Постанова № 135756956, 16.04.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/1186/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2026 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в особі головуючої судді - Панас О.В.

при секретарі судового засідання - Алексейчук Ю.М.

з участю:

позивача - ОСОБА_1

представника позивача адвоката - Собчука М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівному у спрощеному позовному провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Рівненській області третя особа інспектор СРПП ВП №4 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області старший лейтенант поліції Бойчура Володимир Юрійович про скасування постанови, -

в с т а н о в и в :

У провадженні Рівненського міського суду Рівненської області перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Рівненській області третя особа інспектор СРПП ВП №4 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області старший лейтенант поліції Бойчура Володимир Юрійович про скасування постанови.

Згідно уточненого позову просив скасувати постанову інспектора відділення поліції № 4 (м. Березне) Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області старшого лейтенанта поліції Бойчури Володимира Юрійовича серії ЕНА № 6482577 від 08 січня 2026 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі, відповідальність за яке визначена ч. 10 ст. 121 Кодексу України про адміністративні порушення та закрити справу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку відсутністю в діях водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 події і складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 08 січня 2026 року інспектором відділення поліції № 4 (м. Березне) Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області старшим лейтенантом поліції Бойчурою Володимиром Юрійовичем (далі - поліцейський) винесена постанова серії ЕНА № 6482577 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі на гр. ОСОБА_1 , відповідальність за яке визначена ч. 10 ст. 121 КУпАП.

Так, в постанові зазначено, що водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - водій), 08.01.2026 р. в 13:24:00 /дорога Т-1819 с. Маринин смт. Соснове/ 08.01.2026 р. о 13:24 год. на автодорозі Т-1819 с. Маринин - смт. Соснове водій керував ТЗ перевозив в салоні автомобіля на задньому сидінні трьох дітей зростом менше 150 см без засобів безпеки, що дають змогу пристебнути дитину автокрісла чим порушив п. 21.11.6. ПДР - Порушення правил перевезення дітей, що не досягай 12 років без ременя безпеки. Стаття 121 ч. 10 КУпАП.

Однак, він не погоджується із постановою, так як вважає її необгрунтованою та незаконною, тобто такою, що винесена поліцейським з порушенням чинного законодавства України.

Вина водія поліцейським не була доведена належними і достатніми доказами в розумінні статті 251 КУпАП і статгей 73 і 76 Кодексу адміністративного судочинства України .

Зміст оскаржуваної постанови не відповідає вимогам частини 3 статті 283 КУпАП так як вона не містить відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.

Крім того, оскаржувана постанова не містить інформації про причину зупинки ТЗ, керування яким здійснювалось водієм, що вважається порушенням приписів ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію».

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

З викладеного вище слідує, що поліцейський неправильно вирішив дану справу і в результаті виніс неправомірну (постанову) рішення, чим порушив законні права та інтереси водія, наклавши на останнього незаконний штраф, визначений частиною 10 статті 121 КУпАП.

Позивач ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Собчук М.В., який діє згідно ордеру серія ВК № 1214228 від 03.03.2026 р. в судовому засіданні позов підтримали з підстав, викладених у позові, просили задовольнити, постанову скасувати, провадження у справі закрити.

Відповідач, третя особа в судове засідання не з`явилися.

Від відповідача відзиву до суду не надійшло.

Від третьої особи інспектора СРПП ВП №4 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області старшого лейтенанта поліції Бойчури В.Ю. до суду надійшов письмовий відзив на позов, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

Свою правову позицію обґрунтовує тим, що 08.01.2026 року о 13 год. 24 хв. при здійснені контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі, із застосуванням превентивних заходів, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису було зупинено на автодорозі Т-1819 С.МАРИНИН- СМТ.СОСНОВЕ, водія транспортного засобу «PEUGEOT EXPERT» д.н.з. - НОМЕР_1 який керував з порушеннями правил перевезення дітей, як було встановлено, це був ОСОБА_1 .

При перевірці документів особи встановлено, що водій керував транспортним засобом, з порушенням перевезення дітей, чим порушив п. 21.11 б ПРД за що передбачена адміністративна відповідальність відповідно до ч. 10 ст. 121 КУпАП. Громадянина ОСОБА_1 було попереджено про те, що ведеться відеозапис розмови на нагрудний відеореєстратор згідно статті 40 Закону України "Про Національну поліцію" яка визначає повноваження поліції щодо застосування технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, або засобів фото- і кінозйомки, відеозапису для забезпечення публічної безпеки і порядку та якісного збору доказів. Встановивши особу порушника, було розпочато розгляд справи.

Всебічно, повно і об`єктивно дослідивши всі обставини вчинення гр. ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч. 10 ст. 121 КУпАП, заслухавши та врахувавши його усні пояснення - ним поліцейським, як уповноваженою особою органу Національної поліції було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 6482577 від 08.01.2026 року про накладення на правопорушника адміністративного стягнення у вигляді адміністративного штрафу в розмірі - 510 (п`ятсот десять) гривень.

Постанову було оголошено порушнику негайно після закінчення розгляду справи. Копію постанови по справі про адміністративне правопорушення водій ОСОБА_1 отримав під особистий підпис.

До відзиву також долучено фотозображення автомобіля позивача та диск з відеоматеріалами, на які відповідач посилається як на докази та які були досліджені судом.

Ухвалою суду від 23.01.2026 р. позовна заява ОСОБА_1 була залишена без руху та надано позивачу строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 09.02.2026 р. прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду. Відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Інспектора відділення поліції № 4 (м.Березне) Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області старшого лейтенанта поліції Бойчури Володимира Юрійовича про скасування постанови. Призначено справу до розгляду в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 05.03.2026 постановлено прийняти уточнену позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду, замінити відповідача Інспектора відділення поліції № 4 (м.Березне) Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області старшого лейтенанта поліції Бойчуру Володимира Юрійовича на Головне управління національної поліції в Рівненській області.

Ухвалою суду від 17.03.2026 залучено інспектора СРПП ВП №4 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області старшого лейтенанта поліції Бойчуру В.Ю. як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Рівненській області про скасування постанови.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, та оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 3 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху (далі - ПДР), затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

У п. 1.3 Правил дорожнього руху України зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Судом встановлено, що постановою серії ЕНА №6482577 від 08.01.2026 винесеною інспектором СРПП ВП №4 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області старшим лейтенантом поліції Бойчурою В.Ю. позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 10 ст. 121 Кодексу України про адміністративне правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн..

Як вбачається зі змісту вищезазначеної постанови, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - водій), 08.01.2026 р. в 13:24:00 /дорога Т-1819 с. Маринин смт. Соснове/ 08.01.2026 р. о 13:24 год. на автодорозі Т-1819 с. Маринин - смт. Соснове водій керував ТЗ перевозив в салоні автомобіля на задньому сидінні трьох дітей зростом менше 150 см без засобів безпеки, що дають змогу пристебнути дитину автокрісла чим порушив п. 21.11.6. ПДР - Порушення правил перевезення дітей, що не досягай 12 років без ременя безпеки.

В графі 7 постанови «до постанови додаються» відеодокази не зазначені.

З оглянутого судом відеозапису, наданого інспектором з місця адміністративного правопорушення від 08.01.2026 року, що було зафіксовано інспектором на боді камеру та записане на носій інформації DVD-R диск, вказаний відеозапис не містить чіткого відображення відомостей щодо вчиненого правопорушення, та не вбачається можливим чітко роздивитись чи були діти пристебнуті ременем безпеки, а лише містить процесуальну послідовність винесення оскаржуваної постанови, яке відбувалося на вулиці.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показниками технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Встановлено, що особа, яка притягнута до адміністративної відповідальності не визнала подію та вину у вчиненні правопорушення, вказуючи на їх відсутність. Також не відібрано пояснення від свідків та очевидців події адміністративного правопорушення, щодо події та вини особи у вчиненні правопорушення, які могли б засвідчити чи спростувати факт адміністративного правопорушення. Згідно ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до частини 10 статті 121 КУпАП керування транспортним засобом особою, з порушенням правил перевезення дітей -тягне за собою накладення штрафу на водія в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною десятою цієї статті, - тягне за собою накладення штрафу на водія в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно п. 21.11 ПДР - забороняється перевозити дітей, зріст яких менше 145 см або тих, що не досягли 12-річного віку, - у транспортних засобах, обладнаних ременями безпеки, без використання спеціальних засобів, що дають змогу пристебнути дитину за допомогою ременів безпеки, передбачених конструкцією цього транспортного засобу; на передньому сидінні легкового автомобіля - без використання зазначених спеціальних засобів; на задньому сидінні мотоцикла та мопеда.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Із матеріалів справи не вбачається встановлення відповідачем даних обставин. Отже, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні належні докази , які б підтвердили факт порушення позивачем Правил дорожнього руху, що свідчить про недоведеність суб`єктом владних повноважень правомірність прийнятої ним постанови.

Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Визначений ст. 77 КАС УКраїни обов`язок відповідача суб`єкта владних повноважень довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного ч.1 цієї статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких грунтуються його вимоги.

На підставі ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним спірного рішення (постанови) з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства. Належних доказів, які б спростовували доводи позивача відповідач суду не надав, а судом таких доказів встановлено не було.

Практика Європейського суду з прав людини вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом», яке має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій факту, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях. Таке ж положення закріплено й у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. В той же час, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь

Відповідно до п.3 ч. 3 ст. 286 КАС України , за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення. За наведених обставин суд прийшов до висновку, що належних та допустимих доказів порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху, суду не надано, а судом таких доказів встановлено не було. Таким чином, суд приходить до висновку, що при винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення, відповідачем було порушено вимоги закону, що встановлюють порядок з`ясування обставин події та кваліфікації її як адміністративний проступок, а також і порядок притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки при притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не були з`ясовані і доведені належними та допустимими доказами про обставини, які б свідчили, що в діях позивача є ознаки адміністративного правопорушення, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що постанова інспектора за таких обставин підлягає скасуванню, оскільки вона винесена без достатніх доказів, факт порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху належним чином не доведений і не встановлений, а тому позовна заява підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 9, 19, 20, 77, 241, 244, 245, 246, 286, 295, 297 КАС України, суд, -

в и р і ш и в : Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Рівненській області третя особа інспектор СРПП ВП №4 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області старший лейтенант поліції Бойчура Володимир Юрійович про скасування постанови, задовольнити.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6482577 від 08.01.2026 року винесену інспектором СРПП ВП №4 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області старшим лейтенантом поліції Бойчурою В.Ю. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.10 ст.121 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн. та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю складу та події адміністративного правопорушення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляцiйного адміністративного суду через Рiвненський мiський суд. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Головне управління національної поліції в Рівненській області, місцезнаходження:33028, м. Рівне, вул. Миколи Хвильового, 4, код ЄДРПОУ 40108761.

Третя особа: інспектор СРПП ВП №4 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області старший лейтенант поліції Бойчура Володимир Юрійович, місцезнаходження: 34600, Рівненська область, м.Березне, вул.. Київська, 12.

Повний текст рішення виготовлено 16.04.2026

Суддя: О.В.Панас