином укладений шляхом підписання відповідачем заяви із використанням електронного підпису, застосування якого було погоджено сторонами при приєднанні до Умов та Правил надання банківських послуг, при цьому електронний підпис є аналогом власноручного та має відповідну юридичну силу. Вказує, що відповідач була ознайомлена з умовами кредитування, а надані банком документи, зокрема заява клієнта, графік погашення, виписки по рахунку та меморіальний ордер, підтверджують факт укладення договору, отримання та використання кредитних коштів, а також наявність заборгованості. Доводи про відсутність доказів отримання кредиту вважає безпідставними, оскільки рух коштів підтверджується банківськими виписками, які є належними доказами. Також зазначає, що нарахування пені є правомірним, оскільки обмеження, передбачені законодавством, не поширюються на спірний договір, укладений після відповідних змін, у зв`язку з чим просив позов задовольнити у повному обсязі.

ІІ. Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 грудня 2025 року справу передано судді Балацькій О.Р.

На виконання вимог частини шостої статті 187 ЦПК України 04 грудня 2025 року до Рівненського міського суду Рівненської області надійшла відповідь № 2086114 з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання відповідача. ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 32)

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 04 грудня 2025 року зазначена позовна заява прийнята до розгляду та відкрите провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. (а.с. 33-34)

Від відповідача 17 грудня 2025 року до суду надійшов відзив на позов із запереченнями на позовні вимоги, у задоволенні позову просить відмовити в повному обсязі. (а.с. 36-45)

29 грудня 2025 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив у якому він просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, розгляд справи проводити за відсутності представника АТ «А-Банк». (а.с. 47-62)

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 03 березня 2026 року закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду по суті. (а.с. 66-67)

Інших заяв та клопотань до суду від учасників справи не надходило.

Учасники справи до суду не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про розгляд справи.

В порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України, розгляд справи здійснюється судом без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

З`ясувавши фактичні обставини справи, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази з точки зору належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що позов частково підлягає задоволенню з огляду на таке.

ІІІ. Фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, докази.

Суд встановив, що правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов`язальними і регулюються нормами глав 47-49, 51 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України.

21 серпня 2024 року між Акціонерним товариством «АКЦЕНТ-БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № ABH0CT155101724269603925, який складається із заяви клієнта та графіка погашення кредиту.

Відповідно до умов зазначеного договору, позивач надав відповідачу кредитні кошти у розмірі 100 000 грн. 00 коп. строком на 36 місяців, тобто до 20 серпня 2027 року, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 75 % річних. Комісія за надання кредиту умовами договору не передбачалась. (а.с. 7-9)

Кредитний договір укладено шляхом підписання відповідачем заяви із використанням електронного підпису, застосування якого було погоджено сторонами при приєднанні до умов та правил надання банківських послуг.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу кредитні кошти у сумі 100 000 грн. 00 коп., що підтверджується меморіальним ордером № TR.38029034.65596.65455 від 21.08.2024. (а.с. 13)

Водночас відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконувала, у зв`язку з чим допустила прострочення повернення кредитних коштів та сплати процентів.

Станом на 01 грудня 2025 року заборгованість відповідача за кредитним договором становить 112 768 грн. 91 коп., яка складається з: 87 990 грн. 42 коп. - заборгованості за тілом кредиту; 23 684 грн. 51 коп. - заборгованості за нарахованими процентами; 1 093 грн. 98 коп. - пені за прострочення виконання зобов`язань.

Відповідно до умов договору у разі порушення строків виконання грошових зобов`язань позичальник зобов`язаний сплачувати пеню у визначеному договором розмірі.

Доказів повного або часткового погашення заборгованості у визначеному договором розмірі відповідачем суду не надано.

Разом з тим, суд оцінює надані сторонами докази щодо факту укладення договору, отримання кредитних коштів та правильності розрахунку заборгованості з урахуванням вимог належності, допустимості, достовірності та достатності доказів у їх сукупності.

ІV. Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення.

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що передбачено пунктом 3 частини 1 статті 3 ЦК України.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. За ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ст. 638 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк та інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно ст. 536 ЦК за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду № 202/4494/16-ц від 31.10.2018 право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Вищенаведене узгоджується з правовими позиціями, які викладені у постановах Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19, від 16.12.2020 у справі № 561/77/19.

Відповідно до ч. 13 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно ЦПК України.

21.08.2024 між сторонами укладено кредитний договір № АВН0СТ155101724269603925. Сторонами договору в належній формі було погоджено умови кредитування, зокрема, розмір кредиту, порядок його надання і повернення, розмір відсотків за користування кредитом.

Умови укладеного між сторонами кредитного договору № АВН0СТ155101724269603925 від 21.08.2024 позивачем були виконані, а саме відповідачу надано кредит в розмірі 100 000 грн. 00 коп., що підтверджується меморіальним ордером.

Суд критично оцінює доводи відповідача про недоведеність факту укладення кредитного договору та відсутність її підпису.

З наданих позивачем доказів убачається, що кредитний договір між сторонами укладено в електронній формі шляхом акцепту відповідачем умов кредитування через інформаційно-телекомунікаційну систему банку із застосуванням одноразового ідентифікатора / електронного підпису, порядок використання якого було погоджено сторонами при приєднанні до Умов та Правил банківського обслуговування.

Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», електронний правочин, підписаний у порядку, передбаченому законом, прирівнюється за правовими наслідками до письмового договору, підписаного власноручно.

Сам факт підписання електронного договору не вимагає подання паперового примірника з власноручним підписом сторони, оскільки юридичну силу має електронна форма правочину та дані електронної ідентифікації особи, яка його вчинила.

Суд критично оцінює доводи та пояснення відповідачки щодо непогодження умов кридитного договору та неотримання коштів, оскільки матеріали справи містять належні та допустимі докази укладення договору, зокрема заяву клієнта, індивідуальні умови кредитування, а також технічні та банківські документи, що підтверджують приєднання відповідача до умов кредитування.

Однак як випливає з наданих розрахунків заборгованості, де відображено рух коштів з використанням кредиту та його погашенням, виписки по кредиту, відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, у результаті чого станом на 01.12.2025 виникла заборгованість у розмірі 112 768 грн 91 коп., що складається із заборгованості за тілом кредиту 87 990 грн. 42 коп., процентами 23 684 грн. 51 коп. та пенею 1 093 грн. 98 коп.

Стосовно вимог позивача стягнути з відповідача пеню в розмірі 1 093 грн. 98 коп. суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX та набрав чинності 17 березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно до статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанова від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19 (пункт 69).

Норма ЦК України превалює над однопредметною нормою іншого нормативно-правового акта, який має юридичну силу закону України (постанова Великої Палати ВС від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 17), постанова КЦС ВС від 08 листопада 2023 року у справі № 755/3412/22).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який триває і до сьогодні.

Відтак, враховуючи наведене, боржник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення на період воєнного стану. Неустойка, нарахована включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Згідно з розрахунком позивача, останнім визначено пеню за порушення відповідачем грошового зобов`язання за Кредитним договором № АВН0СТ155101724269603925 від 21.08.2024 в розмірі 1 093 грн. 98 коп.

Оскільки позивачем у період дії в Україні воєнного стану нараховано до сплати пеню в розмірі 1 093 грн. 98 коп., від сплати якої відповідач звільняється відповідно до зазначених вище вимог ЦК України, суд робить висновок про відсутність правових підстав для стягнення такої.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором від 21.08.2024 в розмірі 111 674 грн. 93 коп., що складається з заборгованості за тілом кредиту 87 990 грн. 42 коп. та заборгованості за процентами 23 684 грн. 51 коп. є обґрунтованими, а відтак позов підлягає до часткового задоволення.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд керується наступним.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

У зв`язку з висновком суду про часткове задоволення позову, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути 2 398 грн. 90 коп. судового збору (111674,93*2422,40/112768,91).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 19, 76-81, 141, 223, 259, 263-265, 268, 354-355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором № АВН0СТ155101724269603925 від 21.08.2024 у розмірі 111 674 (сто одинадцять тисяч шістсот сімдесят чотири) гривні 93 копійки, що складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 87 990 (вісімдесят сім тисяч дев`ятсот дев`яносто) гривень 42 копійки та заборгованості за процентами у розмірі 23 684 (двадцять три тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 51 копійка.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 2 398 (дві тисячі триста дев`яносто вісім) гривень 90 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

Учасники справи:

Позивач Акціонерне товариство «Акцент-Банк», місцезнаходження: вул. Батумська, буд. 11, м. Дніпро, 49074, ЄДРПОУ 14360080;

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повне судове рішення складене 15 квітня 2026 року.

Суддя Ольга БАЛАЦЬКА