Рішення № 13570309, 17.01.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.11 Справа № 8/245/10

Суддя

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Авангард-Інвест” (69063, м. Запоріжжя, вул. Ілліча/Кірова, 4/40)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Фалькор” (69037, м. Запоріжжя, вул. Правди, 20, к. 122-а; 69095, м.Запоріжжя, пр. Леніна, 146, кім. 178)

про стягнення 15090 грн. збитків, 90 грн. 54 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 317 грн. 51 коп. річних процентів

Представники:

Позивача Ложешнік О.Ю., дов. від 01.02.2010 р.

Треллер О.О., дов. від 10.09.2010 р.

Відповідача Кучеренко Д.С., дов. від 22.11.2010 р.

Данилова-Вознюк О.О., дов. від 22.11.2010 р.

Зайцева С.М., дов. від 22.11.2010 р.

Заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 15090 грн. збитків, 90 грн. 54 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 317 грн. 51 коп. річних процентів.

В судовому засіданні відкритому 24.11.2010 р. оголошувалася перерва до 13.12.2010 р., 28.12.2010 р., 17.01.2011 р., розгляд справи відкладався до 12.01.2011 р. Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 17.01.2011 р.

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених у позові, в обґрунтування вимог вказує, що 25 грудня 2009 р. ТОВ “Авангард-Інвест” (Покупець) та ТОВ “Фалькор” (Продавець) укладено договір купівлі-продажу № 2512/2009, предметом якого є поставка товару (паперові мішки). Згідно з п. 5.7 Договору та Специфікацією № 2512/2009 від 25.12.2009 р. загальна сума Договору складає 102180 грн. На виконання п. 5.1 Договору ТОВ “Авангард-Інвест” 25.12.2009 р. здійснило попередню оплату у розмірі 50 % на суму 51 090 грн. Специфікацією встановлено строк поставки до 20.02.2010 р. при умові виконання Покупцем умов Договору в п. 5.1. Так, Продавець мав поставити Покупцю товар у кількості 70000 мішків та кліше до 20.02.2010 р. Однак, відповідно до актів приймання-передачі Продавець поставив Покупцю лише 50 % мішків у кількості 35 000, а саме: 10000 мішків вартістю 14000 грн. згідно з Актом приймання-передачі № 001 від 23.01.2010 р.; 25000 штук вартістю 35000 грн. згідно з Актом приймання-передачі № 003 від 08.02.2010 р. Отже, покупцем отримано товар у кількості 35 000 одиниць на загальну суму 49 000 грн. Недопоставка товару становить 53180 грн. Крім того, на вимогу Продавця Покупець здійснив оплату 23.03.2010 р. на суму 10000 грн., 12.05.2010 р. на суму 3000 грн. Таким чином, ТОВ “Авангард-Інвест” сплачено ТОВ “Фалькор” кошти на загальну суму 64090 грн. Однак, ТОВ “Фалькор” поставку вказаного товару у повному обсязі не здійснило, у зв'язку з чим укладений договір втратив для покупця інтерес. З урахуванням вищевикладеного, ТОВ “Авангард-Інвест” звернулось з листом від 15.10.2010 р. № 1101 до ТОВ “Фалькор” щодо відмови від подальшого прийняття недопоставленого товару згідно договору та відшкодування збитків, а саме повернення сплачених грошових коштів, на які не було поставлено товар, у сумі 15090 грн. З урахуванням того, що сума збитків (боргу) становить 15090 грн., а строк поставки встановлений до 20.02.2010 р., втрати від інфляції грошових коштів за весь час прострочення складають 90 грн. 54 коп., а три відсотки річних від простроченої суми складають 317 грн. 51 коп. Позивач просить стягнути на його користь з відповідача суму збитків у розмірі 15090 грн., 90 грн. 54 коп. втрат від інфляції грошових коштів, нарахованих за період з 21.02.2010 р. по 03.11.2010 р. та 317 грн. 51 коп. річних процентів, нарахованих за період з 21.02.2010 р. по 03.11.2010 р.

Відповідач позовні вимоги не визнав, у відзиві на позов зазначив, що згідно з п. 5.1 Договору порядок сплати 50 % вартості товару передоплата має бути здійснена у триденний строк з дня отримання покупцем розрахунку, залишок 50 % від вартості товару сплачується покупцем (позивачем) у межах трьох діб з моменту останньої поставки товару. 25 грудня 2009 р. покупцем було отримано рахунок-фактуру № СФ-0000474 від 25.12.2009 р. про загальну вартість замовленого товару на суму 102 180 грн. У цей же день покупцем сплачено суму передоплати у розмірі 51090 грн. Відповідно до п.11.6 Договору умови договору можуть бути змінені або розірвані тільки за згодою сторін. Сторона, яка отримала таку пропозицію повинна дати відповідь іншій стороні не пізніше ніж через 30 діб від дня отримання пропозиції. 11 лютого 2010 р. покупцю було направлено лист-звіт № 1102 від 11.02.2010 р. про відвантаження товару з пропозицією доплатити 20 % від залишку суми, яку необхідно витратити продавцю на придбання паперу через підвищення ціни на товар (мішки), що зумовило збільшення передоплати з 50 % до 70 % від загальної вартості товару. Покупець відповідь у зазначений в договорі строк продавцю не надав. Згідно п.6.3 договору приймання товару покупцем оформляється атами приймання передачі, які підписані продавцем та покупцем. Станом на 22.02.2010 р. покупцем отримано товар у загальній кількості 62000 шт. мішків та 1 шт. кліше загальною вартістю 90 948 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000002 від 22.01.2010 р. на 10000 шт. мішків та 1 шт. кліше вартістю 17940 грн., податковою накладною № 420 від 25.12.2009 р., довіреністю на отримання товару № 7 від 12.01.2010 р., видатковою накладною № РН-0000003 від 22.02.2010 р. на 52000 шт. мішків вартістю73 008 грн.; податковою накладною № 54 від 22.02.2010 р., довіреністю на отримання товару № 24 від 22.02.2010 р.; актами приймання-передачі, а саме: актом приймання-передачі № 001 від 15.01.2010 р. 5000 шт. мішків, актом приймання-передачі № 001 від 23.01.2010 р. 10000 шт. мішків, актом приймання передачі № 003 від 08.02.2010 р. 25000 шт. мішків, актом приймання-передачі № 001 від 22.02.2010 р. 22000 шт. мішків. Покупець в односторонньому порядку відмовився від отримання залишку товару (мішків) від продавця у кількості 8000 шт. спочатку в усній формі у телефонному режимі, а 15.10.2010 р. надіславши продавцю лист № 1101 від 15.10.2010 р. про відмову від подальшого прийняття недопоставленого товару. Таким чином твердження покупця відносно порушення продавцем п. 4 Специфікації № 2512/2009, а саме зобов'язання щодо поставки покупцю товару до 20.02.2010 р. є безпідставним. Отримавши товар у кількості 62000 шт. мішків та 1 шт. кліше загальною вартістю 90948 грн., покупець сплатив продавцю за поставлений товар грошові кошти у розмірі 64 091 грн. Оскільки покупець порушив умови договору та відмовився від його виконання в односторонньому порядку, він мав у строк до 25.02.2010 р. сплатити продавцю суму заборгованості у розмірі 26 857 грн. за поставлений товар.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив, що сторонами по справі 25.12.2009 р. укладено договір № 2512/2009 за умовами якого ТОВ «Фалькор»(продавець, відповідач по справі) зобовязався поставити ТОВ «Авангард-Інвест»(покупець, позивач по справі) мішки паперові, а покупець прийняти та сплатити за них на умовах, визначених договором. Строки, умови поставки та ціна товару встановлюється в специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору. Порядок розрахунків узгоджено сторонами п. 5 договору, яким передбачено, що 50 % вартості товару (суми вказаної в специфікації) передоплата, яка має бути сплачена в триденний строк з дати отримання покупцем рахунку, залишок 50% від вартості товару сплачується покупцем протягом 3 днів з моменту останнього відвантаження. Згідно п. 6.3 договору приймання товару покупцем оформлюється Актом приймання-передачі, підписаним обома сторонами.

Судом встановлено, та не оспорюється сторонами, що на виконання умов договору позивачем перераховано, а відповідачем отримано грошові кошти в якості попередньої оплати товару в сумі 64091 грн.

Спір, що виник між сторонами, стосується кількості отриманого за умовами договору товару, що і стало предметом дослідження у даній справі.

За умовами договору № 2512/2009 кількість поставленого товару визначається наступним чином:

- п. 2.3 «кількість зазначеного товару зазначається в супровідних документах та сертифікатах якості»,

- п. 3.2 «перед відвантаженням товару продавець інформує покупця про кількість та асортимент готової до відвантаження продукції»;

- п. 6.2 (розділ 6 "Умови передання та приймання продукції") "у разі готовності товару до відвантаження продавець інформує покупця факсом або засобами електронного зв'язку про точну кількість товару, що відвантажується, його номенклатурі та вартості";

- п. 6.3 "Приймання товару покупцем оформлюється актом приймання-передачі підписаним обома сторонами".

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що ним отримано товар на зазначену суму 49000 грн., а саме: за актом приймання-передачі № 001 від 23.01.10 р. 10000 штук вартістю 14000 грн. та за актом № 003 від 08.02.10 р. 25000 штук вартістю 35000 грн.

Відповідач вказує, що отримання уповноваженою особою покупця мішків за актом приймання-передачі № 001 від 23.01.10 р. 10 000 штук вартістю 14 000 грн., було також оформлено видатковою накладною № РН-0000002 від 22.01.10 р. та підтверджено товариством "Авангард-Інвест" довіреністю № 7 від 12.01.2010 р. на ім'я ОСОБА_1 Разом з мішками уповноваженою особою було отримано кліше 1 шт. вартістю 3250 грн. (без ПДВ). Загальна вартість поставки склала 17 940 грн. Наступна поставка відбулась 15.01.2010 р. 5000 шт. мішків та оформлена актом приймання-передачі № 001. Наступна поставка відбулась 08.02.10 р., зазначає відповідач, та оформлена актом приймання-передачі № 003, складає 25000 штук мішків вартістю 35000 грн. Ці поставки також оформлені видатковою накладною № РН-0000003 від 22.02.10 р., вказує товариство "Фалькор", на кількість 52 000 шт. пакетів вартістю 73008 грн. На отримання товару у зазначеній кількості уповноважена особа товариства "Авангард-Інвест" пред'явила довіреність № 24 від 22.02.2010 р.

Позивач заперечив факт видачі довіреності № 24 від 22.02.2010 р. ОСОБА_1 та справжність його підпису у видатковій накладній № 003 від 22.02.10 р.

В судовому засіданні 28.12.2010 р. товариством "Фалькор" заявлено клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи. Судом оголошено перерву, запрошено в засідання особу, на ім'я якої видано довіреність № 24 та яка, за свідченням відповідача отримала товар за накладною № РН-003 ОСОБА_1

В судовому засіданні 12.01.2011 р. відповідач відмовився від клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, визнавши, що видаткова накладна № РН-0000003 підписана іншою особою, а не ОСОБА_1

В судовому засіданні 17.01.2011 р. відповідачем заявлено клопотання про виклик у судове засідання ОСОБА_2, який за свідченням відповідача отримував товар за актами приймання-передачі № 001 від 22.02.10 р., № 001 від 15.01.10 р. та підписав накладну № РН - 0000003 від 22.02.2010 р. про отримання товару на суму 73008 грн.

Клопотання відхилено судом. Як встановлено, на даний час ОСОБА_2 не перебуває у трудових відносинах з ТОВ "Авангард-Інвест" . Відповідно до ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Свідчення фізичної особи щодо факту виконання чи не виконання угоди не можуть бути належним доказом у справі.

Крім того, дії на виконання правочину, вчинені особою з перевищенням повноважень або без належних повноважень, створюють, змінюють, припиняють цивільні права та обовязки самого представника при відсутності схвалення дій юридичною особою.

Що стосується наявних матеріалів: акти приймання-передачі № 001 від 23.01.2010 р. та № 003 від 08.02.2010 р. визнаються позивачем, як такі, товар за якими отримано. Підпис особи в графі "отримувач ТОВ "Авангард-Інвест" скріплена печаткою товариства "Авангард-Інвест". Підписи особи (без зазначення прізвища) в графі "отримувач ТОВ "Авангард-Інвест" у актах приймання-передачі №001 від 22.02.2010 р. та № 001 від 15.01.2010р. не завірені печаткою отримувача, підстави отримання (доручення) у актах також не зазначені.

У видатковій накладній № РН-0000003 від 22.02.2010 р. в графі "отримав" вчинено підпис особою, прізвище якої не зазначено, підстави отримання товару (довіреність) також не вказані. Як зазначає відповідач, за довіреністю № 24, складеною на ім'я ОСОБА_1, товар отримувала інша особа ОСОБА_2

Позивач оспорює факт надання Кухар повноважень на отримання товару від товариства «Фалькор»та факт передання цією особою товару товариству «Авангард-Інвест».

Крім того, як свідчать досліджені матеріали, підписи отримувача товару у видатковій накладній № РН-0000003 від 22.02.2010 р., у актах приймання-передачі товару № 001 від 22.02.2010 р., № 001 від 15.01.2010 р. не завірені печаткою підприємства (товариства «Авангард-Інввест») на відміну від актів № 001 від 23.01.2010 р. та № 003 від 08.02.2010 р.

На підтвердження факту отримання товару за спірними актами відповідач послався на отримання від нього товариством «Авангард-Інвест»податкових накладних та включення їх до реєстру виданих та отриманих податкових накладних. В засіданні 12.01.2011 р. відповідачем заявлено клопотання про витребування від ДПІ Жовтневого району м. Запоріжжя відповідної інформації.

Клопотання відхилено судом, оскільки представником позивача факт отримання від товариства «Фалькор»податкових накладних № 420 від 25.12.2009 р. та № 54 від 22.02.2010 р. та відображення їх у реєстрі не оспорюється. При цьому, позивач зазначає, що відповідно до п. 7.2.6 Закону України «Про податок на додану вартість», що діяв у спірний період та на який посилається відповідач, встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимоги їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Тобто отримувач товару не має права самостійно змінювати суми, вказані у податковій накладній. ТОВ «Фалькор»надало ТОВ «Авангард-Інвест»дві податкові накладні № 420 від 25.12.2009 р. (на передоплату товару) та № 54 від 22.02.2010 р. (на частину непоставленого товару за домовленістю, що здійснить поставку протягом тижня). Оскільки згідно з Специфікацією № 2512/1/2009 від 25.12.2009 р. строк поставки встановлено до 20.02.2010 р. позивачем надано до податкової інспекції дані для нарахування податкового кредиту відповідно до наявної податкової накладної з урахуванням того, що товар буде поставлений у умовлені строки. Однак відповідач поставку товару у повному обсязі не здійснив до 15.10.2010 р., у звязку з чим укладений договір втратив для товариства інтерес та позивач листом від 15.10.2010 р. № 1101 відмовився від подальшого прийняття недопоставленого товару. Згідно п. 7.7.2 Закону України «Про податок на додану вартість»якщо у наступному податковому періоду сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то залишок відємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту, починаючи з першого звітного періоду 2011 рок. Тобто, ТОВ «Авангард-Інвест»має право відобразити залишок відємного значення (суму податкового кредиту, яка була нарахована за непоставлений товар) у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та відобразити його у складі податкового кредиту, починаючи з першого звітного періоду 2011 року. Крім того, податкова накладна та данні щодо податкового кредиту не є доказами поставки товару. Відповідно до п. 7.2.3 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Згідно п. 7.2.6 цього ж Закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Таким чином, податкова накладна на може бути прийнята судом як доказ поставки товару у повному обсязі та виникнення саме господарських зобов'язань щодо сплати грошових сум контрагенту. Використовуючи поняття «розрахунковий документ», відповідач послався на абз. 15 ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яким встановлено, що розрахунковий документ підтверджує факт продажу товару. Цей висновок є хибним та має місце підміна понять, наведених у законодавстві. Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Так, згідно ст. 1 зазначеного Закону реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами субєктам підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платежі них карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та субєктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти. Натомість, до розрахунків застосовується Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджена постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 р. №22. Відповідно до п. 7.2.3 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна складається у монет виникнення податкових зобов'язань продавця. Згідно п. 7.3 цього ж Закону датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, зокрема, дата нарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставця. Тобто податкова накладна виписується також при отриманні передоплати за товар, що має бути поставлений у майбутньому, що також спростовує та унеможливлює прийняття податкової декларації, як доказ поставки товару.

Суд погоджується з доводами позивача щодо неможливості прийняття податкової накладної в якості доказу поставки товару (тобто, вчинення дій на виконання правочину).

Дії на виконання правочину (за аналогією з приписами ст.. 218 ЦК України) можуть доводитися письмовими доказами, засобами аудіо, відеозапису та іншими доказами та не можуть доводитися свідченнями свідків.

Також за клопотанням відповідача від позивача витребувані журнал реєстрації довіреностей та оборотно-сальдова відомість по рахунку 631.

За свідченням товариства «Авангард-Інвест» внаслідок скасування Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, в частині суворого обліку бланків довіреностей, Журнал реєстрації довіреностей на підприємстві не ведеться. Оборотно-сальдова відомість долучена до матеріалів справи.

Таким чином, суд не знаходить доведеними допустимими доказами твердження товариства «Фалькор»про поставку позивачу товару на суму 90948 грн., а саме 62000 шт. мішків та 1 шт. кліше.

За наявними матеріалами суд приходить до висновку про підтвердження отримання позивачем 35000 шт. мішків.

Разом з тим, наявні матеріали, визнані належними доказами у справі та які не оспорюються позивачем, свідчать, що разом із мішками за видатковою накладною № РН-0000002 від 22.01.2010 р. та за довіреністю № 7 від 12.01.2010 р. уповноваженою особою позивача отримано також кліше для печаті (3250 грн. без ПДВ).

Відповідно до ст.. 693 ЦК України, приписи якої кореспондуються із приписами ст.ст. 526, 621 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, суд знаходить позовні вимоги в частині стягнення збитків у вигляді попередньої оплати обґрунтованими частково та задовольняє їх в сумі 11150грн.

Відповідач не довів факт поставки товару у обсязі, про який заявляє. Крім того, не надано доказів на підтвердження доводів щодо відмови товариства «Авангард-Інвест»від отримання певної кількості товару (як заявляє відповідач 8000 шт.)

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Оскільки встановлено, що позивач листом від 15.10.2010 р. № 1101 відмовився від договору та вимагав повернути суму попередньої оплати, суд вважає вимоги про стягнення втрат від інфляції грошових коштів в сумі 90 грн. 54 коп., нарахованих за період з лютого 2010 р. по листопад 2010 р., та річних процентів в сумі 317 грн. 51 коп., нарахованих за період з 21.02.2010 р. по 03.11.2010 р., необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню внаслідок невірного виконання розрахунку позивачем.

Позовні вимоги задовольняються частково.

Судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, ст.. 693 ЦК України, керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фалькор” (69037, м. Запоріжжя, вул. Правди, 20, к. 122-а, ЄДРПОУ 25484699) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Авангард-Інвест” (69063, м. Запоріжжя, вул. Ілліча/Кірова, 4/40, ЄДРПОУ 32692239) 11150 грн. збитків (попередня оплата), 281 грн. 30 коп. судових витрат. Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя І.А. Попова

Рішення підписано 24 січня 2011 року.