Постанова № 13569482, 17.12.2010, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Вступна та резолютивна частини

17.12.2010 р.                                                                                 Справа № 2а-8339/10/1470

          м. Миколаїв

Розглянувши у відкритому судовому засідання справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Гидроспекс”, м. Миколаїв

до відповідача: Державної податкової інспекції в Заводському районі м. Миколаєва, м. Миколаїв

Головуючий суддя Середа О.Ф.

Секретар судового засідання Чайкіна М.С.

представники:

від позивача: не з’явились

від відповідача: не з’явились

Суть спору: про визнання протиправним та скасуванні податкових повідомлень-рішень.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Гидроспекс” звернулося до суду із позовом про визнання протиправним та скасування у повному обсязі податкового повідомлення-рішення №0000140231/0 від 17 листопада 2010 року прийнятого Державною податковою інспекцією у м. Миколаєві.

Відповідач заперечення надав, позовні вимоги не визнає повністю.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Гидроспекс” - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення №0000140231/0 від 11 листопада 2010 року про визначення суми податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість в сумі 26289,00 грн. прийняте Державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Миколаєва.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Головуючий суддя О.Ф. Середа

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

”17” грудня 2010 р. Справа № 2а-8339/10/1470

м. Миколаїв

Розглянувши у відкритому судовому засідання справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Гидроспекс”, м. Миколаїв

до відповідача: Державної податкової інспекції в Заводському районі м. Миколаєва, м. Миколаїв

Головуючий суддя Середа О.Ф.

Секретар судового засідання Чайкіна М.С.

представники:

від позивача: не з’явились

від відповідача: не з’явились

Суть спору: про визнання протиправним та скасуванні податкових повідомлень-рішень.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Гидроспекс” (надалі-Позивач) звернулося до суду із позовом про визнання протиправним та скасування у повному обсязі податкового повідомлення-рішення №0000140231/0 від 17 листопада 2010 року прийнятого Державною податковою інспекцією у м. Миколаєві (надалі-Відповідач).

Відповідач заперечення надав, позовні вимоги не визнає повністю.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

В період з 28.10.10 р. по 01.11.10 р. Відповідач по справі провів документальну невиїзну перевірку Позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків ТОВ «МТО-Групп»за грудень 2009 року, ТОВ «Капітал і Ресурси»за квітень-травень 2008 року та за грудень 2009 року.

За результатами перевірки Відповідач склав Акт від 03.11.2010 року № 3844/231-00/34376193 (далі- Акт), в якому, зробив висновки і зазначив, що позивач порушив підпункти 7.4.1 пункту 7.4, підпункти 7.7.1, пункту 7.7 статті 7 Закону України ”Про податок на додану вартість” від 03.04.97 р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) (надалі - Закон № 168/97-ВР), в результаті чого було занижено податок на додану вартість на загальну суму 17526,00 грн., у тому числі:

- за квітень 2008 року на суму 1250,00 грн.;

- за травень 2008 року на суму 4739,00 грн.;

- за грудень 2009 року на суму 11537,00грн.

За наслідками проведеної перевірки та зроблених висновків відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 17.11.2010 р. яким визначив суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних) фінансових санкцій за платежем податок на додану вартість на загальну суму 26289,00 грн.

При прийнятті оскарженого повідомлення-рішення відповідач виходив з того, що перевіркою встановлено відсутність поставок товарів ТОВ "МТО-Групп" та ТОВ "Капітал і Ресурси" платнику податків ТОВ «Гидроспекс»у квітні-травні 2008 року та у грудні 2009 року, а також те що ТОВ «Капітал і Ресурси»та ТОВ «МТО-Групп»не могли фактично здійснювати будь-які фактичні договірні відносини, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків. Отже, відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 203, ч. 1, ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України зазначені правочини є нікчемними і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з їх недійсністю.

Дослідивши надані сторонами докази та заперечення, заслухавши представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно підпункту 7.4.1. пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп.2.3.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 №327, зареєстрованого в Мін’юсті України 25.08.2005 року за №925/11205, з подальшими змінами та доповненнями (надалі - Порядок оформлення результатів перевірок), за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно:

- висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю;

- у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень;

- зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення;

- у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів; (пп.2.3.2).

Відповідно до пп.2.3.4 Порядку оформлення результатів перевірок не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання (наприклад, "приховування об'єкта оподаткування", "розкрадання", "привласнення", "описка" тощо).

В акті перевірки висновки, щодо порушення Позивачем норм Закону № 168/97-ВР ґрунтуються лише на висновках актів перевірок, зроблених ДПІ в Центральному районі м. Миколаєва, які не є первинними документами, отже не можуть бути покладеними в основу прийняття рішення, а саме:

- Акт перевірки від 27.07.2010 року №1178/23-300/35674297, складеному ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва за результатами проведеної невиїзної документальної перевірки ТОВ «Капітал і Ресурси»з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо відображення правових відносин з платниками податків-контрагентами за період грудень 2009 року;

- Акт перевірки від 10.08.2010 року №1252/23-300/35674297, складеному ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва за результатами проведеної невиїзної документальної перевірки ТОВ «Капітал і Ресурси»щодо перевірки правових відносин з платниками податків-контрагентами за період з 01.03.2008 року по 31.05.2008 року, з 01.07.2008 року по 30.09.2008 року;

- Акт перевірки від 17.08.2010 року №1288/23-300/36142859, складеному ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва за результатами проведеної невиїзної документальної перевірки ТОВ «МТО-Групп»з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо відображення правових відносин з платниками податків-контрагентами за період грудень 2009 року.

Крім того, в Акті перевірки в обґрунтування заниження Позивачем податку на додану вартість за періоди, що перевірялись, перевіряючими зроблено висновки про нікчемність правочинів, укладених ТОВ «Гидроспекс»з ТОВ «Капітал і Ресурси»та ТОВ «МТО-Групп», але такі висновки є безпідставними, виходячи із наступного.

Відповідно до ч.3 ст.215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин), а відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України визнання правочину недійсним судом не вимагається лише у тому випадку, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Посилання відповідача на статтю 228 Цивільного кодексу України, як на підставу встановлювати нікчемність угоди шляхом виявлення певних фактів є помилковим, оскільки за змістом цієї норми порушення публічного порядку полягає в тому, що цей правочин повинен бути направлений на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної чи юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння таким майном.

Ніяких інших підстав для визнання правочину нікчемним чинним законодавством України не передбачено, а як вбачається із змісту Акту перевірки жодного доказу нікчемності правочинів, укладених ТОВ «Гидроспекс»з ТОВ «Капітал і Ресурси»та ТОВ «МТО-Групп», в Акті перевірки не зазначено.

Таким чином, посилання відповідача в акті перевірки на норми ч.1, ч.5 ст.203, ст.215, ч.1 ст.216 є безпідставним, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Стаття 203 Цивільного Кодексу України містить загальні вимоги додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема це: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства та правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Але жодний правочин, зазначений в Акті перевірки, до теперішнього часу судом не визнано недійсним. Відповідно до ст.216 ЦК України до моменту визнання правочину недійсним або нікчемним правові наслідки, а саме те що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, не настають.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Гидроспекс” - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення №0000140231/0 від 11 листопада 2010 року про визначення суми податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість в сумі 26289,00 грн. прийняте Державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Миколаєва.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Головуючий суддя О.Ф. Середа

27.12.2010року