Рішення № 13570412, 12.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 9/44612.01.11 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю "Амако Україна"

До                    Приватного підприємства "Українські Інтелектуальні Технології"

Про                    розірвання договору та стягнення збитків у розмірі 30 000,00 грн.

За зустрічним позовом          Приватного підприємства "Українські Інтелектуальні Технології"

До                                        Товариства з обмеженою відповідальністю «Амако Україна»

Про                                        стягнення коштів та розірвання договору

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

Від позивача за первісним позовом:          Агєєв О.О. (дов. № 67 від 08.12.2010р.);

Зауткін С.С. (дов. № 52 від 09.08.2010р.);

Від відповідача за первісним позовом:          Кшиванська І.М. (дов., б/н № 1 від 22.11.2009р.)

                                                            Тихонов Є.В. (дов. б/н від 19.11.2010р.)

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 12.01.11 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Амако Україна" (далі по тексту позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом або ТОВ «Амако») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Українські Інтелектуальні Технології" (далі по тексту відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом або ПП «УІТ») про стягнення безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 30 000,00 грн. та розірвання договору № LOG 0409/1/1138/212231 від 04.09.07р. на виконання робіт із розроблення програмного забезпечення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2010р. порушено провадження у справі № 9/446 та призначено справу до розгляду на 24.11.2010р.

У зв'язку із перебуванням судді Бондаренко Г.П. на лікарняному, судове засідання, призначене на 24.11.2010 р., не відбулось. Ухвалою суду сторін у справі було повідомлено про призначення розгляду справи на 08.12.10р.

08.12.2010 року через канцелярію Господарського суду міста Києва надійшла заява від представника позивача про зміну предмету позову, відповідно до якого позивач просить розірвати договір № LOG 0409/1/1138/212231 від 04.09.07р. на виконання робіт із розроблення програмного забезпечення, укладений між сторонами у справі, а також стягнути з відповідача збитки у вигляді попередньої оплати за невиконані роботи у розмірі 30000,00 грн. Дана заява прийнята судом до розгляду, а отже позовні вимоги по первісному позову розглядаються судом про розірвання договору та стягнення збитків у розмірі 30000,00 грн., оскільки позивачем за первісним позовом до початку розгляду справи по суті змінено правове обґрунтування щодо стягнення з відповідача за первісним позовом 30000,00 грн., зроблених позивачем у якості передоплати) за невиконані відповідачем роботи по договору на виконання робіт, що узгоджується з нормами ст. 22 ГПК України.

08.12.2010р. через канцелярію Господарського суду міста Києва позивачем за первісним позовом було подано зустрічний позов про стягнення коштів за виконані роботи та розірвання договору № LOG 0409/1/1138/212231 від 04.09.07р. на виконання робіт із розроблення програмного забезпечення. Ухвалою суду від 08.12.10р. зустрічний позов було прийнято для сумісного розгляду разом з первісно заявленими позовними вимогами у порядку ст.. 60 ГПК України, а розгляд справи призначено на 22.12.10р.

Відповідно до ст. 77 ГПК України в судовому засіданні 08.12.10р. судом оголошена перерва до 22.12.2010 р., у зв’язку із необхідністю надання представниками сторін додаткових матеріалів та прийняттям зустрічного позову, на який позивач за первісним позовом має процесуальне право подати мотивований відзив.

У судовому засіданні від 22.12.2010 року через канцелярію Господарського суду міста Києва надійшов відзив на зустрічну позовну заяву від представника відповідача за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом).

Представники сторін в судовому засіданні 22.12.10р. подали обопільне клопотання про продовження строків вирішення спору, в зв’язку з можливістю врегулювання спору мирним шляхом.

Подане клопотання про продовження строків розгляду спору судом задоволено, в порядку ст.. 69 ГПК України строки розгляду спору продовжені, а в судовому засіданні оголошено перерву до 12.01.2011 р. для надання можливості сторонам врегулювати спір мирним шляхом.

В судовому засіданні 12.01.2011 р. позивачем за первісним підтримано заявлені позовні вимоги про розірвання договору на виконання робіт із розроблення програмного забезпечення, в зв’язку з істотним порушенням відповідачем за первісним позовом умов даного договору щодо строків виконання робіт (зокрема другого етапу робіт), а тому внаслідок такого тривалого невиконання робіт ( біля трьох років) відповідачем за первісним позовом, виконання робіт по договору втратило інтерес для позивача за первісним позовом, а отже позивач просить розірвати даний договір, в зв’язку з істотним порушенням його умов з боку відповідача на підставі норм ст.ст. 651, 849, 653 ЦК України та стягнути з відповідача 30000,00 грн. збитків якими є передоплата, зроблена позивачем у відповідності до умов договору, за невиконаний відповідачем другий етап робіт по договору, що є на думку позивача збитками у розумінні ст. 22 ЦК України та ст. 225 ГК України, які підлягають стягненню відповідно до норм ст.ст. 849, 653, 1212 ЦК України.

Позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) проти заявлених зустрічних позовних вимог заперечує у повному обсязі, посилаючись на те, що через неналежне (повільне, не у строк та не якісне) виконання робіт ПП «УІТ»по другому етапу робіт по договору у ТОВ «Амако»відсутні підстав щодо виконання п. 4.3 договору щодо подальшої оплати робіт, а навпаки виникло право на розірвання договору, а отже у зустрічних позовних вимогах належить відмовити.

Позивач за зустрічним позовом, заперечуючи проти первісно заявлених позовних вимог, подав зустрічним позов про стягнення з ТОВ «Амако»30000,00 грн. за перевиконані роботи по другому етапу на усунення помилок та вважає, що ТОВ «Амако»були порушені умови договору щодо порядку виконання робіт по другому етапу, оскільки після передачі на тестування «Макету системи»ТОВ «Амако»як замовником чинилися перешкоди щодо виконання ПП «УІТ»по договору. ПП «УІТ» стверджує про передачу ТОВ «Амако»акту здачі-прийняття виконаних робіт за другим етапом № ІТ-0000692 від 30.09.2008 року, який замовником в порушення умов договору не підписано та не передано виконавцеві, а отже позивач за зустрічним позовом, посилаючись н чинність договору на даний момент, у відповідності до п. 6.5 договору (у випадку невиконання з вини замовника робіт, передбачених даним договором в строку, що обумовлені договором, виконання обов’язків виконавця призупиняється. У випадку такого призупинення робіт на строк більше місяця, виконавець має право відмовитися від виконання даного договору в односторонньому порядку шляхом письмового повідомлення замовника за 10 календарних днів до такого розірвання. При цьому Замовник зобов’язується сплатити Виконавцеві вже виконані роботи та штраф в розмірі 15% від вартості невиконаних робіт протягом трьох банківських днів з моменту отримання письмового повідомлення від Виконавця. При цьому, кожен етап робіт умовно оцінюється сторонами у 25% від загальної вартості договору). Таким чином, відповідач за зустрічним позовом посилається на невиконання обов’язків саме замовником, просить стягнути з відповідача за зустрічним позовом 30000,00 за перевиконані роботи по другому етапу по усуненню помилок та 9000,00 грн. штрафу.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази за власним переконанням, яке ґрунтується на вимогах закону, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Амако Україна" та Приватним підприємством "Українські Інтелектуальні Технології" був укладений Договір № LOG 0409/1//1138/212231 від 04.09.2007 року на виконання робіт із розроблення програмного забезпечення (далі за текстом Договір).

Відповідно до умов вказаного договору (п. 2.1), позивач (замовник за умовами договору) доручив, а відповідач (виконавець за умовами договору) прийняв на себе обов’язок виконати наступні роботи:

1 етап –створення концептуального дизайну на розробку системи управління складом (Система) для об’єкта замовника на основі Базового програмного продукту із застосуванням технології штрих-кодування (використання терміналів збору даних і сканерів штрих-коду);

2 етап –розробка (при необхідності) додаткового функціонала до Базового програмного продукту та інтеграція (організація обміну даними) з КІС Замовника (програмний продукт Альфа-Авто), конфігурація Замовника;

3 етап –впровадження Системи на об’єкті Замовника

4 етап –початкове супроводження.

Відповідно до п. 4.1, вартість робіт по договору становить 120000,00 грн. Згідно пункту 4.2. договору, замовник зобов’язується сплатити авансовий платіж за договором в розмірі 50% від вартості робіт за договором протягом 3 днів з дати його підписання.

Судом встановлено, що ПП «УІТ»було виставлено позивачеві рахунок-фактуру № ІТ-0000810 від 06.09.2007 р., ТОВ «АМАКО Україна» в порядку здійснення передоплати по договору оплатило його 13.09.07р., що підтверджується копією платіжного доручення № 358 від 13.09.2007 р. (копія в матеріалах справи). Таким чином, судом встановлено, що позивач сплатив відповідачу авансовий платіж за розроблення програмного забезпечення в сумі 60000,00 грн. з про строчкою у п’ять календарних днів.

Відповідно з пунктом 5.1. Договору, відповідач (Виконавець за договором) зобов’язувався виконати свої зобов’язання по договору протягом 65 робочих днів з дати початку робіт. Дата виконання Виконавцем своїх зобов’язань по даному договору може бути змінена по узгодженню сторін за підсумками виконання етапів робіт. Пунктом 6.3 договору визначено, що початок робіт по договору визначається як день поступлення грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця плюс три робочих дні, а також за умови виконання замовником зобов’язань, передбачених п. 3.3.6 договору (своєчасно оплачувати послуги Виконавця у розмірах та строки, передбачені розділом 4 договору).

Виходячи з дати оплати позивачем попередньої оплати –13.09.2007 року, відповідач за первісним позовом, відповідно до п. 6.3 договору мав розпочати роботи з 19.09.07року. Датою завершення всіх етапів робіт по договору з урахуванням п. 5.1 договору мала бути дата 20.12.2007 року.

Додатком № 2 до договору встановлено, що строк виконання робіт по другому етапу складає 25 робочих днів з моменту початку робіт, тобто перший етап мав бути виконаний до 25.10.2007 року.

Судом встановлено, що між сторонами договору (спору у справі) біло підписано акт здачі-приймання виконаних робіт по першому етапу договору № ІТ-0000831 від 29.11.2007 р. (копія в матеріалах справи) на суму 30000,00 грн.

Щодо 2, 3, 4 етапу робіт по договору між сторонами акти приймання-передачі виконаних робіт не підписані.

В зв’язку з невиконанням відповідачем умов договору на виконання робіт, позивачем 21.05.2010 р. на поштову адресу відповідача направлено вимогу про повернення коштів в розмірі 30000,00 грн., сплачених у якості передплати за другий етап робіт по договору, яка була отримана відповідачем 25.05.2010 р. про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (копії в матеріалах справи). Відповідачем відповіді на вимоги про повернення коштів не надав, грошові кошти не повернув.

При цьому позивач за первісним позовом стверджує, що згідно з пунктом 2.1. Договору відповідач виконав лише перший етап робіт, а етапи з другого по четвертий не були виконані взагалі.

Відповідач за первісним позовом стверджує, що ним виконані роботи по другому етапу по договору, про що складено відповідний акт здачі-приймання виконаних робіт № ІТ-000692 від 30.09.2008 року, який передано співробітникам Замовника, який в порушення умов договору його не підписав, а також зауважень щодо неприйняття виконаних робіт не надав, чим порушив п.п. 5.2, 5.3 договору.

Відповідно до пункту 1.5. Договору базовий програмний продукт –це типове рішення «1С-Логістика: Управління складом»на технологічній платформі «1С: Підприємство 8.0.», який розроблено російською фірмою «1С». Під час виконання робіт відповідачем за первісним позовом, розробником базового програмного продукту було оприлюднено в мережі Інтернет перелік помилок типової конфігурації.

Відповідач за первісним позовом також стверджує, що позивач перешкоджав своїми діями вчасному завершенню другого етапу робіт, а також посилається на те, що в зв’язку з недоліками Базового продукту, переданого Замовником (позивачем) витрати Виконавця по другому етапу робіт щодо усунення недоліків збільшилися на 30000,00 грн.

Відповідач за первісним позовом стверджує, що «Макет системи»виконаний відповідачем за первісним позовом, який визначений в додатку № 3 Договору переданий позивачу за первісним позовом, але в доступі до створеної системи співробітникам відповідача за первісним позивом відмовлено, на листи та телефонні звернення позивач за первісним позовом не відповідав, що на погляд відповідача за первісним позовом є фактом приховування користуванням його результатом робіт.

В зв’язку з тим, що жодна з сторін не заявила про намір розірвання Договору, він вважається діючим. Таким чином, відповідач за первісним позовом, згідно пункту 6.5. Договору, вважає, що у випадку невиконання з вини замовника робіт, передбачених даним Договором в строки, що обумовлені Договором, виконання обов’язків Виконавця призупиняються. У випадку такого призупинення робіт на строк більше місяця, Виконавець має право відмовитися від виконання даного Договору в односторонньому порядку шляхом письмового повідомлення Замовника за 10 календарних днів до моменту такого розірвання. При цьому Замовник зобов’язується сплатити Виконавцю вже виконані роботи та штраф в розмірі 15% від вартості невиконаних робіт протягом трьох банківських днів з моменту отримання письмового повідомлення від Виконавця. При цьому, кожен етап робіт умовно оцінюється Сторонами у 25% від загальної вартості Договору. Виходячи з наведеного, відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) просить стягнути з відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) 30000,00 грн. надлишково виконаних ним робіт по другому етапу, а також суму штрафних санкцій у розмірі 9000,00 грн., в зв’язку з призупиненням Виконавцем робіт з вини Замовника.

Причиною спору у справі стало виконання робіт Виконавцем по договору на виконання робіт із розроблення програмного забезпечення по другому етапу, який за твердженням позивача є не виконаним відповідачем належним чином та у строки, передбачені договором, з вини Виконавця, що є підставою для розірвання договору та повернення позивачеві суми попередньої оплати. Натомість відповідач вважає, що ним роботи по другому етапу виконані належним чином, проте в порушення умов договору не прийняті Замовником, а затримка у виконанні робіт по другому етапу сталася з вини Замовника, а також з його вини витрати Виконавця по виконанню другого етапу робіт збільшилися на 30000,00 грн., а отже він мав право зупинити виконання робіт по договору, а оскільки таке призупинення сталося на думку Виконавця (ПП «УІТ») з вини Замовника (ТОВ «Амако Україна»), ПП «УІТ»просить стягнути з Замовника передбачені договором штрафні санкції.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд відмовляє у задоволенні зустрічного позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Амако Україна»та задовольняє первісно заявлені позовні вимоги в повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2.1 підписаного між сторонами договору, позивач (замовник за умовами договору) доручив, а відповідач (виконавець за умовами договору) прийняв на себе обов’язок виконати наступні роботи:

1 етап –створення концептуального дизайну на розробку системи управління складом (Система) для об’єкта замовника на основі Базового програмного продукту із застосуванням технології штрих-кодування (використання терміналів збору даних і сканерів штрих-коду);

2 етап –розробка (при необхідності) додаткового функціонала до Базового програмного продукту та інтеграція (організація обміну даними) з КІС Замовника (програмний продукт Альфа-Авто), конфігурація Замовника;

3 етап –впровадження Системи на об’єкті Замовника

4 етап –початкове супроводження.

Виходячи з системного аналізу договору, суд приходить до висновку, що він підпадає під ознаки договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт.

Відповідно до ст. 892 ЦК України, за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов’язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов’язується прийняти виконану роботу та оплатити її.

Згідно ст. 1 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», науково-технічна діяльність –це інтелектуальна творча діяльність, спрямована на використання нових знань у всіх галузях техніки і технології. Її основними формами (видами) є науково-дослідні, дослідно-конструкторські, технологічні, пошукові роботи тощо, а також інші роботи, пов’язані з доведенням наукових і науково-технологічних знань до стадії практичного їх використання.

Згідно з ч. 1 ст. 894 ЦК України, виконавець зобов’язаний передати, а замовник прийняти та оплатити повністю завершені науково-дослідні або дослідно-конструкторські та технологічні роботи. Договором можуть бути передбачені прийняття та оплата окремих етапів робіт або інший спосіб оплати.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк.

Умовами договору, укладеного між сторонами, було передбачено проведення Замовником попередньої оплати у розмірі 50% від ціни договору (120000,00 грн.), яке Замовником було здійснено у розмірі 60000,00 грн. (тобто у розмірі передбаченому умовами договору із запізненням на п’ять календарних днів).

При цьому умовами договору передбачено поетапне виконання робіт та обумовлено ціну за кожний етап проведених робіт –25% від загальної ціни договору.

Перший етап робіт по договору, Виконавцем (відповідачем за первісним позовом) виконано та прийнято Замовником (позивачем за первісним позовом), що сторонами не заперечується та про що складено відповідний акт здачі-приймання робіт від 29.11.2007 року. Роботи проведені Виконавцем із порушенням строків, встановлених договором, зокрема додатком № 2 до договору.

Додатком № 3 до договору, не підписаним жодною зі сторін договору, визначено, що склад та порядок виконання робіт по другому етапу встановлюється наступним чином:

1.          Доопрацювання Виконавцем «Плану управління проектом», узгодження «Плану управління проектом»з Замовником;

2.          Розробка Виконавцем «Макета системи»на основі «Концептуального дизайну», отриманого за результатом першого етапу;

3.          Первинне тестування «замовником»«Макета системи»відповідно до контрольного прикладу, отриманого за результатами п’ятого етапу;

4.          Внесення змін Виконавцем в «Макет системи» на підставі списку критичних зауважень;

5.          Кінцеве узгодження «Макета системи»

6.          Затвердження «Макета системи»

7.          Підписання акту здачі-приймання робіт по договору.

Згідно з п. 6.1 договору, зміни та доповнення до договору мають силу у тому випадку, якщо вони оформлені в письмовій формі та підписані уповноваженими представниками сторін.

Виходячи з наведеного, у зв’язку з відсутністю підписів сторін на додатку № 3 до договору, та відсутністю печаток сторін на даному додатку, суд приходить до висновку, що сторонами не було погоджено склад та порядок виконання робіт по другому етапу.

Однак, суд вважає, що у пунктах 5.1 та 6.3 договору, сторонами було погоджено строк кінцевого виконання робіт по договору по всіх чотирьох етапах робіт.

Судом встановлено, що виходячи з дати оплати позивачем попередньої оплати –13.09.2007 року, відповідач за первісним позовом, відповідно до п. 6.3 договору мав розпочати роботи з 19.09.07року. Датою завершення всіх етапів робіт по договору з урахуванням п. 5.1 договору мала бути дата 20.12.2007 року.

Станом на вказану дату, роботи по договору не були завершені Виконавцем (відповідачем за первісним позовом).

Пунктом 6.4. Договору передбачено, що у разі невиконання по вині Виконавця робіт, передбачених даним договором у строки, обумовлені в договорі, виконання зобов’язань Замовника, передбачених даним договором, призупиняється. У випадку невиконання робіт, передбачених даним договором, або порушення строків виконання робіт, обумовлених у договорі по вині Виконавця, на період понад один місяць, Замовник має право відмовитися від виконання даного договору у односторонньому порядку шляхом письмового повідомлення Виконавця за десять календарних днів до моменту такого розірвання. При цьому Виконавець зобов’язується повернути Замовнику вже сплачені грошові кошти за невиконані етапи робіт та виплатити штраф у розмірі 15% від вартості раніше оплаченої невиконаної роботи протягом 3 банківських днів з моменту отримання письмового повідомлення від Замовника. При цьому, кожен етап робіт умовно Сторонами оцінюється у 25% від загальної вартості договору.

Замовником (позивачем за первісним позовом) було направлено вимогу про повернення суми попередньої оплати за другим етапом у розмірі 30000,00 грн. на адресу Виконавця (відповідача за договором) 21.05.10р., яка отримана відповідачем за первісним позовом 25.05.10р., про що свідчить копія повідомлення про вручення, наявного в матеріалах справи. Відповідач за первісним позовом станом на день розгляду справи вказаних коштів позивачеві за первісним позовом не повернув.

Разом з тим, судом встановлено, що жодна зі сторін договору, не направляла одна одній повідомлення про відмову від договору, у порядку, передбаченому умовами договору, а саме п. 6.4 та 6.5 договору, а отже на момент розгляду справи договір є чинним, у встановленому ним порядку не розірваний, а отже зобов’язання сторін по договору тривають.

Суд приходить до висновку, що Виконавцем порушено умови договору щодо строків виконання робіт, а отже відповідач за первісним позовом є таким, що прострочив виконання зобов’язання у розумінні ст. 612 ЦК України.

Відповідно до ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли в наслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовна вимога позивача за первісним позовом про розірвання договору, в зв’язку з істотним порушенням умов договору щодо строків виконання робіт, підлягає задоволенню.

Разом з тим, суд вважає не доведеними посилання відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом), що затримка виконання робіт сталася з вини Замовника, через перешкоджання Замовника, та через наявність помилок в Базовому програмному продукті –«1С-Логістіка: Управління складом», який надано Замовником, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що вказаний програмний продукт було придбано Замовником за пропозицією Виконавця –ПП «УІТ» за № 1 від 15.08.07р. Виконавцем –ПП «УІТ»було виставлено рахунок-фактуру № ІТ-000812 від 07.09.07р. на придбання Базового програмного продукту по договору на виконання робіт із розроблення програмного забезпечення, який оплачено Замовником у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 727 від 27.09.2007 року.

Згідно з частиною 6 ст. 897 ЦК України виконавець за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт зобов’язаний негайно інформувати замовника про виявлену неможливість одержати очікувані результати або недоцільність продовжувати роботу.

Відповідач за первісним позовом, виявивши недоліки у Базовому програмному забезпеченні, яке він продав позивачеві за первісним позовом (Замовнику по договору) та неможливість виконати передбачені договором роботи у обумовлений строк, зобов’язаний був негайно повідомити про це Замовника. Проте відповідач за первісним позовом, доказів такого повідомлення позивача за первісним позовом не надав.

Відповідно до п. 13.7 договору, будь-які документи, які належить передати від однією сторони договору іншій, повинні мати просту письмову форму та мають направлятися по визначеним в договорі адресам. Документ моє направлятися по пошті з повідомленням або через кур’єра під розписку в отриманні сторони-адресата на другому екземплярі або у реєстрі сторони-відправника.

Враховуючи визначений сторонами договору, порядок передачі документів по договору (пункт 13.7) суд не може вважати, що відповідачем за первісним позовом належними засобами доказування доведено передачу позивачеві за первісним позовом акту приймання-передачі робіт за другим етапом № ІТ-0000692 від 30.09.2008 року, оскільки даний акт складеного з порушенням строків виконання робіт, передбачених договором, а також ПП «УІТ»не надано належних доказів направлення його ТОВ «Амако Україна».

З вказаних причин, судом не приймається електронне листування, надане ПП «УІТ»у якості доказів, належного повідомлення ТОВ «Амако Україна»у відповідності з умовами договору.

Щодо посилання відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) на збільшення вартості робіт по другому етапу, в зв’язку з необхідністю усунення помилок на 30000,00 грн., то суд зазначає, що жодна із сторін не виконала вимогу укладеного між ними Договору щодо письмової регламентації збільшення об’єму або вартості робіт, а отже таке збільшення є непогодженим сторонами, а отже таким, що не є обов’язковим до виконання.

Відповідно до ч. 5 ст. 653 ЦК України, у разі якщо договір розірваний, у зв’язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договором.

Таким чином, позивач за первісним позовом у зв’язку з розірвання договору через істотне його порушення відповідачем за первісним позовом має право вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов’язана повернути це майно. Особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно набути, згодом відпала. Як встановлено п. 3 ч. 3 ст. 1212 ЦК України, положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов’язанні.

Таким чином, передоплата здійснена позивачем за первісним позовом за невиконаний другий етап робіт у розмірі 30000,00 грн. є збитками позивача за первісним позовом у розумінні ст. 22 ЦК України та ст. 225 ГК України, та підлягає поверненню у відповідності до умов укладеного між сторонами договору (п. 6.4) та в силу норм ст. 653 та ст. 1212 ЦК України.

Отже, позовна вимога позивача за первісним позовом про стягнення 30000,00 грн. збитків з відповідача за первісним позовом підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Враховуючи те, що позивачем за зустрічним позовом не доведено порушення Замовником умов договору, та не доведено, що роботи не виконані у строк не з вини Виконавця, позивачем за зустрічним позовом не виконано всі зобов’язання Виконавця належним чином, зокрема щодо повідомлення про неможливість виконання умов договору через недоліки основного продукту, не доведено виконання робіт по другому етапу у відповідності до погодженого сторонами завдання та виконання всіх етапів робіт у строки передбачені договором, то заявлені зустрічні позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладається на відповідача за первісним позовом відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          Первісний позов задовольнити в повному обсязі.

2.          Розірвати Договір № LOG 0409/1//1138/212231 від 04.09.2007 року на виконання робіт із розроблення програмного забезпечення укладений між Приватним підприємством «Українські Інтелектуальні Технології»(ідентифікаційний код 32776471, місцезнаходження за ЄДР: 01025 м. Київ, пров. Десятинний, 7А, поштова адреса: 03057 м. Київ, вул. Кулібіна, 11А) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АМАКО Україна»(ідентифікаційний код: 21665011, місцезнаходження: 08322 Київська обл., Бориспільський район, село Проліски, вул. Броварська, 2.)

3.          Стягнути з Приватного підприємства «Українські Інтелектуальні Технології»(ідентифікаційний код 32776471, місцезнаходження за ЄДР: 01025 м. Київ, пров. Десятинний, 7А, поштова адреса: 03057 м. Київ, вул. Кулібіна, 11А) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АМАКО Україна»(ідентифікаційний код: 21665011, місцезнаходження: 08322 Київська обл., Бориспільський район, село Проліски, вул. Броварська, 2) збитки в розмірі суми попередньої оплати за невиконаний етап робіт, а саме 30 000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп., 385 (триста вісімдесят п’ять) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

4.          У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

5.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

6.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Г.П. Бондаренко

Рішення підписано 21.01.2011 року