Ухвала суду № 135722799, 15.04.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

2/381/2089/26

381/2180/26

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

15 квітня 2026 року м. Фастів

Суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області Анапріюк С.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Фастівська міська рада Київської області про поділ в натурі будинку відповідно до часток співвласників та визначення порядку користування земельною ділянкою,

встановила:

У квітні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Фастівського міськрайонного суду Київської області із зазначеною позовною заявою.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддя перевіряє чи подана вона з додержанням норм чинного законодавства, а саме статей 175-177 ЦПК України.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вказаним процесуальним нормам, приходжу до висновку про наявність правових підстав для залишення її без руху з огляду на таке.

Предметом цього позову є поділ в натурі житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та визначення порядку користування земельною ділянкою площею 1694 кв. м припинивши право спільної часткової власності

Отже, позивач заявив вимогу майнового характеру.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про право власності на майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, дійсною вартістю нерухомого майна.

З огляду на викладене звертаю увагу на наступне.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» суб`єктами оціночної діяльності є: суб`єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб`єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання є звіт про оцінку майна.

Отже, ціна позову у цій справі повинна визначатись дійсною (ринковою) вартістю нерухомого майна, яке є предметом цього позову, визначеною належним суб`єктом оціночної діяльності.

Проте, до позовної заяви позивач додала висновок про вартість майна станом на вересень 2025 року, однак позов поданий до суду у квітні 2026 року.

Отже, відомості цього висновку є неактуальними станом на день звернення до суду, а також не підтверджують дійсну ринкову вартість майна на цей момент.

Вказане унеможливлює встановити ціну позову та перевірити правильність визначення позивачем розміру судового збору.

Крім того, позивач у прохальній частині позову просить призначити по справі судову будівельно-технічну та земельно-технічну експертизу, проте не зазначає на кого суд повинен покласти обов`язок її оплати.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175, 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення її без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, вважаю, що заява підлягає залишенню без руху із наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення заявнику копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви позивач повинен усунути шляхом надання суду належних та допустимих доказів стосовно актуальної дійсної вартості нерухомого майна, яке є предметом цього позову, а також подання до суду оновленої редакції позовної заяви із зазначенням ціни позову з копіями відповідно до кількості учасників справи. Також зазначити на кого покласти обов`язок оплати експертизи, клопотання про призначення якої подане разом із позовом.

Крім того, з урахуванням актуальної інформації щодо дійсної вартості нерухомого майна, яке є предметом цього позову, позивач повинен надати до суду документ про сплату судового збору з дотриманням вимог пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

При постановленні цієї ухвали суд враховує прецедентну практику Європейського суду з прав людини, який виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.

У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя

ухвалила:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Фастівська міська рада Київської області про поділ в натурі будинку відповідно до часток співвласників та визначення порядку користування земельною ділянкою залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Роз`яснити, що при невиконанні вимог цієї ухвали у встановлений строк, позовна заява бути вважатися неподаною і повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Сніжана АНАПРІЮК