Постанова № 13572049, 22.04.2010, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2010року Справа № 2-а-374/09/0970

м.Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Басай О.В.

При секретарі Короташ О.Б.

за участю представників сторін:

позивача Олексин О.В.;

відповідача - Коваленко О.Б.;

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача відділу Держкомзему у місті Калуші Івано-Франківської області. Власов С.О.;

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Фонду державного майна України не зявився;

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору- Калуської міської ради Яковина Б.М.;

прокурора Савчук Л.Є.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: ЗАТ “Лукор”

до відповідача: Калуської обєднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області

третья особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача відділ Держкомзему у місті Калуші Івано-Франківської області.

третья особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Фонд державного майна України

третья особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Калуська міська рада

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №944-182-31256759-7704 від 29.07.2005 року,-

ВСТАНОВИВ:

ЗАТ “Лукор” звернулося в суд із адміністративним позовом до Калуської обєднаної державної податкової інспекції; третья особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача відділ Держкомзему у місті Калуші Івано-Франківської області; третья особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Фонд державного майна України; третья особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Калуська міська рада про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №944-182-31256759-7704 від 29.07.2005 року.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві та пояснив, що в акті перевірки відповідач проводить пряме посилання на лист Калуського міського відділу земельних ресурсів від 18.02.2005 року №313 про використання відповідної земельної ділянки в межах м. Калуш протягом 2005 року. Однак, саме це не відповідає дійсності, оскільки згідно визначеного механізму встановлення меж населених пунктів їх остаточне нормативне затвердження проводиться постановою Верховної Ради України. Така постанова була винесена 08.04.2005 року за №2537-IV «Про встановлення меж міста Калуш Івано-Франківської області». Саме на підставі цієї постанови відповідач наполягає на проведенні перерахунку ЗАТ «Лукор» сум земельного податку за 2005 рік, який було зроблено ЗАТ «Лукор» станом на 01.01.2005 року, шляхом подання уточнюючого податкового розрахунку земельного податку за 2005 рік. ЗАТ «Лукор» вважає, що такі вимоги відповідача є неправомірними виходячи з наступного. Відповідно до ст.14 Закону України «Про плату за землю» користувачі земельних ділянок зобовязані самостійно обчислювати суму земельного податку щороку за станом на 1 січня поточного року і до 1 лютого цього року подавати річну декларацію відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки. При цьому згідно згаданої статті Закону річна сума земельного податку підлягає розбивці рівними частками та місяцями. Тобто, даним Законом прямо встановлено механізм розрахунку та подачі звітності з земельного податку, згідно якого цей податок, по-перше, розраховується один раз на рік, станом на 1 січня кожного року, а по-друге, платники податку зобовязані протягом року подавати декларацію один раз, в якій зазначається сума податку з розбивкою за місяцями. Що стосується механізму оплати земельного податку, то його встановлено ст.17 Закону України «Про плату за землю», якою передбачено, що податкове зобовязання по земельному податку, визначене у згаданій вище річній декларації, сплачується щомісячно рівними частками протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Таким чином, з норм вищенаведеного Закону слідує, що концептуально земельний податок повинен розраховуватись лише один раз на рік, а в подальшому така річна сума податку сплачується щомісяця рівними частками виходячи з розрахунку податкового зобовязання, визначеного один раз в річній декларації. Зазначив, що наведеним Законом встановлено чіткий механізм розрахунку, подачі звітності та сплати земельного податку, який в нашому випадку передбачає розрахунок та подання звітності (річної декларації) лише один раз на рік. При цьому для даної ситуації, а саме включення у звязку з включенням земель, що використовуються ЗАТ «Лукор» до складу земель м. Калуш не передбачений обовязок платника податку перерахувати одноразово розраховану суму податку та подавати у звязку з цим які-небудь додаткові (уточнені) декларації. Просить позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив та пояснив, що ст.14 Закону України «Про плату за землю» визначено, що юридичні особи самостійно обчислюють суму земельного податку. В 2003-2004 роках позивач добровільно та самостійно подавав розрахунок сум земельного податку, керуючись цими ж таки рішеннями міської та обласної ради і не оскаржував ці рішення. Зазначив, що не може погодитись з наведеними в позовній заяві аргументами, оскільки Калуська обєднана державна податкова інспекція ніяким чином не вимагає подачі такого уточнюючого розрахунку, так як оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено згідно акту перевірки №480 від 29.07.2005 року, в якому вказано, що камеральною перевіркою податкового розрахунку земельного податку за 2005 рік донараховано податкове зобовязання по земельному податку з 01.02.2005 року по 16.05.2005 року, тобто до прийняття постанови Верховною Ради України від 08.04.2005 року. Таким чином, Калуська обєднана державна податкова інспекція, керуючись п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» провела донарахування земельного податку та застосувала штрафні санкції. Крім того зазначив, що оскільки позивач використовує у своїй господарській діяльності земельну ділянку загальною площею 499, 0383 га., яка знаходиться в межах населеного пункту м. Калуша, то підприємство зобовязане нарахувати і сплатити земельний податок на 2005 рік в сумі 5265637, 40 грн. Фактично платником подано розрахунок на 2005 рік на суму 215211, 03 грн. Просить в задоволенні позову відмовити повністю.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача відділу Держкомзему у місті Калуші Івано-Франківської області в судовому засіданні проти позову заперечив та пояснив, що позивач використовує земельну ділянку надану йому рішенням Калуської міської ради. У відповідності до ст.ст.12, 83 чинного з 01.01.2002 року Земельного Кодексу України до повноважень міської ради відноситься право розпорядження землями тільки у межах міста. За межами міста (в т.ч. в межах міської ради) право розпорядження землею належить обласній державній адміністрації у відповідності до ст.17 Земельного кодексу України. Рішень обласної державної адміністрації про надання ЗАТ «Лукор» земельних ділянок в м. Калуші не існує. Позивач, звертаючись в 2002 році не до обласної державної адміністрації, а саме до Калуської міської ради з проханням надати в оренду земельні ділянки для здійснення господарської діяльності мав знати зміст ст.ст.12, 17, 83, 116, 120, 124 Земельного кодексу України, а також зміст Закону України «Про оренду землі». Позивач знав, що ці земельні ділянки знаходяться в межах міста Калуша, а тому звертався до Калуської міської ради. Просив в задоволенні позову відмовити повністю.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Фонду державного майна України в судове засідання не з'явився, протее на адресу суду надіслав заяву в якій просить розглядати справу без його участі.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Калуської міської ради в судовому засіданні проти позову заперечив. Вважає його безпідставним та необгрунтованим. Просить в задоволенні позову відмовити повністю.

Прокурор в судовому засіданні проти позову заперечив та пояснив, що твердження позивача про те, що займана ним земельна ділянка до прийняття постанови Верховною Радою України №2537-IV від 08.04.2005 року «Про встановлення меж міста Калуш Івано-Франківської області» знаходилась поза межами м. Калуша, і була віднесена до земель м. Калуша лише цією постановою, є хибним і суперечить фактичним обставинам справи та чинному законодавству. Даною постановою Верховна Рада України включила у межі міста Калуш 1435, 4 гектара земель, затвердила загальну площу міста 6453, 5 гектара та встановила межі міста Калуш згідно з додатком План зовнішньої межі міста Калуш. На додатку до постанови чітко та однозначно видно, що площа 1435, 4 гектара земель Калуської міської ради, яка включена з 08.04.2005 року у межі міста знаходиться у південній та південно-східній окраїні міста, а землі де розташоване ЗАТ «Лукор» у північній та північно-західній частині міста. Тобто, згідно вищенаведеної постанови в межу міста включені не землі ЗАТ «Лукор». Натомість земельні ділянки ЗАТ «Лукор» згідно плану відображені в складі вже існуючої станом на 08.04.2005 року межі міста Калуша. Просить в задоволенні позову відмовити повністю.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представників сторін, третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору та прокурора, дослідивши письмові докази, судом встановлено, що відповідачем проведена камеральна перевірка розрахунку земельного податку на 2005 рік ЗАТ «Лукор». За результатами перевірки складений акт №480 від 29.07.2005 року (т.1 а. с. 10-12). Даною перевіркою позивачу донараховано податкове зобовязання по земельному податку з 01.02.2005 року по 16.05.2005 року в сумі 1479829, 22. грн. Підставою для донарахування позивачу податкових зобовязань стало подання ЗАТ «Лукор» розрахунку земельного податку на 2005 рік, згідно якого сума земельного податку, що підлягає до сплати на 2005 рік складає 216647, 53 грн. За інформацією Калуського міського відділу земельних ресурсів ЗАТ «Лукор» у 2005 році використовує земельну ділянку в межах населеного пункту м. Калуша площею 499, 0383 га., загальна сума земельного податку в рік становить 5265637, 40 грн. Таким чином, відповідач дійшов висновку про заниження позивачем земельного податку в 2005 році на загальну суму 5050426, 37 грн.

На підставі вищенаведеного акта відповідачем прийнято податкове-повідомлення рішення №944-182-31256759-7704 від 29.07.2005 року , яким позивачу визначено суму податкового зобовязання за платежем: земельний податок усього 1553820, 68 грн. в тому числі за основним платежем 1479829, 22 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 73991, 46 грн. (а. с. 9).

Суд погоджується з таким висновком відповідача, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивачем подано податковий розрахунок земельного податку на 2005 рік, на підставі якого здійснюється нарахування земельного податку. Сума земельного податку, що підлягає до сплати за даними підприємства на 2005 рік становить 216647, 53 грн. (т.2 а. с. 40).

Відповідно до ст.2 Закону України «Про плату за землю» використання землі в Україні є платним.

Згідно ч.1 ст.7 Закону України «Про плату за землю» ставка земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюється в розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки.

Підставою для нарахування земельного податку, відповідно до ст.13 вищенаведеного Закону, є дані державного земельного кадастру.

Згідно ст.23 Закону України «Про плату за землю» грошова оцінка земельної ділянки проводиться Державним комітетом України по земельних ресурсах за методикою, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2000 №783, грошова оцінка земельної ділянки щороку станом на 1 січня уточнюється на коефіцієнт індексації, порядок проведення якої затверджується Кабінетом Міністрів України. На підставі підпункту 9 пункту 5 Типового положення про міське (міст обласного та районного значення) управління (відділ) земельних ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 року №200, довідки про нормативну грошову оцінку земельних ділянок видає міське управління земельних ресурсів.

Суд приймає до уваги посилання відповідача на наявність урядових рішень 1959 року, згідно яких на базі Калуського родовища калійних солей та існуючого Калуського калійного комбінату було розпочато будівництво нового Калуського хіміко-металургійного комбінату на території, яка примикає з півночі до існуючої на той час забудови міста. Виконкомом Калуської районної ради видано Калуському хіміко-металургійному комбінату акт на постійне користування відведеною землею, на підставі якого землею користувалися його правонаступники концерн «Хлорвініл», «Оріана», ВАТ «Оріана», у якого згодом Калуською міською радою за згодою були вилучені земельні ділянки до земель запасу і міста і в подальшому передані ЗАТ «Лукор».

Виконком Калуської районної ради (а в той час місто Калуш було містом районного підпорядкування) видав Калуському хіміко-металургійному комбінату (ХМК) акт на постійне користування відведеною землею. На підставі цього акту землею користувались правонаступники ХМК концерни «Хлорвініл», «Оріана», ВАТ «Оріана» (т.2 а. с. 103).

Івано-Франківський облвиконком в межах компетенції відповідно до «Положення про порядок віднесення населених пунктів до категорії міст, селищ міського типу і робітничих селищ Української РСР», затвердженого Указом Президії Верховної Ради УРСР від 30.12.1956 року рішенням №521 від 13.10.1964 року відніс села Хотінь, Підгірки і Мостище до категорії робітничих селищ, підпорядкувавши їх Калуській міській раді Калуського району та з метою наведення порядку у використанні земель зобовязав обласний відділ комунального господарства провести обмір міських земельних фондів і результати цього обміру нанести на карти утворених міських поселень (т.2 а. с.79). З цього часу земельні ділянки, якими в даний час користується ЗАТ «Лукор» перебуваються в межах міста Калуша, обліковуються в даних державного земельного кадастру та у складі державного реєстру земель за містом Калуш.

У 1965 році Київський інститут Діпроміст Держбуду УРСР розробив, а Івано-Франківський облвиконком в межах компетенції відповідно до Наказу Держкомбуду СРСР від 28.07.1964 року №143 «Вказівки про порядок затвердження генеральних планів міст і селищ міського типу СРСР», підпунктом «б» п.2 якого було визначено компетенцію виконавчих комітетів обласних рад депутатів трудящих по затвердженню генеральних планів, встановленню меж населених пунктів в межах області, черговості і пріоритетності забудови та іншого використання територій, затвердив генплан міста Калуш. На картографічних матеріалах цього генплану видано, що земельна ділянка, якою тепер користується ЗАТ «Лукор» з 1964 року знаходиться в міських межах.

Згідно з Указом Президії Верховної Ради УРСР від 20.03.1972 року №532 місто Калуш віднесено до категорії міст обласного підпорядкування, при цьому села Підгірки і Хотінь включені в смугу міста. Згідно довідки до Указу територія міста Калуша становила 4087 га., у тому числі в користуванні хіміко-металургійного комбінату 1992 га.

У відповідності до генерального плану розвитку міста, виконком Івано-Франківської обласної ради рішенням від 16.04.1985 року №131 «Про встановлення межі міста Калуша та про проекти внутрігосподарського землеустрою, колгоспів «Прапор-комунізму» Коломийського і «Радянська Конституція» Городенківського районів» встановив межу міста Калуша, за проектом складеним Івано-Франківською філією інституту «Укрземпроект».

З набранням чинності Земельним кодексом України (1992 рік), яким визначено призначення та порядок ведення державного земельного кадастру, Наказом Мінстату України №207 від 04.10.1992 року затверджено нові бланки звітності державного земельного кадастру, в яких передбачено ведення земель окремо в межах населених пунктів. Станом на 01.01.1993 року відповідно до затвердженого генерального плану міста Калуша та проекту встановлення меж міста Калуша (1985 рік) площа земельно промисловості в межах населеного пункту становить 2338 га., у тому числі ВО «Хлорвініл» - 1802 га. (частиною тепер користується ЗАТ «Лукор»).

Таким чином, суд вважає, що земельна ділянка, яка знаходиться у користуванні ЗАТ «Лукор» надавалась підприємству на підставі рішення Калуської міської ради, до повноважень якої згідно положень Земельного кодексу України належить право розпоряджатися землями тільки у межах міста.

Також, з довідки відділу Держкомзему у м. Калуші Івано-Франківської області №0601/06-6/231 від 14.04.2009 року слідує, що згідно даних державного земельного кадастру виробнича територія ЗАТ «Лукор» станом на 01.01.2005 року знаходилася в межах населеного пункту міста Калуша і становила 499, 0383 га. (т.3 а. с. 114).

Крім того, як вбачається із договорів оренди земельної ділянки Калуська міської ради від 28.11.2002 року №140 (пята сесія четвертого демократичного скликання) надає в оренду земельну ділянку, а орендар (ЗАТ «Лукор») приймає у строкове, платне володіння і користування земельною ділянкою, яка знаходиться в м. Калуші по вулиці Промисловій згідно з планом земельної ділянки, що додається (т.2 а. с. 124-130, т.3 а. с. 230-235).

З аналізу даних договорів слідує, що земельна ділянка, яка передана позивачу у володіння та користування знаходиться в м. Калуші. Дані договори є чинними та в судовому порядку не оскаржувалися.

Щодо посилання представника позивача на те, що рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 09.09.2005 року по справі №А-5/131 (т. 2 а. с. 29) визнано недійсним рішення Калуської міської ради від 31.10.2000 року «Про затвердження матеріалів грошової оцінки земель м. Калуша», в частині включення території земель, які займає ЗАТ «Лукор» в зону, що входить в межі м. Калуша, то суд зазначає наступне.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 03.04.2006 року апеляційне подання прокурора Івано-Франківської області від 28.02.2006 року та апеляційну скаргу Калуської міської ради від 07.03.2006 року №239/2-23/04 на постанову господарського суду Івано-Франківської від 09.09.2005 року у справі А-5/131 залишено без розгляду (т.2 а. с. 28)

З акту проведеної камеральної перевірки розрахунку земельного податку на 2005 рік по ЗАТ «Лукор» вбачається, що даною перевіркою донараховано позивачу податкове зобовязання по земельному податку з 01.02.2010 року по 16.05.2005 року.

Оскільки, нечинним нормативно-правовий акт стає з дати набрання відповідним рішенням суду законної сили, то суд вважає, що на момент виникнення спірних правовідносин рішення Калуської міської ради від 31.10.2000 року «Про затвердження матеріалів грошової оцінки земель м. Калуша» було чинним.

Також суд не приймає посилання представника позивача на постанову Верховної Ради України від 08.04.2005 року №2537-IV, якою включено до меж міста Калуша 1435, 4 га. земель, і таким чином затверджено загальну площу міста 6453, 5 га. та встановлено межі міста Калуш згідно з додатком План зовнішньої межі міста Калуш, оскільки як вбачається з даного Плану площа 1435, 4 га. земель Калуської міської ради, яка включена з 08.04.2005 року у межі міста знаходиться у південній та південно-східній окраїні міста, а землі ЗАТ «Лукор» у північній та північно-західній частині (т.1 а. с. 53-54).

Таким чином, земельні ділянки, які знаходяться у користуванні ЗАТ «Лукор» згідно Плану відображені у складі уже існуючої станом на 08.04.2005 року межі міста Калуш.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення №944-182-31256759-7704 від 29.07.2005 року є законним, а тому не підлягає до скасування.

На підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Басай

Постанова в повному обсязі складена 27.04.2010 року.