Ухвала суду № 13570732, 21.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 УХВАЛА Справа № 49/296-б21.01.2011

За заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю “Беарс Логістік Центр”

До Відкритого акціонерного товариства “Укрпромпроектбудсервіс”

Провизнання банкрутом

Суддя Омельченко Л.В.

Представники:

Від боржника Сухоярська Л.М. представник за довіреністю від 22.10.2010 р.

Арбітражний керуючий Мартинко А.Г. розпорядник майна боржника

Від кредиторівПошиванюк Т.П. представник Сьомкіна С.І. за довіреністю від 09.02.2010 р. № 273,

Паламарчук Т.В. представник ТОВ “Беарс Логістік Центр” за довіреністю від 03.09.2010 р.,

Гаврилюк О.С. представник ЗАТ “Беарс” за довіреністю від 17.12.2010р.,

Фесенко І.В. представник ТОВ “Ініціатива ОМГ” за довіреністю від 21.12.2010 р.,

Туркевич О.С. представник ТОВ “Проектний інститут “Промагропроектбудсервіс”

Від осіб, які подали грошові вимоги до боржника

Янковська В.С. представник ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” за довіреністю від 08.11.2010 р. № 215/10, Петрук Я.Ю. представник ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” за довіреністю від 17.03.2010 р. №41/10,

Сопільняк В.Ю. представник ТОВ “Он-лайн Капітал” за довіреністю від 27.08.2010 р., Огневюк Я.В. представник “Balsby Investments Limited” за довіреністю від 14.10.2010 р. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2009 р. порушено провадження у справі № 49/296-б про банкрутство Відкритого акціонерного товариства “Укрпромпроектбудсервіс” за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Беар Логістік Центр” у звязку з неспроможністю боржника погасити безспірну прострочену заборгованість у сумі 1082155,15 грн.

15.09.2009 р у справі № 49/296-б винесено ухвалу підготовчого засідання, якою, зокрема, було визнано розмір грошових вимог ініціюючого кредитора до боржника в розмірі 1082155,15 грн. та призначено арбітражного керуючого Мартинка В.І. розпорядником майна Відкритого акціонерного товариства “Укрпромпроектбудсервіс”.

05.12.2009 р. в газеті “Урядовий курєр” було розміщено оголошення про порушення Господарським судом міста Києва провадження у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства “Укрпромпроектбудсервіс”.

10.02.2010 р. у справі № 49/429-б відбулося попереднє судове засідання, за наслідками якого кредиторами боржника було визнано Сьомкіна Сергія Івановича на загальну суму 4781862,10 грн., Товариство з обмеженою відповідальністю “Беарс Логістик Центр” на загальну суму 2572109,96 грн., Компанію “Balsby Investments Limited” на загальну суму 68639000,00 грн., Товариство з обмеженою відповідальністю “Б2Б Транс” на загальну суму 1522,35 грн., фізичну особу підприємця Євдакову І.І. на загальну суму 24765,00 грн., Товариство з обмеженою відповідальністю “Он-лайн капітал” на загальну суму 45838594,67 грн., Товариство з обмеженою відповідальністю “Проектний інститут “Промагропроектбудсервіс” на загальну суму 180000,00 грн., Товариство з обмеженою відповідальністю “Арні” на загальну суму 18888,15 грн., Закрите акціонерне товариство “Беарс” на загальну суму 1029307,49 грн., Товариство з обмеженою відповідальністю “Ініціатива ОМГ” на загальну суму 6721795,99 грн., Товариство з обмеженою відповідальністю “БМБ Маргарин” на загальну суму 5443350,00 грн., Публічне акціонерне товариство “Райффайзен Банк Аваль” на загальну суму 86971189,44 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.04.2010 р. за наслідками розгляду касаційної скарги Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” ухвалу Господарського суду міста Києва у справі № 49/296-б було скасовано в частині визнання кредиторами Відкритого акціонерного товариства “Укрпромпроектбудсервіс” таких осіб як Товариство з обмеженою відповідальністю “Он-лайн капітал”, Компанія “Balsby Investments Limited” і Публічне акціонерне товариство “Райффайзен Банк Аваль” та направлено справу в частині вимог даних осіб на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.08.2010 р. справу № 49/296-б було прийнято до провадження суддею Чеберяком П.П.

Відповідно до розпорядження голови Господарського суду міста Києва № 01-1/82 від 28.10.2010 р. у звязку із значною завантаженістю судді Чеберяка П.П. справу було передано на розгляд судді Омельченку Л.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.10.2010 р. справу № 49/296-б було прийнято до свого провадження суддею Омельченком Л.В. та призначено до розгляду на 26.11.2010 р.

26.11.2010 р. розгляд справи не відбувся у звязку зі скеруванням матеріалів справи до Вищого господарського суду України через надходження заяви Сьомкіна С.І. про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вищого господарського суду України від 21.04.2010 р.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 13.12.2010 р. ОСОБА_1. було відмовлено у прийнятті заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вищого господарського суду України від 21.04.2010 р. у справі № 49/296-б.

У звязку з надходженням матеріалів справи № 49/296-б до місцевого господарського суду, ухвалою від 22.12.2010 р. її було призначено до розгляду в судовому засіданні на 21.01.2011 р.

21.01.2011 р. в судовому засіданні розглядалося питання про заміну розпорядника майна боржника, за наслідками якого розпорядником майна Відкритого акціонерного товариства “Укрпромпроектбудсервіс” було призначено арбітражного керуючого Мартинко Анжелу Григорівну (ухвала в матеріалах справи).

Як вище вказувалося, згідно з постановою Вищого господарського суду України від 21.04.2010 р. у справі № 49/296-б на новий розгляд до суду першої інстанції передані грошові вимоги до боржника, заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю “Он-лайн капітал”, Компанією “Balsby Investments Limited” та Публічним акціонерним товариством “Райффайзен Банк Аваль”.

Відповідно до ст. 15 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів. Реєстр вимог кредиторів повинен включати усі визнані судом вимоги кредиторів. У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями чи зобов'язаннями щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), черговість задоволення кожної вимоги, окремо розмір неустойки (штрафу, пені).

Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідне оголошення було опубліковано в газеті “Урядовий курєр” № 227 (4133) від 05.12.2009 р., а спірні грошові вимоги до боржника були заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю “Он-лайн” капітал” 23.12.2010 р. в сумі 45838594,67 грн., Компанією “Balsby Investments Limited” 24.12.2010 р. в сумі 68639000,00 грн., Публічним акціонерним товариством “Райффайзен Банк Аваль” 30.12.2009 р. в сумі 14001636,73 долари США (111565041,44 грн. за курсом Національного банку України станом на 24.12.2009 р.), тобто в межах місячного строку, встановленого ст. 14 Закону.

У ст. 31 Закону встановлено, що кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у наступному порядку:

1) у першу чергу задовольняються:

а) вимоги, забезпечені заставою; б) вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати за три місяці роботи, що передують порушенню справи про банкрутство чи припиненню трудових відносин у разі звільнення працівника до порушення зазначеної справи, грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, право на які виникло протягом двох років, відпрацьованих до порушення справи про банкрутство чи припинення трудових відносин, інших коштів, належних працівникам у зв'язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов'язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, що направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, що направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), право на які виникло протягом трьох останніх місяців до порушення справи про банкрутство чи припинення трудових відносин, а також вихідної допомоги, належної працівникам у зв'язку з припиненням трудових відносин, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі; в) витрати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що пов'язані з набуттям ним прав кредитора щодо банку, - у розмірі всієї суми відшкодування за вкладами фізичних осіб; в-1) вимоги кредиторів за договорами страхування; г) витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії, у тому числі: витрати на оплату державного мита; витрати заявника на публікацію оголошення про порушення справи про банкрутство; витрати на публікацію в офіційних друкованих органах інформації про порядок продажу майна банкрута; витрати на публікацію в засобах масової інформації про поновлення провадження у справі про банкрутство у зв'язку з визнанням мирової угоди недійсною; витрати арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), пов'язані з утриманням і збереженням майнових активів банкрута; витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їх коштів; витрати на оплату праці арбітражних керуючих (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) в порядку, передбаченому ст. 27 цього Закону.

2) у другу чергу задовольняються вимоги, що виникли із зобов'язань банкрута перед працівниками підприємства-банкрута (за винятком повернення внесків членів трудового колективу до статутного фонду підприємства), крім вимог, задоволених у першу чергу, зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за громадян, які застраховані в цьому Фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов'язань зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);

3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом;

4) у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника;

5) у п'яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного фонду підприємства;

6) у шосту чергу задовольняються інші вимоги.

В ході вчинення процесуальних дій, повязаних з проведенням попереднього судового засідання по розгляду заяв трьох вищевказаних осіб судом встановлено, що після передачі справи № 49/296-б на розгляд судді Омельченка Л.В. боржник та розпорядник його майна не подавали до суду нових пояснень з приводу спірних грошових вимог, а тому розглядаючи їх по суті суд вважає за доцільне керуватися наявними в матеріалах справи доказами, що подавалися учасниками провадження у справі, а також поясненнями присутніх в судовому засіданні представників.

З наявного в матеріалах справи уточненого реєстру вимог кредиторів від 08.10.2010 р., слідує, що розпорядником майна боржника до такого реєстру включені грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Он-лайн” капітал” в сумі 45838594,67 грн. та грошові вимоги Компанії “Balsby Investments Limited” в сумі 68639000,00 грн., про що розпорядником майна боржника складено письмові повідомлення № 08/10-10-1 від 08.10.2010 р. та № 08/10-10-2 від 08.10.2010 р. Також, судом встановлено, що 08.10.2010 р. боржник переглянув вимоги вищевказаних кредиторів, оформивши своє рішення щодо них протоколом перегляду (примірник в матеріалах справи). Згідно з указаним протоколом боржник визнає вимоги вказаних товариств з обмеженою відповідальністю та відхиляє вимоги Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”.

Присутні в судовому засіданні представник боржника та розпорядник майна підтримали свою позицію щодо спірних грошових вимог, викладену у вищеописаних документах.

Представники Товариства з обмеженою відповідальністю “Он-лайн” капітал”, Компанії “Balsby Investments Limited” та Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” підтримали наявні в матеріалах справи заяви з грошовими вимогами до боржника. При цьому, представник Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” заперечував проти визнання судом спірних вимог двох інших підприємств та клопотав перед судом про витребування додаткових доказів по справі.

В ході заслуховування обґрунтувань заявлених до Відкритого акціонерного товариства “Укрпромпроектбудсервіс” грошових вимог судом зясовано, що Публічне акціонерне товариство “Райффайзен Банк Аваль” просить визнати його кредитором боржника на суму 14001636,73 долари США, що за курсом Національного банку України станом на 24.12.2009 р. становило 111565041,44 грн. За твердженнями представника банку такі вимоги виникли до порушення провадження у справі про банкрутство № 49/296-б, є вимогами першої черги, що забезпечені застановою (іпотекою) та становлять заборгованість за кредитом в сумі 12650 000,00 доларів США, 1161816,62 доларів США заборгованості по сплаті відсотків на суму кредиту, 67222,17 доларів США пені за простроченим кредитом, 53490,79 доларів США пені, нарахованої на суму прострочених відсотків, 69107,14 доларів США комісії банку.

Розглядаючи вимоги Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” суд встановив, що 07.11.2007 р. Відкрите акціонерне товариство “Райффайзен Банк Аваль”, яке відповідно до приписів Закону України “Про господарські товариства” змінило найменування на Публічне акціонерне товариство, та Відкрите акціонерне товариство “Укрпромпроектбудсервіс” уклали генеральну кредитну угоду № 010/08/3800, а також кредитний договір до неї № 010/83/3801 від 07.11.2007 р. про відкриття невідновлювальної кредитної лінії у сумі 12900000,00 доларів США. Також 07.11.2007 р. зазначеними сторонами укладено договір іпотеки щодо забезпечення вимог банку, які випливають з генеральної кредитної угоди від 07.11.2007 р. та додаткових угод до неї. Предметом іпотеки визначено майновий комплекс загальною площею 11789,500 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Попудренка, 52 (будівля корпусу “А” площею 9706,00 кв.м. та будівля копрусу “Б” площею 2 083,500 кв.м.).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2009 р. було порушено провадження у справі № 34/500 за позовом Відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” до Відкритого акціонерного товариства “Укрпромпроектбудсервіс” про стягнення 102249135,21 грн. заборгованості за генеральною кредитною угодою № 010/08/380 від 07.11.2007 р. та кредитним договором № 010/08/3801 від 07.11.2007 р.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.10.2009 р. у справі № 13/363 за позовом Відкритого акціонерного товариства “Укрпромпроектбудсервіс” до Відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” про визнання договорів недійсними було визнано недійсною генеральну кредитну угоду № 010/08/3800 від 07.11.2007 р., кредитний договір № 010/08/3801 від 07.11.2007 р, договір іпотеки від 07.11.2007 р. та договори застави майнових прав від 07.11.2007 р. № 11/1-2322 та №11/1-2323.

З даного рішення слідує, що окрім забезпечення виконання зобовязань за кредитними договором за допомогою іпотеки, банк та боржник також уклали договір застави майнових прав № 11/1-2322 від 07.11.2007 р. (предметом застави, що оцінений у 65 145 00,00 грн., є майнові права на грошові кошти на рахунках боржника в банку), а також договір застави майнових прав № 11/1-2323 (предметом застави, що оцінений у 1156313,66 грн., є майнові права боржника за договором оренди приміщення № 04-01-Л від 24.12.2003 р.).

Як слідує з матеріалів справи, відомості щодо обтяження майна боржника, що є предметом іпотеки згідно з договором від 07.11.2007 р., внесені до Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна.

11.11.2009 р. відповідною ухвалою суду було вжито заходів забезпечення позову у справі № 34/500 шляхом накладення арешту на нерухоме майно боржника (майновий комплекс загальною площею 11789,50 кв.м., що складається з будівель корпусу “А” площею 9706,00 кв.м. та корпусу “Б” площею 2083,50 кв.м. по вул. Попудренка, 52 у м. Києві).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2009 р. у справі № 13/363 було доповнено рішення місцевого господарського суду від 22.10.2009 р. шляхом застосування наслідків визнання договорів недійсними у вигляді двосторонньої реституції, а саме: стягнуто з Відкритого акціонерного товариства “Укрпромпроектбудсервіс” на користь Відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” 10912319,88 грн. заборгованості, що відповідає 86971189,44 грн., вирішено питання про розподіл між сторонами судових витрат та вжито заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на вищевказане нерухоме майно боржника.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.04.2010 р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2009 р. та рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2009 р. у справі № 13/363 за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” було скасовано та відмовлено Відкритому акціонерному товариству “Укрпромпроектбудсервіс” у задоволенні позову.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.09.2010 р. було скасовано за нововиявленими обставинами постанову того ж суду від 01.04.2010 р. у справі № 13/363 та залишено без змін постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2009 р. № 13/363.

З загальновідомих даних Єдиного державного реєстру судових рішень, що функціонує відповідно до Закону України “Про доступ до судових рішень”, судом встановлено, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2010 р. провадження у справі № 34/500 було зупинено до вирішення питання щодо визнання кредиторських вимог Відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” до Відкритого акціонерного товариства “Укрпромпроектбудсервіс” у справі про банкрутство останнього № 49/296-б.

Таким чином, станом на час розгляду грошових вимог Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” до Відкритого акціонерного товариства “Укрпромпроектбудсервіс” в процедурі банкрутства останнього, господарські угоди сторін (генеральна кредитна угода, кредитний договір, договори іпотеки і застави), відповідно до яких банком заявлені кредиторські вимоги, в судовому порядку визнані недійсними, у звязку з чим підстави для визнання Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” кредитором боржника відсутні.

Під час розгляду грошових вимог банку його представник посилався на те, що станом на час порушення провадження у справі про банкрутство до Відкритого акціонерного товариства “Укрпромпроектбудсервіс” договори кредитування та правочини щодо забезпечення виконання зобовязань за ними були чинні, а тому банк має бути визнаний кредитором боржника. Зазначені посилання відхиляються судом в порядку ч. 1 ст. 32, ч. 2 ст. 34, ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, де зазначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування; факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Так, банком не подано суду фактичних даних, які підтверджують чинність господарських договорів, на підставі яких заявлено грошові вимоги до боржника. Крім того, суд не погоджується з позицією банку, який вважає, що при розгляді його вимог слід виходити з питання чинності договорів сторін на момент порушення провадження у справі про банкрутство № 49/296-б, адже зобовязання між сторонами, зокрема щодо сплати боржником банку заборгованості з повернення кредиту, відсотків за кредитом та штрафних санкцій за порушення строків виконання грошового зобовязання, припинилися з підстав, встановлених законом щодо недійсності правочинів, оскільки господарські угоди сторін були визнані недійсними із застосування наслідків їх недійсності у вигляді реституції, тобто розгляд вимог банку станом на липень 2009 року (момент порушення провадження у справі) не відповідатиме загальним принципам цивільного та господарського законодавства.

Слід зазначити, що при розгляді вимог Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” його представник посилався на неможливість подальшого розгляду справи № 49/296-б до вирішення повязаної з нею справи № 13/363, що розглядається іншим судом, через те, що банк подав заяву від 22.10.2010 р. до Верховного суду України про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 23.09.2010 р. № 13/363. Судом відхилено зазначені посилання, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України постанова Вищого господарського суду України від 23.09.2010 р. № 13/363 набрала законної сили з дня її прийняття. Крім того, станом на 21.01.2011 р. до матеріалів справи не подано доказів допуску до провадження Верховним судом України справи № 13/363 та наслідків її розгляду, так само як і доказів подання заяви від 22.10.2010 р. до Верховного суду України.

Також, суд відхиляє посилання представника банку щодо неможливості розгляду справи № 49/296-б до вирішення справ № 20/233 (корпоративний спір між боржником та його акціонером), № 53/235 і 53/234 (спори між банком з боржником та Товариством з обмеженою відповідальністю “Он-лайн капітал” і Компанією “Balsby Investments Limited” про визнання векселів такими, що не підлягають виконанню), оскільки як слідує, з загальновідомих відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень у справі № 20/233 місцевим господарським судом спір вирішено по суті, а постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2010 р., яка набрала законної сили з дати її винесення, рішення суд першої інстанції залишено без змін. Щодо зупинення розгляду справи № 49/296-б до вирішення справ № 53/235 і 53/234 слід зазначити, що дана вимога банку видається такою, що спрямована на затягування розгляду справи. Поряд з цим, її відхилення судом не зашкоджуватиме правам та інтересам банку, який не позбавлений можливості скористатися у разі задоволення позовів у справах № 53/2135 та № 53/234, правом на ініціювання перегляду судового рішення щодо його грошових вимог до боржника за нововиявленими обставинами в порядку розділу 13 Господарського процесуального кодексу України.

Поряд з описаними вище вимогами, представник Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” клопотав перед судом про витребування додаткових доказів по справі від спірних кредиторів боржника Товариства з обмеженою відповідальністю “Он-лайн” капітал” і Компанії “Balsby Investments Limited” (оригіналів договорів, розрахунки за якими проведено за допомогою векселів) та про фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів.

Розглянувши заявлені клопотання, суд залишає їх без задоволення, з мотивів їх заявлення особою, що не володіє відповідною правосубєктністю. Так, в ході розгляду грошових вимог до боржника, що передані на новий розгляд до місцевого господарського суду згідно з постановою Вищого господарського суду від 21.04.2010 р. № 49/296-б, суд дійшов висновку про відхилення грошових вимог до боржника, що були заявлені Публічним акціонерним товариством “Райффайзен Банк Аваль”. Тобто, дані вимоги, заявлені представником банку, який не є стороною або ж учасником провадження у справі, а тому задоволенню не підлягають. Дана позиція суду щодо розмежування процесуального статусу кредиторів у справі про банкрутство відповідає структурно-системному аналізу приписів Господарському-процесуальному кодексу України, Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, а також позиції Верховного суду України (див. постанову від 11.10.2005 р. № Б31/01-04).

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом.

Так, у ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” встановлено, що кредитор це юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. До поточних кредиторів відносяться кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство. Учасники провадження у справі про банкрутство це сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

У спеціальному нормативному акті Законі України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” встановлено особливе коло прав кредиторів у справі про банкрутство (ст.ст. 12, 13, 16, 17), які реалізуються такими особами після розгляду та задоволення судом їх грошових вимог, заявлених до боржника та які не вправі реалізовувати особи, які лише заявили такі вимоги.

Вищевикладена правова позиція суду щодо розмежування процесуального статусу кредиторів у справі про банкрутство відповідає структурно-системному аналізу приписів Господарському-процесуальному кодексу України, Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, а також позиції Верховного суду України (див. постанову від 11.10.2005 р. № Б31/01-04).

Зважаючи на все вищевикладене та керуючись Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, Господарським процесуальним кодексом України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити Публічному акціонерному товариству “Райффайзен Банк Аваль” у визнанні кредитором Відкритого акціонерного товариства “Укрпромпроектбудсервіс” на загальну суму 14001636,73 доларів США.

Суддя Л.В. Омельченко