Ухвала суду № 135753567, 15.04.2026, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/22943/25

Провадження № 2-п/161/55/26

У Х В А Л А

15 квітня 2026 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Мазура Д.Г.,

за участі секретаря судового засідання - Дручок О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Луцького міськрайонного суду

Волинської області заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

02 лютого 2026 Луцьким міськрайонним судом Волинської області ухвалено заочне рішення у справі 161/22943/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким позов було задоволено частково.

11 березня 2026 ОСОБА_1 через свого представника Хрімлі Д.І. подала до суду заяву про перегляд заочного рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області у справі №161/22943/26.

Представник заявника адвокат Хрімлі Д.І. в заяві посилається на те, що ОСОБА_1 не була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, ухвалу про відкриття провадження вона не отримувала, оскільки проживає в м. Києві. Крім того, не погоджується з заявленими позовними вимогами, оскільки вважає недоведеним факт укладання договору в електронній формі, шляхом використання одноразового ідентифікатора, також позивач не надав належних банківських документів, які підтверджують перерахування грошових коштів саме на її рахунок, вважає наданий позивачем розрахунок заборгованості необгрунтованим. З позовними вимогами не погоджується, просить скасувати заочне рішення, призначити справу до розгляду та покласти судові витрати на позивача у справі.

В судове засідання заявник ОСОБА_1 та її представник адвокат Хрімлі Д.І. не з?явилися, по невідомій суду причині, хоча належним чином були повідомлені про місце, час та дату розгляду справи, зокрема в матеріалах справи міститься довідка про доставку судової повістки про виклик до суду у справі про перегляд заочного рішення на 15 квітня 2026, заяв чи клопотань від заявника чи її представника на адресу суду не надходило.

За приписами ч, 1 ст. 287 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви про перегляд заочного рішення.

Дослідивши заяву про перегляд заочного рішення та матеріали справи, суд вважає, що заява не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з?явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Використання законодавцем в конструкції коментованої статті 288 ЦПК України сполучника "і" дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.

Судом встановлено, що заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 лютого 2026 по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість в сумі 84290,00 гривень (а.с.56-59).

Представник заявника ОСОБА_1 , адвокат Хрімлі Д.І. в поданій до суду заяві вказує на ту обставину, що відповідач належним чином не була повідомлена про розгляд справи.

Проте, з такими доводами суд не може погодитись виходячи з наступного.

Як встановлено судом, відповідач ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Вжитими судом заходами не встановлено іншої адреси реєстрації місця проживання ОСОБА_1 ..

Законом України "Про поштовий зв?язок" визначено правові, соціально-економічні та організаційні основи діяльності у сфері надання послуг поштового зв?язку, а також регулює відносини органів державної влади та органів місцевого самоврядування, операторів поштового зв?язку і користувачів їх послуг.

Згідно зі ст. 15 Закону України "Про поштовий зв?язок" Національний оператор, яким є АТ "Укрпошта" (розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.01.2002 № 10-р "Про національного оператора поштового зв?язку"), забезпечує надання на всій території України універсальних послуг поштового зв?язку за переліком.

Порядок надання послуг поштового зв`язку та порядок оформлень поштових відправлень, зокрема, рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення встановлено "Правилами надання послуг поштового зв`язку", затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 .

Відповідно до п. 9 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв?язку" від 05.03.2009 № 270 (далі - Правила), Національний оператор поштового зв?язку забезпечує надання універсальних послуг поштового зв?язку на всій території України.

Відповідач викликався в судове засідання шляхом направлення рекомендованими листами судової повістки за місцем реєстрації.

Заходи щодо повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, відповідали чинному положенню ЦПК України на час її розгляду.

Суд звертає увагу, що згідно матеріалів справи конверт з повідомленням про виклик в судове засідання відповідача на 10.12.2025, 02.02.2026 повернулися з відміткою «повернуто за закінченням терміну зберігання»(а.с. 47-48, 54-55).

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-2683ai18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-6).

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв?язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Тому Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Також слід відмітити, що в Україні діє система публікації відомостей про час та місце розгляду справи в мережі Інтернет на сайті "Судова влада" і сторона має усі можливості з отримання інформації про розгляд її справи. Отже, позивач та відповідач має цікавитись ходом справи та результатами окремих судових засідань, використовувати засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

З огляду на вищезазначені обставини, та з урахуванням того, що відповідач належним чином повідомлявся про день та час судового засідання та не з`являвся в судове засідання, враховуючи тривалість розгляду справи, суд розглянув справу у відсутності відповідача з ухваленням заочного рішення.

Зі змісту ст. 288 ЦПК України випливає, що скасування заочного рішення судом, що його ухвалив, можливе у випадку встановлення судом таких обставин: відповідач не з`явився в судове засідання, в якому ухвалено заочне рішення, та не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив з поважних причин; докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

В контексті даної статті наявність однієї з підстав, зазначених у частині ч. 1 статті 288 ЦПК України, не спричиняє скасування заочного рішення. Лише у своїй сукупності названі обставини спричиняють скасування заочного рішення. Наявність лише однієї з них не приносить відповідачеві позитивного результату, внаслідок чого він зберігає можливість оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Обгрунтовуючи власну незгоду із заочним рішенням суду, відповідач посилається на те, що позивачем не доведено правових підстав для стягнення суми заборгованості за кредитним договором. Однак підставою для перегляду заочного рішення відповідно до положень ст. 288 ЦПК України є посилання на докази, що мають істотне значення для справи і не були розглянуті судом.

Суд вважає, що заява про перегляд заочного рішення не містить посилання на докази, які могли б мати істотне значення для правильного вирішення справи. Відповідачем не вказано в поданій заяві та не надано суду доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи, які суд мав би прийняти за основу, що могло б йому дійти до іншого висновку у цій справі, а не того, який був прийнятий на підставі доводів позивача.

Заява про перегляд заочного рішення зводиться до сумнівів та аналізу позовних вимог та доводів позивача, яким була надана оцінка при ухваленні заочного рішення. При цьому, заява не містить посилань на належні, існуючі на час ухвалення рішення докази, які спростовують попередні, мають істотне значення для правильного вирішення справи і, які могли би бути підставою для безумовного скасування заочного рішення та призначення справи до розгляду в загальному порядку.

З врахуванням вищенаведеного, суд вважає, що заяву про перегляд заочного рішення слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 280, 284, 260, 261, 287, 288, 354, 355 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника заявника ОСОБА_1 , адвоката Хрімлі Дениса Ігоровича про перегляд заочного рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без задоволення.

Роз`яснити заявнику, що відповідно до п. 4 ст. 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Д.Г. Мазур