Постанова № 13572041, 10.09.2010, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ц

справа № 2-а 5921/08/0470

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2010 року м. Дніпропетровськ

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чорної В.В.

при секретарі судового засідання Черненко А.А.

за участі представника відповідача Гармаш Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Малого підприємства СТО ПРАВОБЕРЕЖНАдо Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську про скасування податкових повідомлень рішень № 717153/0/41730/10 від 04.12.2007 р., № 000757/15-3/0/42831/10 від 14.12.2007 р., № 000717153/1/3983/10 від 05.02.2008 р., № 000757153/1/3984/10 від 05.02.2008 р., № 000757153/2/9199/10 від 20.03.2008 р., № 000717153/2/9198/10 від 20.03.2008 р., № 000717153/3/17282/10 від 06.06.2008 р., № 000757153/3/17293/10 від 06.06.2008 р. щодо нарахування штрафних санкцій по сплаті земельного податку,-

ВСТАНОВИВ:

27 червня 2008 року Мале підприємство СТО ПРАВОБЕРЕЖНАзвернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом, у якому просило визнати такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську № 000717/153/0/41730/10 від 04.12.2007 р., №00757/153/0/42831/10 від 14.12.2007 р., № 000717/153/1/3983/10 від 05.02.2008 р., №000757/153/1/3984/10 від 05.02.2008 р., № 000757/153/2/9199/10 від 20.03.2008 р., №000717/153/2/9198/10 від 20.03.2008 р., № 000717/153/3/17282/10 від 06.06.2008 р., №000757/153/3/17293/10 від 06.06.2008 р., якими до позивача застосовані штрафні санкції за несвоєчасне погашення узгоджених податкових зобовязань по земельному податку.

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що земельний податок за вказані в актах перевірок періоди сплачувався Малим підприємством СТО ПРАВОБЕРЕЖНАсвоєчасно у відповідності до чинного законодавства. При цьому, податковим органом самостійно змінювалось цільове призначення платежів у звязку з тим, що поточні платежі направлялися на погашення податкового боргу підприємства. Позивач також зазначив, що всі необхідні документи, що підтверджують своєчасну сплату земельного податку, знаходяться у Державній податковій інспекції у м. Дніпродзержинську, але з невідомих причин дані документи не були прийняті до уваги.

В судовому засіданні 31.08.2010 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві. В подальшому, представник позивача в судове засідання не прибув, надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що факт порушення позивачем норм чинного податкового законодавства в частині несвоєчасного погашення узгоджених податкових зобовязань по земельному податку не потребує доказуванню на підставі ч. 4 ст. 72 КАС України, оскільки встановлений постановою Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська від 14.01.2008 р., якою директора Малого підприємства СТО ПРАВОБЕРЕЖНАОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вказані порушення, встановлені Державною податковою інспекцією у м. Дніпродзержинську та зафіксовані в акті перевірки № 619/15-3/19317069 від 19.11.2007 року. Також, відповідач посилається на те, що у відповідності до п. 7.7 ст. 7 Закону України Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами, а також п. 1.6 розділу 1 Інструкції Про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом ДПА України від 18.07.2005 р. № 276, податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобовязань, в порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками у рівних пропорціях. Проведення операцій в особових рахунках платників здійснюється в хронологічному порядку.

Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши норми чинного законодавства, судом встановлені наступні обставини.

Мале підприємство СТО ПРАВОБЕРЕЖНАперебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у м. Дніпродзержинську як платник окремих видів податку, в тому числі, податку на землю.

Відповідно до ст.ст. 67, 68 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори у порядку та у розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції та законів України. Відповідно до п.2 ч.1 ст.9 Закону України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991р., п.п.4.1.1, 4.1.4 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р., платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами, подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів). Також, згідно п.3 ч.1 ст.9 Закону України "Про систему оподаткування", платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Державною податковою інспекцією у м. Дніпродзержинську протягом 2007 року проведено ряд невиїзних перевірок малого підприємства СТО ПРАВОБЕРЕЖНАз питань несвоєчасності сплати узгодженої суми податкового зобовязання по земельному податку, за результатами яких складено акти перевірок № 619/15-3/19317069 від 19.11.2007 р., та № 659/15-3/19317069 від 04.12.2007 р.

Згідно вказаних вище актів перевірок, податковим органом виявлено порушення граничних термінів сплати узгоджених податкових зобовязань з земельного податку на строк понад 90 календарних днів в періодах, відповідно, з 31.10.2006 р. по 11.09.2007 р., з 01.12.2006 р. по 11.09.2007 р., з 05.01.2007 р. по 11.09.2007 р., з 31.01.2007 р. по 14.09.2007 р., з 31.01.2007 р. по 12.10.2007 р., з 03.03.2007 р. по 12.10.2007 р., з 03.03.2007 р. по 18.10.2007 р. на загальну суму 3234 грн. 27 коп., а також в періодах з 31.03.2007 р. по 18.10.2007 р., з 31.03.2007 р. по 15.11.2007 р., з 04.05.2007 р. по 15.11.2007 р., з 04.05.2007 р. по 16.11.2007 р., з 31.05.2007 р. по 16.11.2007 р. на загальну суму 2217 грн. 30 коп.

Враховуючи, що посадові особи підприємства не зявилися на запрошення податкового органу для підписання актів перевірки, вказані акти направлені поштою та отримані позивачем відповідно 29.11.2007 р., та 10.12.2007 р., що підтверджується копіями поштових повідомлень, долучених до матеріалів справи.

За результатами вказаних перевірок, на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами, Державною податковою інспекцією у м. Дніпродзержинську винесені податкові повідомлення-рішення № 000717/153/0/41730/10 від 04.12.2007 р., яким до Малого підприємства СТО ПРАВОБЕРЕЖНАзастосовані штрафні санкції у розмірі 1617 грн. 16 коп. (50 відсотків від суми несвоєчасно сплаченого узгодженого податкового зобовязання) за порушенння граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання з земельного податку на 316 днів, та № 000757/15-3/0/42831/10 від 14.12.2007 року, яким до Малого підприємства СТО ПРАВОБЕРЕЖНАзастосовані штрафні санкції у розмірі 1108 грн. 65 коп. (50 вітсотків від суми несвоєчасно сплаченого узгодженого податкового зобовязання) за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання з земельного податку на 230 днів.

Не погоджуючись із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій, мале підприємство СТО Правобережнаоскаржувало їх в апеляційному порядку - до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську, Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області, та Державної податкової адміністрації України.

Рішеннями органів державної податкової служби від 26.12.2007 р., 09.01.2008 р., 17.03.2008 р., та від 28.05.2008 р., скарги платника податків залишені без задоволення, а податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську без змін, про що винесені податкові повідомлення-рішення № 000717/153/1/41730/10, №000757/153/1/42831/10 від 05.02.2008 р., № 717153/2/41730/10, № 000757/153/2/42831/10 від 20.03.2008 р., № 717153/3/41730/10, № 000757/153/3/42831/10 від 06.06.2008 р.

Не погоджуючись з рішеннями податкового органу, платник податків звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом.

При цьому, підстави та законність проведення податковим органом перевірок, а також зазначені в актах перевірки суми сплачених узгоджених податкових зобовязань з орендної плати за землю за 2007 рік, позивачем не оспорюються. Спір між сторонами виник з приводу того, що, як стверджує позивач, податковий орган неправомірно зараховував поточні платежі з орендної плати за землю за 2007 рік в рахунок погашення попередньо створеного податкового боргу, у звязку з чим, у нього виникли підстави для нарахування позивачу штрафних санкцій за порушення термінів сплати вказаних поточних зобовязань.

При вирішенні спору, суд виходить з наступного.

Статтею 14 Закону України Про плату за землювід 03.07.1992 р. №2535-ХІІ (далі- Закон України №2535) визначено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Відповідно до ст. 17 вказаного закону, податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно абз. а) п.п. 4.1.4 Закону України № 2181, податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України №2181, податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Підпунктом 5.3.1 п. 5.3. ст. 5 Закону України №2181 встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Не сплачена платником податків сума узгоджених податкових зобов'язань у строки, визначені законодавством, згідно п.п. 5.4.1 п. 5.4. ст. 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Статтею 26 Закону України Про плату за землю(далі Закону № 2535) передбачено, що за порушення цього Закону платники несуть відповідальність, передбачену Земельним кодексом України та законами України.

Підпунктом 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України № 2181 визначено, що в разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання протягом граничних строків, визначених цим Законом, він зобовязаний сплатити штраф у розмірі, визначеному цим підпунктом, залежно від періоду затримки. Зокрема, при затримці, що є більшою від 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, сума штрафних санкцій становить 50 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як встановлено податковим органом під час перевірок, у встановлені законодавством терміни Мале підприємство СТО Правообережнане сплатило суми узгоджених податкових зобовязань по земельному податку у розмірі 3234 грн. 27 коп. по періодам з 31.10.2006 р. по 11.09.2007 р., з 01.12.2006 р. по 11.09.2007 р., з 05.01.2007 р. по 11.09.2007 р., з 31.01.2007 р. по 14.09.2007 р., з 31.01.2007 р. по 12.10.2007 р., з 03.03.2007 р. по 12.10.2007 р., з 03.03.2007 р. по 18.10.2007 р., та у розмірі 2217 грн. 30 коп. по періодам з 31.03.2007 р. по 18.10.2007 р., з 31.03.2007 р. по 15.11.2007 р., з 04.05.2007 р. по 15.11.2007 р., з 04.05.2007 р. по 16.11.2007 р., з 31.05.2007 р. по 16.11.2007 р., що зафіксовано в актах перевірок № 619/15-3/19317069 від 19.11.2007 р., та № 659/15-3/19317069 від 04.12.2007 року, відповідно.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, заперечує факт несвоєчасності сплати ним узгоджених податкових зобов'язань з земельного податку, посилаючись на неправомірну зміну податковим органом цільового призначення платежів у звязку з тим, що поточні платежі направлялися на погашення податкового боргу підприємства.

При цьому, платіжних документів та інших доказів на підтвердження своєї позиції щодо своєчасної та повної сплати ним поточних податкових зобовязань з орендної плати за земельні ділянки у 2007 році, позивач суду не надав.

За таких обставин, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів. При вирішенні спору по суті, суд виходить з наступного .

Відповідно до п. 7.7 ст. 7 Закону України № 2181, податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) у рівних пропорціях.

Відповідно до пп. 16.3.3 п. 16.3 ст. 16 Закону України № 2181, при частковому погашенні податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку. Податковий борг, що погашується частково, сплачується разом зі сплатою пені, нарахованої відповідно до такої частки, єдиним платіжним документом, в якому суми такого податкового боргу та такої пені визначаються окремо. Платіжні документи, які не містять окремо виділену суму податкового боргу та суму пені, не приймаються до виконання.

Якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.

Відповідно до п. 1.6 розділу І Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 р. № 276, проведення операцій в особових рахунках платників здійснюється в хронологічному порядку.

Наведені вище норми законодавства продовжують діяти у вказаній редакції, і не зазнали змін, незважаючи на наявність судової практики щодо наявності у платника податків виключного права визначати призначення платежу при сплаті податкових зобовязань.

Крім того, існує ряд податкових розяснень з цього приводу, які, у відповідності до підпункту гп.п. 4.4.2 п. 4.4 ст. 4 Закону України № 2181, є оприлюдненням офіційного розуміння окремих положень податкового законодавства уповноваженим на це контролюючим органом, і використовуються при обґрунтуванні рішень податкових органів під час проведення апеляційних процедур.

Так, Наказом Державної податкової адміністрації України від 13.11.2002 р. № 540 затверджено податкове розяснення щодо черговості погашення та окремих питань стягнення сум податкового боргу, п. 1 якого, зокрема, передбачено, що кошти, які надійшли на сплату зобовязань з податку, збору (обовязкового платежу), спрямовуються на погашення податкових зобовязань з того самого платежу у порядку календарної черговості настання граничних термінів їх сплати. Така черговість погашення діє незалежно від волі платника податків та стосується як самостійно розрахованих платником податків податкових зобовязань, так і податкових зобовязань, розрахованих контролюючим органом. Законом не передбачено можливості сплати платником податків податкових зобовязань наступного періоду до сплати податкових зобовязань попереднього періоду, за винятком прийняття податковим органом рішення про відстрочення (розстрочення) податкових зобовязань.

Відповідно до Наказу Державної податкової адміністрації України від 16.07.2003 р. № 354 Про затвердження Узагальнюючого податкового роз'яснення положень Закону України Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамив частині визначення терміну погашення податкового боргу:

- повне погашення податкового боргу за певним видом платежу до бюджету це зменшення абсолютного значення від'ємного сальдо розрахунків платника податків з бюджетом до нульового значення;

- часткове погашення податкового боргу за певним видом платежу до бюджету - це зменшення абсолютного значення від'ємного сальдо розрахунків платника податків з бюджетом до іншого від'ємного значення, абсолютне значення якого є меншим за попереднє.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішення, дії чи бездіяльності субєкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, відповідач, як орган державної влади, зобовязаний дотримуватися вимог діючого законодавства, та діяти лише у його межах.

За таких обставин, за матеріалами даної адміністративної справи судом не встановлено у спірних правовідносинах очевидних порушень діючого законодавства з боку відповідача, в тому числі, щодо спрямування коштів, які надійшли на сплату зобовязань з податку, збору (обовязкового платежу), на погашення податкових зобовязань з того самого податку у порядку календарної черговості настання граничних термінів їх сплати, до повного погашення попередньо створеного податкового боргу.

Якщо ж позивач вважає такі дії відповідача неправомірними, він повинен був обґрунтувати свої позовні вимоги з посиланням на конкретні докази, та з викладенням обставин, якими ці вимоги обґрунтовуються.

У позовній заяві, крім загального посилання на своєчасну сплату позивачем податкових зобовязань, інших обґрунтувань з посиланням на відповідні докази, не наведено.

Під час судового розгляду справи, як вже зазначалося вище, позивачем на пропозицію суду також не було надано жодного платіжного документа за спірний період, або інших доказів, з яких вбачалося б, що підприємство протягом спірного періоду в повному обсязі перераховувало кошти на погашення поточних податкових зобовязань з орендної плати за земельні ділянки, а також що призначення платежу відносно цих сум у платіжних документах було визначено платником податків інакше, ніж вказані суми зараховані податковим органом.

Відповідно до п. 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 р. № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 р. за № 377/89/76, реквізит Призначення платежуплатіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України, і відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення Призначення платежу.

Отже, без дослідження платіжних документів з метою зясування визначеного платником податків спрямування коштів (заповнення графи платіжного доручення Призначення платежу), тобто визначення конкретних сум та періодів, за які сплачувались податкові зобовязання, посилання позивача є недоведеними.

Разом з тим, доводи відповідача щодо правомірності дій податкового органу, є не спростованими. Надані відповідачем на підтвердження своїх заперечень розрахунки штрафних санкцій, копії скарг платника податків та рішення податкового органу за результатами їх розгляду, не суперечать цьому висновку суду.

Крім того, згідно ч. 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 14.01.2008 р. по справі № 3/7308/2007 директора малого підприємства СТО ПравобережнаОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків і зборів (обовязкових платежів), а саме, в частині сплати узгодженого податкового зобовязання по земельному податку на суму 3234 грн. 27 коп., у відповідності до акту перевірки ДПІ у м. Дніпродзержинську від 19.11.2007 року.

Таким чином, факт несвоєчасного подання директором МП СТО Правобережнаплатіжних доручень на перерахування до бюджету податків, зборів (обовязкових платежів), а саме, узгоджених сум податкових зобовязань з орендної плати за землю у розмірі 3234 грн. 27 коп., є таким, що не потребує додаткового доказування.

Позивачем вказані обставини, на які посилається відповідач в обґрунтування своїх заперечень, не спростовані.

Крім того, дії податкового органу в частині зміни на власний розсуд всупереч волі платника податків призначення платежів, на які посилається позивач як на незаконні, малим підприємством СТО Правобережнаокремо не оскаржувалися, хоча можуть бути окремим предметом спору.

З урахуванням сукупності встановлених в судовому засіданні обставин, суд не вбачає підстав для скасування податкових повідомлень рішень Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську про застосування до Малого підприємства СТО Правобережнаштрафних санкцій за порушення, викладені в актах перевірки № 619/15-3/19317069 від 19.11.2007 р., та № 659/15-3/19317069 від 04.12.2007 р.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про відмову у задоволенні вимог позивача у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 122, 160-162, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Малого підприємства СТО ПРАВОБЕРЕЖНА відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо судом у відповідності до частини 3 статті 160 КАС України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови, а також в разі прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складений 15.09.2010 року.

Суддя В.В.Чорна