Ухвала суду № 13570212, 13.01.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 322

УХВАЛА

13.01.2011Справа №2-32/5306-2010 За позовом Прокурора м. Феодосія (98100, АР Крим, м. Феодосія, вул.. Українська, 5) в інтересах держави в особі Феодосійської міської ради (98100, АР Крим, м. Феодосія, вул.. Земська, 4 ідентифікаційний код 34740709)

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче обєднання Агрофіт Тіп» (98100, АР Крим, вул.. Дружби, 113 ідентифікаційний код 13794177)

Про зміну умов договору оренди землі

Суддя ГС АР Крим А.М. Барсукова

За участю представників:

Від позивача не зявився.

Від відповідача ОСОБА_5, директор.

Від прокуратури - не зявився.

Обставини справи Прокурор м. Феодосія в інтересах держави в особі Феодосійської міської ради звернувся до господарського суду Автономної республіки Крим з позовною заявою до «Науково-виробниче обєднання Агрофіт Тіп» про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки № 157 від 15.02.2001р., укладеного між ТОВ «Науково-виробничим обєднанням «Агрофіт-Тіп» та Феодосійською міською радою, виклавши пункти в наступній редакції:

1. П. 1.1 - слова «зона «Промислова складська 2» №98» читати: « з 01.01.2009 р. економіко - планувальна зона №28».

2. П. 2.1 - читати у наступній редакції: «Орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється орендарем у грошової формі, починаючи з 01.01.2008 р. по 31.12.2008 р., загальним розміром 27 315,85 грн. (Двадцять сім тисяч триста п'ятнадцять гривень 85 коп.), за рік, у тому числі:

- ділянка № 1 - площею 0,4718 га - із зазначенням 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміром 15 837,65 грн. (П'ятнадцять тисяч вісімсот тридцять сім гривень 65 коп.),

- ділянка № 2 - площею 0,1231 га - із зазначенням 4 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміром 11 478,20 грн. (Одинадцять тисяч чотириста сімдесят вісім гривень 20 коп.),

починаючи з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р., із зазначенням 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та загальним розміром 71 177,31 грн. (Сімдесят одна тисяча сто сімдесят сім гривень 31 коп.) за рік, у тому числі:

- ділянка №1 - площею 0,4718 га - 46 112,15 грн. (Сорок шість тисяч сто дванадцять гривень 15 коп.),

- ділянка №2 - площею 0,1231 га - 25 065,16 грн. (Двадцять п'ять тисяч шістдесят п'ять гривень 16 коп.),

починаючи з 01.01.2010 р., із зазначенням 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та загальним розміром 75 376,77 грн. (Сімдесят п'ять тисяч триста сімдесят шість гривень 77 коп.) за рік, у тому числі:

- ділянка №1 - площею 0,4718 га - 48 832,77 грн. (Сорок вісім тисяч вісімсот тридцять дві гривні 77 коп.),

- ділянка №2 - площею 0,1231 га - 26 544,00 грн. (Двадцять шість тисяч п'ятсот сорок чотири гривні 00 коп.)

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок становить: з 01.01.2008 р. по 31.12.2008 р.:

- ділянки № 1 - площею 0,4718 га - 527 921,52 гривень,

- ділянки №2 - площею 0,1231 га - 286 955,07 гривень,

з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р.:

- ділянки №1 - площею 0,4718 га - 1 537 071,68 гривень,

- ділянки №2 - площею 0,1231 га - 835 505,30 гривень,

з 01.01.2010 р.:

- ділянки №1 - площею 0,4718 га-1 627 758,91 гривень,

- ділянки №2 - площею 0,1231 га - 884 800,12 гривень,."

3. П. 2.2 читати у наступній редакції: «Орендна плата вноситься рівними частинами щомісячно до 30 числа наступного за звітним місяцем на рахунок місцевого бюджету з коду бюджетної класифікації: «Орендна плата з юридичних (фізичних) осіб».

4. П. 2.3. читати у наступній редакції: «Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.»

5. П. 2.4. читати у наступній редакції: «У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 120 відсотків ставки НБУ несплаченої суми за кожний день прострочення.»

6. Доповнити п. 2.5. у наступній редакції: «Розмір орендної плати переглядається щорічно у разі:

зміни умов господарювання, передбачених договором;

зміни розмірів земельного податку, підвищення цін тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;

погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

в інших випадках, передбачених законом"

7. Доповнити п. 5.3 у наступній редакції:

«Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін шляхом укладання додаткових угод, які являються невідємною частиною основного договору. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розвязується у судовому порядку.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну або розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни ( розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, зацікавлена сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.»

8. Доповнити п. 5.4 у наступній редакції:

«право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу, спадщину, вноситись до статутного фонду власником земельної ділянки, крім випадків, визначених законом.»

Ухвалою господарського суду від 03.11.2010 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 15.11.2010 року, про що сторони були своєчасно та належним чином повідомлені.

З підстав зазначених в ухвалах господарського суду від 15.11.2010р., від 22.11.2010р., від 30.11.2010р., від 06.12.2010р., розгляд справи відкладався, про що сторони у справі були повідомлені відповідно до п.3.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови ВГСУ від 19.12.2002р. № 75 рекомендованою поштою.

У судових засіданнях 14.12.2010р., 23.12.2010р. оголошувалась перерва в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України, строк розгляду справи продовжений в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Позовні вимоги мотивовані тим, що внесені зміни в Закон України «про оренду землі», на виконання чого рішенням 28 сесії 5 скликання Феодосійської міської ради «Про міський бюджет на 2008 рік» від 26.01.2008р. № 1345 були внесені зміни в рішення 41 сесії 4 скликання Феодосійської міської ради від 30.09.2005р. № 2299 «Про введення ставок орендної плати за землю», рішенням 37 сесії 5 скликання Феодосійської міської ради від 29.08.2008р. № 1698 затверджено нову нормативну грошову оцінку земель м. Феодосія , рішенням 41 сесії 5 скликання Феодосійської міської ради від 28.11.2008р. № 1842 встановлено розмір річної орендної плати згідно з Українським класифікатором цільового використання землі і, у звязку із чим листом від 14.04.2010р. Феодосійською міською радою відповідачеві надіслано проект додаткової угоди до договору оренди № 157 від 05.02.2001р. із вищезазначеними змінами до договору. Проте відповідач відмовився від укладання додаткової угоди, що і стало приводом для звернення прокурора із відповідним позовом до суду.

Так, розглянувши матеріали справи, дослідивши договір № 157 від 15.02.2001р., суд встановив, що відповідно до пункту 1.2 Договору, земельні ділянки надаються в тимчасове користування з моменту укладання договору до 27.10.2010р.

Пунктом 5.2 Договору сторони передбачили, що дія договору припиняється, зокрема, у випадку закінчення терміну, на який його укладено.

У письмових поясненнях позивач зазначає, що договір вважається пролонгованим на той самий термін, що зазначений в договорі, посилаючись на приписи статті 33 Закону України «Про оренду землі».

Проте зазначені доводи позивача є не спроможними з огляду на таке:

Пунктом 3 статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Отже позивач вважає, що продовження користування відповідачем земельною ділянкою є підставою вважати, що договір автоматично продовжений, проте з цього приводу суд вважає за необхідне зазначити, що приписами статті 33 Закону України «Про оренду землі» не передбачений порядок автоматичного поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін, а лише визначено, що в цьому разі договір підлягає поновленню. Разом з тим, відповідно до пункту тридцять четвертого статті 26, пункту другого статті 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання регулювання земельних відносин (у тому числі надання земельної ділянки в оренду та поновлення договору оренди земельної ділянки) вирішується виключно на пленарному засіданні ради - сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку. Таким чином, законодавством передбачено, що способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади, щодо регулювання земельних відносин є прийняття рішення сесії, як зазначає Вищий Господарський Суд України в Оглядовому листі від 30.11.2007 р. N 01-8/918 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з орендою земельних ділянок».

Статтею 654 Цивільного кодексу України визначено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такі самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Статтею 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Таким чином, реалізація переважного права орендаря на продовження договору оренди земельної ділянки можлива за наявності відповідного рішення органу місцевого самоврядування про продовження договору оренди, шляхом укладення додаткової угоди.

Відповідно до додатка 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2009 N 526 "Про заходи щодо упорядкування видачі документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності" до документів дозвільного характеру, які видаються виключно через дозвільні центри відноситься рішення про передачу в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності.

Частиною дев'ятою статті 1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" визначено, що принцип мовчазної згоди - принцип, згідно з яким суб'єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови, якщо суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено. Разом з тим, укладення договору оренди, а також укладення додаткової угоди до договору оренди регулюється Цивільним кодексом України та Законом України "Про оренду землі".

Отже, принцип мовчазної згоди не може бути застосований при продовженні договору оренди.

У пункті 3.4.6. Рекомендації Президії Вищого господарського суду України від 02.02.2010 р. N 04-06/15 «Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства», Вищий господарський суд України зазначив, що у вирішенні спорів, пов'язаних з поновленням (пролонгацією) договорів оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, судам слід враховувати положення статті 33 Закону України "Про оренду землі". Як вбачається зі змісту частини 3 статті 33 Закону України "Про оренду землі", нею не передбачено порядок автоматичного поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін, а лише визначено, що в цьому разі договір підлягає поновленню. Вказана норма не передбачає зміну відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, яке є підставою для надання в оренду земельної ділянки, щодо встановлених в ньому строків оренди.

Відтак, якщо за законом такий договір підлягає поновленню, то таке поновлення має здійснюватися за волевиявленням сторін. Таке волевиявлення має бути оформлене відповідно до пункту 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рішенням міської ради.

Проте, позивачем всупереч вимогам статті 33 Господарського процесуального кодексу України не надано доказів розгляду питання щодо пролонгації договору оренди № 157 від 15.02.2001р. на сесії Феодосійської міської ради та відповідного рішення, винесеного за результатом розгляду цього питання.

Тоді як, в матеріалах справи навпаки містяться листи, які підтверджують відсутність у відповідача наміру продовжити строк дії договору.

За таких обставин, судом встановлено, що 27.10.2010р. договір № 157 від 15.02.2001р. припинив свою дію, поновленим на новий строк не був.

Іншого позивачем , всупереч вимогам статті 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, не доведено.

За таких обставин, у суду відсутні правові підстави змінити умови договору, який піж час розгляду справи вже є припиненим.

Пунктом 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин, провадження у дійсній справі підлягає припиненню у звязку з відсутністю предмету спору.

Керуючись пунктом 1-1 частини 1 статті 80, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Провадження у справі припинити.

Ухвалу суду направити на адресу сторін рекомендованою кореспонденцією

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримБарсукова А.М.