Постанова № 13574582, 18.11.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2010 року Справа № 2а-6869/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Татаринова Д.В.

при секретарі Сандига В.М.

розглянув в відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Запоріжжя», м. Запоріжжя

до: Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя, м. Запоріжжя

про: скасування податкових повідомлень рішень,-

за участю представників:

від позивача: Сіколенко К.В. (довіреність № б/н від 22.06.2010 року);

від відповідача: Меркулова Г.В. (довіреність № 3842/10/10-010 від 08.07.2010 року);

Драч В.М. (довіреність № 11208/10/10-010 від 25.08.2009 року),-

ВСТАНОВИВ:

03 вересня 2010 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Запоріжжя» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя, у якому позивач просить скасувати податкові повідомлення рішення № 000532302/0 від 04 лютого 2010 року, № 000532302/1 від 12 квітня 2010 року.

Ухвалою суду від 06 вересня 2010 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-6869/10/0870.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просить задовольнити їх у повному обсязі. В обґрунтування вказав, що 09 лютого 2010 року на адресу ТОВ «Інтер Запоріжжя» надійшло податкове повідомлення рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя № 000532302/0 від 04 лютого 2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 682522, 50 грн., у тому числі за основним платежем у розмірі 455015, 00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 227507, 50 грн., прийняте на підставі акту № 8/23-2/24912705 від 25 січня 2010 року про результати планової виїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 квітня 2008 року по 30 вересня 2009 року, яким встановлено завищення валових витрат у півріччі 2008 року на суму 1632124, 00 грн.; за 3 квартали 2008 року на суму 1632124, 00 грн.; за 2008 рік на суму 1632124, 00 грн. в результаті віддзеркалення в рядку 05.2 Декларації по податку на прибуток за півріччя 2008 року валових витрат 1 кварталу 2008 року, які вже були враховані в попередніх періодах.

Представник позивача не погоджується із вказаним податковими повідомленням рішеннями, вважає його таким, що винесено з порушенням норм діючого законодавства, та зазначає, що відповідно до п. 5.1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181 (надалі Закон № 2181), п. 2.1 розділу ІІ Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженого наказом ДПА України від 29 березня 2003 року № 143, платник податків може самостійно виправити виявлені помилки в податковій декларації шляхом подачі уточнюючого розрахунку або у декларації за будь який наступний звітний період, протягом якого виявлені помилки.

Вказав, що при складанні Декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2008 року не було включено до складу валових витрат суму у розмірі 1632124, 00 грн., оскільки частина документів, підтверджуючих дані витрати, знаходилась на оформлені у постачальників. Але після усунення постачальниками помилок у первинних документах та отримання виправлених документів позивачем, суми витрат були відображені підприємством в декларацію з податку на прибуток наступного звітного періоду як виправлення самостійно виявлених помилок минулих періодів.

Вважає, що відображаючи вищезазначені витрати як виправлення помилок минулих періодів, ТОВ «Інтер-Запоріжжя» були повністю виконані вимоги Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Представники відповідача проти позову заперечили, з підстав викладених у письмових запереченнях. Зокрема вказали, що в порушення пп. 5.2.7 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ТОВ «Інтер-Запоріжжя» віднесено до складу валових витрат за 2 квартал 2008 року суму 1632124, 00 грн., яку згідно з актом комплексної перевірки № 356/08-04/24912705 від 22 липня 2008 року вже враховано у минулих періодах, що призвело до завищення валових витрат за півріччя 2008 року, у тому числі за 2 квартали 2008 року на суму 1632124, 00 грн. Просять у позові відмовити у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та документи, надані сторонами додатково, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі, з наступних підстав:

Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підставами для визнання незаконними (нечинними) актів в судовому порядку є невідповідність їх вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обовязковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у звязку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Згідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів).

Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом було проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Інтер-Запоріжжя» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 квітня 2008 року по 30 вересня 2009 року. Перевіркою встановлено, що в порушення вимог п. п.5.2.7 п. 5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» віднесено до складу валових витрат за 2 квартал 2008 року суму 1632124, 00 грн., яку згідно з актом комплексної перевірки № 356/08-04/24912705 від 22 липня 2008 року вже враховано у минулих періодах, що призвело до завищення валових витрат за півріччя 2008 року, у тому числі за 2 квартали 2008 року на суму 1632124, 00 грн.

За наслідком проведеної перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення № 000532302/0 від 04 лютого 2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 682522, 50 грн., у тому числі за основним платежем у розмірі 455015, 00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 227507, 50 грн.

В порядку процедури адміністративного оскарження ДПА України було винесено рішення про результати розгляду скарги № 8552/6/25-0515 від 26 серпня 2010 року на підставі якого ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя прийнято податкове повідомлення рішення № 000532302/3 від 17 вересня 2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 646341, 00 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 430894, 00 грн. та штрафних санкцій у сумі 215447, 00 грн.

Згідно пп. 5.2.7 п. 5 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов'язання.

Відповідно до пп. 4.2.2 б) п.4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-III, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Підпунктом 5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-III встановлено, що у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а» - «в» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Згідно з пп.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до п. п. 4.2 та 4.3 ст. 4 вказаного Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Відповідно до п.17.2 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-III, платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

-або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку,

-або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

Отже, діючим законодавством передбачений порядок виправлення самостійно виявлених помилок до початку перевірки, а не після її проведення.

При розгляді справи представник позивача посилається на те, що первинні документи щодо господарських операцій, які відбулися у періоді, який передує періоду, охопленому перевіркою були надані постачальниками із запізненням у зв'язку з уточненням деяких реквізитів первинних документів, які підтверджують господарську операцію, так як у бухгалтерському обліку суми виправлення були відображені у регістрах бухгалтерського обліку попереднього періоду.

Але, відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-ХІV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством.

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-ХІV господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства.

Як свідчать матеріали справи, ТОВ «Інтер-Запоріжжя» у Декларації з податку на прибуток підприємства за півріччя 2008 року у рядку 05.2 (самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів) відобразило суму 1632 124, 00 грн. На формування цього показника мало вплив коригування минулого податкового періоду, за який СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі була проведена планова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2006 року по 31 березня 2008 року та складено Акт планової виїзної перевірки № 356/08-04/24912705 від 22 липня 2008 року

Суми валових витрат задекларовані у декларації з податку на прибуток підприємства за період 2-4 квартали 2006 року, 2007 рік та 1 квартал 2008 року були перевірені та відображенні у Акті комплексної перевірки № 356 /08-04/24912705 від 22 липня 2008 року за період з 01 квітня 2006 року по 31 березня 2008 року, у якому зазначено, що первинні документи, використані при проведенні перевірки, достовірні, надані в повному обсязі і додаткових (інших) документів, що свідчать про діяльність підприємства за період, що перевіряється, немає.

Підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складенні під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Підприємством ТОВ «Інтер-Запоріжжя» було віднесено до складу валових витрат за 2 квартал 2008 року суму 1632124, 00 грн. з господарських операцій, які фактично відбулись та були охоплені попередньою перевіркою у минулих податкових періодах.

Таким чином, в порушення пп.5.2.7 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ТОВ «Інтер-Запоріжжя» віднесено до складу валових витрат за півріччя 2008 року, у тому числі за 2 квартал 2008 року суму 1632124, 00 грн. витрати, які згідно з Актом комплексної перевірки № 356 /08-04/24912705 від 22 липня 2008 року вже враховані у минулих періодах, що призвело до завищення валових витрат.

З огляду на викладене, суд вважає висновки перевірки обґрунтованими та відповідно нарахування податкового зобовязання з податку на прибуток таким, що здійснено у відповідності до вимог чинного законодавства України. А, відтак, суд вважає обґрунтованими і штрафні санкції нараховані на підставі пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вище викладене, податковим органом доведено правомірність прийняття податкових повідомлень рішень № 000532302/0 від 04 лютого 2010 року та № 000532302/1 від 12 квітня 2010 року, у звязку з чим суд вважає вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 162, 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова складена у повному обсязі 20 грудня 2010 року.

Суддя/підпис/Д.В. Татаринов